Статистика telegram каналу - @tetiana_kozelska

Логотип телеграм спільноти - Я_тут_пишу 2024-05-09

Я_тут_пишу

Кількість підписників:
88
Фото:
166 
Відео:
35 
Посилання:
20 
Категорії:
Книги | Цитати
Опис:
Публікація коротких (і не дуже) текстів

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-05-10

Стіна канала я_тут_пишу - @tetiana_kozelska

А знаєте що це?
Це збірка з моєю новелою про бабусю, яка вже їде до мене.
Як тільки візьму її в руки зроблю для вас анонс цікавенької події на каналі. Не губіться. 😉

Зображення до поточного посту у каналі "я_тут_пишу" - @tetiana_kozelska
67
24-08-23 09:39

Друзі привіт😁
Сьогодні поділюся з вами цими неймовірно приємними для мене фото. Це попередні збірки Алхімії короткої прози, що лежать у Київській книгарні поруч з крутою книжкою українського автора: Іларіон Павлюк - Я бачу вас цікавить пітьма
Я читала цю книжку й можу сказати, що вона дуже незвичайна та цікава. А ще там цікаві порівняння та описи. То ж для мене ці фото дуже надихаючі 😊

Зображення до поточного посту у каналі "я_тут_пишу" - @tetiana_kozelska
77
24-08-22 10:46

Час спливав, Андрій починав нервуватися, як доїде його сімʼя. Юля пила заспокійливі та сідала з малими в потяг.
Кордон. Вокзал у Польщі. Таксі. Аеропорт у Польщі. Аеропорт у Греції. Пересадка. Трансфер. Нарешті готель. Скромний номер для трьох та аромат солі у повітрі. Сівши на ліжко втомлена Юля полегшено видихнула. Відписала чоловіку:
— Ми на місці.
— Чудово! Молодці! Відпочивайте! Мене буде кілька днів.
Андрій теж розслабився. Так склалося, що його чекав штурм села.
Піт стікав по його замурзаному обличчю, пік очі, малював рівчаки по щоках. Ноги буквально горіли в берцях. Та все палало навкруги від сонця й вогню.
Сонце вкривало засмагою оголені тіла дівчат. Море освіжало їх, заливалося в носа Таї, заплутувало довге волосся Мілани та ховало у хвилях повні очі сліз Юлі.
— Ох і жарко. — думала вона самотньо сидячи на балконі номера з телефоном в руках. Дівчата спали.
— Ну й спека. — думав Андрій відстрілюючись на позиції вночі.
Кінець💗
Всім дякую за лайки та коментарі й просто за те що читаєте😇

Зображення до поточного посту у каналі "я_тут_пишу" - @tetiana_kozelska
74
24-08-21 09:16

- Ще шукаю, все так дорого, не хочу витрачати багато грошей.
Андрій стиснув скули до скрипу зубів.
- Господи Юля, та грець з ними з тими грошима. Я тут що задарма життям ризикую! Щоб наступного разу вже порадувала. Все! Бувай!
Юля проковтнула колючий клубок сліз.
- Коли ці розмови крізь телефон закінчаться. - прошепотіла вона.
Наступного тижня вона придбала путівку на трьох до Греції на острів Корфу. Серце щеміло, коли писала листа до агенства. Якось не нормально це. - вертілося в голові. - Їхати на відпочинок коли чоловік на фронті.
Андрій був радий, сипав компліментами:
- Ти ж моя розумниця, який я радий, наче сам їду з вами. Дякую, що послухала. Дівчата раді?
- Ну вони здивовані. Дорога довга, я хвилююся та й вони, мабуть теж. - голос Юлі був розгублений.
- Та ви справитесь! Дівчата люблять поїздки. - хвиля радості несла уяву чоловіка далеко від реальності.
- Люблять, але з тобою. - не стрималася Юля і розплакалася. Зазвичай вона плаче вже після рзмови, щоб не засмучувати його.
- Ну починається! Скажи, що тато просить, хай і за мене відпочинуть.
Неймовірна спека змінилася на проливні дощі на тиждень. Андрій радів, як у дитинсві, коли йому дозволяли побігати босяка по теплим калюжам сільської вулиці. Вода стікала по спині під жилетом. Він закидував голову і просто насолоджувався краплями, що сильно били по обличчю. Юля хвилювалася чи буде гарна погода їм на море. Пакувала валізи, купувала дівчатам купальники, бо вони повиростали, собі поклала старенький, нема для кого наряжатися.
Завтра кінець 💗

Зображення до поточного посту у каналі "я_тут_пишу" - @tetiana_kozelska
76
24-08-20 08:18

