«Будо — команда слабаків, Чауна — кретин!»
Ні, це не цитата якогось уболівальника Лаціо, це — слова Клавдіо Лотіто, президента Лаціо, сказані в телефонній розмові з уболівальником. Якщо, звісно, не фейк. Але це ж Лотіто, тож чому б і ні? Розшифровку важливих переговорів зробила навіть ціла Tuttosport.Уболівальник: «Я дивлюся Тоттенгем проти Будо-Ґлімта. Ми могли бути там, на їхньому місці, нам просто потрібно було зробити ще кілька придбань...»Лотіто: «Ви хто? Таксист? Ну тоді говоріть про те, в чому тямите. Я ж не розповідаю вам, які найкоротші маршрути, щоб доїхати до певного місця. Проблема не в трансферах. Якщо ці хлопці так б'ють пенальті, якого біса ви від мене хочете? Будо — команда слабаків, ми могли б там бути, так, але якщо ці хлопці припускаються таких помилок... Нослін? Він коштував 18 мільйонів. Тренер хотів його, а не я. Знаєте, він сказав мені: «Що з ним сталося? Минулого року він був феноменом». Гравці такі: у них лайно в мізках. Інакше вони б не були футболістами. Ви колись бачили розумного гравця? Є нормальні гравці, є хороші гравці, є чудові гравці, а є чемпіони. Чемпіони – це ті, у кого завжди є фора. Ви бачили Педро в неділю? Він чемпіон. А решта? Хто вони, чорт забирай, такі? Один невдаха, інший теж... Що поробиш?.. Чауна? (Він лайкнув допис про Будо/Ґлімт після вильоту Лаціо від нього — прим.) Цей хлопець справжній кретин, він навіть не розмовляє італійською».... Кумедно, що за кілька годин до появи цього вірусного запису Лаціо оголосив про призначення нового директора відділу комунікацій — Емануеле Флоріді.«Моя мета — активізувати діалог зі ЗМІ, установами та, найперше, зміцнити особливі відносини Лаціо з його прихильниками і з усією спільнотою "б'янкочелесті"», — заявив Флоріді для офіційного сайту. Ну, почав дуже непогано.❤FootballDyvan
Описуючи гру Інтера проти Роми, можна було й обмежитись оцим одним скріншотом, але на UltimoUomo їх наробили цілу купу, застеливши полотном із нудними поясненнями. Втім, узагальнили яскраво й агресивно (протилежно до виступу "нерадзуррі"): «Найпотворніший Інтер року. Ніколи ще він не здавався таким повільним, безідейним, позбавленим чіткості та інтенсивності». Сперечатись важко. Протягом сезону чи не головною проблемою команди була втома та нервозність у завершальні відрізки матчів. Схоже, тепер ця проблема зникла. Позавчора з'явилась нова — втома та нервозність увесь матч. Тим часом на Сан-Паоло недільного вечора обережно святкували: Наполі вже навіть не конче вигравати всі 4 залишкові матчі, аби повернути на футболку триколірний щит. Натомість уболівальники Мілана та Ювентуса, наче той круглий двієчник, який уздрів "трійку" у відмінника, нарешті мають привід збиткувально пригадати Сімоне Індзаґі його слова про требли-квадрупли. Луїджі Ґарландо у понеділковому номері Ґадзетти порівняв Інтер із Дорандо П'єтрі — італійським марафонцем, який лідирував на Олімпіаді-1908, але на останніх метрах почав падати від виснаження... Беппе Берґомі запевняє, що відразу не вірив у пропаганду про "два рівноцінні склади". Для решти нині теж очевидно, що пародійні спроби Таремі та Корреа зіграти в футбол здатні тільки спонукати заплакати форсувати відновлення Тюрама (має вийти проти Барси), а Асллані — албанська копія Чалханоґлу. Лаутаро, оклигавши від пошкодження, змушений починати сім матчів поспіль у старті. Щойно вилетів Павар. Зате насилу повернулися Дюмфріс і Жєлінський. Серед польових гравців цієї кампанії жодного разу не травмувався лише Бастоні.
