Психолог на зв‘язку

🌳 Екорегуляція: як контакт з природою відновлює?💉 Показове дослідження провели в заміській лікарні містечка Паолі, штат Пенсільванія. На початку 1980-х один вчений відвідав цю лікарню з метою збору інформації про хворих, що перенесли операції на жовчному міхурі в період з 1972 по 1981 роки. Таке хірургічне втручання зазвичай не викликає ускладнень. Однак у більшості пацієнтів у 1970-х роках йшов тиждень, а то і два на післяопераційне відновлення.🤔 Чомусь у деяких пацієнтів в цій лікарні на відновлення йшло більше часу. Це зацікавило дослідників. Усі умови в палатах були ідентичними. Окрім однієї: частина палат виходила вікнами на цегляну стіну, а інші знаходилися прямо навпроти невеликої групи лісових дерев. 🧾 Коли вчений подивився медичні записи післяопераційного відновлення пацієнтів, його приголомшило те, що пацієнти з палат з видом на дерева (група 1) відчували себе набагато краще, ніж пацієнти з палат, що виходили вікнами на цегляну стіну (група 2). Друга група у середньому виписувалася з лікарні на день пізніше за першу. Крім того, вони жалілися на сильніший біль та повільніший процес загоєння ран. ❗️Разом з цим, пацієнти з палат з видом на дерева вимагали зазвичай 1 (рідко 2) дози сильного знеболювального після операції. А пацієнти з видом на стіну - по дві або навіть по три дози. Важливо, що пацієнтам з групи 1 підбирали для порівняння такого ж за віком, вагою, статтю, наявністю шкідливих звичок з другої групи.❗️Виконання протоколу лікувального процесу та поведінка медсестер теж були під контролем. Враховуючи, що всі фактори контролювалися, єдиним поясненням того, чому пацієнти з палати з видом на дерева одужували швидше, було те, що їм пощастило зайняти кімнати з видом на природу🌳. Отже, природа є колосальним ресурсом відновлення. Спробуй вводити елементи екорегуляції у свою рутину. Це може бути:🌱 прогулянка в парку в обідню перерву 20-30 хвилин;🌱 звуки природи в записі під час ранкових ритуалів;🌱 прогулянка пішки на роботу мальовничим маршрутом (або вийди на пару зупинок раніше та прогуляйся решту часу);🌱 споглядання водойм;🌱 довша фізична активність на природі на вихідних - велосипед, біг, виїзд за місто тощо. ☀️ Впевнені, це додасть більше ресурсу твоєму дню!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

💔 Чотири «вершники апокаліпсису» у стосункахПсихотерапевти Джон і Джулі Готтмани багато років спостерігали за подружжями у своєму дослідницькому проєкті «Love Lab».Вони виявили чотири патерни поведінки, які найчастіше передують розриву. Джон Готтман після спостереження за парами без звуку міг передбачати з точністю 93%, чи закінчиться стосунок розлученням. Готтмани назвали деструктивні патерни поведінки «вершниками апокаліпсису»: якщо не помічати їх вчасно, вони повільно «знищують» близькість в парі. Далі розберімо кожен з них. 🐎 1. КритикаКритика є не просто висловленням невдоволення, а нападом на особистість.Вона може звучати через узагальнення («завжди», «ніколи»), мати звинувачення і підтекст: «З тобою щось не так».🗯️ «Ти завжди думаєш лише про себе!»🗯️ «Ти ніколи мені не допомагаєш!»Партнер/ка, який/а чує критику, сприймає її як загрозу.При появі реакції «бий або біжи» розмова перетворюється на бій або мовчазну війну.✅ Готтмани пропонують до кожного «вершника апокаліпсису» антидоти: наприклад, замість критики можна використовувати я-повідомлення та прохання, говорячи про почуття, а не про провину: 💬 «Я засмутилась/вся, коли ти не прийшов/ла вчасно» замість ❌«Ти знову підвів/вела мене»;💬 «Будь ласка, будь уважніша/ий, коли ми обговорюємо важливі речі» замість ❌ «Ти ніколи мене не слухаєш!». 🐎 2. Зневага та знецінення (презирство, сарказм, насмішки)Це найбільш руйнівний вершник. Знецінення говорить: «Я над тобою. Я кращий/а за тебе».Партнер/ка у цей момент не просто засмучується, а відчуває сором і провину. Така отрута для емоційного зв’язку руйнує повагу, без якої стосунки не витримують навіть буденних конфліктів:🗯️ «О, звісно, ти ж у нас найрозумніший/а!».