Telegram statistics channel - @bohdan_books

"Огляд на місці". До прочитання цього роману я підходив обережно. Багато людей, яких я знаю і які читали Лема, не зовсім позитивно відгукувались про сатирично-гротескну сторону автора. Тому, очікування було напруженим. Але, як завжди з Лемом, істина криється глибше. Я не пам'ятаю ще такого роману, який розганявся так швидко і так уміло від веселих інсценуацій (я справді реготав від деяких кумедних ситуацій, ох ці ложечки) до надзвичайно серйозних філософських роздумів. Лем багато часу потратив на написання цього твору, підходячи разів з 7 до створення сюжету. Роман розповідає про Ійона Тихого та його пригоди спочатку на Землі, а потім на планеті Енція. Є певний зв'язок з 14-тою подорожжю (хоча я й не читав поки що пригоди Тихого). Лем змалював в цьому творі не лише Захід та Схід, він, як і в кожному своєму творінні, заглянув в душу людству, описав можливі наслідки майбутніх технологій. І все це в досить сатиричній постановці. "Огляд на місці" мене вразив. Те, як Лем жонглює серйозними та сатиричними темами, те, як він їх сплітає - це майстерність вищого гатунку. Етикосфера, шпарки - технології, які й через роки вражають своєю продуманістю. Але головне - це їхнє осмислення, те, що вони можуть дати і що можуть забрати. Неймовірний політ фантазії та думки!Крім романів тут ще присутня післямова Віктора Язневича "Філософ майбутнього Станіслав Лем" де обговорюється питання, ким був Лем в першу чергу - письменником чи філософом. Спойлер: в кінці на це відповідає сам автор. Також є невеликі "Коментарі" до кожного роману, де розповідається історія їхнього створення.Як підсумок - цей томик мені сподобався. Він зміг мене приємно вразити і нагадати, за що я полюбив Лема. Також я нарешті відкрив його сатиричну сторону, яка також мені зайшла, не зважаючи на всі попередні острахи. Чудові романи, різнобічні, але глибокі до неймовірності! П.С. Я вже задумався на тим, що було б чудово видати й листи Лема (сподіваюсь, що до того часу я таки дозбираю "П'ятикнижжя та "Шестикнижжя").

🌓 "Луна. Новий Місяць. Книга 1"🖋️ Автор: Ієн Макдональд📚 Видавництво: БогданПокровителька Місяця: Наша Леді Життя та Смерті, Світла й Темряви, одна половина її обличчя — чорний янгол, інша оголений білий череп. Леді Дволика. Леді Луна. Прочитала ще одну новинку — науково-фантастичний роман про жорстокий світ недалекого майбутнього, де Земля доведена до злиднів робоапокаліпсисом (але не в тому сенсі, що відбулося повстання роботів 😄), а на Місяці точаться корпоративно-кланові війни, в той час як простий люд там ледь зводить кінці з кінцями."Місяць — небезпечне місце. Він знав тисячу способів убити тебе, якщо ти дурний, необережний або ледачий, але справжня небезпека — це люди навколо тебе. Місяць — це не світ, це підводний човен. Зовні — смерть. Мене мали замкнути з цими людьми. Там не було закону, не було справедливості — лише управління. Місяць — це межа, але межа з порожнечею. Утекти просто нікуди."Життя на Місяці сповнене небезпек і дорого коштує. Лімітується і тарифікується все. Найважливіше — так звані Чотири Елементали: повітря, вода, вуглець, мережа (невід'ємною частиною кожного є їхні фамільяри — віртуальні персональні асистенти-ШІ). Не можеш заплатити — помреш, а тоді твоє тіло піде на переробку щоб погасити борги 😳."Міць і магія грошей — це не те, що за них можна купити, а те, ким вони дозволяють бути. Гроші — це свобода." Абсолютно вільними і позбавленими необхідності рахувати кожен подих чи ковток води є лише члени найбільших і найвпливовіших родів Місяця, так званих П'яти Драконів.