Як Путін програє газову війну?

Глобальне потепління допомогло європейцям комфортно пройти більшу частину зимового періоду. Проте війна за енергонезалежність ще триває. Трошки про неї: 1. Спочатку країни ЄС домовилися заповнити газосховища щонайменше на 80%. Вони закачували газ з Норвегії, США та Алжиру. Скуповували й російський газ, поки він ще був доступний на ринку. Блакитне паливо і у Китаї, який продавав надлишки скрапленого газу.2. Проте ці ажіотажні закупівлі газу відбувалися за цінами, у 5-7 разів вищими, ніж у 2021 році. Тож країнам ЄС довелося компенсувати високі ціни з держбюджетів. З вересня 2021 року субсидування цін на газ, електрику та бензин коштувало для ЄС 600 млрд євро.3. Аби наситити ринок електрики, країни розконсервували вугільні електростанції, продовжили термін служби атомних енергоблоків і додатково інвестували у відновлювальні джерела. У Німеччині домогосподарства, малий та середній бізнес змусили скоротити споживання газу та електрики на 20% порівняно з 2021 роком.4. Усі найгірші сценарії відпали, коли на європейському континенті почалися погодні аномалії. У січні синоптики повідомляли про численні побиті температурні рекорди, тому січневе споживання газу і близько не на звичних зимових рівнях.5. Інвестиції у відновлювальні джерела і вітряна погода дозволили отримати більше електрики з вітряків. Німеччина і Велика Британія в січні встановили рекорди з вироблення вітряної електроенергії і зменшили потреби в газі.6. Європейцям пощастило ще й з тим, що китайська промисловість у 2022 році сиділа на карантині. Це гальмувало споживання скрапленого газу в Азії, і танкери повернули в бік Європи. На тлі цих подій ціни на газ зменшилися до рівня серпня 2021 року – до $700 за тис куб м. 7. Росія досі намагається тиснути, скорочуючи постачання газу. У січні 2023 року "Газпром" зменшив прокачування блакитного палива у Євросоюз ще на 22%. Щоправда, сенсу від цього не було – ціни майже не змінилися. Це означає, що Кремль втратив монополію на європейському ринку.