Часто подібна комунікація супроводжується закочуванням очей, насмішками, іронічним тоном. ✅ Антидотом до зневаги та знецінення може стати плекання вдячності та визнання. Важливо помічати хороше, навіть у дрібницях:💬 «Дякую, що допоміг/могла»;💬 «Мені приємно, коли ми проводимо вечір разом».Повага є обовʼязковим елементом здорових стосунків в парі. 🐎 3. Захисна позиціяЗахисна позиція може здаватися рятівним колом, коли ми не слухаємо партнера/ку, а виправдовуємося, ображаємося або зображаємо себе невинною жертвою. Ми можемо відчувати себе атакованими, навіть якщо партнер/ка просто висловлює потребу, і реагувати так: 🗯️ «А я що, винен/на?»🗯️ «Ти сам/а мене спровокував/ла!»Але захисна позиція не рятує, а наглухо закриває двері до діалогу.Замість пошуку рішення обидва залишаються у стані образи: ❌«Це я - правий/а, а ти - ні».✅ Антидотом до захисної позиції є визнання принаймні частини своєї відповідальності, що може зняти трохи напруги. 💬 «Я справді зреагував/ла на це різко, вибач». 🐎 4. «Кам’яна стіна» (емоційне закриття, мовчанка)Часто камʼяну стіну можуть плутати з байдужістю, але вона є ознакою емоційного перевантаження.Людина не може більше бути в контакті і слухати, бо тіло реагує як на загрозу: підвищується тиск, пульс, активізується симпатична нервова система.У цьому стані партнер/ка просто не можуть чути чи емпатійно реагувати. Будь-яке слово сприймається як удар: 🗯️ «Мені все одно»;🗯️ «Роби, що хочеш». Такі реакції можуть супроводжуватися подальшим мовчанням, відвертанням, виходом з кімнати, байдужим поглядом. ✅ Антидотом до такого патерну поведінки може бути пауза і саморегуляція:💬 «Мені треба кілька хвилин, щоб заспокоїтись і обдумати сказане. Я повернусь до розмови пізніше».Важливо потім дійсно повернутися! ➡️ Готтмани зазначають: «Кінець стосунків визначають не конфлікти, а те, як ви з них виходите».🌿 Будь ласка, розпізнавай «вершників» у своїх стосунках. Це дозволить дати шанс на дорослу, теплу і чесну розмову з людиною, яку ти обрав/ла.🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🐶 Притча про собаку на подвірʼї#з_джерел_мудрості #притча Одного разу чоловік проходив будинок в селі і побачив бабусю в кріслі-гойдалці, поруч із нею гойдався в кріслі дідусь, читаючи газету, а між ними на ґанку лежав собака і скиглив, начебто від болю. Проходячи повз, чоловік про себе здивувався: чому ж скиглить собака? Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Він побачив стару пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними і видає той самий жалібний звук.Спантеличений чоловік пообіцяв собі, що, якщо і завтра собака буде скиглити, він запитає про нього в господарів. Третього дня, на своє лихо, він побачив ту саму сцену: старенька гойдалася в кріслі, дідусь читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглив.Чоловік більше не міг цього витримати.- Вибачте, пані, - звернувся він до старенької, - що сталося з вашим собакою?- З ним? - перепитала вона. - Він лежить на цвяху.Збентежений її відповіддю чоловік запитав:- Якщо він лежить на цвяху і йому боляче, чому він просто не встане?Старенька посміхнулася і сказала привітним, лагідним голосом:- Значить, шановний, йому боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушити з місця...➡️ Дай відповіді на питання: ❓ Якщо проживаєш болючу ситуацію зараз, що тобі заважає змінити її? З якими почуттями ти стикаєшся в цей момент? ❓ Чого ти позбавляєш себе, залишаючись у знайомому, але болючому місці?❓ Яким би міг бути перший маленький крок, щоб зрушити з місця?❓ Як би виглядала твоя реальність, якби ти дозволив/ла собі рухатися туди, де не боляче?❓ Якої підтримки тобі бракує, щоб зробити цей крок? Чи є доступні способи її отримати чи люди, які готові допомогти?❓ Як ти сам/а можеш підтримати себе зараз? 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🛑 Призупинятися на великій швидкості 📨 #нам_пишуть: «Дуже втомлююсь останнім часом, весь вільний час займаю роботою, додатковими проєктами... По відчуттях живу на великій швидкості. Хоч це і виснажує, але дозволяє мені не тривожитись так сильно. Разом з тим, сил більше нема. Як призупинитись в цьому і не збожеволіти?»