На супутнику Землі встановився корпоративний устрій, усе монополізовано та поділено на сфери впливу. П’ять Драконів — як мафія: "завжди сидять на горлі одне одного”. Родинні інтереси понад усе, а кланові вендети звична справа. Навіть шлюби — не більше, як вигідна інвестиція чи ділова угода, часто з наперед визначеним терміном дії. "Якщо ти думаєш, що кохання тут хоч якось причетне, то справді нічого не тямиш про те, як одружуються між собою Дракони. Це був прагматичний, політичний, династичний союз. Як і всі. Спершу шлюб, потім кохання. Якщо пощастить." На Місяці діють свої закони, звичаї, свої соціальні норми і мораль (як-от надмірна за земними мірками розкутість), специфічні розваги (наприклад, короткий забіг голяка по поверхні від шлюзу до шлюзу) та сексуальна відкритість: "тут не йдеться про ярлики на кшталт гетеро, гомо, бі, полі чи асексуал. Ідеться про тебе і про те, що ти хочеш робити. Секс - це контракт між тим, хто трахає, і тим, кого трахають".Автор дуже детально пропрацював усі нюанси створеного ним світу. Розповідь ведеться від імені численних персонажів, а саме життя на Місяці показано з усіх можливих граней і перспектив. Воно цікаве, дивовижне, і багато в чому дуже незвичне.Наприклад, унікальна місячна правова система, що стоїть на трьох китах: "Перший — на Місяці немає кримінального права, лише договірне: домовляються про все. Другий — більше законів означає погані закони. Третій — хитрий маневр, ризикований хід або яскравий вчинок мають таку саму силу, як і виважений аргумент чи перехресний допит."Твір динамічний, самобутній, глибокий, напружений та інтригуючий, з багатьма яскравими персонажами та з елементами родинної саги. Усі корпоративні війни і навіть внутрішньо-кланові конфлікти настільки ефектні, підступні, підлі і безжалісні, що порівняння з GoT Мартіна не видається таким вже й перебільшенням. А фінал… 😨😱🤯Дуже чекаю на «Вовчий місяць». Сподіваюсь, зважаючи на назву, більше POV Малого Вовка. Та й взагалі про Вовків хотілось би детальніше дізнатися. Як і про Трьох Августійців, ШІ-пророків.#читаємоБогдан

Адам Невілл "Ритуал", видавництво "Богдан"🤒 Вчора весь день провалялася з температурою в ліжку. Але й плюс знайшовся — прочитала «Ритуал» Адама Невілла."Четверо давніх університетських друзів вирішують відсвяткувати зустріч випускників і вирушають у похід запаморочливими пейзажами Швеції. Вже зрілі люди виявляють, що між ними лишилося небагато спільного, і що дужче вони намагаються налагодити стосунки, то сильнішою стає напруга. Втомлені й розчаровані друзі наважуються скоротити шлях через ліс, не уявляючи, які прадавні жахи приховує глушина. Стародавні боги, забуті ритуали і потойбічні створіння враз стають реальністю, і, щоби вижити, чотирьом чоловікам доведеться зазирнути в найтемніші глибини своєї душі." 😱 Це горор-горорний, справжній жанровий жахастик. Я не фанатка подібної літератури, але раз у кілька місяців полоскотати собі нерви можна.Оцініть перший абзац книги. Ніякою прелюдії, все й одразу:"І наступного дня також не покращало. Падав дощ, важкий і холодний, низькі сірі хмари повністю затулили тьмяне сонце. Вони остаточно заблукали. Але до невпізнаваності їхню подорож змінила саме мертвечина, що звисала з дерева. Усі четверо побачили її одночасно." І далі темп тільки нарощується, напруга росте з кожною сторінкою, відірватися складно.