Статистика telegram каналу - @ukr_pravda

Логотип телеграм спільноти - УП. Кляті питання 2021-05-18

УП. Кляті питання

Кількість підписників:
22603
Фото:
101 
Відео:
Посилання:
3690 
Категорія:
Новини та ЗМІ
Опис:
Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда" Співпраця та зворотній зв'язок: @fedor_vasilievich Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-11-24 Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat Поставити питання: @UkrPravdaQuestionsBot

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

УП. Кляті питання
2024-02-22
УП. Кляті питання
2023-10-29
УП. Кляті питання
2023-10-07
УП. Кляті питання
2023-10-03
УП. Кляті питання
2023-09-09
УП. Кляті питання
2023-08-14
УП. Кляті питання
2022-12-25
УП. Кляті питання
2022-12-07
УП. Кляті питання
2022-08-09
УП. Кляті питання
2022-07-15
УП. Кляті питання
2022-06-29
УП. Кляті питання
2022-06-10
УП. Кляті питання
2022-05-31
УП. Кляті питання
2022-05-24

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала УП. Кляті питання - @ukr_pravda

Щит для Європи: чому ініціатива спільної системи ППО розколола союзників?
ЄП розповідає про німецьку ініціативу європейської системи ППО "Небесний щит" (Sky Shield) та про те, чому досвід створення Sky Shield буде корисним для України, і навпаки. Коротко переповідаємо:
1. У жовтні минулого року представники 15 країн підписали декларацію про намір створити "Європейську ініціативу "Небесний щит", яка, за повідомленням НАТО, "має на меті створити європейську систему ППО та ПРО шляхом спільної закупівлі європейськими державами відповідного обладнання".
2. Наразі до "Небесного щита" приєдналися загалом 17 держав – усі вони є членами НАТО. Проте про наміри долучитись уже заявили нейтральні Австрія та Швейцарія.
3. Німеччина пропонує купувати власні системи малої дальності IRIS-T. Для систем середньої дальності пропонуються американські Patriot. Засоби дальньої дії пропонується закрити ізраїльсько-американськими системами Arrow 3.
4. Уже від самого початку Німеччина з "Небесним щитом" увійшла в конфлікт інтересів з Францією. Французька сторона робить наголос на інвестуванні в європейські оборонні проєкти – це дорожче й вимагає значно більше часу. Натомість Німеччина просуває придбання систем саме американського виробництва – просто тому, що це потрібно зараз, і це дешевше.
5. Зі схожих міркувань у "Небесному щиті" не бере участі й Італія, яка разом із Францією виробляє SAMP/T, нині працює над його модернізацією і теж поділяє бажання менше покладатись на американські технології.
6. До очолюваної Німеччиною ініціативи не долучилась Польща. Це можна пояснити досить глибокими політичними розбіжностями Берліна й Варшави, надто загостреними в останні місяці (що, однак, не завадило Польщі прийняти німецькі Patriot). Адже Варшава, на відміну від Парижа, проблем з американськими системами й озброєнням не має. Крім того, вона воліє розбудовувати систему ППО через двосторонні домовленості з тими-таки США, а також Великою Британією.
3100
23-07-10 13:19
Чи були мости на Чонгар заміновані? Розповідає Іван Сестриватовський, який у фатальну ніч на 24 лютого мав підірвати мости
У розмові з УП чоловік пригадує, чи був Чонгар замінований, що відбувалось там у перші години великої війни, як він залишився сам, щоб підірвати мости, і чому цього не сталось. А також про довгий рік полону і повернення в Україну. Читайте та дивіться, а найголовніше тут:
Про те, чи був замінований Чонгар: По-особливому укріплення на Чонгарі не готували. Але там все було заміновано заздалегідь, ще з 2014 року. Усі мости були заміновані. Перед повномасштабною війною ці мінування перевіряли. Я можу помилятись, але це було десь за тижні півтора-два. Розмінувань ніяких не було.
Про те, як почалась велика війна на Чонгарі: Усе почалось мінометним обстрілом з боку Криму близько 4:30 ночі. Наказ підривати мости мені мав віддати безпосередній командир позиції, а він мав отримати наказ вищого керівництва. (...) Зв'язку вже не було, радіостанції не працювали. Командир займався особовим складом, бігав по позиціях. Уже рвались міни, було дуже гучно – не докричишся ні до кого. Тому діяв я фактично вже сам і рішення про підрив ухвалював особисто.
