Статистика telegram channel - @ukr_pravda

Хто і як допоміг Дмитруку втекти з країни? Наш журналіст-розслідувач Михайло Ткач реконструював усю історію втечі нардепа Артема Дмитрука, який нещодавно засвітився в Лондоні. Детальний текст та фотодокази – за посиланням, а ось дуже коротко:1. 23 серпня до правоохоронних органів надійшла інформація про те, що Дмитрук має наміри незаконно перетнути кордон. Про це йдеться в довідці одного з правоохоронних органів, яку формували вже коли депутат був за межами країни. 2. Джерела УП переконують: ознаки того, що Дмитрук може виїхати за кордон, вони отримали раніше. 21 серпня дружина Дмитрука почала розраховуватись його банківськими картками в Молдові. Цю інформацію, за даними співрозмовників УП серед правоохоронців, з формулюванням "він вже вивіз родину" було передано генпрокурору Костіну. Тим часом саме в ОГП зависла "не оголошена" підозра Дмитруку в побитті людини. 3. Сам Дмитрук 23 серпня знайшовся в Києві у готелі "Fairmont". Правоохоронці визначили модем, за допомогою якого Дмитрук приєднувався до інтернету. Авто депутата перебувало на парковці того ж таки готелю. За інформацією правоохоронців, Дмитрук викликає таксі та просить водія очікувати впритул до виїзду з підземного паркінгу готелю. Телефон депутата залишається в готелі. Далі біля одного зі столичних ТРЦ Дмитрук пересідає у чорну Toyota Camry і залишає межі Києва. 4. За кермом Camry перебував Володимир Крохмаль – помічник нардепа від ОПЗЖ Суто Мамояна. Крохмаль каже, що його попросили (хто – він не каже) підвезти людину на точку, яку йому прислали. Далі Крохмаль з Дмитруком подорожували в напрямку Одеси з 12:40 до 16:40. Суто Мамоян каже, що Дмитрук нібито просто попросив машину, щоб відвезти його в Одесу. Мамоян підтвердив, що правоохоронці досі не звертались до нього з питаннями щодо допомоги Дмитруку з утечею і досі не проведено жодних слідчих дій. 5. В районі населеного пункту Ревове, Ширяєве (Одеська область) Дмитрук пересів до Mitsubishi Pajero Sport. За даними слідства, далі Дмитруку втекти з країни допомагали люди, які можуть бути пов'язані з незаконним переправленням чоловіків за кордон. За даними правоохоронців, це – громадянин України Айдин Улуханов, який також незаконно перетнув кордон 25 серпня та наразі перебуває на території Придністров'я. 6. Водієві Mitsubishі, а також Улуханову вже заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину – незаконного перетину кордону. Незаконне переправлення Дмитрука, за версією слідства, могло відбутись 23 серпня в період з 20:58 – 21:22 на ділянці в районі пункту пропуску Павлівка Одеської області.7. Далі, за інформацією як українських, так і молдавських правоохоронців, Дмитрук міг заночувати в монастирі на території Придністров'я. І вже наступного дня дістався Молдови. Щоб уникнути затримання за незаконний перетин кордону, в Молдові Дмитрук попросив притулок. За кілька годин він сів на літак Кишинів – Рим і вже там онлайн анулював свою заяву на отримання притулку. Після ночівлі в Римі Дмитрук вирушив до Лондона. Без відповідей досі залишаються ключові запитання. Чому генпрокурор підписав підозру Дмитруку лише після втечі останнього? Чому нардепа Мамояна досі не допитали? Чому звільнили лише ДБРівців низької ланки? Чому Улуханов встиг виїхати з країни? Хто і чиїм коштом організував втечу нардепа?

