УП. Кляті питання

Взяти тисячу і задонатити: як спрямувати "тисячу Зеленського" на допомогу ЗСУ? Як отримати тисячу гривень "від Зеленського" та спрямувати її на підтримку армії? Коротко пояснюємо: 1. Чи безпечно користуватися "тисячею"? Для того, щоб отримати "тисячу Зеленського" достатньо просто відкрити картку "Національний кешбек". Тобто, переходити на другий етап та надавати державі доступ до інформації про розрахунки не обов’язково.2. На що можна витратити "тисячу Зеленського", якщо заявку подавали в "Дії"? За отримані кошти можна оплатити комуналку, мобільний зв’язок, інтернет, придбати ліки, квитки, книги, розрахуватись в кіно, кав'ярнях та ресторанах, а також задонатити на ЗСУ. 3. На що можна витратити, якщо отримали тисячу через "Укрпошту"? У такому випадку кошти витратити можна буде лише у межах послуг поштового оператора. Наприклад, придбати українські товари, які продаються у відділеннях "Укрпошти" або замовити ліки. Також можна оплатити комунальні послуги та зробити благодійний внесок. Задонатити державну допомогу можна у міських відділеннях, натомість у селах, де "немає онлайну" така можливість не передбачена. Спрямувати кошти можна на спільний фонд "Укрпошти" з Київською школою економіки. Звідки донати потрапляють до ЗСУ, ГУР, притулків для тварин тощо.4. Скільки часу надається на використання коштів? Ті, хто отримають гроші через "Дію", зможуть витратити їх до 31 грудня 2025 року, а ті, хто через "Укрпошту" – до березня 2025 року.5. Як задонатити "тисячу Зеленського"? Залежно від банку, зробити це можна у кілька способів. Наприклад, у застосунку "Привату" потрібно дотриматись таких кроків: Сервіси > Платежі > Допомога армії > Обрати фонд, куди направити донат. Для користувачів monobank кроки наступні: Витратити кошти > Благодійність. Банк автоматично підтягне популярні збори від різних благодійних фондів. Знайти фонд для донату можна і за пошуком.6. Як ще можна підтримати армію? Крім цього, на отриману тисячу можна придбати військові облігації. Номінальна вартість однієї державної облігації в гривні становить саме 1000 грн. Придбати військові облігації можна у "Дії". Для цього потрібно обрати тип облігацій за назвою українських міст чи територій, вибрати банк чи брокера, у якого хочете купити облігації, вказати свої контактні дані, вибрати картку, на яку згодом прийдуть виплати, та оплатити облігації.

Що нам розповів Андрій Хливнюк?На його піснях виросло не одне покоління як українців, так і росіян. Зараз ці фанати опинились по різні боки фронту. Хтось встав пліч-о-пліч з улюбленим співаком боронити країну. А хтось взяв до рук зброю і перетворився на ворога, від якого і доводиться захищатись. Інтервʼю з фронтменом гурту "Бумбокc" можна дивитися, читати, а ось – короткий переказ нашої розмови:Про росіян, які йдуть воювати: Мені шкода їх. Я зневажаю їх. Вони не зрозуміли ні чорта. Ці люди приходять вбивати вас за гроші, а не за те, які ви – хороші чи погані. Їм байдуже, хто ви – українці, чехи, росіяни… Їм по цимбалах. Те, що у них є якась умовна надмета – "Великая Россия", – це нічого не значить, тому що вони тієї величі не сподіваються отримати. Вони хочуть просто отримати частину вашої власності: хтось – ваше тіло, хтось – вашу хату, хтось – ваші гроші, землю, владу… Ця війна про те, що для значної кількості варварів автомат Калашникова став соціальним ліфтом. Війна добра і зла. Не тільки екзистенційна.