Оптимісти процитують Паоло Ді Каніо («Коли я веду 2:0 проти Парми, а потім ледь не програю 2:3, то постає питання мотивації. Проти Удінезе, присягаюся, я нарахував 7 пасів п'яткою від Барелли!») і запитають, чого було більше в невдачах минулого тижня (три поразки, нуль голів): нéмочі чи небажання? І виберуть другий варіант. І додадуть, що зі стилістичного погляду проти Барселони буде легше. Відсутність трофеїв зробити сезон для Інтера провальним не зможе апріорі. На це після Баварії натякав і Бастоні. Однак сам Індзаґі згадує весну 2023-го, яка з провальної раптово перетворилась на успішну. Інших аргументів зараз не простежується. Хіба що світло в Іспанії знову виб'є.❤FootballDyvan
Хаотичні перенесення матчів у зв'язку зі смертю Папи Римського (не грали в день смерті, не гратимуть у день похорону) очікувано спровокували в Італії полеміку щодо їхньої доречності. З того, що вдалось прочитати, найбільш цілісною виглядає думка Емануеле Аттуро, головного редактора UltimoUomo. Основну тезу можна узагальнити одним реченням: «Уявіть, що ви вболівальник, який вирішив присвятити Великодній понеділок улюбленій команді у виїзному матчі, а натомість раптово мусите повертатися додому, змарнувавши купу часу та коштів». Сама стаття, авжеж, не така прямолінійна і зачіпає глибші проблеми. Нижче — найцікавіше з тексту Аттуро:«... Можливо, ви теж католик або навіть як загалом мирянин глибоко поважаєте постать Папи Франциска, тому що він вам подобався як політичний лідер чи як людина. Отже, постає протиріччя: ушанування пам’яті Папи чи повага до власних жертв?Я усвідомлюю, що, просуваючи ці позиції, ми завжди повторюємо ті порожні фрази («Ми зациклились на релігійному лідері, на главі іноземної держави», «А хіба ж ми не світська держава?»), які ігнорують контекст. Проте ми не можемо залишити без уваги ще одне рішення, яке попирає потреби та інтереси людей, котрі тримають футбол на плаву, а саме вболівальників. Я добре знаю, що це не перший випадок, коли чемпіонат призупиняється через смерть Папи Римського, і що це вже було у 2005 році, після смерті Папи Івана Павла ІІ. Але простого факту, що це вже було, недостатньо, аби мотивувати його повторення, наче це традиція, яку слід шанувати.Я не настільки наївний, щоб ігнорувати суперечливі відносини, які пов’язують футбол і Церкву в Італії (а також те, що пов’язує Церкву з усім іншим у цій країні). Усе двадцяте століття минуло під знаком переговорів і компромісів між чемпіонатом та богослужіннями. А 2016 року кардинал Беторі закликав до перенесення суботніх пообідніх або недільних обідніх матчів, оскільки вони відволікають молодь від катехизму чи церкви. Я знаю, що це рішення не повинно мене дивувати, бо, зрештою, немає більш італійського рішення, ніж це: грати на Великдень, але припинити все через смерть Папи наступного дня, щоб не зробити другу поспіль ведмежу послугу Церкві. Паралізуючи всю спортивну комунікацію, аби нагадати нам, що Папа любив футбол. Породжуючи цей парадокс, через який ми не могли вшанувати Папу, граючи у футбол і згадуючи його хвилиною мовчання».❤FootballDyvan
В Удіне не люблять Майка Меньяна. Минулого сезону під час візиту на Стадіо Фріулі голкіпер Мілана пішов із поля просто посеред матчу у відповідь на расистські образи місцевої Курви. Згодом кілька з цих "любителів футболу" (писали, серед них був і темношкірий) отримали пожиттєву дискваліфікацію, а на наступну гру закрили фанатський сектор. Тож приготування до нової (вчорашньої) зустрічі були серйозними. За воротами Меньяна повинна була чатувати спеціальна «людина з федеральної прокуратури». Тіфозі, зі свого боку, закупилися спеціальними свистками — вони мали видавати пронизливий звук щоразу, як француз торкався м'яча. Усе йшло за планом, поки на початку другого тайму Меньян не отримав моторошний удар по голові внаслідок зіткнення з Алексом Хіменесом. На певний час стало моторошно. Теммі Абрагам припав на коліна й почав молитись. Майка винесли на ношах – ніч провів у лікарні, але наразі обійшлось.Цікава реакція домашньої публіки. У перші секунди після інциденту ультрас Удінезе продовжували свистіти, але згодом, зокрема під тиском своєї "кузьми" (та вболівальників "россонері", котрих було чимало), що почала по-тенісному шипіти (замовкніть, мовляв), свист і справді значно стих, змінившись аплодисментами. Втім, окремі генії все ж продовжили активно вдувати повітря в предмети у власних писках. Сержіу Консейсау вирішив сконцентруватись на розумній більшості: «Мої оплески натовпу в Удіне, який освистував гравця, але аплодував людині, коли вона цього потребувала. За 40 років кар'єри я бачив небагато таких жестів». «Тому що на цивілізованій Півночі так і заведено. Якби ми були в Центрі чи на Півдні, йому побажали б смерті», — роз'яснює у твіттері один житель Болоньї.Чи дійсно ця Північ аж така цивілізована? Можете вслухатись у свистіння на відео.