Про що два роки мовчав Залужний? Розповідає радниця ексголовкома Людмила ДолгоновськаНаприкінці серпня у світ вийшла перша книжка про Валерія Залужного – одного з наймовчазніших українських воєначальників. Авторкою книжки стала його колишня радниця зі стратегічних комунікацій – Людмила Долгоновська. Ми ж вирішили переказати вам ті частини "Залізного генерала", які мають історичну цінність або підтверджують відомі, але публічно не визнані факти:1. Як Залужний став головнокомандувачем? Наприкінці липня 2021-го Залужному зателефонували з ОП й запросили на співбесіду. Валерій Федорович, який на той момент очолював ОК "Північ", відповів, що має попередити свого начальника – Олександра Сирського. Втім, людина з ОП порадила цього не робити. Найбільше Залужний переймався якраз через те, як до цього призначення поставиться Сирський. 2. Коли Сили оборони почали готуватися до великої війни? Щонайменше з літа – осені 2021 року. Тоді Залужний віддав наказ під приводом навчань "Об'єднані зусилля 2021" перегрупувати та підготувати війська до російського наступу, а також зупинити ротацію підрозділів на сході, щоб там постійно були війська. Паралельно Залужний дозволив військовим у зоні ООС відкривати вогонь на ураження противника й обкатувати "Байрактари". 3. Хто допоміг зі снарядами для ЗСУ до того, як їх почав надавати Захід? Проблем у процесі підготовки до великої війни було безліч – від відсутності запасів бронежилетів до палива та снарядів. Зі снарядами у серпні 2021-го раптово допоміг представник американської оборонної компанії на ім'я Володимир. Він запропонував передати Україні піврічний запас боєприпасів, які призначалися для Афганістану. Ці снаряди допомогли Україні протриматися до червня 2022-го, до перших пакетів західної допомоги.4. Що відбувалося напередодні самого вторгнення? За 12 днів до вторгнення, на одній з нарад, Залужний "благим матом" кричав на генералів і командувачів угруповань. Залужний наполягав на введенні воєнного стану й оголошенні загальної мобілізації. Але політичне керівництво на такі кроки не пішло. "Причина зрозуміла: ворогу не можна було давати підстав. Саме той факт, що російська агресія була "неспровокована", допоміг нам тримати позиції на міжнародній арені та досягти потужної підтримки", – пише Долгоновська.5. Чому Залужний два роки уникав журналістів? Причина такої поведінки головкома крилася в його бажанні "уникати напруги у взаєминах з президентом", пише Долгоновська. "Коли військові врятували Київ і стабілізували лінію фронту, політики відчули себе полководцями й почали втручатися в планування операцій, вимагаючи швидких перемог. Сказати про це публічно, значить власноруч підписати собі указ про звільнення. Збрехати – не варіант для Залужного. Залишається один вихід – мовчати".

Що нам розповів комбриг 15 бригади артрозвідки Олександр Попов? 15 бригада артилерійської розвідки "Чорний ліс" єдина в ЗСУ відповідає за артилерійську розвідку. Тому, умовно кажучи, скрізь, де є артилерія і куди добивають HIMARSи, можна зустріти екіпажі з 15-ки. Що нам розповів комбриг Олександр Попов? Якщо коротко:Про можливості артрозвідки: Зараз ми здатні виявляти повний спектр елементів бойового порядку противника на полі бої. Починаючи з засобів РЕБ, елементів системи ППО, пунктів управління, систем вогневого ураження, в які входить артилерія, живу сила противника. Словом, все, що знаходиться на полі бою.Про найбільш визначні цілі: Наш противник має дуже великі ресурси, він дуже довго готувався до війни. Пишатися або мати за досягнення, що за нашої участі знищили нову оглядову РЛС, або якийсь божевільний засіб ППО, як новенькі С-400, або старі С-300, або не такі старі С-350? В цьому немає ніякого сенсу. Бо тут важливо не скільки коштує цей об'єкт, який був знищений. Питання в тому, скільки треба часу, щоби зробити такий же.Про болючі втрати для росіян: Ми знайшли і знищили дуже багато. Але мене тішить те, що ці об'єкти не можна відновити або зробити з нуля, навіть за рік. Є, наприклад, певний засіб РЕБ, не будемо його називати. Під час київської операції був захоплений один з них, і до його вивчення долучались наші фахівці з військової частини. І він каже: "Уявіть собі злиток з платини намазаний чорною ікрою. От він все одно буде дешевший ніж кожна плата із цього засобу РЕБ". Тому неважливо, скільки це коштує абсолютно. Але відновити і зробити такі речі, це дуже технологічно складно і довго. А таких засобів було знищено дуже багато.