Шановні читачі, колеги, друзі!Презентуємо восьмий випуск журналу C.P. Journal, тема номеру "Право інтелектуальної власності" 📗Право інтелектуальної власності сьогодні переживає період особливої інтенсивної трансформації. Цифровізація, штучний інтелект, нові моделі творчості та комерціалізації знань, а також євроінтеграційні процеси змушують нас по-новому подивитися на інститути, які ще донедавна здавалися концептуально усталеними. Саме цим змінам – не лише нормативним, а передусім світоглядним – присвячено восьмий випуск журналу.Наші автори зосереджуються на пошуку місця людини в цифровому середовищі та осмисленні її прав. Одне з досліджень порушує складну і водночас дуже екзистенційну для сучасного суспільства проблему права на забуття як спробу юридично відповісти на феномен цифрової пам’яті, яка не знає часових меж і здатна визначати соціальні можливості особи через роки після події. Поряд із цим розглядаються нові виклики для авторського права, пов’язані з навчанням штучного інтелекту: чи є використання творів у цьому процесі порушенням прав авторів, чи навпаки, необхідною умовою технологічного розвитку та суспільного прогресу. Ці питання вже сьогодні формують контури майбутніх правових конфліктів і компромісів.Автори цього номеру журналу також звертаються до фундаментальних проблем самої природи творчості та оригінальності у праві. Через призму судово-експертної практики автори показують, як змінюється розуміння того, що саме є результатом творчої діяльності і які критерії дозволяють визнати його об’єктом правової охорони. У ширшому теоретичному вимірі аналізується співвідношення імперативних і диспозитивних норм у сфері інтелектуальної власності та їх роль у процесі оновлення цивільного законодавства України в умовах інформаційного суспільства.Окремим напрямом сучасних досліджень, безсумнівно, є європейська інтеграція як фактор структурних змін у національній системі інтелектуальної власності. Аналітика перспектив приєднання України до Європейської патентної конвенції показує, що йдеться не лише про технічну гармонізацію норм, а й про формування нової інституційної логіки участі у європейському інноваційному просторі. Водночас культурно-семіотичний погляд від нашої закордонної колеги на право торговельних марок нагадує нам, що інтелектуальна власність – це не лише про економіку та правові конструкції, а й про символи, значення та соціальні уявлення, які формують сучасну культуру споживання.Ми прагнули сформувати цей номер як простір діалогу між доктриною і практикою, між технологіями та правом, між національним правопорядком і європейськими тенденціями. Сподіваємося, що тексти, зібрані у цьому випуску, стануть не лише джерелом фахових знань, а й поштовхом до нових дискусій про майбутнє інтелектуальної власності, роль права у технологічному розвитку та місце людини у цифровому всесвіті.👉 Ознайомитись із випуском:https://clp.org.ua/category/cp-journal-1-26-uk/
Дорогі друзі, наприкінці 2022 року за ініціативою нашого дорогого науковця, судді ВС Василя Івановича Крата нашим видавництвом була розпочата масштабна робота із видання праці Станислава Дністрянського "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО". Василь Іванович із властивою йому легкістю та простотою зателефонував мені та сказав - "В мене є Дністрянський, надрукуй - гарна книжка!". І почалося... Коли я почав переглядати давній скан книги - я спочатку хотів відмовитися, оскільки букви були вкрай нечетабельними, а подекуди й зовсім відсутні. Я розмірковував - а чи варто братися за цю роботу?.. Скільки клопіту, а це ж все витрати... Тим не менш я прийняв рішення видати цю книгу, оскільки побачив в ній не просто якусь працю із цивілістики, а справжній внесок у цивілістичну науку. Ця книга репринтується нами вперше в країні. Для роботи із текстом було задіяно більше ніж чотири редактори та технічних коректорів, оскільки кожен із них не витримував роботи із складним текстом та на певному етапі відмовлявся від праці над книгою... Але по мірі ускладнення ситуації із технічними проблемами - все більш зростало бажання закінчити почате та видати цю книгу. Потім виникла проблема із її друком - оскільки вартість принту вийшла дуже великою. Втім і тут знайшлися добрі люди, які допомогли. Честь і хвала вам, шановні наші меценати! В наш час таку роботу без фінансової підтримки справжніх правників не зробиш. Книга велика - більш 1000 сторінок. І кожна сторінка нами була переписана на новий лист власноруч. Отже без грантів, самотужки достатньо вузьким колом ми зробили це - і Станислав Дністрянский побачив світ у новому вигляді в наші часи. Ми впевнені, що шлях до прославлення української цивілістики - це вірний і важливий шлях. Давайте рухатися ним разом! Книгою Дністрянського ми відкриваємо серію "Класики української цивілістики". Ми дякуємо всім, хто допоміг аби книга вийшла. Хотілося б вірити, що книга Дністрянського займе своє видне місце на ваших полицях.