Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Наука здоров'я від Наумової
Додано 06 гру 2025

Наука здоров'я від Наумової

@naumova_nutrition
Кількість підписників: 2 149
Фото: 306
Відео: 7
Посилання: 116
Опис:
@nata_naumova Наталія Наумова – кандидат біологічних наук, біохімік-аналітик, консультант з харчової поведінки, медичний науковий співробітник. З приводу консультації пишіть у месенджерах: +380954817098 або [email protected]

👥 Кількість підписників

2 149
Середній/День:: 0
Середній/Тиждень:: +6
Середній/Місяць:: +28

👁️ Середній перегляд на повідомлення

1 442
Середній/День:: 2,200
Середній/Тиждень:: 904
ERR: 67.1%

📊 Кількість повідомлень на день

0.4
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 0.7
Середнє за день: 0.4

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2025-12-06

Стіна

Статистика telegram каналу

Сьогодні День батька. Зустріла дуже яскравий термін із нового дослідження - low-quality father involvement 🔥 Його навіть не хочеться перекладати дослівно. Це не про відсутність батька, а про "низькоякісне батьківство": коли батько наче є фактично ,але тепла, підтримки, залученості та емоційної присутності мало.У дослідженні 2025 року вклотре довели, що важлива саме якість батьківської участі, а не просто фізична присутність. І вона впливає на майбутні стосунки синів: чоловіки, які в дитинстві отримували менше тепла та підтримки від батька, частіше вважали, що чоловіки взагалі мало вкладаються у стосунки, а жінки не очікують від них особливої відданості. І самі вони були менш готові емоційно вкладатися у свої романтичні стосунки. І ці зв'язки зберігалися навіть після врахування материнської теплоти та підтримки. Тобто справа не просто в "хорошій сім'ї", а в унікальній ролі батька як моделі того, що означає бути чоловіком, партнером і батьком.Діти вчаться не з наших слів, а з того, що бачать 💯І автори роблять висновок, що для дитини набагато важливіше не те, чи є батько формально, а те, чи є він по-справжньому. Бо low-quality father involvement - це теж відсутність. Просто більш непомітна.З Днем батька всіх татусів, які не просто присутні, а справді беруть участь у житті своїх дітей ❤️✔️DelPriore D.J., Reeder R. Quality of Paternal Investment and Adult Sons' Beliefs About Romantic Relationships. Evolutionary Psychological Science, 2025.
20 червня – Всесвітній день біженцяЩе кілька років тому це слово для багатьох із нас було чимось далеким. Сьогодні мільйони українців знають, що означає залишити дім, жити в невизначеності, починати все спочатку, відчувати страх, втрати і тугу. Я теж знаю це не з книжок.У редакційній статті The Lancet Global Health нагадують: на середину 2025 року у світі було 117 мільйонів вимушено переміщених людей, з них 36 мільйонів – біженці. Війна, переслідування та травматичні події значно підвищують ризик депресії, тривожних розладів і посттравматичного стресового розладу. психотерапія та ліки не можуть повністю усунути страждання, якщо людина живе в умовах невизначеності, фінансової нестабільності, дискримінації та відчуття небезпеки.Дослідження показують, що допомагають не лише психологічні втручання, а й комплексний підхід: безпечне житло, доступ до освіти та медицини, можливість працювати, інтеграція в місцеву спільноту, підтримка близьких і відчуття, що ти не чужий.Особливо вразливими є діти, підлітки, вагітні жінки, люди з хронічними захворюваннями, люди похилого віку та ті, хто пережив множинні травми.Бути біженцем – це не просто юридичний статус. Це потужний соціальний фактор, який впливає на здоров'я, зокрема психічне.біженці – це не цифри у звітах. Це люди. Зі своїми дітьми, професіями, мріями, спогадами і правом на безпеку та гідне життя.Сьогодні ми, українці, відчуваємо це особливо гостро...✔️ The Lancet Global Health, 2026."Mental health for refugees"https://www.thelancet.com/journals/langlo/article/PIIS2214-109X(26)00136-1/fulltext