Про те, чи підривали мости на Чонгарі: Коли пройшло хвилин, може, 10 після початку обстрілу, я вирішив підривати мости. Я намагався здійснити підрив, але вибуху не сталось. Намагався перепідключити, перепровірити дроти: може, якась помилка сталася, неправильно щось підключили. Підключив заново, знову спробував. Рази три це зробив – вибуху не відбулося.
Про те, чому вибухівка не спрацювала: Я не сапер, але тут варіанти два. Або була висаджена диверсійна група, або дроти підриву були пошкоджені мінометним обстрілом.
Про Чонгар в історії війни: Коли дізнався, що історію з мостами на Чонгарі обговорює вся Україна, був вражений. Як так сталося, що ніхто не знає, як було насправді, і когось звинувачують? Я особисто вважаю, що якби мости й були підірвані, це не зупинило би наступ. Лише затримало би, але ненадовго – на годину-півтори. Вони би просто кинули понтони. Вони ж готувалися до цієї війни.
Про слідство: Офіційне слідство досі на мене не виходило. Військові керівники зі мною теж ще не спілкувались про цю історію. Може, просто бо я поки був на реабілітації, проходив лікарську комісію. Мій безпосередній командир з Чонгару загинув. Серед інших свідків тих подій – один точно живий, матрос.
4600
23-07-07 06:13
Вони чекали Україну. Історія фабрикації справи та вбивства двох підлітків у окупованому РФ Бердянську
Розповідаємо історію двох підлітків з Бердянську, яких вбили росіяни. Радимо прочитати публікацію, але тут зібравли все важливе:
1. У грудні минулого року на відео "слідчого експерименту" російських спецслужб Тігран та Микита, вочевидь під тиском, зізнаються у "скоєнні диверсії" і розповідають, як "повалили стовп на місцеву залізничну колію", щоб перешкодити збройним силам Росії.
2. На думку окупаційних слідчих, дії хлопців могли призвести до "затримки залізничного транспорту і не дозволили б підрозділам Збройних сил РФ отримати матеріально-технічну базу, необхідну для виконання завдань у рамках СВО". Однак, після окупації міста цей залізничний шлях і так не працював.
3. Навесні 2023 року слідчі приїхали з обшуками до будинку дядька Тіграна Юрія Петренка, який воює в ЗСУ з 2015 року. Там вони виявили Тіграна, а також "предмети із символікою екстремістських організацій, записи із пропагандою неонацизму, військову атрибутику ЗСУ". В матеріалах також вказано, що хлопці є військовозобов'язаними.
4. Мама Тіграна Оксана каже, що хлопцям сказали зняти на камеру зізнання, і тоді їх відпустять. Вони зняли, але згодом окупанти сказали: "Він невиїзний, тому що на ньому стаття "диверсія" і є відеозапис, де вони в цьому зізнались".
5. У матеріалах справи Микита провину не визнав і зазначив у свідченнях, що вони повалили стовп задля викрадення цінного металу, а також "аби покрасуватися один перед одним". Його, за словами місцевих, не тримали в полоні і не катували. Найбільшого тиску зазнав Тігран, який, відповідно до обвинувального акту окупантів, "визнав провину у повному обсязі".
6. Представники ФСБ вперше забирали Тіграна на допит ще у вересні минулого року. Сусідка Тіграна пригадує, що тоді приїхало чоловік 40, Тіграна протримали днів п'ять і відпустили. Лише з часом він розповів, що його з мішком на голові вивозили на "розстріл", били і катували струмом".
7. Ввечері 23 червня до будинку Тіграна приїхали російські правоохоронці, але тоді хлопці встигли сховатися. Наступного дня окупанти повернулись і мали розмову з хлопцями. Тігран розповів матері, що слідчий вимагав від нього підписати якісь документи, а він відмовився.
8. За словами місцевих мешканців окупованого Бердянська, після вбивства хлопців у будинку їхніх родичів проводили неодноразові обшуки і встановили прослушку.