➡️ Кожен з нас має свій адаптивний спосіб, як обходитись з тривогою. Шкода, коли потрапляємо в таке пришвидшення та виснаження.Коли неможливо контролювати світ навколо, відчувати безсилля, зустрічатися з неприємними емоціями, дуже спокусливо зайняти цей простір чимось знайомим і важливим - як у цьому випадку, додатковою роботою.Разом з цим, тривога в такому випадку не зникає, а витісняється. І коли ми обираємо з нею не зустрічатися, це може шкодити нашому фізичному і психічному здоровʼю. Якщо зупинитися на великій швидкості в машині під час руху не пристібнутим/ою - можна вилетіти у вікно. У такому сильному русі життя пропонуємо поступово подумати про ці речі: ❓Чи дійсно такий швидкий темп мені корисний? ❓ Від чого я можу відмовитися зараз зі своєї зайнятості? ❓ Що не є життєво необхідним? ❓ Що корисне може принести уповільнення в моє життя?❓ Чи можу я взяти перерву/відпустку на відновлення? Як її можна провести з турботою та користю про себе? ❓ Хто може підтримувати мене, коли я призупиняюся? Як у ці моменти я сам/сама можу про себе піклуватися?Може здаватися, що призупинятися - страшно, і все може зруйнуватися. Цей страх є потужним драйвером, і часто він шкодить. Якщо ж сил більше нема, то слушний час потурбуватися про себе.Бо найважливіше у тебе - це ти! Хочемо нагадати, що …💚 брати перерву - нормально. 💚 прислухатися до своїх почуттів та відчуттів - нормально. 💚 орієнтуватися на подальші дії з огляду на ситуацію зараз - добрий вибір для нас. Підтримуємо тебе на цьому шляху! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📚 «Зазирнути у своє серце»: Карл Густав Юнг #з_джерел_мудрості Карл Густав Юнг - видатний психіатр, психотерапевт та мислитель ХХ століття. Велику частину праць Юнг присвятив дослідженню внутрішнього світу людини, її контактам, взаєминам з іншими, а також теорії сновидінь та теорії архетипів. 🌀 «Не втримуй того, хто йде від тебе. Інакше не прийде той, хто йде до тебе».🌀 «Поки ви не зробите підсвідоме свідомим, воно буде управляти вашим життям, і ви будете називати це долею».🌀 «Якщо ви – обдарована людина, це не означає, що ви щось отримали. Це означає, що у вас є щось, чим ви можете поділитися».🌀 «Депресія – немов жінка в чорному. Якщо вона з’явиться на вашому порозі, не проганяйте її. Запросіть її в дім, підсуньте крісло, попросіть її відчувати себе як вдома, і вислухайте те, що вона хоче вам сказати».🌀 «Найважчий тягар, який лягає на плечі дитини, – це непрожите життя її батьків».🌀 «Зустріч двох людей схожа на контакт двох хімічних субстанцій: якщо між ними є хоч якась реакція, змінюються обидва елементи».🌀 «Людина, яка не перегоріла в пеклі власних пристрастей, ніколи не зможе їх перемогти».🌀 «Люди ростуть, як і рослини, деякі в світлі, інші в тіні. Є багато тих, кому потрібна тінь, а не світло».🌀 «Твоє бачення стане ясним, тільки якщо ти зможеш зазирнути в своє серце». 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

У час, коли події навколо викликають цілий спектр почуттів - від страху й злості до безсилля чи провини - важливо не придушувати емоції, а навчитися розуміти їх і підтримувати себе без самознецінення.Учасники матимуть можливість не лише слухати, а й взаємодіяти з тренером та іншими учасниками, виконувати короткі практичні вправи, рефлексувати й ділитися досвідом у безпечному колі.➡️ Під час вебінару ви дізнаєтесь:- як проявляються різні емоції під час війни та що саме вони сигналізують;- як розпізнавати свої почуття на рівні тіла, думок і поведінки;- які прості, але дієві кроки допомагають відновлювати емоційну рівновагу.🎓 Учасники отримають іменні сертифікати про участь.🟩 Спікерка: Катерина Тищенко, психологиня БФ «Право на захист», спеціалістка з досвідом підтримки в умовах війни. Працює у підходах ЕФТ, символічного моделювання, арттерапії та КПТ.Заняття розраховано на дорослу аудиторію, яка бажає навчитися розпізнавати свої емоції та вміти давати з ними раду в безпечний спосіб.💻 Формат: онлайн, платформа Zoom🗓️ 5 листопада, 18:30–20:30🆓 Участь безоплатна📥 Заповнити заявку на участь: https://forms.gle/6EYwxZKxwdJTCeMC6🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

