Статистика telegram channel - @virhuk

"Я не знеміг тобі допомагати"-Слова лунають з Біблії Святої.Та вірою щоб ті слова прийняти,Потрібно так у серці мати спокій.А навкруги - шумить, шумить, шумить Той вітер, що дерева низько хилить.Здається, що ще лише тільки мить,І, збивши з ніг, притисне до землі.Недавно так яскраве світло сонця щеМою все душу ніжно зігрівало.І посилаючи тепло з небес,Так радістю моє серце сповняло.Тоді Господь так близько буть хотів,І йшла я міцно за руку тримаючись.А звідки вже той вітер налетів,Що його сили міцно так злякалася?І випустила руку я Христа.Позаду за Ним тихо побрела я.Коли я поруч з Господом була,Пораду й допомогу тоді мала.Чи вітер вирвав із Його руки?Ні, руку я залишила сама.Коли тримаємось за Бога ми щосили,Не випустить ніколи в житті нас.Коли лякаємося стогнущих вітрів,Що гнуть нас, щоб від Бога відірвати,Що Бог залишив - казати непотрібно,Його за руку ми залишили тримати.Душа лиш наша в небо все летить,Як птах, з піснею радості весною.Кожного дня чека щасливу мить,Щоб Бог наповнив радістю святою."Я не знеміг тобі допомагати" -Господь повторює нам знову й знову.Нас міцно хоче за руку тримати.Хай не відкинемо руки Його ми. Л. Шпак

"А Я живий, ти чуєш - Я живий"-Так в моїм серці тихо пролунало.І стрепенулось серце - Боже мій!Як часто я того не помічала!Мій Бог живий! Коли з Ним говорю,То Він завжди мені відповідає.І вже я, навкруг себе, не дивлюсь,Бо Він завжди мене охороняє!Він на руках Своїх мене несе,Як ту вівцю, що в полі заблукала.І розуміння Він завжди дає.Як в боротьбі, то силу посилає.Мій Бог живий, і подих я Його Завжди ось біля себе поруч чую.Зі мною Він завжди, бо я - Його!З Ним говорю і знаю, що Він чує.В маленьких всіх питаннях я своїхДо Нього йду, у Нім вся моя сила.Бо знаю - всеодно Він бачить їх,Чекає, щоб про них я попросила.Мій Бог живий! Спокійно на душі Ніякі мене бурі не лякають.Вночі і вдень, завжди живе в меніТа віра, і вона мене спасає."А Я живий"- все тихо промовляДо всіх сердець живучих на планеті.Але людина до того глуха...Не всі те чують навіть Божі діти.Мій Бог живий! - і сльози по щоках.Мій Бог живий! - в захваті серце б'ється.Велике щастя всім дається нам -Мати Живого Бога тут під сонцем. Л. Шпак

Дух Святий для нас посланий Богом.Пішов Ісус, та Духа нам послав,Щоб Він на всіх земних твоїх дорогах,З тобою завжди всюди пробував.Допомагав любов являти й святістьТого, Хто всім спасіння давши нам,Пішовши до Отця є знову в славіЗаступник перед Ним тепер є наш.Хто кров святу Його приймає,Про того каже - вже тепер він Мій.Святого Духа в поміч посилає,Щоб потім їх додому Він привів.Страждання Господа, і хліб, і чаша -Для нас святиня і наше життя.І щоб життя наше проходило лиш свято,Господь Порадника подарував.Замість Себе послав Святого Духа.Він буде Утішителем для вас.Він буде і Учителем і Другом,Поки прийду за вами у свій час.Роботу Дух Святий Свою ще робитьВ людських серцях, і до спасіння їх зове.Бог в Своїх дітях Духа поселяє.В серцях Він вірних Господу живе.Дає Він радість, мир і потішає.Наставник і Порадник дивний твій.В земних скорботах Він завжди допомагає,Всі тайни неба відкриваючий тобі.Заступник дивний за тебе перед Богом.Всі тайни серця знає твого Він.Не залишай Його ти за порогом,А в серце ти своє Його впусти.Він ніжний, тихий, люблячий і добрий.Образить легко можна так Його.Засмучується Він, як в серці гордість,Смирення далеко від серця є твого.Без Нього дуже одиноко жити.Лиш через Нього Бог говорить нам.Як Дух Святий тут землю вже залишить,Тоді загине світ в своїх гріхах.О Дух Святий, Ти посланий нам Богом.Його Невісту в небеса ведеш.Дух Нареченого, Невісти тут опора.За Нареченим йти ти силу їй даєш. Л. Шпак

