"Спокуситесь всі через Мене в цю ніч"-Там слово Христа пролунало.І вірних Апостолів - силу і міць,Чекав страшний болісний хаос!Недавно молився Він з ними в саду.Тужив там Він тяжко недавно.Не знали, що скоро за Ним вже прийдутьІ будуть над Ним так знущатись.Тихенько дрімали...так було не раз.Не раз Він в саду там молився."Розсіються вівці"- збулося вразТривога і страх на обличчях.А віра була в них, аж до небес,Як бісів вони виганяли.По вірі, звершали багато чудесІ нужди людей виповняли.Та спробу таку вірі як тут пройти - Ніч хаосу, страху, печалі...Тоді з ними поруч був Пастир завжди.Мов розбійника, зараз забрали.А каже Петро: "Ти не маєш страждать.Згадай всі свої обіцянки"Хотілось Петру з вірою наказать,Щоби не було тих страждань всіх.Ось так і в житті вже буває не раз -Страждаєш - нема в тобі віри...Ти - Боже дитя, не повинен страждать.Бери від життя усе вірою.Служителі Божі так учать не раз.І так все людей наставляють.Коли і до них таке прийде бува,Самі тоді віру втрачають.Петро стояв в вірі - с Тобою на смерть.Та скоро посипалась віра.Коли їх Учитель пішов умирать,Хто там самим першим відрікся?Ось так все стараємось ми пояснитьСтраждання всі наші і болі.А може Бог хоче чомусь нас навчить,Щоб ми здобували уроки?А може в лікарні засвідчить комусьПро Господа слово потрібно -Так часто стараємось виправдать тут Господні усі дружно дії.Для кожного план є у Нього завжди.Веде так, як Він лиш призначив.Страждання всі наші, ознака того,Що трудиться Бог так над нами.Бо перше ніж всі обітниці звершать,Приходили випробування.І Божі мужі всі проходили так.Немало прийшлось їм страждати.Розгубленість, біль ваша - скоро підуть.За ними прийде Боже чудо.За добрі всі дні легко Бога хвалить.А в бідах, як славити будем? Л. Шпак