Про "хороших росіян": Допоки так звані "хороші росіяни" не зрозуміють, у чому суть цієї боротьби, що це – не "війна Путіна проти України", як вони стверджують, нам з ними немає про що говорити. Про бойові завдання: Я не пишаюся знищеннями цими. Мені це не приносить задоволення. Я можу робити цю роботу, але я від неї не кайфую. Якщо мені вдається знищити техніку, знищити засоби, якщо наш ворог зупинився без зброї і був змушений піти, мене це максимально влаштовує. Якщо мені вдається знищити якихось затятих катів, які їдуть сюди за гроші – СОБРівців чи ФСБешників, – я тішуся, але не настільки, як інші бійці, які можуть стрибати аж до неба. Я їх розумію, я їм дуже-дуже за це вдячний, але я не можу ще себе перебороти – мене це не радує. Мені це не в кайф. Про опанування військової справи: Я навчився це робити, непогано виходить, все добре, але хотілося б не займатися цим. Не складно. Немає нічого складного. Складно форсувати Дніпро і бути на Кринках під концентрованими ворожими обстрілами. От там складно. Чого ви чекаєте, друзі призовного віку, хлопці, чоловіки? Вчіться чомусь. Треба вчитися зараз. Не чекайте повістку. Навчіться тому, що врятує потім вам життя, що збільшить ваші шанси. Про те, як закінчиться війна: Ця боротьба триває, і ніякий Байден, ніякий інший президент іншої країни її не завершить. Швидше за все, нам з вами доведеться завершувати це самим. Дуже хотілося б, щоб відбулися якісь переговори і нам повернули всю нашу землю, але ні, так не буде. Тільки сила зупинить цю орду. На жаль. Дадуть нам на це зброї – супер. Не дадуть – доведеться самотужки це робити.Про ставлення до військових: Людина на нулі – найважливіша на сьогоднішній день людина в державі. Не повинно існувати більш впливових людей, ніж людина на нулі. Не може бути в бюджетників більших зарплат, ніж у воїна, у бійця, який тримає позиції. Не може бути щось в тилу, чого немає на фронті. Так не повинно бути. Це – ненормально. Це нас може привести до катастрофи. Про життя в тилу: Боляче заїжджати в тил і бачити люксові автівки 2024 року випуску. Боляче. На клуби мені байдуже. Я розумію, що людям потрібно відпочивати. Хочеться повертатися в живі міста. Це – нормально. Але якісь моменти дуже дратують. Наприклад, запитання: "Ну, що там? Коли це все скінчиться вже?". Долучіться, і скінчиться швидше! Все дуже просто.

Що може передбачати "мирний план" Кіта Келлога, новопризначеного спецпредставника Трампа щодо України?80-річний генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог обіцяє "забезпечити мир через силу". Технічні моменти майбутнього спецпосланника наразі незрозумілі. Але з відкритих джерел вже можна зробити деякі висновки про його бачення "мирного плану" для Трампа. Отже, якщо коротко: 1. Після завершення роботи в адміністрації Трампа за його першого президентського терміну, Келлог долучився до протрампівського мозкового центру America First Policy Institute, де став співголовою Центру нацбезпеки. America First Policy Institute у квітні 2024 року опублікував звіт, де пропонувалося бачення повномасштабного російського вторгнення в Україну саме з (теоретичних) позицій майбутньої адміністрації Трампа. Сам Келлог наголошував, що це не ідеї самого Трампа, а лише можливе їхнє бачення.2. Звіт зводиться до кількох тез. По-перше, адміністрація Байдена провалилася, не змігши запобігти війні в Україні. По-друге, коли вторгнення вже почалося, українські сили не отримали достатньо зброї, що в очах авторів звіту є доказом бажання адміністрації Байдена вести "проксі-війну" з Росією. По-третє, адміністрація Байдена вчинила помилку, не посприявши мирним переговорам між Києвом і Москвою, коли була така можливість – приміром, наприкінці 2022 року. 3. Свою пропозицію "мирного плану" в Україні Кіт Келлог виклав разом із колегою в America First Policy Institute Фредом Фляйцом. Її суть така: США за президентства Трампа офіційно почнуть політику мирних переговорів між Україною та Росією, а щоб змусити обидві сторони брати в них