📍Digital book (електронна захищена книга) - 1100 грн📍Друкована книга - 1500 грн1113 сторінокПершим 20 покупцям знижка 20%Шановні колеги, в цей непростий час Ви можете підтримати наше видавництво - картковий рахунок ЕКБ «ЕКУС»: 4441 1144 1612 6306
“Цивільний кодекс Японії” 📘Шановні колеги, чи як то кажуть в Японії - Міна-сан! Сподіваємось, що вашу увагу не може не привернути Цивільний кодекс Японії. А то ми все - Європа та Європа. А такий орієнтир як Японія залишається за бортом. Ми спробували цей крен виправити.Ми довго працювали над його виданням. Він хорош тим, що текст Кодексу офіційний - ми вирішили зберегти японський текст (хто зна, може, у нас не так і мало знавців японської 🙃), але він супроводжується англійським перекладом Міністерства Юстиції Японії. Це гарантує точний переклад складного юридичного японського офіційного тексту на зрозумілу англійську. Зі структурою Кодексу хто бажає, може ознайомитися, але очевидно одне - він не схожий з ЦК романо-германської правової сім'ї, хоча має європейські коріння. Проте цей кодекс було створено суто під японську економічну, соціальну та навіть культурну систему, внаслідок чого він став, як це має місце й в інших сферах японського суспільства, багатоаспектним японським симбіозом. Хочеться думати, що як мінімум ця книга не буде зайвою на полиці вченого, практикуючого юриста, а як хотілось б нам - використовувалася би у професійній діяльності вами - нашими шановними читачами.Подивимося, чи вдалося нам запропонувати щось оригінальне на нашому книжковому ринку.👍 Книга видається в яскравому твердому виданні і налічує 593 сторінокどぞ宜しくお願いします！📍Digital book (електронна захищена книга) - 680 грн📍Друкована книга (передзамовлення) - 730 грнНадалі повна вартість становитиме 950 грн
Шановні колеги!Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі:"Безвісна відсутність особи. Алгоритм дій нотаріуса. Встановлення опіки над майном. Зміна опікуна, оскарження дій опікуна"🗓 3 березня 2026 року о 16:00 | Онлайн та в записіПід час вебінару поговоримо про:🔹 Стан і динаміку судової практики у справах про безвісну відсутність особи та опіку над майном🔹 Проблеми встановлення опіки і призначення опікуна🔹 Опіку над майном та інші майнові питання безвісно відсутньої особи... та багато інших питаньСпікери вебінару:🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України👉 Зареєструватися на вебінар:https://forms.gle/yLki3LpmmXErAixn8
Шановні колеги!Тривала пауза з виданням нашим видавництвом нових книг змінилася вибухом чотирьох видань. Одне з них - монографія "Трактат про компенсацію в праві" вже побачило світ. Наразі вийшла книга з серії "Коментар судової практики", присвячена проблематиці спільної власності. І найближчим часом на вас чекають ще дві книги. Але всьому своя черга.Коментар судової практики по спорам щодо спільної власності нами підготовлений на численні прохання наших читачів, які супер схвально сприйняли попередню книгу цієї серії "Захист права власності. Правові позиції Верховного Суду: коментарі науковців", видану ще в 2020 році. Але час плине, судова практика додає чимало різних інших кейсів - ми всі знаємо, яким динамічним є правниче життя. На цей раз ми зосередилися на тих кейсах, що стосуються права спільної власності. Часовий пояс цих кейсів - до лютого 2026 р. Тобто коментар новітній. Важливо те, що ми зберегли формат коментарю, на якому наполягали наші читачі. Це формат "питання-відповідь".Сподіваюсь на те, що ця книга буде так само позитивно сприйнята нашими читачами і дозволить вам знайти відповіді хоча й не на всі, але на багато які питання, що перед вами постають.Ще немало важливо те, що витрати на цю книгу ми мінімізували і тому ціна не неї така, щоб книгу змогли придбати якомога більше читачів.Отже, стартує вихід у світ книги "Спільна власність: правові позиції Верховного Суду; коментар".Дякуємо, що ви з нами, допомагаєте нам і підтримуєте нас.Ми - для вас, а ви - для нас.