💊 Міфи і факти про антидепресанти Багато клієнтів та пацієнтів побоюються психічних хвороб, але, на жаль, через хронічний стрес війни їх стає більше. Тема антидепресантів як лікарського засобу овіяна багатьма міфами, спробуємо з деякими з них розібратися. ❌ Міф: «Антидепресанти (далі - АД) просто покращують настрій».✅ Факт: АД відновлюють роботу мозку, впливаючи на нейромедіатори - серотонін, дофамін, норадреналін - які регулюють емоції, сон, апетит і концентрацію. Дослідження показують: хронічний стрес може порушувати зв’язки між клітинами мозку (синапси), а антидепресанти сприяють їх відновленню.❌ Міф: «АД діють одразу після початку прийому».✅ Факт: На дію медикаментів потрібен час.Перші ефекти зазвичай помітні за 2-4 тижнірегулярного прийому без пропусків. Препарати діють накопичувально, поступово перебудовуючи роботу нервової системи.❗️Тому важливо не кидати лікування завчасно й не пропускати прийоми.❌ Міф: «АД викликають звикання».✅ Факт: АД не викликають залежності. Організм може адаптуватися, тому припинення має бути поступовим, щоб уникнути синдрому відміни (тимчасова тривога, запаморочення, «електричні імпульси» в тілі). Це не «звикання», а реакція мозку на зміну рівня нейромедіаторів.❌ Міф: «АД можутьзмінити мою особистість».✅ Факт: Вони не змінюють тебе, вони змінюють стан, у якому ти був/ла. Коли депресія зменшується, людина знову починає відчувати енергію, інтерес, спокій. Іноді може з’явитися відчуття емоційної відстороненості чи байдужості, «рівного стану», особливо на високих дозах - тоді варто обговорити з лікарем корекцію.❌ Міф: «АД мають багато побічнихефектів, викликають ожиріння та апатію».✅ Факт: Сучасні препарати майже не впливають на вагу, хоча дійсно можуть мати побічні ефекти (особливо у період адаптації - перші 2-4 тижні). Зміна маси тіла може бути повʼязана з відновленням апетиту після тривалої втрати інтересу до їжі під час депресії. Апатія чи емоційна байдужість тимчасові й зазвичай минають після адаптації або корекції дози.❌ Міф: «Почну пити АД, і треба буде це робити все життя».✅ Факт: Курс лікування триває зазвичай 6-12 місяців, іноді довше при хронічних епізодах. Метою лікаря не є «підсадити на препарат», а стабілізувати стан пацієнта, щоб симптоми не повертались. ❗️ Завершення лікування має відбуватися лише під наглядом лікаря, часто необхідною є психотерапія при лікуванні.❌ Міф: «АД призначають лише при депресії».✅ Факт: АД можуть призначати також при тривожних, обсесивно-компульсивних розладах, панічних атаках, посттравматичному стресовому розладі, а іноді навіть при хронічних болях.❌ Міф: «Якщо пити АД, можна нашкодити більше собі, ніж вилікуватися від депресії».✅ Факт: Нелікування депресії небезпечніше.Відсутність терапії збільшує ризик самогубства, хронічних захворювань, порушень сну й серцевих проблем.Сучасні антидепресанти проходять суворі перевірки безпеки. Є ризики, але вони менші, ніж наслідки невилікуваної депресії.❌ Міф: «Я можу самостійно обрати собі препарат АД або використати той, що допоміг знайомим»✅ Факт: АД є рецептурними ліками.Підбір багато в чому залежить від симптомів: безсоння, тривожність, апатія чи соматичні болі.Самостійний прийом або раптова відміна можуть погіршити стан і створити ризики для здоров’я.❗️ Утримайся від самолікування та обовʼязково проконсультуйтеся з лікарем-психіатром. 🌱 Якщо ти чи твої близькі зараз проходите шлях лікування, підтримуємо у цьому процесі! Важливо дотримуватися рекомендацій, не втрачати надії та памʼятати: навіть після найтемнішої ночі сходить сонце. Обіймаємо тебе на цьому шляху!🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