участь, застосують важелі впливу. Для України це – призупинення постачання військової допомоги, а для Росії, навпаки, – посилення військової підтримки Києва.4. "Пряником" натомість виступає зобовʼязання подальшої допомоги Україні зброєю під час або після укладання угоди та оподаткування прибутків від російських енергоносіїв, що піде на відбудову країни. Росії натомість пропонують часткове зняття санкцій.5. "План" Келлога-Фляйца не передбачає відмови України від територій. Натомість від Києва очікують визнання, що ці території не повертатимуть військовим шляхом. Тож відновити українську територіальну цілісність вдасться лише через деякий час – можливо, в дипломатичний спосіб та після смерті Путіна.6. Членства в НАТО Україні також не варто очікувати найближчим часом, але натомість союзники можуть запропонувати їй дієві "гарантії безпеки", йдеться в "мирному плані".7. Келлог послідовно наголошує, що США не збираються відмовлятись від підтримки України та не виправдовують повномасштабного вторгнення. І каже: ситуація могла б скластися зовсім інакше, якби на початку Захід і адміністрація Байдена зокрема були б рішучіші. На думку майбутнього спецпосланника, дієвість майбутніх переговорів забезпечить те, що Трамп готовий говорити "з обома сторонами".

Що змінили погрози "ядерною війною"? Пояснюємо, як Захід сприймає путінський шантажРосійський удар по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою став ключовим етапом ескалації. Військовий ефект від цього удару – доволі сумнівний. Тож очевидне завдання РФ інше – підняти ставки в ядерному шантажі Заходу. Чи є реальним застосування ядерної зброї та що про це думають партнери? Відповідає Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма":1. Що стоїть за російською ядерною ескалацією? Ядерна зброя завжди була в першу чергу фактором стримування. Пасивного стримування лише завдяки тому, що ядерна зброя існує, що вона наявна. Але РФ занадто часто посилалася на "ядерку", і тепер вони були змушені щоразу додавати щось нове. Зараз ми досягли нового етапу ескалації. Утім, дуже важливо зрозуміти, що це – ескалація саме ефекту стримування ядерною зброєю, а не демонстрація того, що Росія дійсно готова до її використання.2. Чи вірить Захід, що Росія може перейти до використання ядерної зброї? Запитання про те, чи готовий Путін справді натиснути "червону кнопку", для Заходу дійсно відкрите. Цей страх є навіть у тих країнах, що мають власну ядерну зброю – а отже, мають розвіддані про стан справ з ядерною зброєю в Росії. Це створює замкнене коло. Адже Путін буде використовувати ядерні погрози так довго, як Захід буде у них вірити. 3. Чи означає обстріл Дніпра "Орєшніком", що Путін готується до застосування ядерної зброї? Навряд. Це скоріше говорить про його невпевненість у ефективності попереднього шантажу на тлі дозволу Україні бити західними ракетами по території РФ. "Орєшнік" – це свого роду Франкенштейн російського ВПК, який Росія може виготовити лише у кількості кілька одиниць. Відповідно, хоч це і серйозний удар – але не зміна стратегії Росії. Це демонстрація на кшталт "у мене ще є туз в рукаві, я ще готовий до ескалації". І це – часткове підтвердження, що до переговорів Путін не готовий. Точніше, готовий лише на умовах, коли Україна здається.  4. Чи готовий ЄС замінити США у питаннях війни проти України? Головні проблеми – у технічних питаннях. Європейці (окрім, можливо, двох-трьох країн) вже передали те вільне озброєння, що було на складах, і подальші постачання обмежені потужністю виробництва. А у США все ще є багато чого на складах. І саме тому ми і надалі настільки залежні від США. Бо їхні обсяги буде неможливо перекрити жодними домовленостями з іншими країнами.