Що означає - себе перемогти...Як проявити нам в житті це?Слова Христа згадувати,Що часто так тут говорив Він."Дерзай, не бійся, будь бадьорим,Стійким будь" - говорив Спаситель.Слова злилися ті в одному -Бо Я - твій Бог, Я - Переможець твій є!Дерзай - гріхи твої всі прощені,Я їх обмив Своєю кров'ю.Вже болі не дають вони,Своєю їх покрив любов'ю.Бадьорим будь, немочі всіПолегшені Моєю силою,Від Мене є вона в тобі,Перемогла недуги всі вона.Не бійся, як твоя душа Знов атакована є страхом,Що сіє ворог невпинно так,Все невідомістю лякає...Будь мужнім, якщо нападутьВмить на тебе всі сили пекла.Бог переміг їх, Він є тут,Боятись їх уже не треба.Все кажуть: а не звершитиТобі уже роботу Божу.Тобі тепер не хватить сил,Ми твою силу знищить можем.Поможе Бог довершитиПризначення твоє для тебе.Він переміг їх на хресті,Ним битва виграна там вже є."Прикладом стійкості Я є"-Він прикладом Своїм говорить.Зможеш себе перемогти,Моєму як повіриш слову.Спокійно ти за Мною йди,Потіхи цими ти словами:Дерзай, будь мужнім, підбадьорся ти...Пройдеш і будеш в Моїй славі. Л. Шпак

Я до Отця іду, та не сумуйте,Бо радість вже від вас не відійде.Чекайте обітниць Моїх, пильнуйтеВи у молитві щирій ніч та день.І пильнували, і молились ревно,Зібравшися в оселі всі разом.У день п'ятидесятий, як воскрес Він,Молились учні й славили Його.А в місті там, у золотому храмі,Теж своє свято святкував народ.З усіх країн, на свято прибувалиІзраїльтяни, чий був Бог - Господь.Вклонялись Богу, приносились жертви.Священники кадили фіміам.Але Того, хто зміг за них померти,Не згадували люди зовсім там.Його хвалили, радо величалиУ тій маленькій горниці простій.Молившись, із колін не підіймались.Все славили, бо знали - Він живий.Ось вітер зашумів, що було сили.І сповнили кімнату звуки ті.Мов язикі вогню, на всіх посілиДуха Святого ознаки святі.Й заговорили мовами новими Їх радість огорнула неземна!А люди, все до дому того бігли,Щоби поглянуть - що за дивина?І кожен чув свою, в цім домі, мовуПро Божі чудеса та про Христа.Звіщали, що були з люду простого,Не вчені, не священників юрба.Одні, не вірили, казали: не розумні.А інші - повпивалися вина...Та більше було тих, що були мудрі -Відкрили перед Господом серця.А Дух Святий й тепер у Божих дітях.Втіша, навча і до небес веде.У кого серце, для Христа, відкритеТам Утішитель, Дух Святий живе.Нехай свободу Він, у серці, має.Він - Особистість, Він є Бог Живий.Не засмути Його, не зневажай.Він є земний Хранитель вічний твій.До вас прийшов Я в день п'ятидесятий.Прийшов раптово в полум'ї огня,Посівши на Апостолах, і з вамиЯ на землі живу до цього дня.Живу в серцях, що прийняли Ісуса.Живу, щоб врачувати та втішать.Живу, щоб дарувати Божу мудрість.Живу, щоб Боже слово відкривать.Я - Дух Святий, Святий і Всемогутній.Я - скромний, тихий, Особистість, Я - живий.Посланий Богом, Я є всеприсутній. Від Господа любов Я вам приніс.Так хочу Я, щоби Мене ви знали. Характер Мій - вразливий дуже Я.Щоб слухали Мене, не відкидали.Не був усюди вами гнаний Я.Коли все потаємне відкриваю,Ви відхиляєтесь тоді від слів Моїх.Я силкома нікого не міняю.Лише тихенько Я вкажу на гріх.Хочу спасать поранениї душіДух, ворогом розбитий, врачувать.І той, хто Мене в серці буде слухать,Той не впаде, введу у небеса.Мій голос тихий, але не змовкаю.Я клопочусь за вас перед Отцем.І слово від Отця вам посилаю.Прошу, ви слухайте Мене тільки лише.Я Утішитель, Друг і ваш Порадник.Лише звертайтесь Я, вам поможу.Я відкриватиму для вас духовну правду.Красу вам всю небесну покажу.До вас прийшов Я в день п'ятидесятий.І разом з вами в небо Я піду.Прийшов Я, щоб у небо підійматиХристову Наречену дорогу. Л. Шпак