Юля мовчала секунд десять.
-Ні. - сухо мовила вона. - Я не поїду без тебе.
Поки зима сипала снігом, Тає майже нормально не спала. Тягучкі зелені соплі постійно текли ій у носоглотку. Вона кашляла, прокидалася, плакала й так кожну ніч. Не спала Юля, Тая й Мілана, а ще Андрій не спав, десь там на війні боронячи своїх красунь.
Прийшла весна. Вона потроху осушила підвал. Додала зелені навкруги та сухого теплого повітря. Прибрала синячки, що вже були схожі на сливи, у Юлі під очима. Прикрасила веснянками носик Мілани, а Таїн підсушила від постійної нежеті. Андрій тиснув на своє:
Я ж тобі кажу, треба дівчат на море. Диви, як тільки потепліло, так і справи налагодилися.
Юля в свою чергу казала мяке ні. Бо все ж таки вона не лише вірна дружина, а щей мати.
Андрій добре знав свою дружину, знав, що вона піддасться йому, лиш би з ним нічого не сталося. Чим ближче було літо, тим обережнішим він намагався бути. На кожному завданні зберігав холодний розум і обережність, геройство та імпульси відклав аж поки дівчата не поїдуть до Греції. Чомусь саме ця країна вертілася в його голові.
Нарешті червень і несподівана спека з ним. Жарко так, що здається мізки розплавляться в каскі й витечуть через вуха. Тіло під жилетом пашить і кусається, інколи навіть пріє. Не вистачає нормального душа та хоч би просто у воду окунутися.
- Все нормально Юль, не хвилюйся, ну руки спеклись трохи не сонці, а так норально. Ви як? Ти знайшла собі путівку до Греції?
далі буде☺️

Зображення до поточного посту у каналі "я_тут_пишу" - @tetiana_kozelska
79
24-08-19 10:25

Друзі сьогодні починаю публікувати для вас нову новелу - Путівка.
Андрій був на війні вже другий рік. Його визнали придатним попри діабет і всі негаразди, які супроводжували його з тим. Вдома він залишив тендітну дружину Юлію з двома донечками: пʼятирічною Таїсією та восьмирічною Міланою. Жили, як багато хто зараз: від дзвінка до повідомлення. Від короткої зустрічі до нестерпного довгої розлуки, яка часом тривала більше ніж пів року. Андрій завжди піклувався про своїх дівчат. До повномасштабки він планував на роботі відпустку два рази на рік. Возив їх в Одесу та Буковель, Залізний Порт та Східницю. 
Тепер же його кохана Юля дуже гостро відчувала відсутність чоловіка вдома, найперше що докучало — це важкі сумки з продуктами, далі провислі двері на кухні в шафі, забиті зливи раковин. Їй було незвично вести господарство самій, та йому вона не скаржилася. 
Над їхнім невеличким цегляним будинком часто літали то ракети, то дрони, через це доводилося ховатися у вогкому підвалі. Згодом у меншенької Таї почався хронічний нежить. Всю зиму Юля шукала нормального лора, який прискіпливо обстежить дитину. Нарешті один з лікарів сказав, що це аденоїди й треба постійно капати колоїдне срібло, щоб спробувати обійтися без операції.
Жінка панікувала, ніколи з першою дитиною такого не було. Андрій заспокоював:
— Нічого страшного, то їй просто моря не вистачає. Влітку треба відвезти їх, хай подихають  солоним повітрям, позаливаєш її водою. Мені так мама в дитинстві робила.
Далі буде...

Зображення до поточного посту у каналі "я_тут_пишу" - @tetiana_kozelska
68
24-08-18 09:39

Книжечки вже в мене 🥳
А перший наклад збірок вже розпродано 😊
Неймовірні відчуття тримати книгу, де є твої твори. У кожній з цих збірок по дві моїх новели. Загалом тепер я маю чотири частини Алхімії короткої прози й шість опублікованих новел 🥰

91
24-08-16 16:03

Яку чудову новину я отримала сьогодні 😍
Видавництво: «Саміт-Книга»; контрактний обʼєм друку кожної частини — 5.000 примірників. Загально чотири книги: 20.000 примірників контрактний обʼєм з видавцем.
Скоро буде в мене ❤️

Зображення до поточного посту у каналі "я_тут_пишу" - @tetiana_kozelska
109
24-08-15 12:51

Трішки гумору😁
Зі звуком😉

88
24-08-14 09:15

Вчора відправила свою роботу, про яку вам писала й отримала настільки приємні відгуки та емоції, що в мої плани додається ще одна розповідь😊
Якщо ви пишите доєднуйтесь, тут дружня атмосфера та підтримка.

84
24-08-13 07:15