Шановні колеги!Передивлюючись Огляд судової практики за 2025 рік і завдячуючи Верховному Суду, що він надає нам, правникам, можливість ознайомитись з компактною інформацією, що дуже цінно, знайшла дещо доволі цікаве і я би сказала – екстравагантне.Так, в постанові КГС ВС від 28.08.2025 у cправі № 910/8275/24 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/129892630) зазначається на те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв у спадщину право на частку в статутному капіталі юридичної особи, є власником лише цього права (права на частку) з часу відкриття спадщини та не є власником права на участь у товаристві. 😳Ще тут йдеться про право на вступ та право на управління і, звісно, про корпоративні права. Тож цілий букет прав – наче в ньому і троянда, і жоржина, і гладіолус… - все, що є в садочку, тобто в законодавстві. 🌹🌷🌿🥳Я розумію, що нашому законодавцю не вистачило часу чи чогось ще😜 узгодити ст. 1219, де йдеться про право на участь, із скасуванням ст. 100 в тій редакції, де визначалося право на участь. Наш законодавець займається всякими іншими важливими справами, все більше засмічуючи ЦК внесенням до нього змін, але все-таки Верховний Суд мав би не механічно використовувати безглуздя, що міститься в ст. 1219 ЦК про право на участь, яке не спадкується, а зазначити на те, як його розуміти наразі. Замість цього в постанові ВС ранг цього безглуздя підвищено і позначено на право власності на право на участь. Мабуть, зима зав’южила. 🥶
5. Вважаю, що нічого подібного немає у вирішенні справи щодо належного відповідача у спорі зі звільнення земельної ділянки, на якій самочинно зведено будівництво. В правовій позиції ВП ВС не вбачається наміру внести поправку до закону (до ст.376 ЦК та ст. 212 ЗК). ВП ВС вирішує питання співвідношення норм ст.376 ЦК та ст. 212 ЗК з ст. 391 ЦК. І вирішує його на користь ст. 391 ЦК.6. Чому саме так і чому в цьому немає суперечності та нехтування нормами ст. 376 ЦК та ст. 212 ЗК? Тому що власник завжди звертає свої вимоги до «актуального порушника». Ним є незаконний володілець самочинного будівництва, а не той, хто його колись звів. Подібні ситуації не поодинокі. Так, власник не звертається за поверненням майна до особи, які уклала з ним правочин (оспорюваний чи нікчемний), а звертається з віндикацією до того, в кого це майно наразі перебуває. Тобто до такого ж незаконного володільця, як і у випадку з самочинним будівництвом. І ця практика устояна і вірна. Чому ж КГС засмучує аналогічна ситуація з захистом права власника від особи, яка перебуває на його земельній ділянці і користується зведеними на ній будівлями? Саме ця особа має прибратися з земельної ділянки. І саме ця особа вважає себе власником цих будівель і перебування на чужій земельній ділянці незаконно заперечує. Тобто вона є порушником права власності. А той, хто самочинно звів будівлі – це вже стало історією питання. Він і ті, хто в кого придбав ці будівлі, мають розбиратися із захистом своїх прав між собою.7. Нарешті, чому не слід приділяти визначальної ваги статтям 376 ЦК та 212 ЗК? Через їх не розширене, а буквальне тлумачення, з якого слідує, що вони регулюють лише ситуацію, коли особа, яка вчинили самочинне будівництво, і є «актуальним порушником» права власності. Тобто саме вона перебуває на земельній ділянці власника. Законодавець не вважає самочинне будівництво об’єктом (ч.2 ст. 376 ЦК) і не допускає його обороту. Тому ця норма не могла вміщувати в себе варіанти, коли право на таке самочинне будівництво зареєстроване, виник об’єкт права власності, його було відчужено і внесено запис до Реєстру і т.п. Все це вже лежить в зоні правопорушень. Та й закон не має містити всіх варіантів правопорушень. Закон встановлює загальні правила: самочинно звів – мусиш знести і звільнити земельну ділянку (ст. 376 ЦК); хто незаконно перебуває на земельній ділянці з майном, яке вважає своїм, має припинити перешкоджання власникові в її використання, тобто звільнити земельну ділянку і забрати все своє майно на ней (ст. 391 ЦК). І цей суб’єкт визначається лише на момент подання позову, а не на момент здійснення самочинного будівництва.Таким чином, нічого подібного до трактовки правової позиції ВП ВС як «поправки до закону» немає і бути не може. ВП ВС висловила свою правову позицію щодо належного відповідача виважено й аргументовано. Дивує те, що судді КГС ВС, хто відстоює іншу позицію, не вбачають не лише простої логіки цих міркувань, а й того, що саме така правова позиція надійно та ефективно здатна захистити власника земельної ділянки.