Про російські РЕБи: Я би сказав так, що є у них певні досягнення. Але наші можливості не дозволяють їм надто ефективно використовувати свої засоби на полі бою. Вони не можуть добитися домінування. Бо у нас є засоби, які бачать, де вони працюють. Є засоби, які знаходять їх. І є засоби, які, незважаючи на їхню протидію хвилями, сигналами, шумами тощо не дозволяють їм довго жити на полі бою.Про збори та фінанси: Тільки на підтримку техніки в працездатному стані ми за рік витрачаємо близько 5 млн грн. Для того, щоб просто машини їздили. Я не говорю про шини, акумулятори або все інше. Але в нашій військовій частині мама солдату не робить збір, щоб він відремонтував машину. Про озброєння взагалі не говорю, там зовсім інша історія і зовсім інший рівень цін. Ми і їх знаходимо. Але ми б не могли цього робити, якби не показували відповідний результат тим людям і структурам, які дають ці гроші. Тут все чесно, нікого ти не обманеш. Про цивільних, які долучаються до Сил оборони: Я перемішав військову складову з цивільною, бо цивільні виявились більш адаптованими до змін. Вони могли в 22-му році щось не знати, і ми їм допомогли в питанні військових процесів. Поряд з тим ми навчилися у них бути гнучкими і дуже швидко адаптуватися до змін. Ми звільнили людей від умовних заборон і перепон, і вони віддали себе на шляху до реалізації своїх ідей, коефіцієнт їхньої корисної дії просто злетів в космос. І цього не можна було б досягнути, якби зробити з усіх однакових олов'яних солдатиків.

Як система "Дельта" допомагає воювати методами 21-го сторіччя?За допомогою "Дельти" Сили оборони вже знищили чимало російської техніки, зокрема і крейсер "Москву". Відтепер систему офіційно ввели в експлуатацію для всіх підрозділів. Що собою представляє "Дельта", чим вона може допомогти військовим, звідки вона збирає інформацію та кому віддає? Розповідаємо: 1. Що таке "Дельта"? Це розвинена і захищена електронна мапа. На карті можна дізнатися, де противник встановив протитанкові "зуби дракона", або проклав окопи, або організував спостережний пункт. Яка ворожа техніка була помічена, де було виявлено скупчення російських військових, якою є географія місцевості. 2. Звідки беруть цю інформацію? Джерел декілька. Це і аеророзвідники, що дослідили територію, і дані з супутникових знімків, і інформація, що була отримана з радарів та сенсорів. І навіть відомості, що надали звичайні громадяни через чат-боти, і які пройшли додаткову перевірку.3. Хто має доступ? Військовослужбовець отримує доступ тільки до тих шарів, що повʼязані з його завданням, тільки на тій ділянці, де він працює, і лише після того, як його командир підтвердить, що ця інформація необхідна йому для роботи. Якщо боєць захоче зробити скріншот екрану, щоб передати цю інформацію ще комусь, то на самій мапі є водяні знаки з позначкою конкретного користувача.4. Які ще функції є у "Дельті"? Спільне використання системи допомагає не допустити ситуації, коли два суміжні підрозділи відправляють свої БПЛА слідкувати за однією і тією ж посадкою просто через те, що не обмінюються інформацією. Тоді як інші ділянки фронту залишаються порожніми. 5. Як через "Дельту" планують операції? У "Дельті" є окремий сервіс для стрімінгу з БПЛА та стаціонарних камер. Є безпечний чат, де верифіковані військові можуть планувати операцію. Є безпечне хмарне сховище для файлів.6. Навіщо військовим Excel? Є інструмент Mission Control, що нагадує табличку в Excel. Тільки рядки в цій таблиці – це засоби, що є в наявності підрозділу, а стовпчики – це час, коли вони будуть виконувати завдання. Таким чином командир може відкрити її та дізнатися, наприклад, які дрони де і коли будуть літати. 7. Як до "Дельти" ставляться у військах? Насправді мушкетерської єдності навколо "Дельти" у військах немає. В цьому відході в хмари і залежність від інтернет-зʼєднання противники "Дельти" бачать її слабкість. Системи, що розгорнуті по захищених кабелях, здаються їм більш надійними.