Роман складається з двох частин. Перша — пригоди в лісі — сподобалась мені більше. Атмосфера фатальних помилок, містики, старовинних ритуалів і присутності чогось потойбічного — просто супер 👍Хочеться відмітити шикарні описи лісу:"Усі ці незручності не давали їм побачити найцікавіше: раптові смуги боліт, кам’яні малюнки облич на стромовинах, прекрасні озера, дивовижну долину Москоскорсо, що залягла поміж скель ще за льодовикового періоду, беркута, який кружляв над нею, і краєвиди, в існування яких у Європі годі було повірити." Друга частина має зовсім інший вайб, це переважно інші жахи — людська жорстокість. Таке я не дуже люблю. Але фанатам горору напевно зайде 🤷‍♀️"Життя нікого не готує до зустрічі з цілковитим божевіллям." Сподобалось, що присутня в романі і психологічна складова. Відірвані від цивілізації, друзі не лише борються за виживання, а й змушені подивитися правді у вічі: наскільки вони змінилися за ці роки дорослого життя, чи залишилось між ними ще щось спільне, ким вони є. Але все ж мені б хотілося, щоб рефлексій було більше. "Це місце змітає всю ту напускну дурню. Тут важить єдине — вміння виживати. І декому це вдається краще за інших." 🎃 Загалом, «Ритуал» — дуже осіння, тривожна, атмосферна книжка. Для поціновувачів жанру — must read. Для тих, хто не надто любить горор, але хоче полоскотати нерви — теж хороший варіант.#кт_відгукКниготерапія📗Підписатись

Завершено конкурс рукописів. Ми опрацювали 282 рукописи та оголошуємо назви творів (подекуди робочі), які вийдуть друком у видавництві «Богдан»😎Усього беремо в роботу 13 рукописів👇🔹Наукова фантастика та піджанриМира Бо «Заповіт архітектора Ніка Моза, або Історія народження големів» (психологічна драма з елементами фантастики) та «Моє чуже серце» (фантастичний кримінальний роман)Каріна Скринченко «Піон в бурштині»Сергій Пильтяй «Космічні пригоди Марко Ґалаґана»🔸Фентезі та піджанриОлена Терещенко «Маг поза законом» Назарій Назаров «Сім днів Едему»Тетяна Овдійчук «Ховайся, це Ромео! (Обережно, коти!)» (магічний реалізм)Колектив авторів, упорядники Олександра Буревій та Віталій Дуленко – збірка «Шепіт забутих легенд» (містика і міське фентезі)Олена Тарасенко «Секрет шістнадцятої раси»Надія Терещук «Трилогія «Обдаровані». Том І. Корені і паростки»Карина Ананьївська «Ринок бажань»🔹Російсько-українська війнаСофія Гудовсек «Соборні норни»Стефак Мар’яна «Лярва»Дякуємо усім учасникам за надіслані рукописи й бажаємо творчої наснаги😊Уже згодом розповімо більше про обрані книги.

📖 «Трон подоланих богів» — епічна історія про гнів, втрати й крихку межу між любов’ю та руйнуванням.У центрі сюжету — Діанна, чий біль від смерті сестри розбудив у ній звіра, що століттями дрімав у темряві. Охоплена жагою помсти, вона з кожним кроком наближається до прірви, караючи всіх винних. Єдиний, хто здатен зупинити її — Ліам, король богів Семкаїл. Проте, намагаючись врятувати Діанну, він сам стає мішенню для ворогів, що прагнуть скористатися слабкістю Нищителя Світів. Це не просто фентезі-роман — це масштабне полотно про боротьбу з власними демонами, кохання, яке випробовують на міцність, і світ, що балансує на межі загибелі.Ідеально для тих, хто шукає:— драматичну й емоційно насичену історію;— атмосферу епічного фентезі з богами й битвами;— героїв, що борються зі слабкостями й почуттями;— сюжет, де небезпека й кохання йдуть пліч-о-пліч.«Трон подоланих богів» — роман, у якому гнів і ніжність переплітаються, а питання «кого можна врятувати» стає вирішальним для долі світу.📚 Вже в наявності у фізичних книгарнях мережі «Книгарня «Є» та на book-ye.com.ua.

