УП. Кляті питання

Що Байден може змінити наостанок своєї каденції?У Джо Байдена залишилося трохи більше ніж два місяці, щоб укріпити основні постулати демократичного світу. Чи вдасться йому такий "фінішний ривок" чи ні, ми зрозуміємо лише згодом. Але спробуємо проаналізувати, що від нього чекають протягом останніх тижнів у Білому домі:1. Одним із пріоритетів адміністрації Байдена є намагання надіслати останній пакет військової допомоги розміром $6 млрд до України. Проте рішення можна приймати, а от терміни поставки зброї, як правило, займають декілька місяців, що означає, що навіть якщо рішення буде прийняте, новий президент зможе його зупинити. На додачу швидкість постачання визначається ще швидкістю виробництва зброї. Пентагон явно не піде на компроміси і не погодить поставку зброї зі своїх запасів. 2. Дозвіл на далекобійні удари не потребує погодження ані в Конгресі, ані союзників по НАТО. Тож саме це рішення буде маркером справжніх намірів Байдена з підтримки України. Невипадково лідери Британії та Франції планують вкотре переконати президента США надати Києву такий дозвіл.3. Запрошення України до НАТО є набагато складнішим, оскільки потребує консенсусу в Альянсі. Проте рішення лише одного Вашингтона про необхідність запрошення України могло б стати історичним рішенням президента Байдена, ігнорувати яке Трампу було би непросто. 4. Інша велика можливість для адміністрації Байдена – конфіскувати та передати $5 млрд із резервів Центробанку РФ, і це потрібно зробити зараз. 5. Одним з можливих останніх зовнішньополітичних рішень Байдена могло б бути чергове посилення санкційного режиму щодо Ірану. За оцінками Eurasia Group, додаткові санкції можуть зменшити експорт Ірану на 150–700 тисяч барелів нафти на день, що, можливо, змусить Іран переглянути свою підтримку таких груп, як "Хезболла" і ХАМАС.6. Також деякі союзники пропонують встановити обмеження ціни на російську нафту, можливо, до $30 за барель, щоб посилити тиск на Москву. Дії Байдена в цих напрямках могли б продовжити підтримку України, послаблюючи джерела доходів РФ, одночасно протидіючи впливу Ірану в Західній Азії.7. Радник з нацбезпеки Джейк Салліван зазначив, що Байден протягом останніх 70 днів на посаді буде намагатися донести до Трампа і Конгресу, що "США не повинні відмовлятися від України, адже це призведе до більшої нестабільності в Європі". Проте певні кроки Байден має можливість зробити і без підтримки Конгресу. Подивимося, чи стане в нього на це політичної волі.

Як Європа може "задобрити" Трампа та схилити його до підтримки України?Характерні риси Трампа – непередбачуваність, непослідовність і чутливість до лестощів. І от з останньою з них європейським та українським дипломатам варто попрацювати, щоб схилити новообраного президента США на свій бік. Яким чином? Розповідаємо:1. За Трампа особиста дипломатія має першорядне значення. Ідеальна кандидатура для цього – прем'єрка Італії, ультраправа Джорджія Мелоні. Вона поділяє вороже ставлення Трампа до нелегальної міграції та сповідує консерватизм у соціальних питаннях. Вона вже стала зіркою в очах американських консерваторів, а також була відзначена Ілоном Маском. 2. Утім, Мелоні є прагматичною лідеркою: італійські інтереси вона просуває через співпрацю з ЄС. Вона також вороже ставиться до Путіна і підтримує Україну. А оскільки її партія має значну підтримку малого бізнесу, вона активно захищає інтереси італійського експорту. Тож місія Мелоні має полягати в тому, щоб налагодити взаєморозуміння з Трампом і підкреслити спільні точки дотику.3. ЄС має надати Трампу простір для оголошення негайних політичних перемог у питаннях торгівлі та оборони. Мелоні має прийти з подарунками, і не в останню чергу з планом збільшення американського експорту до ЄС. Адже Трамп вважає несправедливим значне позитивне сальдо ЄС у торгівлі зі США, і саме пропонує запровадити значні мита на європейський експорт.4. Іншою великою політичною перемогою, яку європейці повинні віддати Трампу, є зобов'язання європейських членів НАТО збільшити витрати на оборону. Збільшення європейських оборонних витрат стало б захистом від того, що Трамп грозитиме не долучатися до захисту тих європейських країн, які недостатньо витрачають на оборону, або що він взагалі виведе США зі складу НАТО. Кращим комунікатором з цього питання є новий генсек НАТО Марк Рютте, який підтримував добрі стосунки з Трампом під час його першого терміну, коли Рютте був прем'єром Нідерландів.5. Європейці повинні апелювати до марнославства Трампа, щоб спробувати врятувати Україну. Трамп одержимий ідеєю видаватися сильним. Потрібно довести, що відмова від України змусить його виглядати слабким. Що для нього було б краще протистояти Путіну і завершити війну у більш справедливий спосіб, зміцнивши таким чином свій статус "світового лідера з домовленостей".