Відео вирізане з трансляції MEGOGO❤FootballDyvan
«Як я завжди кажу, якщо ви вимкнете світло, то не зможете просто клацнути вимикач, щоб знову ввімкнути живлення», — застерігав перед матчем із Баварією Фабіо Капелло.«Інтер не може дозволити собі знизити напругу навіть на п'ятнадцять хвилин. У нього багато чемпіонів, але не тих, хто вирішує ситуацію магією», — хвилювались на Rivista Undici. І було через що. Інтер із виразною стабільністю штампує класні/нормальні перші тайми, за якими відразу слідують провальні/валідольні другі. Назва суперника тут узагалі не має значення: Ювентус (двічі), Мілан, Наполі, Фіорентина, Удінезе, Парма. Утім, на 88-й хвилині зустрічі в Мюнхені магія не знадобилась. Допомогли "чемпіони" — Карлос Авґусто і Давіде Фраттезі... Сімоне Індзаґі в цій ЛЧ усю дорогу привчав команду грати "неоптимальним" складом. Іноді відверто напіврезервним. Часто — без явної необхідності. Воно неабияк дратувало. Зате вчора, за вимушеної відсутності обох основних естерно (латералів), відплатило сторицею. Виявляється, перемагати на Альянц-Арені можливо й без Дімарко з Дюмфрісом. Палкі шанувальники іксджів однаково не повірять, але це був саме той типовий матч, коли після перегляду гайлайтів про гру складається зовсім інше враження, ніж після повного ознайомлення з нею. Навіть якщо перше робиш після другого. Баварія вдома створювала моменти (що за сенсація!), проте флегматична рішучість, із якою "нерадзуррі" плели фірмові комбінації від одних воріт до інших, дарувала ефект контролю. Павар, котрий шведою вирізав точний верховий пас поперек власного штрафного, заспокоїв уже на 11-й хвилині. А коли стало неспокійно – Інтер зміг клацнути вимикач, живлення ввімкнулось. Тепер, будь ласка, наступного тижня можна його просто не вимикати?❤FootballDyvan
Подейкують, там Роберто Де Дзербі сказився — на тлі 4 поразок Марселя в останніх 5 матчах повідомив футболістам, що більше їх не тренуватиме, бавиться у доброго/злого поліцейського та щиро цікавиться у ближнього за сніданком: «А чого це ти либишся?»Втім, сказився не лише Де Дзербі. Італійські ЗМІ переконують, що фаворитом на посаду тренера з нового сезону його розглядає Мілан. Ліпшої людини для клубу, в якому й без того "всі ми президенти" (причому і в кабінетах, і в роздягальні), звісно, годі й шукати... Окремий казус, що не залишає сумнівів у нашвидкуруч поставленому діагнозі, – це скорочений список кандидатів. У ньому поряд із модним архітектором гіператакувальних Сассуоло, Шахтаря і Брайтона зазначається такий відомий послідовник Зденека Земана, як Массімільяно Аллеґрі. Фінальний контур цієї шедевральної перспективи – Фабіо Паратічі, який саме досиджує дискваліфікацію (і сидітиме аж до середини літа) за свою давню пристрасть до маніпуляцій фінансовими звітами. Він знову буде спортивним директором. Здібний дядько, всі проблеми котрого дивовижним чином узяли початок тоді, коли поруч перестав бути Джузеппе Маротта. «Він допомагав мені уникати помилок», – зізнавався Паратічі у 2018-му. Їхні шляхи розійшлися здебільше через трансфер Роналду в Ювентус (Маротта був проти, а Паратічі натомість вислужився перед тодішнім президентом Аньєллі, підсидівши "напарника"). Неважко припустити, що така еклектична споруда розсиплеться навіть швидше, ніж третій ярус Сан-Сіро. Хоча, певно, в уяві проєктантів виглядає модерною та міцною, як Casa Milan. Чи де там зараз розташований центр ухвалення рішень: в офісі Red Bird, у штаб-квартирі Elliot? А може, в літаку, яким "бухгалтер" Фурлані недавно перетинав океан, аби спитати у "власника" Кардінале, чи головніший він за "боса" Ібру?❤FootballDyvan