2900
23-07-06 15:07
Історія твориться у Вільнюсі. Чому саміт НАТО буде визначальним і для України, і для Байдена?
«Європейська правда» написала Editorial про те, чому США мають підтримати запрошення України в НАТО вже зараз. Кілька ключових тез:
1. На саміті у Вільнюсі усі члени НАТО готові проголосувати за політичне запрошення України до Альянсу, якщо свій голос дають також США. Це момент для політичного лідерства, якому ніхто не опонуватиме і для рішення, яке не несе загроз.
2. Адже запрошення – це лише перший символічний крок процесу вступу, який не активує статтю 5 Договору НАТО про спільну оборону. Цей крок жодним чином не "втягує" НАТО у війну. Але він зробить незворотним рух України до Альянсу.
3. Президент Франції Макрон перетворився на лобіста запрошення України вже у Вільнюсі. Понад 20 країн підписали письмові заяви про підтримку руху України до членства. Немає лише одного: підтримки Байдена. Саме його лідерства бракує для досягнення консенсусу в НАТО.
4. Але у президента США ще є 7 днів, щоби зрозуміти, що саме зараз формується його місце в історії. Не менш важливо, це рішення здатне вплинути також на результати виборів-2024 у США. Для членів численних української, польської, балтійських тощо діаспор у США членство України в НАТО – вирішальне питання.
5. У США є думка відкласти запрошення України на саміт 2024 року у Вашингтоні – мовляв, у рік виборів це спрацює краще. Не вийде. Цього разу додаткова (і невизначено довга) пауза дасть Росії сигнал, що вона має вето на вступ України в НАТО. Визначивши, що запрошення України до НАТО має умову – певний рівень безпеки – Альянс дасть Росії сигнал, що та має зберігати небезпеку вище цього рівня.
6. Якщо визначити, що Україна отримає запрошення до НАТО після виконання певних умов – Росія зробить все, щоби ці умови не настали, або їхня оцінка з боку окремих гравців у НАТО ніколи не була позитивною. Так працюватиме російське гібридне вето, якщо його не зупинити зараз.
4700
23-07-04 16:03
Не Чорнобиль і не Фукусіма. Чи готова Росія до теракту на Запорізькій АЕС і що про це треба знати?
Що змінилося на ЗАЕС за останній місяць, чи можуть росіяни підірвати реактор, які аргументи наводять США і чому владі та населенню треба бути готовими до найгірших сценаріїв. Пояснюємо спокійно і без накрутів:
1. Ситуація на ЗАЕС була і залишається стабільно напруженою з 4 березня 2022 року – дати початку її окупації росіянами. Ще в серпні 2022 року російські військові відкрито заявляли про мінування всіх важливих об’єктів найбільшої атомної станції Європи та погрожували їх підірвати.
2. За словами представників атомної галузі, на ЗАЕС малоймовірне повторення і чорнобильського сценарію, і аварії на Фукусімі. Головна відмінність у тому, що всі шість енергоблоків на ЗАЕС не виробляють електроенергію. П’ять з них перебувають у стані холодної зупинки і лише один – у гарячому стані. Останній і несе найбільшу загрозу.
3. Розуміючи це, український регулятор ще 2,5 тижні тому розпорядився перевести останній блок у стан холодної зупинки, але окупанти цю команду не виконали. П’ятий блок можна швидко вивести на мінімально контрольовану потужність, потенційна небезпека зростає в рази. Якщо усі шість блоків перебувають в холодній зупинці, то зона евакуації в разі аварії – 20 км навколо ЗАЕС.
4. При цьому експерти не вірять у сценарій, за яким росіяни спробують підірвати ядерний реактор. Можуть здійснити інші технічні заходи, щоб спровокувати важку аварію з розплавленням активної зони. Зокрема, щось зробити з водопостачанням: пошкодити ставок-охолоджувач, бризкальні басейни, трубопроводи чи паропроводи. Варіантів багато.
5. Сценарій з розплавленням активної зони реактора можливий лише за умови, що не спрацює система аварійного захисту. Такий розвиток подій є малоймовірним. Як наголошує колишній головний інженер ЧАЕС Микола Штейнберг, у випадку аварії наслідки можуть бути різні, але повторення Чорнобиля точно не буде.
