Буває у житті здається - ось темрява.І звідки, раптом, випливає нарікання?Усе в житті стається вже не так...Все навкруги - нестерпно так, погано...Здоров'я, і погано все в сім'ї,Та і з дитинства все було погано.І все погане лише в розумі...Картини все сумні лише спливають.І на коліна, але спокою нема.І по щоках уже пів дня лиш сльози.І вмить, як блискавка, у твоїм розумі щось каже:Зупинись! Подумай про щось добре!А маєш ти одежу, їжу, дім.Сім'ю твою Господь оберігає.Багато так людей, у світі цім,Лиш мріють про такії блага.А головне - ти Боже є дитя,Маєш життя ти вічнеє на небі.Записана, навічно, в небесах.Щодня про це лиш пам'ятати треба.І в серці покаяння: Боже мій,Нащо даю знов ворогу я місце?Я нарікаю, пробач мені Благий!Я ж є Твоє дитя, Твоя невіста!І радість повертається вже знов,І Дух Святий так ніжно обіймає.А допоміг знов встояти Господь,І допомогу знову посилає.Як би мені дуже легко жилось,Хіба б я бачила, що у мені є нарікання?За труднощі я дякую, Господь.Я дякую, коли буває так погано.А не відкрилося б ніколи, мабуть, намВсе те, що в серці сховане глибоко.Коли б все було гладко в житті так.Те, що є в серці, видно не було б нам.Коли зненацька буря зашумитьІ в серці все твоїм перемішає,Тоді - то потаємні всі гріхи,Як сміття, зверху на воді спливають.Я дякую за все Тобі, Господь!Я дякую за прикрощі і біди.Без них над духом верх взяла би плотьІ не було б ніколи переміни.Перемога духа так важлива у житті,Бо тіло й кров не будуть в Царстві Божім.Спасеться лиш душа одна тоді,Яка очищена Ісуса тільки кров'ю. Л. Шпак