А Бог навча терпіти і чекати.Чекати допомоги лиш від Нього.А ми все звикли часто покладатись,На свої почуття і на свій розум...А все воно - людське наше є лише,Таке непевне...наче вітер в полі,Що квіткою самотньою колише...Куди подув, туди вона й поклониться...А Боже - воно завжди непохитне.Бо Він сказав, й тримає Своє слово.Душа твоя - як квітка та тендітна...Її Господь оберіга від злого.Від злих вітрів дбайливо прикриває,Бо Він приготував найкращу долю.Але, чомусь, людина не чекає,А лиш керує все сама собою.Своїми почуттями, своїм серцем,Бо так людині часто до вподоби...Тому так розбивається частенько,І потім, у сльозах, біжить до Бога.А Бог - він милує, Він терпить і прощає,Бо Він, за душу, так сплатив багато.І часом довго так від нас чекає -Коли ж ми навчимося теж чекати.А людям все потрібно терміново -Щоб вже, і зараз - як собі намріяв...Тому й самі, свою земну дорогу,Будують почуттями вже своїми.Життя, на почуттях лиш, не збудуєш,Його вітри життя умить зламають...Коли ж, з терпінням, ждать від Бога будеш,Він, все найкраще, вже для тебе має. Л. Шпак

А чи славлю я Тебе в бідах,Як, здається, виходу нема?Навкруг мене кути усе глухи лиш...Світло сонця сховала пітьма...А ллється тоді скільки славиІз слабких моїх немічних вуст?І вуста мої скільки співають:"О, хвала Тобі, мій Іісус!"Хвала за печалі і болі,Що пригнічують моє життя!В житті Ти завжди є зі мною,Перемогу даєш у боях.Слава в чому уся полягає?Бо я славлю вустами завжди...В тому більше являється слава -Життя в руки віддати Твої.Без усіх тих "чому" і " коли вже",Лиш подяка несеться моя.Хай і сумніви навіть сієВорог в розумі кожного дня." Не молю, щоб Ти взяв їх від світу,Та щоб в світі їх цьому зберіг..."Ісус у Своїй слізній молитвіОтця за своїх всіх просив.А кого називає Своїми?Усіх тих, хто за Ним вслід іде.Хто Його буде славити ім'я,І слово Його хто прийме.Як тримає в руках Своїх зорі,Усі сили підвладні Йому,То невже Він прогнати не можеВсю ворожую чорну пітьму?Втримати мене у спокусах?Світло Він і спасіння моє.В своїх бідах хвалить Його буду!Хто мене береже, не засне! Л. Шпак

Що скажуть люди? – питання насущне,Хвилююче у всі віки людей.Та тільки всіх, чомусь так не хвилює,Що скаже Бог про все життя моє?Яка про мене думка буде в Бога,Коли відкину Божу благодать?А чи врятує думка світу цьогоВід Божого, що вже гряде, суда?Не може завжди бути у зневазіТа милість Божа, що усе чекаСвої благословення виливатиНа Свій народ, який їх всі прийма.Та благодать так скоро вже закриється,Як двері у ковчезі, що Ной побудував.Скільки б не стукали, то вже їх не відкриють,Спасенних забере Бог в небеса.«Що скажуть люди» - украде спасіння.Зостанешся з тим світом на землі.Прийми Христа, чужу думку відкинь ти,Щасливим будеш навіть на землі.Чужі думки і чиїсь чужий погляд,Воно у глухий кут лиш заведе.А скоро переселення вже буде –Бог вибраний народ Свій забере.Все думаєш, що ще настане час…А час так відлітає непомітно.А там, попереду, вічність чекає нас,Життя людини, як та кінострічка.Початок…лише надписи ідуть…Радість…життя лише початок…Дитинство…юність…зрілості вже труд…І непомітно сивина підкралась.А де Христос? В житті твоїм Він був?В руки Його життя своє довірив?Закінчиться земний твій кінофільм,Далі – реальність, далі - тільки вічність…Якою буде, де ти проведешЇї після земних поневірянь всіх,Які, тут на землі, проводив всеМіж болю і скорбот, і між страждань всіх?Коротким є земний наш кінофільм…Далі - душа відправиться у вічність.Чи будеш в радості провадити її,Чи в місці, де лиш муки безкінечні?А ти в життя Ісуса запроси.Змирися перед Ним, в гріхах покайся.І подарує життя вічне ВінВ дивнім раю, де буде вічне щастя. Л. Шпак