🧠 Чому мозок при хворобі Альцгеймера ніби "голодує"?Одна з особливостей хвороби Альцгеймера полягає в тому, що мозок починає відчувати енергетичний дефіцит задовго до появи перших симптомів. Нейрони поступово втрачають здатність ефективно використовувати глюкозу - своє основне паливо. Тобто мозок ніби "голодує", навіть якщо цукор у крові нормальний.Саме тому купа досліджень спрямована на ідею: чи можна дати мозку інше джерело енергії?Новий огляд проаналізував результати досліджень за останні 15 років і показав, що кетонові тіла можуть бути не просто альтернативним паливом для нейронівКетонові тіла ( β-гідроксибутират), можуть: - забезпечувати нейрони енергією, коли використання глюкози порушене- покращувати функцію мітохондрій- зменшувати окислювальний стрес і нейрозапалення- активувати аутофагію - природну систему "прибирання" клітини, яка допомагає позбавлятися пошкоджених органел і білкових агрегатів- позитивно впливати на кишковий мікробіом і цілісність кишкового бар'єрув клінічних дослідженнях у пацієнтів із хворобою Альцгеймера відзначали покращення пам'яті, повсякденного функціонування та якості життя. У пацієнтів із хворобою Паркінсона було зменшення втоми, підвищення рівня енергії та покращення моторних симптомів.Але це не означає, що кетогенна дієта є "ліками від Альцгеймера".По-перше, більшість доказів поки що отримані в експериментах на тваринах або в невеликих клінічних дослідженнях.По-друге, сувора кетогенна дієта досить важка для тривалого дотримання і не позбавлена побічних ефектів (купи!)багато механізмів, які вважають потенційно корисними, пов'язані не стільки з самою кетодієтою, скільки з появою кетонових тіл, метаболічною гнучкістю та активацією аутофагії. А цього можна досягти й іншими способами - наприклад, фізичною активністю, нічними перервами між прийомами їжі або помірним обмеженням калорійності.Тому сьогодні кетогенна дієта - це не готове рішення, а цікавий інструмент, який допомагає краще зрозуміти, як енергетичний обмін і активність мітохондрій пов'язані зі здоров'ям мозку✔️ Salgueiro et al. Ketogenic diet as a therapeutic strategy for neurodegenerative diseases: from mechanisms to translational challenges. Translational Neurodegeneration, 2026.DOI: 10.1186/s40035-026-00557-1
50% моїх пацієнтів підлітки з анорексією та булімією. 26 червня говоритиму про #РХП у підлітків. Рекомендую всім, хто працює з підлітками, дуже інформативний захід планує Академія Добробут Що стоїть за скаргами підлітка на втому, втрату ваги, болючі менструації чи проблемну шкіру?💻26 червня на майстер-класі Академії Добробут розберемо найактуальніші питання підліткової медицини.У програмі: Гендерна дисфорія: ендокринологічні аспекти та погляд психотерапевта Розлади харчової поведінки та анорексію Захворювання щитоподібної залози Альгоменорея у підлітків Дерматологічний догляд за проблемною шкірою 6 балів БПР Онлайн або офлайн (на вибір)💻 Для слухачів у форматі онлан буде запис заходуДля лікарів, які працюють з підлітками або часто стикаються з такими пацієнтами у своїй практиціhttps://dobrobutacademy.org/courses/problemni-pitannia-pidlitkovoyi-medicini?fbclid=Iwb21leASgbTFjbGNrBKBtMGV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHrPcJAHbTPomGKG7GqaYbYWfW70Zfi6195P69xxA_HhO2ziZD-I8Bd_4LbS0_aem_KY31W5vF8KWU5u5azMxAiQ
Вітамін C і мозок 🧠нове дослідження на понад 2000 літніх людей показало цікаву асоціацію: у людей старшого віку з нижчим рівнем вітаміну C у плазмі крові частіше спостерігали менший об’єм сірої речовини мозку та слабшу структурну зв’язаність у default mode network (мережі мозку, пов’язаній з пам’яттю, увагою, саморефлексією та автобіографічними спогадами)У дослідженні проаналізували дані 2044 японських учасників віком понад 64 роки.порівнювали рівень вітаміну C у крові з МРТ-показниками мозку (об’ємом сірої та білої речовини і також структурною зв’язаністю мозкових мереж)Навіть після врахування віку, фізичної активності, освіти та інших факторів нижчий рівень вітаміну C залишався пов’язаним із менш збереженою структурою сірої речовини та слабшою зв’язаністю default mode network.