Оскільки актуальність – друге ім'я цього каналу, саме час для завершення підсумків Серії А (початок – тут).10. Удінезе – 50 очокМожуть (але не хочуть) перемогти кого завгодно, програти – теж. Мають високий сильний склад, та не завжди вмотивований. Нарешті не 12-ті й нарешті не 44-47 очок. Найкращий сезон із часів вікопомної епохи Ґвідоліна. Успіх! Прогрес! Прогрес же?..11. Сассуоло – 49Ді Франческо, Де Дзербі, Ґроссо... Знов послужили яскравим полігоном для молодого тренера, котрий ось-ось зробить те, що вже 10 років ніяк не зробить Берарді, – піде на підвищення. Наступний – Аквілані.12. Торіно – 45Як і їхні побратими з Лаціо, також мають достоту безкомпромісних тіфозів. Котрі теж, прикриваючись фантазіями про «амбіції», безкомпромісно перестали ходити на стадіон (попри те, що Кайро, на відміну від Лотіто, до фанів не пащекує і продати клуб готовий). Утім, на дербі в останньому турі все ж завітали. Так само безкомпромісно, певна річ.13. Парма – 45На відміну від більшості колег із нижньої десятки, достеменно знають, що і як робити з м'ячем, якщо все-таки його отримують. І – головне – без м'яча. Колишній помічник Артети сколотив міні-Арсенал із того, що було під рукою (заради правди – досить якісного). Неіронічно чудова робота.14. Кальярі – 43Можна лише повторити написане про них у грудні.15. Фіорентина – 42Влітку збиралися в ЛЧ. Майже вийшло. Посеред сезону клуб (на жаль, уже традиційно) спіткала трагедія – пішов із життя власник. Тяжкої втрати зазнала й Ліга конференцій: коли попередній раз там не було Фіорентини, Мессі ще не став чемпіоном світу, а обличчя Шуфрича все ще вважалося недоторканим об'єктом культурної спадщини ОПЗЖ.16. Дженоа – 41Після славетних часів Шевченка-Блессіна тут сценарій завжди схожий: удалий старт, ефективна й досить ефектна гра, але потім усе закінчується звільненням у зоні вильоту. Так було з Джілардіно, так було з Вієйра. Цікаво, чи туди прийде і Де Россі. Бо траєкторія наразі висхідна, а потенціал клубу й міста – боротьба за зону єврокубків. 17. Лечче – 38Щоб урешті не вилетіти в останньому турі, Ді Франческо мав очолити тих, хто в останньому турі звик рятуватись. Багато в чому клуб тримається на знахідках легендарного спортдира Панталео Корвіно, який саме вийшов на пенсію, проте не лише. Послідовне покращення інфраструктури (на стадіоні вже роблять дах і завершують нову базу), а також емоції власника та його дружини, котрі постійно присутні навіть на виїзних матчах (приклад – на прикріпленій гіфці внизу), створюють різницю між ними та Вероною. Тут є душа.18. Кремонезе – 34Видатний старт, тренер Нікола та непересічні персонажі на полі (Бонаццолі, Варді, Вандепутте, Баскіротто) змушували симпатизувати, однак у другому колі розчарували співставно з Міланом. Гра майже не змінилась, але зник результат. Кінцівку рятувати покликали Джампаоло – могло й вийти, якби домашні матчі з Торіно і Лаціо провели як професіонали, що відчайдушно борються за виживання, а не як пияки на пляжі під транквілізаторами.19. Верона – 21Загалом усе те саме, що було минулими роками, але тепер ще й вилетіли. Сумувати будемо хіба за «британськими» співами місцевих фанів. Головне враження сезону – шалені очі нападника Ґіфта Орбана, у якого явно не всі вдома.20. Піза – 18Спочатку це було непереконливо, але бодай зрозуміло і часом симпатично, а після звільнення Джілардіно стало й непереконливо, й незрозуміло, й несимпатично.❤FootballDyvan