Білим голубом з Неба спустився до мене, І звільнив грішну душу від горя і мук, Я Твоєю любов'ю навіки спасенна, Ти Отець є , Ти- Син, Ти - мій Бог , Святий Дух. Ти є скеля моя , Боже, Ти не людина , Ти наповнюєш радістю , мир подаєш. Над бідою несеш мене, наче дитину, І долинами смерті за руку ведеш. Як порою душа моя сповнена страхом, І тривожить питання:"Як бути ? Як жить?" Ти на поміч щоразу спішиш білим птахом , І ніхто так так, як Ти ,нас не зможе любить. Дні бувають важкі, розбиваються мрії, Часто падаю я , спотикаюсь без сил.. Але знову в душі воскресає надія , Коли чую я шелест Твоїх вірних крил.Ворог ходить слідами, бажає втоптати, Мою душу в болото , кричить: "Не змогла, Знову впала й тобі вже на ноги не встати , Ти одна , у душі твоїй стільки є зла. Подивися на себе , твій одяг нечистий, Дух Святий відступає, і щастя нема,. Не простить Бог тебе.. Ти спіткнулась навмисно Твоє серце як камінь, у ньому зима..." Але з тихого Неба Ісус промовляє: "Я ж за тебе, дитино Моя , постраждав, Кожен раз у падіннях  тебе підіймаю, Як овечку ,не раз з хижих лап рятував. Бачиш рани Мої? Це , дитино, за тебе , Я одежі білішими снігу зроблю , Як наднизько впадеш, підійму аж до Неба... Все тому що люблю , все тому що люблю.  Неосяжна любов , як її зрозуміти , В ній є стільки тепла , до людини жалю... Кров пролив на хресті , мусів болі терпіти, А тому що люблю, все тому що люблю... Твоє серце Я скарбом безцінним вважаю, Ще не раз благодать Я на нього зіллю .. Бережу Я тебе і скорботи всі знаю , все тому що люблю, все тому що люблю! І Святим Духом Я потішаю, рятую, А над міру страждання тобі не пішлю... Днів прекрасних твоїх Я шедевр намалюю, Все тому що люблю, все тому що люблю... Небо нині відкрите. Тебе там чекаю, Ти дійдеш . Лиш тримайся за Руку Мою. Я для тебе вінець вже готовим тримаю , Бо навічно , безмежно , і щиро люблю. 

Кому я розкажу все так відкрито?Що є в мені, хто знає так як Ти?Хто бачить мене кожної хвилини,Читає мої мрії і думки?Лише Ти, Господи, один моя відрада.З Тобою потаємним поділюсь...Потрібно що пройти в житті Ти знаєш,Зтерпіти, пережити що, Ісус.Ти по землі ходив, у нашому був тілі.Переживав тут також як і ми.Порозмовляю з ким я так відкрито?Хто дасть пораду? Хто б так зрозумів?Підтримає, зцілить хто і потішить?Покаже як веде, як береже...Хто на майбутнє дасть мені надію?Хто у теперішньому серце зцілить ще?З Тобою бо завжди я так відкрита.Немає слів, а Ти вже знаєш все.Всі милості до мене є незмінні,Вони завжди в думках у мене є.Але, чомусь, буває дуже слабну.Душею знову й знов Тебе шукаю.Всіх милостей Твоїх не забуваю,Та голос Твій не чуючи, все плачу.А голоса чужі навкруг лукавоЛаскаво кажуть, щоби тілу догоджати.Та що зрівняється з Твоєю славою,Яку Господь тобі хоче являти?Вона приходить часто у випробуваннях,І в труднощах так бачиш ти її.Господня милість і Господня слава -Є так дорогоцінна на землі. Л. Шпак