Але. це не означає, що “вітамін C лікує мозок” або що добавки автоматично покращать пам’ять. Дослідження показує саме асоціацію, а не причинно-наслідковий зв’язок ❗️Вітамін C - це не просто “вітамін від застуди”. Він важливий для антиоксидантного захисту, синтезу колагену, роботи судин, нейромедіаторних процесів і загального метаболічного здоров’я. Мозок дуже чутливий до окисного стресу, запалення, судинних порушень і дефіцитів нутрієнтів, тому достатній рівень вітаміну C потенційно може бути одним із факторів підтримки здорового старіння мозку.І це не “терміново купити добавку”, а підтримувати нормальний раціон з достатньою кількістю овочів, фруктів і ягід 🍇І ще раз: більше не завжди краще. Якщо дефіциту немає, мегадози вітаміну C не роблять мозок “супермозком”. Але хронічно низький рівень, особливо в літньому віці, може бути маркером не найкращого харчування і потенційно гіршого стану мозкових структур✔️Nagaya et al., Plasma vitamin C levels are associated with brain structural networks on MRI: A large cohort study, PLOS One, 2026.DOI: 10.1371/journal.pone.0348504
Фруктоза і глюкоза: однакова калорійність, але різний вплив на мозок 🍰Весь час повторюю, що мозок оцінює їжу не тільки за кількістю отриманих калорій.Нове дослідження в журналі Neuron показало: для мозку важливо не лише скільки калорій ми отримали, а й з якого саме джерела вони надійшли ❗️У дослідженні на мишах вчені порівняли два прості цукри — глюкозу та фруктозу. Обидва містять однакову кількість калорій, але по-різному впливають на систему регуляції голоду.Фруктоза активувала гормон PYY і через блукаючий нерв лише помірно пригнічувала AgRP-нейрони гіпоталамуса — ключові нейрони, які відповідають за відчуття голоду.Глюкоза значно сильніше пригнічувала активність цих нейронів і надсилала мозку потужніший сигнал насичення.Особливо наочно на кукурудзяному сиропі з високим вмістом фруктози:миші віддавали йому перевагу, а його вплив на нейрони голоду був сильнішим, ніж у чистої фруктози.Це дослідження ставить під сумнів стару ідею про те, що центри голоду реагують лише на калорії. Схоже, мозок здатний розрізняти різні види цукрів і по-різному інтерпретувати їхню харчову цінність.❗️не всі джерела цукру однаково впливають на механізми апетиту, навіть якщо їхня калорійність однакова✔️McKnight AD et al. Attenuated hypothalamic response to fructose via a dedicated gut-brain pathway. Neuron, 2026.DOI: 10.1016/j.neuron.2026.05.013
Інсулін починає вироблятися ще ДО потрапляння їжі у шлунок ❗️Мої пацієнти вже кілька років від мене чують, що мозок починає готувати організм до їжі ще при думці про їжу і інсулін виробляється ще ДО прийому їжі, просто при погляді на неї та відчутті аромату. Чесно кажучи, я була впевнена, що це давно відомо. Але тепер нарешті ми точно знаємо молекулярні механізми цієї "мозкової фази перетравлення" 🧠Нове дослідження в журналі Nature Metabolism показало, що за цей процес відповідають POMC-нейрони гіпоталамуса - клітини, які традиційно вважаються нейронами насичення. Виявилося, що активація при вигляді або запаху їжі 🍔 залежить від запасів глікогену всередині самих нейронів. Коли вдалося генетично заблокувати синтез глікогену в цих клітинах у мишей, тварини слабше реагували на їжу, менше нею цікавилися та не демонстрували нормального передхарчового викиду інсуліну.А ще з віком такі миші частіше розвивали ожиріння та ознаки предіабетуДослідження також показало, що POMC-нейрони отримують сигнали від нюхових центрів мозку . Тобто саме запах їжі може бути одним із ключових тригерів, який запускає підготовку організму до прийому їжі.І так, ожиріння - це не лише питання сили волі чи калорійності раціону, а й складний розлад нейронних механізмів регуляції харчової поведінки ✔️Gómez-Valadés A.G. et al. Glycogen drives the sensory activation of POMC neurons. Nature Metabolism, 2026. DOI: 10.1038/s42255-026-01535-7