«Ми заслуговуємо більше поваги. Я боявся цього призначення, цей арбітр не поважає нас. Перший гол був забитий після явного фолу — ми всі це бачили. Настав час сказати "досить", бо помилок забагато. Так багато помилок! Повага до нас відсутня... Щотижня те саме. Я не боюся говорити правду». Ні, це архівна цитата Жозе Моурінью, це — слова Паулу Фонсеки після матчу Аталанта — Мілан (2:1). Португалець був незадоволений суддівством Федеріко Ла Пенни, який, зокрема, зарахував перший гол господарів. А ось цитата Альваро Морати: «Ми не можемо скаржитись на суддів, тому що ми не заслужили перемоги сьогодні». Чудовість цього ненавмисного заочного діалогу є недооціненою, позаяк він укотре засвідчив не лише про невидатне порозуміння в роздягальні "россонері", а й про ментальний ріст Аталанти. Остаточну зміну її сприйняття: до вас приїжджає грати Мілан і після матчу його тренер жаліється, що, мовляв, сьогодні з ними повелись, як із провінціалами (а ми ж не такі, чесно-чесно!).«Слова Фонсеки – це спроба не говорити про гру. Де Кетеларе неймовірно забив – він здійнявся в небеса!» — відповідає Джан П'єро Ґасперіні, який повторив клубний рекорд Аталанти, вигравши 9 матчів поспіль (хоч і не був присутнім на лавці в останніх 2 матчах). Хай там як, бідкання Паулу щодо епізоду Де Кетеларе — Тео знайшло союзників.La Gazzetta dello Sport констатує: «Де Кетеларе стрибає набагато вище і спирається двома руками на спину Тео: поштовх є. Однаково VAR не міг втрутитися, тому що інтенсивність таких контактів визначає головний суддя». Підтримує твердження "рожевої газети" колишній арбітр Джанпаоло Кальварезе: «Навіть попри те, що бельгієць стрибає високо, він спирається на Тео двома руками, заважаючи вистрибнути йому». Проте іншої думки туринська Tuttosport, яка поставила Ла Пенні оцінку 6, зазначивши: «Він мало свистів, закриваючи очі на численні підкати й нагадуючи, що футбол є контактною грою. Тому зарахування гола Аталанти було логічним».Фабіо Капелло уникнув прямої відповіді, перевівши тему на ігрові проблеми свого колишнього клубу: «Подивіться на Де Кетеларе під час першого гола: Тео Ернандес пасивний, а бельгієць високо стрибає і йде назустріч м'ячу. Ось це чітке зображення різниці у ставленні між Аталантою та Міланом минулого вечора. Фонсека зробив занадто мало, особливо після травми Пулішича. Мені здається, що це була просто неправильна установка на матч. Воротар Меньян торкався м’яча частіше, ніж більшість його одноклубників. Це погано. Це не володіння м'ячем, а марна трата часу і симптом невпевненості у власних силах. Мілан був повільним, лише двічі пробив у площину. У другому таймі «россонері» жодного разу не кинули виклик Карнезеккі, завжди грали назад. Не можна так». Окремої згадки заслуговує безкоштовна порада, яку Капелло дав Емерсону Роялу (22-й номер на прикріпленому відео), що проґавив Лукмана під час вирішального гола Аталанти на 87-й хвилині: «Варто повторити бразильцеві стару футбольну істину: у штрафному майданчику — особливо при кутових і штрафних ударах — дивишся на суперника, а не на м'яч, навіть якщо граєш зонально». Вирізане відео: MEGOGO❤FootballDyvan
"8 голів для Конте" (як їх охрестила перша шпальта Ґадзетти) у вчорашньому всеіталійському дербі, поза сумнівом, сьогодні так би й залишились головною темою для обговорень, якби відразу після того не сталися 6 м'ячів у Флоренції, 5 із яких залетіли у ворота однієї команди. Манчіні, Саррі, знов Де Россі, знов Раньєрі чи, може, Де Россі та Раньєрі разом? Чутки вже ширяться на будь-який смак. Скай організував окремий блог із новинами про Рому та Юрича, що оновлюється в режимі реального часу, а спортдир "джаллороссі" Флоран Ґізольфі скасував свій рейс на профанацію церемонію призначення найкращого футболіста світу (Довбик і щасливий дебютант-бомбардир Гуммельс, як і планувалося, їдуть) і тепер слухняно чекатиме вказівок зі США. Понеділкове тренування перенесли на дві години, але зрештою начебто почали о запланованій спершу порі. Кор'єре з посиланням на "багатьох очевидців" повідомляє, що в перерві матчу проти Фіорентини відбулася сварка між Юричем і Манчіні (Джанлука був замінений після першого тайму й на лаву запасних не повернувся), дійшло аж до фізичного контакту між гравцем і тренером (для хорвата ця ситуація не нова, подібне траплялось і в Торіно). Авжеж, тут буде свіжа цитата діретторе Дзадзароні: «1-5 у Флоренції є сильним сигналом, який потрібно прийняти: якщо найкращим на полі був Бове, а ви зробили все, щоб продати його; якщо 30-мільйонний Соуле сидів на трибунах; якщо тим, хто працював найбільше, був Дибала, якого ви б залюбки відпустили до Аравії; якщо Ермосо лише створив проблеми, а потім був вилучений; якщо Гуммельс дебютував автоголом першим дотиком, це означає, що футбол хотів кинути вам в обличчя реальність. І ви досягли дна. Юрич також має свої недоліки: головний з них полягає в тому, що він недооцінив умови, які склалися після звільнення Де Россі і які негайно поставили його в абсурдне становище на межу звільнення. Його ніколи не сприймали вболівальники Роми, завжди вважали тимчасовим, а Іван цього не заслуговував».