У видавництва "Богдан" запустився передпродаж відразу чотирьох знакових книжок: це горор і фантастика. 1) Ще одна книжка Адама Невілла - "Останні дні"Горор на тему культів, релігійного фанатизму, з вайбом непоясненого жаху. Незалежний режисер Кайл Фрімен отримує замовлення на створення найамбітнішого й найприбутковішого фільму у своєму житті — документальної стрічки про сумнозвісний культ із 1970-х, Храм Останніх Днів, та його одіозну лідерку Сестру Кетрін. Уцілілі свідки кривавих злочинів Храму вперше за багато десятиліть готові розповісти правду про ті часи.Однак низка химерних і непоясненних випадків, що супроводжують виробництво, змушує Кайла замислитися, чи не стоїть бува за культом щось більше за просто дивні езотеричні вірування? 2) "Снотворець" Роджера ЖелязниФілософський нуар, де немає ні чарів, ні паралельних світів, ні прибульців, але є подорож у сюрреалістичне підсвідоме, звідки дуже важливо повернутися вчасно.Америка, недалеке майбутнє (а з нашого погляду — альтернативне минуле). Чарльз Рендер, елітний психотерапевт, допомагає клієнтам позбутися психологічних розладів, формуючи їхні сни й беручи в них активну участь. Він піддається спокусі застосувати методику по-новому.Але є й професійні ризики: якщо він недооцінить силу психіки пацієнта, можливі небажані наслідки... 3) Луна. Новий Місяць" Ієна Макдональда Епічна сага Ієна Макдональда про закон великого капіталу та невблаганну владу сімейних кланів.Місяць постійно хоче тебе вбити. Він має для цього тисячі способів: крижаний вакуум, смертельна радіація, задуха від реголітового пилу чи поступове руйнування кісток твого тіла. І якщо ти виживеш, тебе намагатимуться зламати П’ять Драконів — корпорації, що керують місячними багатствами та навіть твоїм диханням. 4) "Послухач" – Петри СтегліковоїПостапокаліптика від чеської письменниці про сильну жінку, яка не має прав ні на що, але має потужний дар. Після Великої війни світ змінився. На схід від гір, що колись називалися Уральськими, — мертва пустка. На захід — уціліла Європа. А на самому кордоні живе маленький народ майстрів та винахідників, що знайшли й опанували скляніт — дивовижний мінерал, який подарував усьому людству нову надію, і тільки своїм першовідкривачам — гірку долю невільників. Передзамовляйте, щоб отримати їх першими, відразу з друку ) пост #направахреклами

Темний спадкоємець - К.С.ПакатМоя оцінка: ★★★★★Мені в цій книжці сподобалось все (є декілька нюансів, але я не збираюсь на них зупинятись, бо для мене це все одно 5 зірочок). Це. Було. Чудово.🐸 І під «чудово» я маю на увазі не те, що я як схопилась за голову за 40 сторінок до кінця книжки, так ці 40 сторінок і дочитувала, вириваючи на собі волосся (а в кінці ще й заробила +1 психічне порушення). Я маю на увазі, що, на мій смак, тут все було ідеально по всіх пунктах, які мають значення:☠ світоустрійСкладний, цікавий і абсолютно не банальний - я навіть не можу пригадати, щоб читала щось схоже раніше.⚔ героїСподобались абсолютно всі (я маю на увазі тих всіх, які входять до нашої різношерстої групи друзів і не-зовсім-друзів). Вони такі різні, але я розумію абсолютно кожного з них.🧴 любовна лінія Можливо, перехід від ворогів до закоханих і був трохи зашвидким, але ця хімія, цей зв’язок, ці дотики, ця історія… обожнюю. Просто обожнюю. 👑 тема особистого виборуЦе емоційно, глибоко і трохи трагічно. Я розтягувала книжку на декілька днів, бо постійно поверталась в думках до героїв і до того, як сильно вони намагаються боротись - проти майбутнього, яке було визначене задовго до народження, проти виховання, вишколу і очікувань дорослих, які ростили не дітей, а зброю, проти зв’язку, викликаного давніми чарами, а не справжніми почуттями. Проти того, ким вони є. За те, ким хочуть бути. 