Чому НБУ заборонить переказувати більше 150 тисяч на місяць?Вже дуже скоро в Україні можуть запровадити обмеження на перекази з картки на картку. Принаймні, відповідне рішення напередодні анонсували у Нацбанку. Метою таких обмежень є боротьба зі схемою "грошових мулів", яка в Україні більш відома як "дропи"."Дропи" – це люди, які погоджуються за невелику платню віддавати зловмисникам доступ до своїх банківських рахунків. А ті вже використовують ці рахунки для того, аби "проганяти" через них "брудні" гроші від найрізноманітніших операцій: починаючи з нелегального грального бізнесу і закінчуючи торгівлею наркотиками. ▪️ як працюють типові схеми "дропів"? ▪️ чи можна їх побороти анонсованими обмеженнями Нацбанку? ▪️ і як обмеження на перекази коштів вплинуть на волонтерів?Про все це ми говорили з заступником голови фінансового комітету Ради Ярославом Железняком у новому епізоді подкасту "Хроніки економіки".🎧 Подкаст можна слухати на будь-якій зручній платформі, а відтепер – ще й дивитися.P.S. Раніше повідомлялося, що Нацбанк планує встановити обмеження на рівні 100 тис грн на місяць.

В Україні працюють над відкриттям експорту озброєнь. Навіщо це під час війни?Попри велику війну, цехи українських оборонних заводів часто простоюють. І навіть гірше – більшість великих технологічних компаній вже думають про перенесення заводів за кордон. "Зрада", – скажете ви. "Державна заборона на експорт зброї", – відповімо ми. Що це за обмеження, наскільки воно ефективне, і як вирішувати це питання з найменшими втратами для всіх сторін? Якщо коротко: 1. Опитування серед 35 учасників ринку ОПК показало, що у 38% компаній понад половина їхніх потужностей наразі простоює. Лише у третини компаній цехи повністю завантажені. Усе це штовхає виробників до переїзду за кордон. Відомо про щонайменше трьох великих виробників БПЛА, які відкрили заводи в сусідніх країнах.2. 85% опитаних компаній замислювалися про перевезення частини свого бізнесу за кордон або вже це зробили. У відповідь на запитання "Що втримає вас від релокації за кордон?" 80% вказали на відкриття експорту, 72% – на збільшення держзамовлення, 69% – на укладання багаторічних контрактів. 3. При цьому російські оборонні підприємства експортують зброю та отримують обігові кошти для розвитку технологій. І хоча в рейтингу експортерів Росія вперше опустилася на третє місце після США та Франції, проте російський сектор ОПК досі отримує додаткові мільярди доларів і Кремль усіляко цьому сприяє.4. Сценарій відкриття експорту озброєнь містить і безліч ризиків. Перший з них – інформаційний. Мовляв, Україна просить зброю в партнерів і одночасно продає її за кордон. Хоча це твердження некоректне, воно може стати пропагандистським наративом для противників підтримки нашої держави в країнах-партнерах.5. Другий – держава повинна мати монополію на замовлення зброї у виробників, а експорт цьому заважатиме. Наявність лише одного великого замовника дозволяє державі нав’язувати власні умови контрактів. Оскільки ціни на світовому ринку вищі за українські, вітчизняний виробник після відкриття експорту може втратити цікавість до роботи з державою або ж вимагати від Міноборони вищі аванси або платню. 6. Третій аргумент – українська новітня зброя може потрапити до рук росіян через треті країни і ворог отримає розвідувальні дані.7. Держава має визначити, які з аргументів "проти" мають сенс і знайти рішення. Очевидно, потрібно розробити нову політику і встановити правила, які дозволять оборонним компаніям заробляти та розвиватися без шкоди для українських військових.