📘 «Сяйво свідомого «Я». Як зцілити душу, тіло та розум ізсередини» : Ніколь Ле Пера#з_джерел_мудрості🟢 Ніколь Ле Пера, відома ще як The Holistic Psychologist, допомагає побачити, як наш мозок, тіло й емоції переплетені. У книзі «Сяйво свідомого «Я»» вона показує шлях до зустрічі зі своїм справжнім «я» - через усвідомлення дитячих переконань, тілесних реакцій і глибинних потреб. Ось кілька цитат з її бестселера: 🌱 «Підсвідомість обожнює зону комфорту. Як виявляється, найбезпечнішими є вже відомі ситуації, адже їх перебіг можна передбачити… Мозок радше функціонуватиме на автопілоті, адже це дає змогу економити енергію завдяки передбачуваності результату. Саме тому звички та буденний порядок здаються настільки заспокійливими, а їх порушення є до такої міри неприємним та навіть спустошливим. Біда в тому, що слідування буденній обумовленості нас у цій рутині й утримує». 🌱 «Найбільший вплив справляють люди, з якими ми маємо найтісніший зв’язок - тобто батьківські фігури.Новий напрям нейронауки підтверджує, що вплив батьків на мозок дитини є разючим: коли дорослі дивляться немовляті в очі, їхні мозкові хвилі синхронізуються, створюючи «спільну мережеву систему».🌱 «Ми вже знаємо, що в дитинстві формуються базові переконання про нас самих та світ довкола, причому від моменту народження… [багато з них можуть бути негативними - прим. ред.].Здатність не вірити всім своїм думкам та розуміти, що ми мислимо думки, але не є ними, дає незрівнянне відчуття свободи. Розум є потужним механізмом, але не усвідомлюючи розриву між нашим справжнім «я» та думками, ми надаємо їм забагато влади над своїм повсякденним життям». 🌱 «Дитячий подив, гра, щирість - усе це прояви справжнього «я», яке я вважаю душею».🌱 «У батьківських фігурах ми шукаємо підказок щодо спілкування з людьми, розуміння цього світу та подолання стресу.Цей процес називається співрегуляцією - саме вона навчає не лише мозок, але й тіло».🌱 «Дитинство - період високої вразливості.Нездатні вижити самостійно, діти сприймають будь-яку відмову з боку батьків як загрозу життю, тому організм запускає реакцію стресу».🌱 «З розвитком мозку зростають і потреби:від базових у притулку, їжі та любові до ширших і тонших - у фізичній, емоційній та духовній цілісності.На духовному рівні кожна душа має три головні потреби:1. Бути побаченою;2. Бути почутою;3. Неповторно виражати своє справжнє «я». 🌱 «Якщо батьки, які не справляються або не «дружать» із власними емоціями, бачать, що дитині погано, вони можуть сказати: «Ти надто чутливий».Дитина, яка понад усе прагне любові, починає ховати цю «чутливість» і далі шукає схвалення». 🌱 «Потреба у схваленні може проявлятись як співзалежність, постійне бажання догоджати іншим, мучеництво - або, з іншого боку, як тривога, гнів та ворожість».🌱 «Що менше людина контактує із собою, то більш пригніченою, розгубленою та «застряглою» вона почувається.А що сильніше відчуття безнадії, то більше ці емоції проектуються на людей навколо. Це одна з причин, чому практично кожен дорослий прагне бути побаченим і почутим, отримати схвалення ззовні». 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

👣 Кроки до самоспівчуттяСамоспівчуття як визнаний спосіб покращення якості життя знаходиться по інший бік перфекціонізму, самозасудження, самоізоляції і влади «внутрішнього критика». Крістін Нефф описує триєдину концепцію самоспівчуття, яку визначають: 🌱 Доброта до себе - здатність ставитися до себе з турботою, теплотою, лагідністю, ❌ а не самокритика. 🌱 Людяність - здатність знаходити спільне між нами у життєвих труднощах та стражданнях та об’єднуватися, співпереживати, ❌ а не ізоляція від інших у стражданні. 🌱 Усвідомлення при розгляді власної недосконалості та труднощах - ставлення без осуду до того, що відбувається тут і зараз, ❌ а не повторювання негативних думок та постійна оцінка себе. Співчуття до себе є обов’язковим кроком до власної самоцінності. Шлях самоспівчуття неможливо пройти без визнання власної важливості, значимості. ➡️ Самоспівчуття - це дія. Тім Дезмонд зазаначає, що до нього нас ведуть такі кроки: 1️⃣ Усвідомлення власного страждання.2️⃣ Усвідомлення, що ми хочемо бути щасливими, і намагаємося досягнути свого щастя, незважаючи на те, що шляхи, якими ми йдемо, можуть не приводити нас до цього. 