Непросто, але можливо: як Україні налагодити співпрацю з новим президентом США?Через "історичне минуле" та різні підходи до дипломатії відносини між Трампом та Зеленським є дещо прохолодними. Проте це не означає, що українська дипломатія не здатна впоратися з новим викликом. Яким чином? Пояснює кандидат політичних наук, виконавчий директор YES Світлана Ковальчук:1. У вересні Зеленський зустрічався особисто з Трампом, обговорив з ним шляхи закінчення війни в Україні і представив план перемоги. На цій зустрічі Трамп наголосив на важливості "взаємовигідної угоди для обох сторін". Звичайно, попереду складна дипломатична робота, але наближені до Трампа кола запевняють, що обраний президент укладе угоду з жорсткими наслідками для росіян.2. Крім того, важливим для нового президента США є замороження відносин з Китаєм, що може включати повне виключення Китаю з процесу відновлення України. Відповідно, виключення Китаю з процесу відбудови України підтвердить прихильність Києва до своїх західних партнерів і відповідатиме очікуванням консервативної адміністрації США.3. Безумовно позитивним сигналом для адміністрації Трампа буде посилення співпраці України з найближчими сусідами: Польщею, Румунією та Угорщиною. Важливим аспектом стане співпраця з Румунією для відбудови півдня України. Зокрема, Дунай є важливим маршрутом для транспортування вантажів і може стати ключовим для забезпечення зв’язку та економічного зростання. 4. Окремо можна розглянути регіональні енергетичні проєкти з використанням традиційних джерел енергії – нафти та газу. До пріоритетних проєктів варто віднести також розвиток малих модульних реакторів. Румунія вже є першою країною в Європі, де США розвивають цю технологію в партнерстві з американськими компаніями.5. Посилення концепції "вільного та відкритого Чорного моря", безумовно, відповідає інтересам України, США, НАТО та ЄС. Ця концепція передбачає підтримання свободи навігації у Чорному морі, забезпечення вільного руху товарів та сприяння глобальному продовольчому постачанню, особливо в умовах війни.6. Для успішної співпраці з новообраною адміністрацією США Україні необхідно зосередитися на транзакційному підході, що вимагає від Києва формулювання конкретних пропозицій і поступок, які б підкріплювали двосторонню вигоду. Водночас глибоке порозуміння з найближчими сусідами, а також спільні енергетичні та інфраструктурні проєкти із залученням американських компаній можуть створити міцну основу для стратегічної взаємодії з США.