Що нам розповів нардеп від "Голосу" та полковник СБУ Роман Костенко?Ми розпитали Романа Костенка, який нещодавно їздив у закордонне відрядження в Курську область, про те, що там відбувається, і чи плануються найближчим часом ще якісь робочі поїздки. Повний текст інтервʼю – за посиланням, а ось ключове: Про курський прорив: Курська кампанія – це приклад асиметричних дій. Якби ми зараз ці війська просто відправили туди, де йдуть тяжкі бої, то вони, по факту, там вели б симетричні дії. На перспективу будемо дивитися, як це буде продовжуватись і чи вдасться відтягнути російські війська від важливих напрямків. Але ми вже бачимо, що у противника є проблеми з їхніми збройними силами, з їхніми резервами.Про мету рейду: У нас можуть бути плани і далі Курська. Але буде питання, наскільки ми зможемо це зробити, наскільки ворог дасть нам це зробити. Тому що станом на зараз знаю, що ворог підтягує війська. І вони вже починають застосовувати артилерію, КАБи, "Ланцети". Тому далі буде все складніше і складніше просуватись.Про те, чи знали росіяни про можливу атаку: Їхні воєнкори кричать про те, що вони бачили, яке було накопичення військ. Але ми бачимо наслідки і бачимо багато полонених із РФ. Те, що там стояли строковики на кордоні, говорить про те, що наше командування досягло раптовості. На війні – це один із основних факторів, якого майже неможливо досягнути зараз через технічні засоби. Тому ми бачимо майстерність нашого командування в цій операції. Про Покровський, Торецький напрямки: На даний момент у нас немає інформації про те, що противник перекинув резерви і у нас стало краще. Але ще раз: противник не знає, чи буде продовжувати наступ, тому що ніхто не знає, коли зупиниться наш рейд у Курській області, які у нас резерви і як ми будемо продовжувати. Противник зараз намагається якось реагувати за допомогою технічних засобів, в тому числі авіації, і шукає резерви. Де він їх буде брати? Ну подивимось. Про стратегічні плани РФ: Із тих всіх завдань, які вони собі ставили на початку вторгнення, і які в них залишились на даний момент на реалізації – це Донецька, Луганська область. Також вони хочуть зберегти цей сухопутний коридор, хочуть зберегти Крим. І моя точка зору, що наступна історія – це південь України. Вони однозначно будуть намагатися захопити Миколаївську та Одеську область. Це може бути як і через рік, так і через 10 років. Про перемовини: Якщо з Росією і розмовляти, то тільки тоді, коли ініціатива буде за нами, вони зазнають великих втрат, будуть задавлені санкціями. І я думаю, що наше політичне керівництво має це розуміти. Зараз у цій ситуації розмовляти з Росією – це йти на поступки і переносити війну на трошки далі, але з іншими наслідками.

