Там, в ущелині скелі Ілля Бога жде,Бо сказав йому Бог - перед ним Він пройде.І побачив Ілля Бога лише з спини,Перед славою став, що пройшла перед ним.Вітру бурного стогін...не у вітрі Господь.Затряслася земля...у збентеженні плоть.Слідом зразу - вогонь, тільки Бог не в вогні.А за ним - вітерець тихий, лагідний вслід.Як в кімнаті твоїй є зачинені двері,Він - такий, як тоді, тільки в це ти повір.Той же лагідний, тихий, не міняється Він.Коли ти перед Ним своїм духом змиривсь.Скільки йшов Ілля до гори? Сорок днів по пустелі.Йшов у смутку душі, гнала бо Єзавель.Ревністю запалав він по Бозі своїм.Бо Господній народ Його закон залишив.І тоді Бог прийшов потішати його.І явився йому, прийшов Сам до нього.З славою Він Своєю там пройшов перед ним,І його підкріпив, щоби був сміливим.Щоби діло, що дав, до кінця він звершив.Що Господь наказав, для Нього він зробив.Замість нього пророком Єлисей щоб служив.Щоб помазав Ілля на служіння царів.Так в житті ти, не раз, днів не сорок бредеш.Слабнуть сили весь час, та на Голгофу ідеш.Там твій Бог на горі, його погляд - любов.Відповість Він тобі, і пошле допомогу.Лиш потрібно іти, Він в путі підкріпить.Путь додом, в небеса, через Голгофу лежить.А ти зараз звершай, що тобі Він сказав.Забере в небеса, як Іллю Він забрав. Л. Шпак