Чому так важко пройти повз булочку, коли ви голодні?Нове дослідження показало (вкотре)))), що коли ми голодні, змінюється не лише бажання їсти - є змінюється сама яскравість уявлень про їжу.У дослідженні взяли участь близько 60 дорослих. Кожен учасник проходив тестування двічі: у стані голоду та після прийому їжі. Дослідники використовували метод оцінки харчових ментальних образів: учасників просили уявити запах, смак і текстуру різних продуктів, після чого оцінити, наскільки легко, швидко та яскраво їм це вдалося зробити.Виявилося, що коли людина голодна, вона швидше і яскравіше уявляє смак і запах їжі (на мій погляд очевидно)))))). Тобто їжа стає більш привабливою ще до того, як потрапить до рота До речі найпростішою для уявлення виявилася не смакова, а текстурна складова їжі ❗️Людям легше було уявити хрусткість, кремовість або м'якість продукту, ніж його смак. При цьому голод посилював саме уявлення про смак, але майже не впливав на уявлення про текстуру ❗️Ну дійсно очевидно, я про це на всіх лекціях кажу: харчові потяги не є лише питанням сили волі чи психології. Наш мозок постійно враховує сигнали тіла і коли організм відчуває голод, уявна їжа стає більш "реальною" і відповідно більш спокусливоюЦе ще одне нагадування про те, чому жорсткі обмеження в харчуванні часто закінчуються зривами ❗️Коли голод посилюється, посилюється не лише фізіологічна потреба в їжі, а й її психологічна привабливість.✔️Hames M. et al. Assessing the relationship between food-related mental imagery and appetite. Appetite. 2026. DOI: 10.1016/j.appet.2026.108592.
Нове дослідження показало, що те, скільки калорій ми реально засвоюємо, залежить не лише від самої їжі, а й від мікробіому кишківника ❗️Дослідники створили модель, яка аналізує, як їжа проходить через травну систему, що засвоюється безпосередньо організмом, а що потрапляє до кишківника та ферментується бактеріями:🔸люди, які харчувалися раціоном з більшою кількістю клітковини та менш оброблених продуктів, засвоювали менше калорій на день порівняно з людьми на типовому "західному" раціоні. При цьому вони не відчували більшого голоду (❗️)Мікробіом не просто "живе" в кишківнику - він активно бере участь у процесах енергетичного обміну. Бактерії ферментують клітковину та утворюють коротколанцюгові жирні кислоти, які теж можуть використовуватись організмом як джерело енергії.🔸Тобто одна й та сама кількість калорій у різних людей або при різному типі харчування може мати різний метаболічний ефект.Важливе не лише число калорій, а й структура раціону, ступінь обробки їжі, кількість клітковини та стан мікробіому Дослідження також підкреслює, що мікробіом може бути одним із ключових факторів у розвитку ожиріння та метаболічних порушень (ми й не сумнівалися 😊)))✔️Davis T.L. et al. Modeling the microbial contribution to human energy balance using the Digestion, Absorption, and Microbial Metabolism (DAMM) model. PLOS One, 2026.
Нерегулярне харчування та пропуски прийомів їжі можуть бути пов’язані з вищим ризиком симптомів депресії ❗️ Новий аналіз даних понад 21 тисячі дорослих показав, що люди, які часто пропускають сніданок, обід чи вечерю, частіше мають пригнічений настрій, втому, порушення сну та інші депресивні симптоми. Здається ми і так це знали, але ж ви знаєте, що я люблю такі дослідження)) Організм працює за циркадними ритмами - внутрішнім “годинником”, який регулює гормони, сон, рівень енергії та реакцію на стрес. Коли прийоми їжі стають хаотичними, це може впливати на рівень кортизолу, метаболізм, мікробіом кишківника та навіть запальні процеси.У дослідженні також показали, що більш різноманітний раціон частково послаблював цей зв’язок: люди, які регулярно вживали овочі, фрукти, бобові, молочні продукти, горіхи та інші групи продуктів, мали нижчий ризик депресивних симптомів навіть при менш стабільному режимі харчування (!!!)Окремо дослідили роль сніданку. Саме регулярний сніданок асоціювався з кращими показниками психічного здоров’я, тоді як його пропуск - із більш вираженими симптомами депресії.це не означає, що пропуск сніданку “викликає” депресію напряму. Зв’язок може бути двостороннім: люди з депресією часто мають зниження апетиту, втому та труднощі з організацією харчування. Але дослідження ще раз підкреслює, наскільки важливими для психічного здоров’я можуть бути базові речі - регулярність, структура дня та достатньо різноманітне харчування✔️Tae H, Chae JH. Irregular meal frequency and depressive symptoms: Moderating roles of dietary diversity and breakfast skipping. Journal of Affective Disorders. 2026;389:119-127. doi:10.1016/j.jad.2026.05.019