Що нам розповів глава ОП Андрій Єрмак?Складно знайти посадовця, який мав би більш суперечливий імідж, ніж керівник ОП Андрій Єрмак. Контакти з Білим домом, "саміти миру", президентські переговори – це лише частина тем, де його роль де-факто є ключовою. І це – перше велике інтерв’ю Андрія Єрмака, присвячене виключно тематиці зовнішньої політики. Радимо почитати або подивитися повну версію розмови, а ось коротко:Про те, чому керівник ОП так багато займається зовнішньою політикою: У багатьох країнах, наприклад у США, президенти делегують дуже багато питань радникам. Ніхто ж не буде сперечатися, що головним дипломатом країни є саме президент Володимир Зеленський. Тому я, як керівник ОП, виконуючи доручення президента, цим опікуюся. У цьому сенсі я працюю як радник з нацбезпеки – як колега Джейк Салліван з США, Єнс Пльотнер з Німеччини тощо.Про розмову Зеленського і Трампа: Ви знаєте, нещодавно відбулася телефонна розмова Зеленського і Трампа. Вона була дуже тепла. І президент мав можливість розповісти Трампу про те, що відбувається в Україні, про цю війну. І мені здається, він з великою увагою це слухав. Ця розмова продемонструвала добрі стосунки і велику повагу, яку має Трамп до України, до нашого президента.Про вибори в США: Це справа американського народу. Але нам дуже важливо, щоб обидва штаби, обидва кандидати, люди навколо них чітко розуміли, що відбувається в Україні. І дуже важливо, щоб в обох кандидатів дійсно був план української перемоги і була стратегія, підкреслю, саме перемоги.Про можливу участь Росії у другому Саміті миру: Дійсно, можлива участь у другому Саміті миру представника Росії, якому може бути переданий оцей план. Але це не означає початку перемовин з Росією. Ні, не про це йдеться! Ми хочемо, щоб навіть ось така зустріч, на якій можна передати цей план, відбувалася не у форматі Україна-Росія, а за присутності всіх країн, які підтримали наш план.Про те, чи готова Україна до територіальних поступок: Будь-який заморожений конфлікт, будь-яке невирішене або несправедливо вирішене питання завжди є ризиком вибуху в майбутньому. Я вважаю, що план президента Зеленського сам по собі є безкомпромісним. Ми не готові до компромісів у тому, що стосується незалежності України, територіальної цілісності, суверенітету.

Хто такий Тім Волз, кандидат демократів у віцепрезиденти США? Кандидатом у віцепрезиденти від демократів став колишній конгресмен та нинішній губернатор Міннесоти Тім Волз. Абсолютна більшість українців не знають про Волза геть нічого. Та що там – навіть американська аудиторія поза межами його штату донедавна мало що знала про Волза. Тож що це призначення означатиме для України? Розповідаємо: 1. Перший твіт Волза про Україну, написаний за 13 годин після початку вторгнення, містив лише типові "політично обов’язкові" заяви. Та схоже, що надалі керівник Міннесоти справді перейнявся підтримкою України.2. Його штат одним із перших обірвав усі економічні зв’язки з державою-агресором. Ще 4 березня 2022 року губернатор підписав указ, яким заборонив держустановам Міннесоти здійснювати будь-які бізнес-операції з російськими структурами, та ініціював законодавчі зміни, які розірвали чинні контракти. Посол України у США Оксана Маркарова каже, що тоді зверталася до всіх губернаторів із таким закликом, і Волз відгукнувся одним із перших.3. У 2024 році Тім Волз очолив Асоціацію губернаторів-демократів, і саме він був залучений до організації особистої зустрічі Зеленського з губернаторами штатів США. Крім того, пліч-о-пліч з послом України Оксаною Маркаровою вони зустрічалися з Фермерським бюро і, фактично, переконували присутніх у тому, наскільки важливим для національних інтересів США є перемога України. 4. Публічна активність та заяви Волза – які не припиняються і зараз, коли українське питання йде з порядку денного у США – доводить, що він лишається прихильним до нашої держави. А 22 лютого 2024 року, напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення, губернатор Тім Волз та очільник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус віддалено підписали меморандум про співпрацю між Міннесотою та Чернігівщиною. 5. Вибір Волза має також стратегічне значення для кампанії демократів. Його політику схвально оцінює ліве крило Демократичної партії. Між тим, губернатор Міннесоти вміє спілкуватися саме з тим електоратом, на який націлюється його опонент – напарник Трампа Джей Ді Венс – на виборців так званого Середнього Заходу, де переважає білий середній клас.