🕯 фіналЯ не знаю, що авторка повинна написати в третій частині, щоб виправити хоча б щось з того, що відбулось у другій книжці. В мене немає ідей чи припущень щодо того, як це могло б бути. І це трохи лякає.Я з нетерпінням чекаю завершення цієї трилогії. І дуже сильно раджу перші дві частини🤍Видавництво: 🌟 БогданП.С. Нагадую, що з промокодом chornobrova можна отримати знижку 20%.#темний_спадкоємець_к_с_пакат#відгуки_chornobrova_karooka

"МЕРТВА ВОДА ЖИВОГО МІСТА"МАР'ЯНА БЕКАЛОВидавництво Богдан#короткий_відгукНапишу кілька речень про міське фентезі "Мертва вода живого міста", яке виявилося... не моєю книжкою. Так теж буває. Це нормально. Про що історія: одну дівчину Яну, одну відьму Аґнешку і одного кота Йозефа Казиміра. Ну, і звичайно... про Львів. Адже саме він, його міфи, його історія, його нічне таємне життя стали тлом цього роману.  ✍️Кому раджу:✅️тим, кому зайшла книжка Юлії Нагорнюк "Діва, матір і третя", бо по всьому дуже нагадує;✅️тим, хто шукає простеньку легку історію на пару вечорів;✅️тим, хто любить котів😉.Мені роман здався трохи поверхневим. А персонажі лишилися незнайомцями. Але...В своєму жанрі історія має право на існування. Також( і це, до речі, теж додає схожості з твором Нагорнюк) ця книжка має гарний гумор і влучні цитати. Планую бути на Клубі по книзі, який вестиме пані Оксамитка Блажевська у цей вівторок. То послухаю розумних людей, щоб розуміти історію краще. 🐈"Справжня галичанка у будь-якій незрозумілій ситуації пече пляцок."🐈"Львівські дахи , як кар'єрні сходи."🐈"Львівські чарівниці не так уже й старанно приховують свої дива. Просто люди надто заклопотані, щоб їх бачити."#книжкова_мегерочка

Відгук Юлія Федорович❤️‍🔥🌌"Доки вони боролися всіма своїми силами, всією своєю душею, - страх не мав до них доступу."🌌"Завжди є більш ніж один шлях до правди."📕"Світи вигнання та ілюзій" ✍️Урсула Ле Ґвін 📚 Видавництво Богдан, 2025.- 424с."Світи вигнання та ілюзій" - це збірка ранніх романів американської письменниці Урсули Ле Ґвін, яка є частиною її знаменитого Хайнського циклу.Ці твори - це дивовижний симбіоз наукової фантастики та фентезі. Мушу зізнатися, книга не відразу "впустила" мене у свій всесвіт. Красива, елегантна манера оповіді Ле Ґвін — це не динамічне, легке читання, а радше вдумлива, емоційна подорож разом із героями. Однак з часом вітрила мого корабля впіймали попутний вітер, і я із захопленням почала досліджувати цей химерний і дивовижний космос, створений генієм письменниці.🛸"Світ Роканнона": цей роман — як давня легенда про відважного героя. Етнолог Гаверел Роканнон, представник міжгалактичної ліги, прибуває на чужу планету з місією, що перетворюється на випробування. Разом із ним я блукала правдоподібним світом, де унікальна біологія та високорозвинені раси змушували дивуватися на кожному кроці. І як же не згадати про вітроконей — крилаті, граційні, вони не просто персонажі, а справжній символ надії.🪐"Планета вигнання": ця книга стала моєю улюбленою гаванню. У центрі уваги — тендітні, але міцні стосунки між дівчиною Ролері та колоністом Агатом. Їхні народи розділені ворожнечею, але загроза ззовні змушує їх шукати примирення. Їхнє кохання — це маяк у темряві, що доводить: емпатія та любов можуть подолати будь-які культурні бар’єри. Ле Ґвін показала, що в конфлікті виживають лише ті, хто вміє любити.