Що перемога Трампа означає для економіки США і світу?Попри чимало зовнішньополітичних викликів, таких як війна в Україні та на Близькому Сході, ключовими для американців були саме внутрішні проблеми, зокрема – стан економіки. Яку економічну політику задекларував Трамп, і як на попередні результати американських виборів реагують фінансові ринки? Розповідаємо:1. Трамп обіцяв продовжити термін дії податкових послаблень та навіть запровадити ще сильніше зниження податків на корпоративні прибутки. Водночас республіканець пропонує запровадити додаткові мита на всі товари з усіх куточків світу у розмірі 10-20%. Для китайських їх розмір може становити 60%, а для компаній, які вирішать перенести своє виробництво зі США до Мексики, Трамп погрожує встановити мито у розмірі 100-200%. 2. Серед побічних ефектів такої політики експерти називають потенційне підвищення цін для простих американців через значне здорожчення імпорту, а також скорочення обсягів американського експорту через те, що інші країни запровадять мита на американські товари у відповідь.3. Республіканець пропонував вираховувати сплачені проценти за автокредитами з оподатковуваного доходу громадян. Для допомоги людям похилого віку він обіцяв податкові пільги за догляд за такими людьми на дому. Також Трамп заявляв про намір обмежити максимальну ставку за кредитами на рівні 10%.4. Боротися з високими цінами Трамп хоче, стимулюючи видобуток нафти у США. На його думку, такий крок має знизити ціни на пальне та витрати на доставку товарів. Знизити ціни на житло Трамп збирався, спростивши бюрократичні процедури та вивільнивши для будівництва будинків деякі федеральні землі. Ще одна обіцянка Трампа – масштабна депортація нелегальних мігрантів. Мовляв, мігранти створюють додатковий попит на житло, товари та послуги, що підживлює ріст цін.5. Фінансові ринки прогнозують потенційне зміцнення долара з перемогою Трампа, оскільки запропоноване ним підвищення мит на імпортні товари призведе до росту цін. У разі її реалізації ФРС доведеться заморозити процес пом’якшення монетарної політики. А відтак, процентні ставки у США будуть високими набагато довше, ніж очікувалося раніше.6. На ранок 6 листопада індекс долара (визначає ціну долара відносно кошика з інших світових валют) підскочив на 1,14%. Ключові американські фондові індекси також зростають. S&P 500 (відображає вартість 500 найбільших американських компаній) – на 1,2%, NASDAQ (виключно технологічних компаній) – на 1,4%, а індекс Dow Jones – на близько 1%.7. Акції компанії Tesla Ілона Маска, який відкрито підтримував Трампа, зросли на 3,5%. Ціни на нафту реагують на попередні результати виборів незначним падінням – Brent подешевшав на 1,2%. Водночас криптовалюта, яку Трамп обіцяв легалізувати, дорожчає: Bitcoin зріс більш ніж на 9%, оновивши історичний рекорд в 74 тис. дол, а Etherum – на 7,2%.

Як генпрокурор Костін посварився з Радою й ОП та ким його можуть замінити? Зеленський хотів звільнити Костіна давно, але для цього потрібна була причина. І от історія з прокурорами-інвалідами стала чудовою нагодою. Звідки взявся Костін, як він посварився з Радою й Офісом президента та чи може хтось замінити його на посаді генпрокурора в нинішній конфігурації влади? Розповідаємо: 1. До політичної кар'єри Костін був помічником у шанованого одеського адвоката Йосипа Бронза. Якихось великих процесів Костін там не вів, але завів одне важливе знайомство – потоваришував з Андрієм Єрмаком. На днях народження глави ОП Костін виголошував дуже особисті тости і вони з Єрмаком так по-братському обіймались, що мало хто в команді міг собі таке дозволити. Тому призначення Костіна на посаду генпрокурора влітку 2022-го стало серйозним посиленням для Єрмака.2. Більшість поточної роботи в ОГП Костін переклав на заступників і помічників генпрокурора. Сам же цікавився в основному департаментом війни і питаннями трибуналу для Путіна та відрядженнями за кордон. Все інше закривали заступники: вони самі визначали цікаві їм теми, самі вели кадрову політику в департаментах і навіть в обласних прокуратурах, самі ж ходили на доповіді до Татарова. 3. Депутати сприймали Костіна як свого, бо вони разом прийшли в Раду, разом працювали на комітеті й у залі. Проте з моменту його призначення в ОГП, Костін, мовляв, перестав брати слухавку. І навіть не в якихось простих депутатів, а й у Арахамії й інших топів "Слуги". Як переконує співрозмовник, Офіс генпрокурора Костіна навіть перестав відповідати на листи комітету. 4. Тому у ВР вже давно були голоси за відставку Костіна, але бракувало сміливості її ініціювати. Адже на посаді він опинився й залишався волею не депутатів, а президента і глави його ОП. Правда, і в їхньому дуумвіраті замилування новим генпрокурором зникло, коли для Костіна повага закордонних партнерів стала важливішою за поточні політичні потреби президента і його команди.5. До речі, про поїздки. У 2023 році генеральний прокурор провів у закордонних відрядженнях 103 дні: тобто в середньому по два дні кожного тижня. Через це у владній команді Костіна саркастично називали "генпрокурором закордонних справ" і "туристом".6. Наразі обов'язки глави ОГП тимчасово виконуватиме перший заступник – Олексій Хоменко. Серед можливих кандидатів на Банковій фігурувало ім'я голови Київської ОВА Руслана Кравченка та начальника Одеської ОВА Олега Кіпера. Обидва – плоть від політичної плоті Андрія Єрмака. Але перший видається ОП занадто молодим, а другий натомість має токсичний корупційний шлейф.