Чому Зеленський відкладає підвищення податків?Президент вдає, що не помічає дефіциту держбюджету: понад 40 днів на підпис президента чекає законопроєкт про підвищення податків для більшості українців. Якщо цього не зробити, країна ризикує скоротити частину оборонних видатків. Чому ж Зеленський відкладає підписання, і про що у ньому йдеться? Пояснюємо:1. До фінального пакету податкових змін, за які Рада проголосувала 10 жовтня, включили підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включаючи учасників "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% – з дати набуття чинності законом. Виняток – військовослужбовці (залишиться 1,5%). Крім того, з 1 січня 2025 року збільшується військовий збір з інших доходів громадян (крім зарплат) з 1,5% до 5%.2. Запровадження військового збору в розмірі 10% від мінімальної зарплати (наразі – 800 грн) відбудеться для ФОПів другої та четвертої груп, 1% від доходу – для ФОПів третьої групи. Планується також підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків з 25% до 50%. Оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, то новий податок запроваджується ретроспективно ("заднім числом"). Відбудеться також підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінустанов (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року.3. Нові податкові правила мали запрацювати з 1 жовтня і принести до кінця 2024 року в бюджет 30 млрд грн для фінансування війни. Саме тому урядовці наполягали на скороченні процедур розгляду проєкту та його якнайшвидшому підписанні. 4. Протягом підготовки податкових змін президент усіляко від них відмежовувався. Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів. Затягування підписання закону співрозмовники ЕП пояснюють небажанням ухвалювати непопулярні рішення. 5. У ході розгляду змін надходження від них до бюджету 2024 року скорочувалися. Перша пропозиція Мінфіну передбачала додатковий 141 млрд грн, згодом сума впала до 57 млрд грн, а фінальний варіант мав принести лише 30 млрд грн. Проте навіть їх держава зібрала б лише в разі набуття чинності законом 1 жовтня. Затягування підписання закону про підвищення податків уже коштує бюджету близько 20 млрд грн неотриманих доходів, адже оновлені податки зможуть діяти лише протягом одного місяця року, якщо президент підпише закон.

Що нам розповів Андрій Білецький?Ми поговорили з командиром одного з топових бойових підрозділів в Україні, Третьої штурмової бригади, Андрієм Білецьким. Дуже рекомендуємо подивитися або прочитати це інтервʼю повністю, а ось декілька ключових тез: Про ситуацію на фронті: Справді, зараз найскладніша ситуація за майже три роки війни. В деякій мірі я б її вважав навіть складнішою, ніж весна 2022 року. Причин багато: нестача особового складу, недостатній рівень підготовки. Про те, як зима вплине на росіян: Радикально не вплине. Несприятливі погодні умови зменшують можливості операцій з використанням техніки. Що стосується піхотинця, так само, як вони діють малими групами і без жалю до свого піхотинця, діятимуть і далі. Їхні задачі – це неглибокі прориви, а не марші на 50 км. Вилізти з ями і зайняти нашу яму за 250–300 метрів, ну ок, кілометр. Він дійде по снігу, дощу, багнюці.Про те, як зима вплине на нас: Для нас вплив зимової погоди може бути більш негативним. Зараз основний наш засіб ураження – дрони. Застосування дронів залежить від вітру, прозорості повітря: туман – не туман, дощ – не дощ, сніг – не сніг. Тому у нас може ускладнитися оборона через те, що основний наш засіб ураження знизить свою ефективність. Про Запорізький напрямок: Схоже, що противник буде пробувати наступати. Наступ біля Великої Новосілки допомагає ворогу закінчити першочергову операцію – окупацію Курахового. Запорізька область – надзвичайно небезпечний напрямок. Місцевість там рівнинна, великих населених пунктів майже немає. І наші, скажімо так, всі комунікації витягнуті із заходу на схід. Їх можна перерізати. Це для нас може бути справді значимою проблемою для всього Донбасу.Про військових з КНДР: Я вважаю, що навіть якщо їх залучать 50 тисяч, це радикально не змінить ситуацію на полі бою. Північна Корея – не надто сучасна технологічно країна. Я не думаю, що вони зможуть воювати в сучасних реаліях. Канєшно, для нас всіх це Terra incognita, але й не думаю, що у людей з ГУЛАГу надзвичайно висока мотивація. Гроші? Я не вважаю, що зарплати можуть мотивувати когось умирати.Про те, як вирішити проблему нестачі людей в армії: Ті люди, які в армію попадають, мають бути навчені в рази краще, ніж вони навчені зараз. Тоді в СЗЧ піде набагато менше, менше загине або буде поранено, а втрати противника зростатимуть. Тоді наступного місяця ваша критична нестача буде трохи меншою, а потім ще меншою. Ви почнете нарощувати, а не зменшуватися безкінечно.