Що відбувається в Білогорівці, яка практично не з'являється в новинах?Майже за два роки після звільнення, попри інтенсивні російські штурми та катастрофічний брак людей і артилерії, усе селище перебуває під контролем Сил оборони України. Що відбувається у Білогорівці зараз та яка головна задача відведена цьому крихітному населеному пункту – читайте в нашому матеріалі:1. У квітні 2022-го росіяни почали прицільно обстрілювати селище. 7 травня скинули авіабомбу на місцеву школу, де ховалися цивільні. 8 травня навели першу переправу через Сіверський Донець. Тоді росіяни наступали на Сєвєродонецьк і планували обрізати основну трасу постачання до цього міста – Бахмут-Лисичанськ. За кілька днів 26-та й 80-та бригади знищили всі наведені переправи, вбивши майже 500 окупантів і пошкодивши орієнтовно 80 одиниць їхньої техніки. 2. На цьому публічна й красива історія битви за Білогорівку закінчується. Де-не-де можна відшукати коротку інформацію про окупацію селища – у липні 2022-го, його швидке звільнення – у вересні того ж року. Заїхавши в перші тижні після звільнення в Білогорівку, волонтер Євген Ткачов знайшов там усього-навсього 15 місцевих жителів. Приблизно в той же час, що і Марʼїнка, восени 2022-го, Білогорівка стала населеним пунктом зі статусом "нуль жителів".3. Основним підрозділом, який зайшов на оборону Білогорівки після її звільнення, була 81-ша окрема аеромобільна Слобожанська бригада ДШВ. На початку грудня 2022-го "вагнерівці" пішли на перший великий і частково успішний штурм Білогорівки. Повернути частину втрачених позицій 81-ша змогла за місяць, скориставшись виходом "вагнерівців". Десантники практично всією бригадою пішли в наступ і просунулися на пару кілометрів на схід. 4. На нову хвилю штурмів росіяни пішли в січні 2024-го. Нинішні межі оборони Білогорівки тримаються приблизно з квітня цього року. Понад рік одні з найактивніших боїв у Білогорівці йдуть за позиції між двома горами, розташованими приблизно за кілометр одна від одної. Західнішу контролюють Сили оборони, східнішу – окупанти. Ні одні, ні інші, попри постійні спроби, не можуть суттєво зрушити лінію зіткнення.5. Білогорівка завдяки своєму розташуванню та ландшафту має важливе стратегічне завдання. Її висоти дають можливість контролювати одразу три напрямки.Перший – Серебрянське лісництво за Сіверським Дінцем, яке боронять нацгвардійські бригади "Буревій" та "Азов". Другий – місто Сіверськ, який тримає 10-та бригада. І частково третій – напрямок Верхньокам'янського та Спірного, де стоїть 54-та бригада та батальйон "Свобода".6. Бійці 81-ї бригади безперервно перебувають на позиціях у Білогорівці: від місяця до року без виходу безпосередньо з позицій. Причиною цього була і є надзвичайно складна логістика. А також величезний брак людей, який почав відчуватися ще приблизно в липні 2023. В одну з рот 81-ої бригади від липня до грудня 2023-го приїхало поповнення в чотири людини. Серед тих, кого нині присилають ТЦК та СП у десантну бригаду, наймолодшій людині може бути 50 років. 7. Бійці розповідають, що бувало таке, що позицію доводилося тримати одному "трьохсотому". Було, коли двоє людей відбивали штурм сімнадцяти. Було, коли на позиції замість 50 стояло 13 оборонців. Хтось на нервах може сказати: треба відступати далі. А у 81-й кажуть: куди, якщо буде все те ж саме, тільки на пару кілометрів вглиб?