Що ЄС чекає від України та як оцінює готовність до вступу?30 жовтня Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт про розширення – масштабний документ з оцінкою справ в усіх державах-кандидатах. Звіт не дуже оптимістично оцінює обсяг реформ, проведених Україною за останній рік, але є й позитивні новини. Якщо коротко:1. Прогрес, тобто швидкість втілення реформ Україною, Єврокомісія оцінила на минулорічному рівні – але це все одно дуже низький показник. За рівнями від 0 до 4, які застосовує Єврокомісія, ми отримали 1,79 бала (торік було 1,68). У 6 з 33 сфер Україна показала "добрий прогрес", тобто на трієчку. Найвищий бал оцінки швидкості реформ не маємо за жодною главою майбутніх переговорів з ЄС. 2. Можна, звісно, тішитися, що Україна також ніде не показала "відкату". Але це – слабкий привід для радості. Водночас те, що скринінг (підготовчий етап перед початком змістовних вступних переговорів) зараз має ключове значення і що він іде дійсно добре, підтверджує також сам звіт. Ще один позитивний сигнал – те, що Єврокомісія навіть у офіційній заяві наголосила на прагненні відкрити найближчим часом відразу кілька переговорних кластерів з Україною. 3. Брюссель не чекає від України проведення виборів до завершення воєнного стану. Водночас там стверджують, що знають про "випадки непропорційних обмежень на подорожі представників парламентської опозиції". Загалом у ЄС достатньо позитивно оцінюють роботу Верховної Ради. При цьому, у той час як влада частіше критикує опозицію за те, що її представники організовують онлайн-трансляції засідань – в ЄК наводять їхні дії як позитивний приклад. 4. Одне з критичних зауважень Брюсселя стосується фінансування з держбюджету телемарафону "Єдині новини". Також прозвучали сумніви щодо об’єктивності телемарафону. ЄС чекає, що влада України "має поступово відновлювати прозорий, плюралістичний і незалежний медіаландшафт", що означає, зокрема, можливість для телеканалів мовити незалежно від телемарафону.5. А от у питанні протидії корупції оцінки ЄС – набагато кращі за очікування багатьох: "Показники боротьби з корупцією ще більше покращилися… а загальна кількість обвинувальних актів та судових рішень досягла найвищого рівня за весь час існування ключових антикорупційних інституцій". Водночас Україна має збільшити кількість суддів та персоналу ВАКС; надати НАБУ право проведення судекспертиз та оперативного прослуховування; повноцінно запустити систему електронного управління справами антикорупційних органів та ВАКС; забезпечити ВАКС постійним приміщенням.6. В останній рік Україна працювала над формальним запуском переговорного процесу, але ще не розпочала переговори по суті. Тому не було ані списку найпріоритетніших реформ, ані строків. З відкриттям ключових глав з’являться цільові плани, а державна машина матиме шанс показати, що наше бажання вступити до ЄС є не лише риторикою.

Як працюватиме "тисяча Зеленського" і на що можна буде витратити гроші?25 жовтня президент пообіцяв виділити по 1 тис. грн кожному українцю, аби "підтримати населення в зимовий період". Як її отримати і що на неї можна буде придбати? Пояснюємо: 1. Хто зможе отримати гроші? За словами Зеленського, отримати тисячу гривень зможе кожен українець. Однак є кілька "але". Поки невідомо, яким чином кошти зможуть отримати діти, у яких немає власних карток, і люди похилого віку, які часто не мають смартфона і, відповідно, не можуть пройти верифікацію в "Дії" та отримати картку "Національний кешбек". Не отримають "тисячу Зеленського" ті українці, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Верифікація нібито відбуватиметься за геолокацією користувача "Дії".2. На що можна буде витратити гроші? Кошти можна буде витратити на оплату комунальних послуг, на ліки, транспорт, мобільний зв'язок, українські книги. Оскільки кошти будуть зараховані на картку "Національний кешбек", імовірно, витрачати їх можна на ті ж категорії, що й сам кешбек.3. Коли діятиме програма? Очікується, що виплата коштів почнеться 1 грудня 2024 року, а використати їх можна буде протягом зими, тобто і в січні-лютому 2025 року. Про кінцевий термін виплати коштів поки не говорять. Тобто ті, хто отримають кошти пізніше, наприклад, у лютому, матимуть значно менше часу, щоб їх витратити.4. Звідки гроші? Джерелом виплати коштів є залишки за деякими бюджетними програмами, які не встигають використати до кінця року. Через особливості бюджетної системи після закінчення бюджетного року ці невикористані залишки "згорають". Мовляв, тому влада вирішила виплатити ці кошти українцям. 5. Скільки програма коштуватиме бюджету? Наразі невідомо, скільки українців зможуть скористатися програмою, як і те, скільки громадян в Україні. Водночас в уряді заперечують оцінки, що виплата безумовної тисячі гривень коштуватиме державі 30 млрд грн, тобто що кошти отримають 30 млн осіб. Приміром "єПідтримка" під час ковіду коштувала приблизно 8 млрд грн. Неофіційно автори ініціативи оцінювали, що програмою зможуть скористатися близько 15 млн громадян.6. Чи можна використати на дрони? Видатки на всі невійськові програми Україні допомагають профінансувати партнери. Держава не може спрямувати гроші партнерів на військові видатки, це заборонено. У той же час, коли ці гроші переказують людині, це вже стають гроші українця. І він вже може переказати кошти напряму на ЗСУ, у якусь бригаду або волонтерам.