🌆"Місто ілюзій": Якщо попередні романи були космічною оперою, то цей за відчуттями — як психологічний трилер. Головний герой Фальк прокидається на зруйнованій Землі без спогадів. Його шлях — це болісний пошук себе. Що таке людина без минулого? Я відчувала, як мій мозок закипає, намагаючись скласти всі частинки пазлу. Але радість від того, що мені вдалося побачити величне галактичне полотно, намальоване авторкою, була неймовірною.Ле Ґвін не просто пише про космос — вона всебічно досліджує душу. Її твори торкаються універсальних питань: швидкоплинність життя, відчуження, боротьба за виживання. Це не просто розвага, це інтелектуальна подорож, яка змінює тебе.Якщо ви готові зануритися в океан глибоких роздумів і насолодитися витонченою мовою, ця книга — ідеальний вибір. Це чудовий старт для знайомства з творчістю Урсули Ле Ґвін, яка залишить слід у вашому серці.І наостанок, мені особливо припав до душі вислів: "Хай наші вороги згинуть, не зоставивши синів"🙏

📖 ФРАГМЕНТИ ______«Серце тліло за домівкою. Дивно, я не знав, що здатен так страждати. Моя виснажлива хвороба виїдає не тільки плоть, вона висмоктує спогади про минуле, висотує з мене рідні імена і знайомі назви. Однак у неї вистачає милосердя залишити в пам’яті весну 2016-го і дитячі спогади. Коли вони виринають із мороку моєї свідомості, на руках дибиться волосся, й я стаю схожим на кота, який у темному закапелку побачив примару… *Наступного дня після вибухів, навесні 2016 року мене підібрали наші. Я не відчував ніг, не міг пояснити, хто я, як опинився в сірій зоні, де отримав численні осколкові поранення і куди повзу, роздираючи одяг і шкіру. Я знову не встиг. Цього разу — померти. Мене підібрали наші... *Найчастіше думаю, окрім подій тієї весни, про наші абрикоси. Великі, донецькі абрикоси, справжні вітамінні бомби, які вибухали густим нектаром, торкнувшись сивої трави. Якщо зігнути долоню човником і торкнутись стиглого плода, він сам лягав у руку товстим оксамитовим боком. Їх потрібно було встигнути зняти з дерева. Мама варила густе, прозоре, як бурштин, варення. В кухні хлипало і охало кислувате тісто під її червоними руками, потріскувало радіо, рипіли від болю чисті слоїки, їх насухо вилизував зсередини вафельний рушник. Ці спогади не віддам на поталу хворобі, я боротимусь за них із усім світом… *Прагнув із усіма боронити найдорожче, пішов добровольцем. Але почув дивні речі. Вони казали, що всі «нормальні» вже виїхали. Там не залишилося патріотів, і це пухлина, яку потрібно видалити. Масово тягали фейкові слова якогось класика про «пухлину». Прийде час, і її виріжуть, захопивши смужку здорової плоті. Так, для профілактики. Виріжуть разом із тим хлопчиком, який ночами малює тризуби на зупинках, і бабою Олександрою, яка зазирає в очі регулярної армії, питаючи: «Ти звідки, сину? З Ростова? Їдь додому, нема чого тобі тут робити». Й учителем історії, який досі навчає дітей тих, хто не виїхали. Вони не уявляють, скільки тут таких, із вуглинами гарячих сердець між поламаними ребрами. У них і вишиванки є, тільки з дрібнішими квітками. І любов є, але не така красномовна, і слова не досить полум’яні. Їх багато, але про них мовчать… *Потім нашою вулицею пройшла колона військової техніки, й я просто перекотився в рів із бур’янами. Повітря ще довго тремтіло, стояла пекельна задуха, і я не знав, то техніка наша чи орків. Знав лише, що це була моя земля... Пролежав так до ранку. Здавалося, чув голоси, стогін, шкірою відчував, як холоне розпечена земля. Бачив, як світло цідиться крізь різьблений абажур побитого комахами листя. Хотілося розчинитися у просторі і перестати бути. Але земля не приймала, не вимикала зв’язок, виштовхувала, нашіптувала, будила. Врешті, змусила піднятись і безшелесно рушити до поверхні… *— По всьому, я хочу потрапити додому...»З оповідання "Донецькі абрикоси"