По-людськи Юрича шкода: він прийняв найамбітніший у своїй кар'єрі виклик, але не в той час (забагато зірок, які не пасують його футболу, а також "зірок"), не тим шляхом (непідтверджена історія з цирком імені Сулуку матиме сенс на серйозний розгляд, якщо зараз повернуть Де Россі, який досі на контракті) і не в тому місці (Рома і все, що навколо неї, — традиційно дуже токсичне середовище, надто для таких, як Юрич).Це призначення від початку здавалося намаганням порізати ковбасу сокирою.
Рома пропустила 5 голів у Серії А вперше з 2011 року, інсайдять, що роздягальня (тут, певно, маються на увазі передовсім недосенатори Крістанте, Манчіні та Пеллеґріні) проти тренера... «Я не думаю про відставку, бо абсолютно відчуваю, що команда на моєму боці» — слова, що на цьому тлі виглядають самонавіюванням. А відео з виразом обличчя аленаторе, що нібито ледве стримує сльози через гравців, які його нібито зливають (останні хвилин 20 Рома відверто "догравала"), стало вірусним. За крайніми оповіщеннями з Тріґорії, в четвер командою все ж керуватиме Юрич. У матчі зі своїм колишнім Торіно. Життя — таки найкращий сценарист.❤FootballDyvan
Чи не найзручніше пояснення ситуаціям, коли італійська команда без шансів програє в єврокубках, – темп. Низький темп. Ну ви знаєте: в Італії грають у сонний футбол і вміють лише захищатися.
Ось і Фабіо Капелло після матчу Ювентус – Штутґарт змарнував чудову можливість промовчати, красиво узагальнивши власну тезу: «Італійський футбол розвивається надто повільно». Тьяґо Мотту такий оригінальний висновок не влаштував, тож він став розповідати щось про сильні якості опонента і свою провину, марно намагаючись обдурити тих, хто в курсі справжньої причини провалу... Мабуть, саме темп винен у тому, що й Брюґґе вчора возив Мілан у першому таймі та що "россонері", бувши в більшості з 40-ї хвилини, по-людськи заграли аж у середині другої половини після заміни великого шанувальника автотюну (недавно мав нещастя вперше ненароком почути "пісню" цього митця, тому треба було десь відрефлексувати). Вінченцо Італьяно, якому пороблено ще з часів Фіорентини, теж говорить про темп як про фактор поразки його Болоньї від Астон Вілли. І саме ця зловісно мізерна інтенсивність перешкоджає його гравцям реалізовувати моменти і нарешті виграти в футбол у когось ще, крім Монци... Певно, також заобрійні швидкості матчів чемпіонатів Португалії та Ізраїлю були підставою для поразок Ювентуса від Бенфіки та Маккабі два роки тому. Цікаво, чому цей жалюгідно низький темп не заважав, наприклад, Наполі й Аталанті громити Ліверпуль, Ромі — Брайтон, а Мілану — поганяти, мов песиків, Ньюкасл по газону Сан-Сіро? А як там Баєр зіграв у фіналі ЛЄ і хто був його суперником? Чомусь не говорили про цей нікчемний темп як непереборний тягар і для цього самого Ювентуса, що переміг удесятьох минулого туру в Ляйпцізі, після чого всі захоплювалися сміливістю тренера, а дехто навіть необачно став називати Юве претендентом на перемогу в ЛЧ... То, може, справа таки в конкретних обставинах (у випадку з Юве-Штутґарт — травми + колосальна різниця в рівнях зіграності та, як наслідок, розвитку команд) чи краще все тлумачити за допомогою дурних напівстереотипів?❤FootballDyvan
«Шишка на чолі? Це лікоть Ґатті, з VAR це точно була б червона картка, але сьогодні краще не говорити про VAR». Тьяґо Мотта іронізував, пояснюючи наслідки радощів команди після переможного гола Консейсау (португалець уже забивав вирішальний м'яч на цьому стадіоні – на Євро у ворота чехів), але в цій цитаті описаний увесь матч проти Ляйпціґа. А понівечений лоб тренера тепер просто неможливо не порівняти з розбитими окулярами Клоппа в Норвічі у 2016-му. Це один із тих фундаментальних вечорів, про який потім крізь роки говорять як про момент, коли по-справжньому з'явилась нова команда.