Як зміниться система бронювання працівників?Призупинене наприкінці жовтня бронювання працівників відновлюється, але вже за новими правилами. Якими саме? Пояснюємо:1. Відтепер критерії критичності підприємства для тієї чи іншої територіальної громади або галузі економіки відповідні органи місцевого самоврядування або міністерства повинні будуть погоджувати з Мінекономіки та Міноборони.2. Якщо раніше для визнання критичним середня зарплата на підприємстві мала становити не менше середньої у відповідному регіоні у четвертому кварталі 2021 року, то зараз вона має бути не меншою за 2,5 мінімальної зарплати, тобто 20 тис. грн. Щоправда, ця вимога стосується лише приватного бізнесу. Для державних та комунальних підприємств зарплатний критерій не змінився.3. Важливий момент. Зарплатний критерій – не просто умова визнання підприємства критичним. В оновленій постанові уряд заборонив бронювати тих військовозобов'язаних, зарплата яких менше за 2,5 мінімальної зарплати (20 тис. грн). Все це частково відображає пропозиції щодо запровадження так званого економічного бронювання, від запровадження якого уряд наразі відмовився.4. Держава моніторитиме розмір зарплати заброньованих на щомісячній основі. Щомісячне звітування підприємства зі сплати ПДФО прописане у законопроєкті про історичне підвищення податків, який Рада проголосувала 10 жовтня. Раніше депутати казали, що ця норма необхідна для запровадження економічного бронювання, проте від останнього вирішили відмовитися.5. Нові правила визначення критичності підприємств запрацюють з 1 грудня 2024 року. З цього моменту всі критично важливі підприємства повинні будуть знову підтвердити свій статус, але вже відповідно до нових критеріїв. На практиці це означає, що працівники залишатимуться заброньованими до кінця лютого наступного року. Проте якщо підприємство не зможе підтвердити свою критичність за новими правилами, то і працівники втратять бронювання вже з 1 березня 2025 року.

Що насправді сталося в Кринках? Нерозказана історія висадки морпіхів на лівому березі ДніпраМи вирішили розповісти про цю операцію з трьох причин. По-перше, щоб привернути увагу до цієї непростої, замовчуваної теми. По-друге, щоб підкреслити складність умов, за яких цю операцію було проведено. А також відважність тих, хто її виконував, і особливо тих, хто загинув під час її реалізації. По-третє, щоб люди, відповідальні за наступні військові операції, не повторювали помилок, яких припустилися на Херсонщині. Щиро вважаємо, що цей текст є обовʼязковим до прочитання, а ось дуже і дуже коротко: 1. Співрозмовники в командуванні 36-ої бригади та оборонному комітеті Верховної Ради розповідають: задачею максимум операції в Кринках був вихід на Крим, ген до перекопського перешийку. Більш приземлено й зрозуміло виглядала друга задача, яку ставили перед операцією – розширити херсонський фронт і відтягнути на нього сили противника із Запорізького напрямку та Донеччини. 2. Командування давало трьом бригадам морпіхів 3–4 дні на те, щоб захопити широчезну 30-кілометрову смугу суходолу – приблизно від Антонівського залізничного мосту до Кринок – та просунутися до траси М-14. Просування до траси – це ще 5–7 км углиб окупованого берега. За мірками військових – величезна відстань.3. Операція з висадки на лівому березі почалася приблизно 10–16 жовтня 2023 року. І в перші дні, за рахунок ефекту несподіванки й відносно слабкого противника, все було добре. 36-та перейшла Антонівський залізничний міст і зайняла село Пойма. 38-ма – захопила частину сонячних панелей, 35-та – почала чіплятися за Кринки. 