Не мало бід ми зустрічаємо в путі. О, Господи, допоможи нам все пройти. Встояти перед тиском ворога,Не допустити розпачу гріха. О, гріх той тихий і здається так малий. Та через нього впав вже не один. Він за собою тягне череду гріхів -На Бога нарікання, нелюбов до всіх. Здається - ти всіма залишений,Розбиті плани всі, надії, мрії всі. Іде атака, ну а ти - зовсім самотній,В очі сміється темряви володар. О, плани ті...а скільки в голові Їх різних, що настроїли собі... Надію лиш поклавши на всі плани,У мріях ми життя все строїм наше. Їх сатана руйнує день за днем. Ну, де твій Бог? Чи толк в Нім тобі є? -Шепоче і у смуткові душа,Що чужий шепіт слухала вона. До Бога треба було поспішити,І на Голгофу до Ісуса бігти. Господь, відкрий де допустила страх,Що міг так близько ворог підібратись? І на молитву бігти до Христа,І смуток у єднанні з Ним, прогнати. А Бог потішить, Дух Святий прийде,Обійме серце, сльози обітре. Хай ми не вірні, але вірний Бог. Себе Він відректися хіба може? Що Він призначив, те може зробить. Своєю любов'ю диво Він звершить. Багато милостивий, Довготерпеливий -Нема кордонів любові Моїй. Бо ти Моє улюблене дитя. І Я прийду, звільню тебе вже Я. Л. Шпак