Виїзна гра проти сильного суперника, котрий зіграв чудово; дві вимушені заміни в стартові 12 хвилин; пропустили першими; дивне суддівство («Катастрофа Летексьє, він робить майже все неправильно» — заголовок на Ґадзетті); зрівняли, але майже відразу — вилучення воротаря; ще трохи — і пенальті привозить гравець, який щойно вийшов на поле в межах замін, спровокованих саме вилученням воротаря; суперник знову попереду і ніяк не починає грати погано... Попри все, Юве зберіг обличчя й переміг — уперше в історії своїх виступів у ЛЧ, відстаючи в рахунку двічі протягом гри. Чи існували якісь шанси, що після такого Ювентусом в Італії (та навіть будь-ким будь-де) не восхітятса? Та жодних.Луїджі Ґарландо (La Gazzetta dello Sport): «Три очки та стовідсотковий показник мають менше значення, ніж сенс цього вечора: у цьому стражданні народився Ювентус Тьяґо Мотти, який разом із десятьма чоловіками продемонстрував мужність, утримуючи Маккенні на крайньому захиснику, замість того, щоб додати профільного оборонця... Народився Юве Фаджолі, найкращий матч у його кар'єрі, технічний лідер, якого не вистачало. Народився Юве Влаховича, який ніколи не був таким упевненим. Можливо, колись ми поговоримо про переломний момент у Ляйпцізі».Rivista Undici відзначає чудову інтеграцію Калюлю й робить висновок: «Звідси легко перевести дискусію на роботу Мотти, на хороші результати, досягнуті на початку сезону; на відчуття того, що команда ввійшла в нову та багатообіцяльну фазу; на результати, а також на те, як вони здобуваються. І це завдяки футболу, який покращує якості гравців у складі, зі звичайними злетами та падіннями, але також із чітким відчуттям зростання, постійного прогресу».Corriere dello Sport: «Це епічна перемога для команди, яка дедалі більше набуває свого образу й подоби. Юве знову чудовий у Європі».Паоло Ді Каніо: «Ця одна перемога варта десяти — вона зміцнює віру та менталітет». Автор дубля Душан Влахович: «Такі перемоги й такі матчі, які ми не грали торік, нам потрібні: ми повинні звикнути до цього рівня. Я дуже радий, особливо за команду, ми майже 45 хвилин грали в меншості й показали, що стаємо командою»Алессандро Дель П’єро: «Влахович був ідеальним, навіть за його словами після матчу. Він показує, що хоче продовжувати вчитися, вдосконалюватися. З таким ставленням — у нього чудове майбутнє».Діялог між Лукою Тоні (а може й просто журналістом, а не Тоні) та Моттою в студії (а може й на пресконференції): — Багато команд у цій ситуації просто захищалися б...— Не ми, ми дивимось уперед.Марко Розе (тренер Ляйпціґа): «Ювентус є одним із фаворитів на перемогу в Лізі чемпіонів. Те, що вони зробили, не випадкове». Підтвердження саме цієї цитати знайти не вдалось, але різними фанпабліками Юве вона активно шириться.*Колаж: Tuttosport❤FootballDyvan
TGLIST.COM.UA