4. Втім, практично одразу проти морпіхів зіграла найслабша сторона операції – її планування. Першою від цього постраждала 36-та бригада. Її штурмовики, що успішно рухалися вздовж залізничного мосту, залишилися без можливості підвезти БК, провізію та, що найболючіше, без укриттів. Приліт "Іскандерів" по скупченню бійців 36-ої бригади біля залізничного мосту був першою великою втратою Корпусу морської піхоти в цій операції.5. Щоб потрапити в Кринки, морпіхам треба було перепливти широчезний Дніпро, вийти на островах, пройти по них пару кілометрів пішки, іноді зачекати в норах і перепливти ще річки Конку / Кринку. Загалом дорога від одного берега до іншого могла займати від кількох годин до доби. При цьому на островах неможливо було вкопатися.6. Приблизно з грудня 2023-го, після розмінування дрібних річок, маршрут займав значно менше часу – 40–50 хвилин. Але залишався величезний брак човнів і РЕБів на них. Серед найтрагічніших історій – як довелося повертатися на правий берег на автомобільних шинах, оскільки човнів не було, як люди змушені були пити воду з Дніпра через відсутність логістики, як поранені зважувалися на самогубство через відсутність евакуації.7. Співрозмовник, дотичний до морської піхоти та підготовки цієї операції, у розмові з УП запевняв, що союзники були готові забезпечити морську піхоту всім – від човнів до жилетів. Втім, вище військове командування, яке буцімто отримало перелік всього необхідного від морпіхів наприкінці весни 2023-го, не передало ці списки партнерам. 8. Генштаб на запитання УП про те, хто мав відповідати за забезпечення операції, відповів, що це "становить держтаємницю". Двоє не пов'язаних між собою героїв цього тексту в розмові з УП згадували непрості стосунки між Неїжпапою та Содолем. Влітку розслідувачі "Слідство інфо" з посиланням на поліцію повідомили, що в Кринках з жовтня 2023-го по червень 2024-го зникло безвісти 788 українських військових. УП відомо, що втрати загиблими й пораненими в одній із бригад морської піхоти за час операції склали приблизно 700 осіб.

Що у Німеччині думають про спроби Шольца відновити діалог з Путіним?Для українців результативність "телефонної дипломатії" Шольца очевидна. Ми вже побачили її у ніч на неділю, коли Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на Україну, і продовжуємо бачити кожного дня на світлинах з наслідками обстрілів українських міст. А от що про це думають у самій Німеччині? Зʼясовуємо тут: 1. За даними Bild, деталі розмови були погоджені, зокрема, 18 жовтня, коли Байден, Стармер і Макрон відвідали Берлін. А от позиція України вже не мала вирішального значення. Про свої наміри зателефонувати Путіну канцлер поінформував Зеленського. Київ, за даними джерел, заперечив проти цього – але не запобіг втіленню планів.2. В офісі Шольца не було жодних ілюзій щодо Путіна, і там не чекали жодного прориву після розмови. Одним з мотивів канцлера, пише Spiegel, нібито було бажання розповісти Путіну правду про реальну ситуацію на війні й те, як критично сприймають Росію в світі. Шольц чомусь переконаний, що Путін отримує від оточення викривлену картину про війну. 3. Ще одна причина – Шольц також хотів запевнити Путіна, що західна військова допомога Україні не вичерпається, а майбутнє України не вирішуватиметься одноосібно Трампом, і що Європа має бути залучена до можливих мирних переговорів. Утім, згодом Шольц визнав: Путін свої погляди на війну не змінив. 