3️⃣ Усвідомлення, що всі люди єдині та близькі у стражданні: вони страждають упродовж життя та намагаються уникнути цього. 4️⃣ Побажання собі добра. 🧩 Розвиток самоспівчуття - необхідний етап опанування стресостійкості, міжособистісних стосунків, доброго ставлення до себе та загального добробуту. Пропонуємо відповісти на кілька питань, які допоможуть підсвітити твій шлях у співчутті до себе: ❓ Що дозволяє тобі бути толерантним до своїх якостей, які, на перший погляд, можуть здаватися тобі неприємними?❓ Як ти ставишся до себе у складні часи? ❓ У які моменти ти можеш турботливо і любляче до себе ставитися? Що активує це ставлення? ❓ Які особисті кроки ти можеш зробити в бік доброго ставлення до себе?🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі

🟠 Вікарна травма: як не захлиснутись чужим болемБудь-хто, хто близько спілкується з людьми, які пережили ті чи інші травмуючі події в житті, теж опосередковано страждає і не застрахований від вікарної (непрямої) травми.➡️ У групі ризику знаходяться медичні і соціальні співробітники, юристи, психологи, освітяни, психотерапевти, волонтери, працівники ДСНС. Але є висока ймовірність вікарної травми й у людей із сильним почуттям емпатії, здатністю співпереживати. Люди, які чужий біль та страждання сприймають як особистий біль і буквально пропускають через себе.  ☝️Вікарну травму часто плутають із вигорянням, але між ними є одна суттєва відмінність - емоційне вигоряння майже ніколи не пов’язане із травмуючою подією.  🟩 Основні ознаки вікарної травми: 🧩поведінковіта фізичні: ▫️Уникання спілкування з іншими людьми. Пошук усамітнення. Людина може шукати «заспокоєння» в алкоголі та інших психоактивних речовинах. Або може свідомо навантажувати себе фізичною чи розумовою роботою та виконувати її до знемоги. ▫️Порушується апетит, сон. Можуть з’являтись головні болі, висипання на шкірі, виразки та печія в ЖКТ.  🧩 емоційні симптоми: ▫️ Відчуття тривоги, роздратування, суму, злості. Настрій може часто змінюватись протягом дня. Важко зосереджуватись навіть на простих задачах. 🧩 когнітивні симптоми:▫️Проблеми із концентрацією уваги, запам’ятовуванням, та прийняттям рішень у повсякденному житті. Стає складно виконувати навіть прості задачі: приготувати собі їжу, прийняти душ, почистити зуби тощо. ▫️Людина також може помітити, що їй важко перестати думати про травму, яку пережив близький або той, з ким йому довелося спілкуватися. Ці думки набувають нав'язливого характеру, при цьому спроби переключити увагу часто виявляються безуспішними. 🧩 духовні симптоми:▫️ Включають відчуття безнадійності, втрату життєвих орієнтирів, цілей та мрій. ▫️ З'являється відчуття відірваності від інших та світу загалом. ▫️Людина гостро відчуває втрату сенсу життя, може відчути себе непотрібною, такою, яка не гідна або не заслуговує на любов і увагу оточуючих. ❓Як зменшити ризик травмуючого впливу чужих переживань? 🔹 Переконайся, що ти достатньо часу відводиш для себе і свого відпочинку; 🔹Залишай роботу на роботі, чітко розмежовуй професійний і особистий простір; 🔹Виділяй достатньо часу для сімейного дозвілля, свого хоббі, інтересів; 🔹Корисним є ведення щоденника емоцій. Візьми за правило занотовувати свої емоції зранку, вдень і ввечері; 🔹 Фізичні навантаження можуть даватись складно, але вони є дуже доцільними для зняття напруги. Знайди те, що тобі подобається виконувати більш за все і приділяй цьому хоча б 15 хвилин вдень;🔹Застосовуй вправи на зняття стресу і емоційну стабілізацію. ❗️Якщо стан не поліпшується, не відкладай і звернись по допомогу до фахівців. ➡️ У межах програм Служби турботи про психічне здоровʼя БФ «Право на захист» можна отримати послуги супервізії для фахівців першої лінії реагування у Чернігівській, Сумській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях. Запис за покликанням: https://forms.gle/QvGumELmCnRBnva6A🟧 І, будь-ласка, не забувай дякувати собі за кожну виконану справу 💚🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі