Статистика telegram каналу - @virhuk

Логотип телеграм спільноти - Особливі християнські вірші 🙏❤️ 2024-07-14

Особливі християнські вірші 🙏❤️

Кількість підписників:
2915
Фото:
622 
Відео:
63 
Посилання:
1130 
Категорія:
Релігія
Опис:
Знайди тут для себе особливий вірш 🙏❤️ Пиши нам сюди якщо маєш питання чи пропозицію👇. За допомогою звертайтеся до адміністрації каналу: @virhuk_bot

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала Особливі християнські вірші 🙏❤️ - @virhuk

Как сквозь колючие кусты я пробираюсь
И слёзы всё текут из моих глаз.
Изранена колючими шипами,
Но, впереди, родной я слышу глас.
Иду туда, где вновь простёрты руки
Пронзённые, простёрты лишь ко мне.
И нежный голос угашает муки…
А ведь дороги, где полегче, нет.
А Он зовёт: не бойся дорогая….
Глаза любимые всё смотрят на меня.
И я иду, глаза не опуская,
Ищу я взором, тот небесный взгляд.
Горячими камнями под ногами
Лежат грехи, а как не наступить.
Несовершенна, Господи, ведь знаю.
Стараюсь всё те камни обходить.
В руках моих есть Божий указатель.
То взгляд в него, то под ноги, то ввысь…
И, иногда, устав так пробираться,
Вновь слушаю где голос тот «держись»
Родной и нежный, любящий и строгий…
Но всё ж не умолкающий в душе.
Зовущий тихо: потерпи немного…
И вот опять иду к нему уже.
«Я здесь, Я рядом не ушел, не думай» -
Звучат в душе родные те слова
И прогоняют тягостные думы.
А как же хочется так слышать их всегда.
Чтобы, со временем, они не забывались
В той веренице повседневных дел.
Слова уныния чтоб разум не смущали,
Взывая в скорби: Господи, Ты где?
Как сквозь колючие кусты я пробираюсь
И слёзы всё текут из моих глаз.
Изранена колючими шипами,
На них течёт елей с небес сейчас.
Л. Шпак

568
24-07-25 08:05

Годами можно в церковь проходить,
Но самому ведь церковью не быть.
Не жить церковной жизнью никогда,
А только посещать её всегда.
А можно и Писание читать
И много из него на память знать.
Но в жизни ведь по своему лишь жить
И никогда его не применить...
Словом молитвы можно говорить,
Ну а молитвенником можно и не быть.
И как молиться нужно можно знать,
За нужды же, в проломе не стоять.
Благочестивый вид иметь всегда,
Не быть благочестивым никогда.
Одежду праведности на себе носить,
Пред Богом праведным же никогда не быть.
И можно среди верующих жить,
Но верующим самому не быть.
А лишь прикрывшись именем Христа,
Религиозно жить только всегда.
А там Любовь страдала на кресте,
Платила смертью за спасенье всех.
И чем за это сможеш ты воздать?
За эту неземную благодать?
Названием своим "христианин"?
Но от того не станешь Божий сын...
О Боге будешь ты всего лишь знать,
Его ж не сможешь никогда познать.
Когда ж захочешь в небеса войти,
"Тебя не знаю - скажет - уходи..."
Нужно не только в церковь лишь ходить,
Иисусом нужно и дышать, и жить.
Л. Шпак