Чи можливе відновлення ядерного потенціалу України? Щоб зʼясувати відповідь на це питання, ми поспілкувались із українською дослідницею з Гарвардського університету Мар'яною Буджерин. Це перша в історії жінка-лауреатка премії Colby Military Writers' Award 2024, яку вона отримала за книгу "Успадкування бомби: розпад СРСР і ядерне роззброєння України". Тож коротко і по суті:Про те, яким був ядерний арсенал України: По-перше, те, що Україна успадкувала в 1991-му році, це була частина ядерного арсеналу іншої країни, розробленого для стратегічних цілей тієї країни. Щоб стримувати не США й НАТО, на які він був націлений, а Росію, все треба перебудовувати. По-друге, самі ядерні боєголовки були розроблені, збудовані, складені докупи в Росії. Вони просто були дислоковані на системах та носіях в Україні. Про те, чого в Україні не було: По суті, всього, крім видобутку і первинної переробки урану. У нас було 15 атомних реакторів, а паливо для цих електростанцій постачалося тільки з Росії. Точно не знаю, чому в плані цивільної енергетики ми не спромоглися розробити цей цикл палива. Але чисто промислова й наукова спроможність була. Йшлося про гроші, яких у 1990-х у країни не було. Про те, які носії залишались в Україні і були знищені: Стратегічні бомбардувальники Ту-95 та Ту-160,  біля тисячі крилатих ракет Х-55, які йшли як у звичайному, так і в ядерному оснащенні. Зараз ми бачимо, що Росія використовує у війні проти нас ті самі Ту-95, Ту-160 і з тими самими ракетами серії Х. Мені здається, в Україні був би справжній потенціал якогось стримування і, можливо, навіть на майбутнє ядерного, якби зберегли ті носії. Боєголовки віддали, ок. Тобто Україна була б неядерною державою де-факто.Про те, у скільки часу і грошей нам могло б стати відновлення ядерного арсеналу: На початок 1990-х оцінювали побудову тих промислових потужностей, які потрібні для власної ядерної програми, десь у $2 млрд. І плюс – мінус від 5 до 7 років. Зараз у час війни дуже важко порахувати. По-перше, це, мабуть, буде дорожче. По-друге, в таких безпекових умовах, які ми маємо, Росія в першу чергу почне лупити так, як Ізраїль лупить по іранських ядерних інсталяціях.Про те, як можна було б використовувати Чорнобильську АЕС: За даними МАГАТЕ, критично важлива для однієї бомби кількість цього матеріалу – це кг високозбагаченого урану або 9 кг плутонію. Я так думаю, що в Україні є такий потенціал, він там у Чорнобильській зоні, у сховищі відпрацьованого ядерного палива. Але під землю це не закладеш, воно буде назовні. Думаю, що це не стільки технологічно важко, як важко це буде вберегти від російських спецслужб та від російських ударів.