📘Компенсація як правова категорія є однією з ключових у праві. Вона супроводжує відносини здійснення та захисту суб’єктивних прав осіб. Часто саме на компенсацію претендує особа, захищаючи свої права, або суд визначає компенсацію ефективним способом захисту. Як не дивно, але до цього питання зовсім не зверталися дослідники, хоча поняттям компенсації оперують і науковці, і фахівці, і практики. А ми не тільки насмілилися це зробити, а й одразу зробили це на міжгалузевому рівні. Я планувала монографію силами науковців нашого університету, але не всі прийняли мою пропозицію. Проте на моє запрошення відгукнулися колеги з інших університетів, і монографія стала справді всеукраїнською і міжгалузевою. Я дуже вдячна всім авторам, які прониклися проблематикою компенсації і висловили свої погляди на неї.Звісно ж, як і у всіх наших виданнях, ця монографія переслідує не лише наукову, а й практично значущу мету. Адже для сучасного правника вельми важливо те, як наукові погляди спрацьовують у сфері правозастосування. І ми завжди тримаємо цю планку.Оскільки тематика монографії широка і глибока, ми не тішимо себе ілюзією, що нам вдалося все розкрити і висвітлити. Зовсім ні. Ми лише прагнули привернути увагу правничого загалу до цієї теми, щоб в подальшому поглиблювати її аналіз.Тож запрошуємо всіх читачів до ознайомлення с нашою монографією. Я впевнена, що вона не залишить нікого байдужим.📌 Натисніть, щоб ознайомитися зі змістомВартість монографії:📍Електронна захищена книга - 1100 грн📍Друкована книга (передзамовлення) - 1350 грнНадалі повна вартість становитиме 1500 грнФормат електронної книги вдосконалено: тепер зміст і всі посилання є гіперактивними, тож користуватися нею стало ще зручніше.👉 Придбати монографію:https://forms.gle/eLVe8hNzWk3jCjGH6
Шановні колеги!Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі:"Помилка, обман, "заблукання", інші хиби у спадкових та дотичних правовідносинах"🗓 2 лютого 2026 року о 16:00 | Онлайн та в записіПід час вебінару розглянемо такі питання, як:Під час вебінару поговоримо про:🔹 Стан і динаміку судової практики у справах про помилку і обман у правочинах та інших діях у сфері спадкування🔹 Функціонал нотаріуса і протидію шахрайським схемам при укладанні правочинів у сфері спадкування🔹 "Вікові" похибки при укладанні правочинів у сфері спадкування... та багато інших питаньСпікери вебінару:🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України👉 Зареєструватися на вебінар:https://forms.gle/CxXa2uEsVBjCD71W9
Шановні колеги!Всім відомо, що в нашому ЦК є чимало прогалин у регулюванні тих чи інших відносин. Зокрема це те, на якому праві користуються житлом члени сім’ї власника житла і яким чином можна припинити це право. Можна лише звернутися до ст. 405 ЦК і здогадатись, що члени сім’ї мають особистий сервітут як право користування чужим майном. Ви також, думаю, знаєте про палкі спори з приводу того, чи є розірвання шлюбу підставою для припинення такого права у колишнього подружжя.Однак це суто приватно-правові спори.☝️ А от в Іспанії з цього приводу вже інша ситуація – спір переходить в площину публічного права. 👌Адже за податковим законодавством цієї країни повнолітня дитина, яка має стабільний дохід, але проживає не окремо, а разом із батьками, ухиляється від оподаткування, бо вона насправді орендує житло у батьків і не сплачує орендну плату. Відтак, це їй дарунок від батьків, який має бути оподаткований. 😉Як вам такий поворот? 🤷Так що нашим фіскарям є ще в кого повчитися. Українських дорослих дітей (щоправда, таких все менше в Україні) можуть також обтяжити податками, якщо такий підхід сприйме наш законодавець.
TGLIST.COM.UA