6. Перед росіянами стоїть чітке завдання: після втечі із Запоріжжя зробити станцію непридатною для використання. Немає сумнівів, що коли вони будуть звідти тікати, то підірвуть усе енергетичне обладнання, необхідне для передавання генерованої на ЗАЕС електроенергії.
5800
23-07-01 15:44
Чому запрошення України до НАТО потрібно самому Альянсу?
Кілька українських громадських організацій, що опікуються реформами та рухом України до НАТО – у тому числі "Європейська правда" – об’єднали ключові аналітичні центри України для підтримки спільного звернення до держав-членів Альянсу перед самітом у Вільнюсі.
Цей документ, що зібрав підписи понад 70 організацій, відповідає також на поширені міфи, та стереотипи, якими користуються противники швидкого вступу України до НАТО. Деталі за посиланням, а ось кілька тез з нього:
1. Запрошення не означає негайного вступу. Навіть у разі рекордно швидкої процедури вступу Фінляндії до НАТО цей процес зайняв майже рік.
2. Попри поширену думку, в НАТО немає обмежень для запрошення нових країн навіть під час війни. Україна не має претензій щодо чужих земель, а визволяє відповідно до норм міжнародного права території, захоплені Росією. Ми з 2014 року доводили готовність до мирних переговорів, однак їх відкинув агресор. Якщо наявність територіальних спорів стане виправданням для незапрошення України, це свідчитиме, що Альянс надає Росії право вето щодо свого розширення.
3. Перспектива швидкого запрошення України до членства пришвидшить завершення війни навіть без застосування ст.5. Натомість "стратегічна невизначеність" щодо майбутнього України в НАТО мотивуватиме Росію до продовження нинішнього вторгнення та до нової агресії після завершення цієї війни. 
4. Немає підстав боятися ескалації через запрошення України до НАТО. Путін сам її боїться, знаючи, що російська армі не має шансів у військовому протистоянні з арміями Союзників.
5. Запрошення, а далі вступ України в НАТО посилить Євроатлантичну безпеку. За майже 1.5 роки повномасштабної війни ЗСУ довели, що здатні стати опорою східного флангу НАТО та серйозно ослабити Росію, яку Стратегічна концепція НАТО визначає як "найбільш істотну та пряму загрозу".
6. Запрошення України до членства стане важливим сигналом для інвесторів, які розглядають можливість участі у повоєнній відбудові України, але бояться безпекових ризиків. Майбутнє членство України в НАТО стане також сигналом для мільйонів українців, що в Україну безпечно повертатись, що також є підставою починати планувати своє майбутнє в Україні, а не за її кордонами.
4100
23-06-28 14:34
Хто може не платити за комунальні послуги під час війни?
Що робити українцям, яким приходять рахунки на оплату комунальних послуг за користування житлом, яке зруйноване, або у якому вони не мешкають. Розповідаємо у тексті та як завжди коротко тут:
1. Не платити за житлово-комунальні послуги можуть усі громадяни, які понад 30 днів не жили у своїй квартирі чи будинку. Ця норма діяла ще до введення в Україні воєнного стану. Для цього потрібно звернутися із заявою до постачальника і надати довідку про відсутність у своїй оселі, після чого оплату спишуть або буде переплата.
2. Такою довідкою може бути: довідка ВПО; довідка про проходження лікування; довідка про проходження військової служби. Звернутися із заявою та довідкою потрібно до Центру комунального сервісу. Там зроблять перерахунок на холодну та гарячу воду і вивезення сміття. Це можна зробити онлайн або надіслати документи поштою.
3. Перерахунок робиться лише за попередній період – від дати, коли людина не проживає в помешканні до дати подання заяви. Тобто таку заяву треба подавати щомісяця. Її також можна подавати раз на пів року, якщо споживач ще не планує повертатися до свого житла.
4. Для перерахунку нарахування послуг з постачання газу потрібно окремо звернутися з аналогічними документами до газопостачальної компанії. Щоб не платити за інтернет, можна звернутися до свого провайдера та відключити послугу або її призупинити.
5. Платити доведеться за опалення та управління багатоквартирним будинком, тобто за послуги, що надаються централізовано. Якщо у квартирі встановлені лічильники, нарахування відбуватиметься на підставі їхніх показників.
6. У 2022 році Кабмін заборонив нараховувати та стягувати штрафи за несвоєчасну або неповну оплату комунальних послуг. Згодом Рада заборонила примусово стягувати борги з громадян, чиє житло розташоване в районах проведення воєнних дій або районах, які перебувають чи перебували в тимчасовій окупації. У квітні уряд заборонив стягувати борги за комунальні послуги з переселенців, які виїхали з тимчасово окупованих територій або територій, де йдуть бої.
7. Ідеться про борги, накопичені після початку великої війни. Це рішення уряду діятиме до кінця воєнного стану.
5300
23-06-23 13:07
Чи врятує ядерна зброя Лукашенка: як у білоруській опозиції готують зміну влади у Мінську

Як у білоруській опозиції бачать повалення режиму Александра Лукашенка? І чи потребують ці плани корекції через розміщення російської тактичної ядерної зброї? Ці питання "Європейська правда" поставила представнику із закордонних справ Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі (а простіше кажучи – міністру закордонних справ в уряді Світлани Тихановської) Валерію Кавалевському. Деталі за посиланням, а ось тезово:
Про саміт НАТО і будівництво ядерного сховища в Білорусі: Поки ми не маємо достовірної інформації про завезення ядерної зброї до Білорусі. Натомість маємо заяву Путіна про те, що будівництво сховища для такої зброї буде завершено до 7-8 липня. Ці дати збігаються з часом проведення саміту НАТО (11-12 липня), який відбуватиметься у Вільнюсі – це якраз біля кордонів Білорусі. Гадаю, що це не випадковість. Це – спроба продемонструвати певний тиск.
Про те, навіщо Путіну ядерна зброя в Білорусі: Очевидно, що росіяни хочуть, щоб можлива "отвєтка" вдарила по території Білорусі, а не Росії. Так само у разі, якщо у Білорусі почнуться протести проти нинішньої влади, якими б мирними вони не були, у Росії буде можливість заявити про загрозу для своєї ядерної зброї і використати це як привід для введення додаткового контингенту.
Про можливе усунення Лукашенка Росією: Він щоразу шле сигнал Путіну, доводячи йому свою корисність. Це показує невпевненість Лукашенка у тому, що він і надалі буде потрібний Росії. Проте логіка підказує, що чим більше він віддає контролю за ключі, тим менш потрібним для Росії він стає.
Про силовий та мирний сценарії в Білорусі: Нашим стратегічним пріоритетом залишається мирна зміна влади у Білорусі. Наскільки готовність до силового варіанта підкріплюється готовністю діяти? Бажання такого варіанта у білоруському суспільстві є, проте чи є для цього відповідні ресурси, в першу чергу – людські? Чи готові наші західні партнери до такого сценарію, чи будуть вони допомагати? Чи прораховані всі ризики? Тепер треба буде додатково враховувати й фактор можливої появи у Білорусі ядерної зброї.
Про перевірки на кордоні Білорусі з РФ: Це може бути допомога РФ у блокуванні виїзду за кордон мобілізованих, а може бути бар’єром проти в'їзду в країну ДРГ. Питання лише, від кого збираються захищатися у Лукашенка: проти українських чи російських ДРГ. Ймовірно, офіційна версія, яка дійде до Лукашенка – проти українських ДРГ. Але не виключено, що в Збройних силах Білорусі чи в апараті держбезпеки є розуміння, що потрібний пильніший контроль за тими, хто приїжджає з боку Росії.
3700
23-06-21 13:42
Як Росія намагається зупинити поразку в Міжнародному суді?

Міжнародний суд, розташований у Гаазі, готується оголосити рішення у справі "Україна проти Росії". Ще у 2017 році Київ звинуватив Москву в порушеннях конвенцій про заборону фінансування тероризму та про протидію расовій (у нашому випадку етнічній) дискримінації. Після тривалих попередніх процедур та майже двотижневих слухань судді перейшли до винесення рішення по суті. Коротко про те, як РФ намагається завадити (детальніше у тексті):
1. У Міжнародному суді Україні допомагала міжнародна команда адвокатів, сформована ще у 2016 році за участю Гарольда Коу, професора школи права Єльського університету, та французького професора-міжнародника Жана-Марка Тувенена.
2. А от Москві було складніше. Всі четверо міжнародних радників РФ, які були у цій справі до 2019 року, відмовилися. Росії довелося шукати нових, і компанія вийшла красномовна. РФ у Гаазі представили професори міжнародного права з Ірану і Китаю, одіозний британський адвокат, який з 2014 року живе у Росії та адвокат-африканець, який взагалі не є авторитетним юристом.
3. РФ намагається довести, що усі воєнні злочини на Сході України мали випадковий характер і не планувалися наперед. А паралельно вони намагалися довести, що ці всі цілі насправді не були суто цивільними.
4. По суті, МЗС РФ не виключило, що це могли бути і російські війська. Але з юридичної точки зору "відмазки" росіян можуть спрацювати, якщо Суд визнає, що усвідомлений намір здійснити на Донбасі саме теракти під час обстрілу Маріуполя, Авдіївки, Краматорська тощо не є доведеним.
5. Однак в України є потужніший козир. Росія не розслідувала підозри у здійсненні терактів, ігноруючи прохання та юридичні запити інших держав. І за Конвенцією про тероризм Росію, найімовірніше, "покарають" саме за це – за небажання розслідувати акти тероризму, а не за те, що вона сама є державою-терористом.
6. Вердикт Суду у першій справі "Україна проти Росії" буде відомий приблизно за півроку. Можливо, навіть швидше. Міжнародний суд, по суті, визнає Росію державою – міжнародним злочинцем. Це буде перший прецедент, який згодом буде критично необхідний для юридичної ізоляції Росії, який змусить її системно відшкодувати ті втрати, яких зазнали Україна та українці від російської агресії – і, що важливо, облік має вестися не з 2022, а з 2014 року.
2800
23-06-20 16:40
Чому військові іноді можуть не дочекатися нагороди?
Після повномасштабного російського вторгнення система державних нагород зіткнулася з нечуваним викликом. Про те, чи вона з ним впоралася – в цьому тексті. Найголовніше з цього тексту ми написали в кількох тезах:

1. В українській системі державних нагород останнє слово – за президентом. Кожен етап у цьому ланцюзі займає певний час. Щоб надати комбригам таку можливість, треба прописувати зміни в Конституції.
2. Поки серед варіантів, що могли б вирішити проблему меншими законодавчими зусиллями, експерти пропонують встановити чіткі часові рамки для проходження подань на нагородження – до 90 днів.
3. Інша справа – якість самих подань. Може статися, людина здійснила подвиг, а розповісти про це просто не зуміли. Цей момент відсутності опису конкретного героїчного вчинку можна спостерігати у левовій кількості петицій на сайті президента.
4. Цього року в ОП спробували удосконалити систему нагородження званням Героя України. Тепер подання про присвоєння найвищого держзвання розглядатиме експертна група при Комісії держнагород та геральдики. До цієї групи включили всіх – і військових з різних видів та родів військ, і представників Міноборони та Генштабу, і прикордонників, і розвідників, і зв'язківців.
5. Замість держнагород деякі комбати відзначають своїх вояків народними – наприклад, орденом "Честь і слава". Їх може подарувати будь-хто будь-кому. Так командир показує своїм бійцям: він їх цінує, і їхнє гідне служіння Батьківщині не залишилось непоміченим. Часом такі нагороди командир оплачує із власної кишені. Вартість одного комплекту "Честі і слави" – 400 грн.
6. Військових також мотивують відомчими заохочувальними відзнаками Міноборони чи головнокомандуючого ЗСУ. Проте різниця – не тільки в престижі, але й у грошах. Герої України мають щомісяця отримувати три мінімальні зарплати (20 100 грн), повні лицарі ордена "Богдана Хмельницького" – дві мінімальні (13 400 грн), повні кавалери ордена "За мужність" – одну мінімальну (6700 грн).
7. Серед орденів досі немає жодного, яким би нагороджували виключно за подвиг на полі бою. А в статутах до держнагород бракує чітких критеріїв – за який вчинок людина має отримати саме цю відзнаку, а не будь-яку іншу. Вимоги до кандидатів на орден часто дублюють одна одну за сенсом.
5500
23-06-16 11:50