4. Показово, що сумніви у доцільності переговорів з Путіним публічно висловили навіть призначені урядом німецькі посли. Глава німецької дипмісії у Києві Мартін Єгер зазначив, що Росія не хоче переговорів, а обирає ескалацію. Не вважає доцільним час для переговорів і посол Німеччини в Москві Ламбсдорф: "Росія бомбардує Україну щодня, і тому ми, на жаль, ще не на тому етапі, коли можемо обговорювати припинення вогню".5. Незалежні оглядачі пояснюють дії Шольца внутрішньою політикою. Адже 23 лютого у Німеччині пройдуть дострокові вибори, і СДПН Шольца іде до провалу на них. До того ж усе більше соціал-демократів відкидають кандидатуру Шольца на пост канцлера. Переговори про припинення війни можуть видаватися інструментом, здатним зміцнити позиції Шольца перед виборами.6. Не можна виключати, що у підсумку це наблизить передачу ракет Taurus ЗСУ – попри прагнення Шольца цьому запобігти. Лідер фракції вільних демократів Крістіан Дюрр допустив можливість винесення цього питання на голосування в Бундестазі. За умови підтримки ХДС/ХСС та "Зелених" така ініціатива цілком могла б отримати схвалення у Бундестазі вже зараз, особливо на тлі останнього рішення США дозволити Україні удари далекобійною зброєю вглиб Росії.

Месенджери як зброя. Як злочинці використовують Telegram та інші платформи?"Економічна правда" провела аналіз Реєстру судових рішень, щоб дослідити, як месенджери перетворюються на знаряддя злочину, і які види криміналу найбільш поширені на популярних платформах. Отже, якщо коротко: 1. З початку 2021 року по жовтень 2024 року в реєстрі судових рішень міститься інформація про 13,2 тис. вироків, у яких згадується принаймні один із семи найпопулярніших месенджерів. Після початку великої війни кількість вироків, у яких звичайний месенджер кваліфікується як знаряддя злочину, суттєво зросла: якщо до 2022 року щомісяця суди виносили в середньому 100 таких рішень, то після вторгнення росіян їх стало вп'ятеро більше.2. Найбільш поширеним протиправним діянням, у якому використовуються месенджери, є торгівля та зберігання наркотиків – на ці статті Кримінального Кодексу припадали 44% вироків, пов'язаних з використанням месенджерів. З 2022 року месенджери масово використовують для виготовлення фальшивих документів. На ст. 358 КК припадають 16% справ, де згадуються месенджери.3. У провідну десятку статей КК, за якими у вироках згадуються месенджери, також потрапили: посягання на територіальну цілісність (ст. 110), держзрада (ст. 111), шпигунство (ст. 114), незаконне переправлення через кордон (ст. 332). Через месенджери зрадники отримують інструкції від кураторів з РФ. Багато справ мають схожу фабулу: "У серпні-вересні підозрювані, шукаючи підробіток, отримали повідомлення в Telegram з пропозицією за 1 тис. дол. спалити автомобіль військовослужбовця ЗСУ чи інших військових формувань".4. На Telegram припадають 53-55% від усіх згадок у вироках за злочини 2023-2024 років. Це суттєво менше, ніж можна було очікувати, і менше, ніж частка користування цим месенджером населенням. Кримінальна статистика, імовірно, відображає той факт, що Telegram відмовлявся співпрацювати з правоохоронцями не тільки в Україні, а і в решті цивілізованих країн. Найчастіше злочинці використовують його дітище для торгівлі та зберігання наркотиків: 59% справ, де фігурує цей месенджер, стосуються цієї категорії. 5. Інші платформи теж мають свої специфічні ролі. Наприклад, Viber частіше використовують для підробки документів (32% вироків), зокрема довідок про непридатність до служби або дозволів на виїзд, WhatsApp чи Signal – для координації груп осіб, які намагаються незаконно перетнути кордон. TikTok частіше фігурує в судових рішеннях, пов'язаних з поширенням інформації про пересування українських військових або публікацією відео на підтримку країни-агресора.