Статистика telegram channel - @tima_petscherskaja

Інколи майбутнє занадто туманне. Особливо у Німеччині, проте не боротися за нього - це простий та легкий шлях, який не для кожного. Час від часу я озираюся назад, не для того, аби поринути у минуле, а для того, аби згадати той шлях, який було пройдено.Впевнена, що кожен з нас час від часу впадає у розпач і не бачить шляху вперед. Зазвичай це відбувається саме перед штурмом найвищих височин. Саме тому хочу підтримати усіх, хто має сумніви, не відчуває сили та занепав духом. Я й сама буваю саме такою.Проте замість того, аби впасти у той сум і затриматися у ньому, я починаю діяти і стаю ще більш активною (щоправда, куди ще :)))У моєму випадку я весь час йшла до бажаних змін у кар'єрі, аж раптом виявилося, що усе марно, адже не всі люди дотримуються своїх слів, а ще частіше слова розходяться із зробленим. Проте, те, що не залежить від нас, контролювати ми не можемо, а отже це мінімізує наш вплив на події.Що цікаво, оточення було впевнено, що якщо сказали, значить так і буде, а вийшло як вийшло. Тому що не важливо, яка країна, важливо, що люди всюди однакові.Звісно, усе зроблене до сьогодні не було марним і будь-якому випадку було важливим досвідом. Проте покласти усе життя на боротьбу із системою, це не мій шлях, хоч я ще той Прометей🔥Кожен, хто відірваний від дому та родини, кожний, хто проходить шлях опанування нових професій, мов, підтвердження іноземної освіти - ви мої герої, адже я одна з вас і розумію вас, як ніхто інший.Але я ще трохи поборюся...Усім гарних вихідних ⭐️

День читання у Баварії: як проходить ця акція у MittelschuleУсім привіт! Традиційно, друга половина листопада у Німеччині проходить під егідою всеможливих акцій, присвячених читанню.Мери, депутати, відомі люди ходять до садочків, шкіл, гімназій, аби популяризувати читання та книжки загалом.Це вже моя четверта акція, проте цього разу я долучилася до безпосередньої участі у ній як вчитель. У нашій Mittelschule були залучені 5-6 класи. Було запропоновано декілька шкільних кімнат, у кожній з яких був свій "кінозал", з квитками та афішами. Наприклад, були доступні до прослуховування книжки німецькою, баварською, англійською, французькою та української мовами.Для цієї події я придбала нову збірку сучасних різдвяних казок (кому потрібен дилер книжок українською - звертайтеся).До нашого класу завітало ще декілька школярів, окрім мого класу. Малюнки з казок, які я читала, ми розмістили на екрані і почалася магія.Цікаво, що мої побоювання щодо реакції учнів на читання, не справдилися. Усі уважно слухали, та мені й самій сподобалося і було цікаво. Розкажіть, чи читають ваші діти книжки? Як популяризуєте читання?

Zeugnisbewertung: скільки чекати та яка цінаУсім привіт! Днями отримала довгоочікуваний Zeugnisbewertung, який має хоч трохи замінити відсутність Anerkennung українського диплому, визнання якого у Баварії є неможливим. Zeugnisbewertung робиться повністю онлайн. Його ціна: 208 євро. На його виготовлення я очікувала трохи більше двох місяців, що є надзвичайно швидко.Що ж мені написали? Що мій магістр повністю відповідає німецькому рівню магістра. З таким дипломом можна йти в аспірантуру та докторантуру.Щодо роботи за спеціальністю, як і очікувалося, усе вирішується в залежності від правил та законів на тій землі, де я збираюся працювати та повністю залежить від роботодавця. Це те, що стосується державного сектору. Якщо йдеться про приватні навчальні заклади - то проблем бути не має.Отже, хоч я і отримала те, що очікувала, мені все одно радісно, адже цей документ є підтвердженням мого шляху до бажаної мети.Як швидко робили Anerkennung чи Zeugnisbewertung вам? У якій землі і скільки він коштував?Ich wünsche dir einen guten Start in die neue Woche ☺️

Зміна 24 параграфу: що кажуть у Міграційній службіЦікаві новини я вам розкажу. Рік назад я спілкувалася з бератором своєї Міграційної служби і тоді він мені намагався підшукати параграф на заміну 24-го. Тоді нічого не вийшло.У жовтні я вирішила написати ще раз, тим паче відбулися деякі зміни. Понад місяць відповіді не було, але сьогодні листа отримала я і моя знайома, яка писала у квітні цього року.І ось, що цікаво. Як Fachkraft я маю надати підтвердження диплому (яке зробити не можливо) чи Zeugnisbewertung, на який я все ще чекаю. Тобто, зміна ВНЖ стає трохи ближчою. Також треба надати сертифікат знання мови, контракт з роботи, диплом і формуляр, заповнений роботодавцем. Новий бератор сказав, що при виконанні усіх цих вимог проблем бути не має.Що цікаво, у знайомої відповідь зовсім інша. Мовляв, ваш параграф діє до 2027 року і нагальної потреби у його зміні нема. Зараз пріоритет Міграційної служби - видавати ВНЖ іноземцям, у яких його нема, а зміна ВНЖ - не на часі. Навантаження на Міграційну службу велике і росте щомісяця. Дочекайтеся 2027 року...Мої особисті роздуми такі: є різниця, коли йдеться про Fachkraft й інші випадки. Проте ми всі звикли, що вже декілька років тільки і пропагується перехід на інший тип ВНЖ у зв'язку з "недовготривалістю" 24-го параграфу (якихось п'ять років). Скажу більше, ще у 2024-му, коли я розмовляла з бератором, він натякнув, що нагальної потреби змінювати параграф захисту нема, адже навіть, коли він закінчиться, буде надано подальше рішення та перехідний період з огляду на завантаженість міграційних служб. Ще тоді з тієї розмови я зробила висновок, що якщо ти працюєш довгий час, активно інтегруєшся і якщо твоя робота корисна, то хвилюватися взагалі не треба. Хотя це Німеччина, а тому хвилювання - моє друге ім'я тут😂

Життя у великому місті vs Життя у селі: як відчувається у порівнянніЯ народилася у Києві, де й пройшли мої перші 35 років. Я ніколи не прагнула переїхати зі столиці чи щось змінити в плані проживання, адже мене усе влаштовувало. Я жила у центрі і майже не користувалася транспортом, адже усе необхідне було у пішій доступності. Наприклад, найближчий ТЦ - 15 хвилин пішки, магазин та базар - 7, манікюр - 30 хвилин і так далі.Метро, автобуси також доступні, що спрощувало пересування містом. А от щодо автосполучення, то багато часу витрачалося у заторах, плюс проблеми з парковками (нічого дивного для міста з 4-5 мільйонами населення).Також життя у центрі - це доступ до багатьох шкіл, секцій для дітей, басейнів, гуртків, що було дуже зручно, коли у тебе дитина. Так само клініки і медзаклади.У 2022 році я потрапляю до Німеччини у невелике місто з населенням 10 тисяч. Навіть мій рідний район к Києві, який є найменшим за кількістю населення, є більшим, ніж німецьке місто, де я буду жити подальші роки.Спочатку від стресу я навіть не роздивилася, куди потрапила. Проте згодом виявилося, що це туристичне місто, з крутим ландшафтом та гарною інфраструктурою: на одній довгій вулиці майже усі необхідні магазини, що дуже зручно. У центрі міста - великий магазин одягу для дорослих та дітей з брендами та великою купою людей, які приїздять сюди щодня. Також у нас є свій відомий алкогольний завод, де роблять настоянки та перший баварський віскі!Окремо шкільний квартал, де є початкова, середня та спеціалізована школи, гімназія. Berufsschule. Є теніс, футбол, волейбол, декілька видів боротьби, гольф. У наявності комплекс з басейном, джакузі, термальний басейн, чимало розваг на відкритому повітрі. Також льодовий стадіон, де можна займатися фігурним катанням та хокеєм. Є невеликий медичний центр, найближча лікарня за 15 хвилин у сусідньому місті.У 15 хвилинах є кінотеатр, а в 30 хвилинах найбільше місто у районі, де вже є залізничне сполучення (у нас є лише літній поїзд, який курсує лісом).Проблемою є транспортне сполучення: одна безкоштовна маршрутка містом, сполучення з іншими містами раз на 2 години, у вихідні взагалі сумне. Останній автобус приходить о 20. Це й не дивно, бо о 20 місто ніби засинає. Навіть авто не їздять.Тепер до плюсів: баварський ліс - рукою подати. Повітря - чудове. Якщо є авто - є життя. Без нього - можливо, але дуже складно. Я так жила рік і повторювати не хочу. 30 хвилин до Австрії, 45 - до Чехії. Людей не багато і всі привітні та теплі. Завжди вітаємося, коли зустрічаємо перехожих. Є відчуття безпеки. Мігрантів мало. Тиша на вулицях після 20. Жодних заторів, проблем з парковкою майже нема.Мінуси: транспортне сполучення, складний ландшафт, якщо нема авто. Секції є, але більшість раз на тиждень, а хотілося б частіше. Нема магазинів одягу та взуття (є по одному, але вибір обмежений). Магазини працюють до 20.

Вивчення німецької та якісний відпочинок: чому важливо змінювати вид діяльності при розумовому навантаженніЗвучить як назва наукової статті чи теми дисертації, але все набагато простіше. Хочу поділитися своїми спостереженнями щодо вивчення німецької дітьми. Ще роки три тому я майже одразу на інтуїтивному рівні зрозуміла, наскільки важливо для дітей мати перерви чи паузи у вивченні мови. Паузи мають бути якісними, а значить, буквально відрізнятися від того, що робили до перерви. Найкраще дітям заходить фізична активність: рухливі ігри, де потрібно бути спритним чи навіть змагатися, танці, легка розминка. Ігри по типу Vier-Ecken-Spiel.Але також добре впливає на стан дітей дещо медитативне: розмальовувати мандалу, візерунки під тиху і спокійну музику без слів. Знаєте, я була вражена тим, як усі творчо підійшли до розмальовки і жоден не повторив чиюсь задумку, що вкотре підкреслює факт, що кожна дитина унікальна. Вперше за довгий час у класі було тихо, кожен був зайнятий і зосереджений на своїй справі. Згодом усі ділилися результатом і були раді, коли я фотографувала роботи.Щоразу я намагаюся продумати план уроків таким чином, аби діти мали якісний відпочинок, який дарує натхнення та сили на подальше штудіювання німецької мови.Наприклад, перед переглядом освітніх відео, я даю невеликий вокабуляр, який допоможе зрозуміти побачене. Навіть звичайні новини, створені ZDF для школярів, викликають чимало інтересу та запитань, а наявний рівень знання німецької дає уявлення про почуте. Таким чином, можу радити цей метод і для дорослих, які мають проблеми з концентрацією. Якщо відчуваєте, що вже zu viel, закрийте підручник, вийдіть на вулицю, просто прогуляйтеся чи потанцюйте вдома під улюблений хіт або розмалюйте мандалу. Бажаю усім плідного вивчення німецької! Tschüss❤️🔥

День святого Мартіна: гарна та смачна легендаУсі ми прагнемо якісної і швидкої інтеграції. Моя порада - святкуйте усі німецькі свята разом, навіть якщо ви не релігійна людина чи маєте іншу конфесію - це стовідсотково допоможе вам і вашій дитині інтегруватися.Сьогодні я познайомила свій клас з цим святом. Спочатку розповіла коротку легенду, потім підкріпила історію цікавим німецьким мультиком, вельми гумористичного характеру, а після цього, більшість згадала тематичну пісню Laterne, LaterneSonne, Mond und Sterne...Тим, хто трохи старший, ніж діти у садочку та у школі, раджу пополювати на тематичну випічку до St. Martin. Це може бути випічка у вигляді гуся - символа свята, чи у вигляді Martinsmännchen (чоловічків) чи Stutenkerl - Weckmann, в залежності від регіону. У такого смачного чоловічка замість очей родзинки, а у руці трубка з глини (Tonpfeife). Розкажіть, чи ходите з дітьми з ліхтарями цього вечора, може, печете гусаків чи купуєте щось до свята?Усіх вітаю з одним зі свят, яке розпочинає зимовий цикл довгих святкувань.

Боротьба за правильну зарплатню: чим закінчилася історіяПісля телефонної розмови з робітницею, яка відповідає за нарахування зарплатні, я надіслала головні моменти, які хвилюють та не відповідають дійсності, електронкою. Відповідь прийшла лише через тиждень. Мовляв, так усе буле враховано і нараховано у платіжці за жовтень.Що цікаво, так і сталося. Нарешті можна було побачити доплату. Проте з'явилися нові цікаві подробиці на кшталт того, що якщо у мене один роботодавець, проте різні заклади, у яких я працюю, з різними тарифами оплати, податки вирахують в одній платіжці двічі, інша прийде взагалі без ознак життя із фінальною сумою без подробиць. Це також трохи шокує, бо у тебе ніби є Брутто, але існує декілька видів Брутто: Steuerbrutto, Gesamtbrutto. За декілька годин прискіпливих розбирань та повного занурення у бюрократію бухгалтерію, я нарешті зрозуміла, звідки взялася віртуальна цифра при зовсім іншому тарифі. Проте я досі шокована, що не маю права знати свою зарплатню офіційно: не у платіжці чи не у вигляді посилання на тарифну сітку. Але що ж поробиш, буду вірити Німеччині і мати надію, що ніхто знову нічого не наплутав та поважати Datenschutz, який настільки потужний, що не дає мені взнати мою зарплатню.Усім гарного вечора❤️

Як можна схуднути у Німеччині: які способи пропонує медицинаУ цьому пості хочу поділитися досвідом схуднення з медичною підтримкою. Раніше я вже писала про те, що в Україні я була на обліку в ендокринолога і у Німеччині також знайшла свого лікаря. Спочатку Hausarzt зробив аналізи, потім дав направлення до діабетолога. Там щороку я проходжу низку тестів, щоб контролювати свій стан (у мене інсулінорезистентність). Багато років я приймаю Метформін, який мені прописує як Hausarzt, так і Diabetologen. Проте після деяких моментів я вирішила спробувати семаглутид, адже є усі показання. Спочатку я здала аналізи, відбулася консультація. Дози були малі, все робилося максимально поступово. Щомісяця потрібно було їздити до сусіднього міста, аби через дві години у черзі отримати черговий приватний рецепт на ці ліки. Чесно, витрачати час на рецепт за свої кошти мене бісило.Але завдяки добрій людині я дізналася, що домашній лікар також може виписати ці ліки, якщо є декілька наявних станів та показів. Наприклад, IMT (індекс маси тіла). Але раджу все одно йти до ендокринолога, здавати аналізи і отримувати "добро" від цього лікаря.Раніше колега мого домашнього лікаря заявила, що не може виписувати ці уколи і, мовляв, лише діабетолог може. Проте після звернення до мого Hausarzt, через декілька днів я отримала поштою рецепт. Також у ендокринолога я взяла безкоштовний рецепт на додаток, який дозволяє вести здоровий спосіб життя і контролювати успіхи та досягнення. В принципі, з цим класно впораються і смартгодинники зі смартфонами, але мені було дуже цікаво спробувати такий додаток.Увага! У жодному разі не рекламую і нікому не раджу займатися самолікуванням. Лише ділюся тим, що рецепти можна отримувати по-різному і економити свій час.

Oktoberfest 2025: враження та ціниЦе уже мій другий Oktoberfest. Без пива, проте з враженнями. Цього року людей було настільки багато, що двічі за два тижні людей переставали пускати до фестивалю через шалену тисняву.Насолоджуватися святом у таким умовах дуже важко. Усюди черги. Якщо минулоріч мені вдалося покататися на атракціонах, то цього року це було без шансів. Година очікування мінімум. Тому було вирішено просто насолоджуватися атмосферою. Людей гарних дуже багато: трахти неймовірної краси, що у дівчат, що у хлопців. Традиційне вбрання носять не лише місцеві, а й гості Oktoberfest і це настільки захоплює. З розваг було випробувано стріляння з рушниці (син обожнює), 10 євро. Також захотів на якийсь атракціон (6 євро), де треба ходити поверхами з перешкодами.З ласощів: риба у булочці дуже крута (11 євро), сосиска у багеті - 9. Горішки у кориці і цукрі - 10 євро, пряник - 10 євро. Ось такі ціни.Пиво випити без резервування вам надряд вдасться. Черги були просто неймовірні. Не було жодного Zelt, аби можна було зайти. Це, звісно, вразило. Пощастило, що через те, що прийшли раніше - відверто нетверезих людей було мало. Парковка - також проблематично, але нам вдалося знайти місце неподалік. Ціна - 10 євро.Взагалі круто жити недалеко від Мюнхена, до якого щороку спеціально приїздять десятки тисяч туристів, аби на власні очі побачити Oktoberfest.Чи були ви на цьому святі? Які враження?