Серце української металургії. Які наслідки для економіки матиме втрата Покровська?Покровськ має стратегічну роль для української металургії – тут розташоване шахтоуправління "Покровське", яке є основним центром видобутку коксівного вугілля. Що втратить металургійна промисловість і вся Україна в разі окупації Покровська? Пояснюємо: 1. Трохи західніше міста розташоване шахтоуправління "Покровське" (входить до групи "Метінвест" Ріната Ахметова), де видобувається критично важливе для нашої металургії коксівне вугілля. Ба більше, дуже якісне вугілля – марки "К".2. У 2023 році Україна була забезпечена на 93% своєю сировиною, решту імпортувала. Є також шахти на заході України, у Львівській області, але мова не йде про обсяги, які могли б задовольнити наші підприємства. Поклади і видобуток там мізерні, тому вони, на жаль, не можуть бути заміною.3. Тимчасова втрата Покровська призведе до необхідності забезпечення підприємств імпортним коксівним вугіллям, але з об’єктивних причин ми не зможемо це забезпечити в повному обсязі. Через це об'єми виробництва сталі на підприємствах повного циклу виробництва із залізної руди до кінцевої продукції можуть впасти до 50%. 4. До прикладу, минулі два роки ми виробляли 6,2-6,5 мільйона тонн. Цього року ми, думаю, вийдемо десь на 7,2-7,3 мільйона тонн. Замість того, щоб далі нарощувати виробництво ще на третину і довести його до рівня 2021 року, після теоретичної втрати Покровська ми можемо впасти до 3,5 мільйона тонн і навіть менше.5. Одне робоче місце в цій галузі створює 7,5 робочого місця в інших галузях. Ми втратимо понад $5 млрд валютних надходжень і десь 15 млрд грн платежів до бюджету. Головне – це додатковий удар, який може призвести до того, що підприємства просто посипляться. Тому прогнозується великий удар по всій економіці держави.

Чи можливі вибори до кінця війни і хто їх може виграти?Ми поцікавились у соціологів, чи є наразі первинний фактор легітимізації будь-яких виборів – запит суспільства. Інакше кажучи, чи хочуть українці вибирати нову владу, і на чиєму боці зараз електоральні симпатії. Спойлер: все надзвичайно складно, а фігура Валерія Залужного ще більше заплутує ситуацію. Отже, коротко розповідаємо:1. 15 жовтня Центр Разумкова оприлюднив велике дослідження суспільних настроїв. На запитання, чи бачать виборці серед наявних політичних сил ті, яким можна довірити владу в повоєнний період, лише 27% опитаних відповіли "так". Тобто під 70% респондентів, по суті, постулюють запит на оновлення набору політичних гравців. Водночас люди спершу хочуть почути, якою буде конфігурація безпеки для країни.2. "Ми скоро опублікуємо дані одного свого опитування, і там більше 60% людей говорять, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Але є вимога справедливого розподілу тягаря війни. І коли українці бачать умовних прокурорів з "інвалідністю" і інших, це сильно викликає відчуття агресії", – пояснює виконавчий директор КМІСу Антон Грушецький.3. На запитання, з якого середовища має походити партія, майже кожен другий висловив довіру військовим – 46,6% респондентів. Так само стабільний і значний інтерес виборців до організацій громадянського суспільства (19,0%) та волонтерського середовища (23,6%). Крім того, 21,4% опитаних сподіваються на нові обличчя з кола інтелігенції, таких як науковці та вчителі. І лише 17,0% вірять в уже існуючі партії.4. Баланс довіри до президента Зеленського тримається на рівні +4% (48,5% довіра / 44,5% недовіра), але з повільною нисхідною тенденцією. Крім президента позитивний рейтинг довіри залишається буквально в кількох відомих політиків: Віталій Кім має +11,4%, Василь Малюк – +9,2%, Михайло Федоров – +6,7%. Серед лідерів антирейтингу – Андрій Єрмак із -40,6% та глави парламентських фракцій: Порошенко має -45,5%, Арахамія – біля -47%, Тимошенко – трохи менше -65%, Бойко отримав -74,8%.5. В умовах, коли "стара стара" і "нова стара" еліти не викликають довіри в суспільства, така постать як Валерій Залужний може зіграти поворотну роль. Коли в опитуванні є Залужний, і коли його немає – це два зовсім різних результати. Не під запис соціологи кажуть, що за певного моделювання бюлетеня може скластися ситуація, коли розклад сил буде схожим, як на виборах 2019 року. Тільки цього разу прізвище тріумфатора буде іншим. Схожа ситуація і з партійними виборами в Раду.