505
24-07-24 06:54

Стоїть Ізраїльський народ,
А перед ним бушує море.
Військо втрачає фараон.
Змішались в морі люди, кони...
І ось на морі тиша й гладь,
Лиш шум який зчинила радість.
Змагався за народ Господь
І впав Єгипет в страшній брані.
Тімпани, гуслі, гімн хвали...
Служити Богу вічно будем!
У той час всі сказать могли -
Повік ми цього не забудем!
Та ось, пройшло лише три дні.
І нарікання, все уже забуто.
А через місяць чути вже від них:
"Назад ми до Єгипту повертаймось"
І так в подальшій їх усій путі -
Все нарікання... нарікання...
О, люди, та невже ж то ви
Забули чудеса Господні?
Назад в пустиню? А хто ж вам
Дорогу, між пісків, покаже?
Вела вас Божая рука
Назад же, хто піде із вами?
Назад в Єгипет? Народ той там,
Що всіх вас дуже ненавидить.
За перворідними ще чути плач.
І воїни їх всі загинули.
Невже то думаєте ви
Що вас там з радістю зустрінуть?
Та сповнені невір'я ви,
Забули Хто вас вів пустинею.
Хто їжу, воду вам давав.
Хто спас від війська фараона.
Вночі Хто світло посилав.
А вдень показував дорогу.
Народ назад в пустелю б йшов.
По ній підете сорок років.
І вам Господній вирок ось -
"Так знайте, ви там і помрете"
І ось молитва. Моісей
Перед Всевишнім на колінах:
"Пробач, Господь, народ цей весь"
І Бог пробачив милостиво.
І знову йде з народом Бог.
Благословляє, поїть, кормить.
Земля ж, де молоко та мед,
Усе ж закрита для народу.
Невір'я погубило їх.
Життя усе йшли по пустелі.
Не відійшов Господь від них,
Та так й загинули в пустині.
Багато Божих є дітей
В невір'ї, смутку, наріканнях,
Забувши радість у Христі,
В пустині ходять все кругами.
Так ти нікуди не дійдеш,
Хоча б і сорок літ молився.
Як путь в пустиню обереш,
То назавжди у ній загинеш.
Бог не залишить, вірний Він,
Та близість з Ним не будеш мати.
Погасиш Господа вогонь,
Душу пустинею зоставиш.
Л. Шпак

581
24-07-23 08:16

Вірш" Бог бачить нас,не так як інші люди"☝️🙏

665
24-07-22 17:30

Вірш" Богу неможливого немає"🙏☝️

711
24-07-21 11:25

Скільки людині у житті потрібно щастя,
Стільки ж, мабуть, потрібно і нещастя.
Інакше щастя так і не оцінить.
Буде приймати ніби так повинно.
Життя не добре - кажемо ми часто.
Жаліємось - в житті самі нещастя.
Та ось коли стається нам ще важче,
Ми кажемо: в минулім було краще.
Але нещастя все ж потрібно трохи,
Лише у них знайти ми можем Бога.
Покличемо, Він швидко пошле поміч.
Прийде те щастя, що шукали довго.
А щастя з Богом, в Нім вся наша сила.
І на земних дорогах Його милість.
Часом у нас бувають і нещастя,
Щоб цінували, що таке є щастя.
Пізнав той щастя на земних дорогах,
Зустрів хто у житті своєму Бога.
У душу щастя те прийшло навічно.
Воно з Ним в небі буде бескінечно.
Л. Шпак

973
24-07-18 09:10

Хай просто потечуть потоки сліз…
Він біль відчує у сльозах гарячих.
І не залишиться байдужим Він,
А буде поруч у випробуваннях.
Здолати у путі поможе все,
Бо бачить Він усе, що ти проходиш.
Він Своїм словом підкріпить тебе,
Коли випробування прийде знову.
Життя є, як бурхлива річка та –
Пороги кам’янисті й водоспади.
А є на ній й тихі такі місця
З спокійною, сріблястою лиш гладдю.
Та щоби по спокійній йти воді,
Потрібно в водоспаді не загинуть.
Пороги кам’янисті всі пройти,
Так досягнеш лише води спокійної.
А ти на свою слабкість не дивись,
Дивись лише завжди на Божу силу.
Бо сила вся твоя в Христа крові,
Вона перемогла все на хресті там.
Від труднощів тебе не збереже.
Проходячи, проходиш школу Божу.
Та буде поруч, підкріпить тебе.
І вийти переможцем тоді зможеш.
Силу любові в серце Бог дає,
Вона на зло злом не відповідає.
Лише добро вона в собі несе
З Ісусом поруч йти допомагає.
Удвох з Ісусом, з небом в унісон
Пройду свою дорогу я земную.
"А кривдникам не мсти, віддай за зло добром"-
Говорить так Господь йдучи зі мною.
Я не могла всі труднощі пройти,
Коли проходила земні випробування.
Господь лиш був зі мною і в мені.
Він ніс мене пробитими руками.
І ось тому, в молитві знову йду
Я до небесного престолу благодаті,
Щоби вклонитись низько там Тому,
За мене хто пішов тут на розп'яття.
І далі Ти зі мною знов ідеш
Далекою тернистою дорогою.
Вся слава, Боже милий, для Тебе!
Лиш Ти один її, Господь, достойний.
Слава Тому, Хто полюбив мене
До смерті хресної вже на землі тут.
Хвалити буду, Господи, Тебе,
Хоч буде на душі навіть і тісно.
Л. Шпак

956
24-07-16 08:35