Несподівана роль яєчників після менопаузи ❗️Довгий час вважалося, що після менопаузи яєчники майже перестають виконувати будь-яку важливу функцію. Коли закінчуються фолікули та припиняється овуляція, цей орган нібито стає "неактивним"Але нове дослідження (Molecular Human Reproduction) показало, що після завершення репродуктивного періоду яєчники не просто старіють, вони кардинально змінюють свою біологічну роль - перетворюються з репродуктивного на своєрідний імунний орган ❗️У пострепродуктивних яєчниках практично повністю припиняється експресія генів, пов'язаних із дозріванням яйцеклітин та синтезом репродуктивних гормонів. Але різко активуються гени, що відповідають за запалення, імунну відповідь та активацію лейкоцитів. Крім того, тканина яєчників буквально перебудовується. Вона стає значно жорсткішою через накопичення колагену, а сам орган активно заселяють імунні клітини - Т-лімфоцити, макрофаги та великі багатоядерні клітини такі яєчники починають виробляти сигнальні молекули, які потрапляють у кров і потенційно можуть впливати на інші органи. Тобто після завершення репродуктивної функції яєчник може перетворюватися з ендокринного органа на своєрідний імунний орган Після менопаузи ризик багатьох хронічних захворювань зростає. Серцево-судинні захворювання, остеопороз, саркопенія, нейродегенеративні процеси - усе це частково пов'язано з хронічним низькорівневим запаленням, яке супроводжує старіння. І пострепродуктивні яєчники можуть бути одним із джерел такого запального сигналуТак, поки що це результати дослідження на мишах. Чи відбуваються аналогічні процеси у жінок, ще належить встановити, однак якщо ці дані підтвердяться, вони можуть суттєво змінити наше розуміння біології менопаузи та відкрити нові підходи до профілактики вікових й запальних захворюваньМожливо, одного дня ми будемо говорити не лише про дефіцит естрогенів після менопаузи, а й про нову роль яєчників як активного учасника роботи імунної системи 🤞✔️Aubrey Converse et al, The post-reproductive ovary shifts from a reproductive to an immune-like organ, Molecular Human Reproduction (2026). DOI: 10.1093/molehr/gaag038
Чому в спеку я майже не хочу їсти, але постійно думаю про морозиво, шоколад або щось солодке? ☀️Багато людей саме влітку починають говорити: "у мене знову залежність від солодкого". Але в багатьох випадках проблема зовсім не в "залежності" (я проти цього терміну, незалежно від спеки))))Проблема в тому, що мозок дуже не любить енергетичний дефіцит 😉У спеку апетит закономірно знижується. Це один із механізмів терморегуляції. Перетравлення їжі супроводжується термогенезом - виробленням тепла. Тому організм намагається уникати великих і важких прийомів їжі. Саме тому багатьом не хочеться м'яса, гарячих страв чи великої порції обіду Але. Апетит і потреба в енергії - це не одне й те саме ❗️❗️Ви працюєте, думаєте, приймаєте рішення, рухаєтеся, доглядаєте за дітьми. Крім того, підтримання нормальної температури тіла в спеку також потребує енергії. Тобто організму все ще потрібні калорії. Просто отримувати їх із "нормальної" їжі більше не хочеться. І тоді закономірно активується система винагороди Коли мозок відчуває, що енергії стає недостатньо, він починає підсилювати мотивацію до пошуку найбільш калорійної та легкодоступної їжі. Найефективніший варіант - прості вуглеводи 🍦Саме тому морозиво, шоколад, печиво або солодкі напої починають виглядати набагато привабливішими, ніж звичайний обід. Це еволюційний механізм виживання.Дофамін часто називають "гормоном задоволення", але це не зовсім правильно. Його основна функція - формувати мотивацію до пошуку винагороди. Коли мозок очікує швидке надходження енергії, активність дофамінової системи посилюється. І думки про солодке стають нав'язливішими,а бажання його з'їсти ще сильнішим .. 💯У людей з РХП цей механізм може працювати ще інтенсивніше. Після років дієт, голодування, булімії чи епізодів переїдання мозок "навчається" дуже швидко реагувати на будь-який дефіцит енергії. Навіть кілька годин без достатньої кількості калорій можуть значно підсилювати потяг до висококалорійної їжі. Саме тому людина може щиро думати: я знову втратила контроль, у мене залежність від солодкого, я слабка...А насправді її мозок робить саме те, для чого його сформувала еволюція: намагається якнайшвидше усунути дефіцит енергії ❗️Саме тому при роботі з РХП ми не говоримо про силу волі. Ми оцінюємо, чи достатньо людина їсть протягом дня, чи немає великих інтервалів між прийомами їжі, чи отримує достатньо білка, складних вуглеводів і жирів, чи не живе вона в постійному стані енергетичного дефіциту Один із найефективніших способів зменшити потяг до солодкого - не забороняти його ще сильніше. А забезпечити мозок достатньою кількістю енергії з інших джерел У спеку це можуть бути невеликі, але регулярні прийоми їжі: йогурт, кисломолочний сир, яйця, холодні супи, риба, салати з білковими продуктами, ягоди, фрукти, цільнозерновий хліб або невеликі порції каш 🥗🍲Іноді те, що ми називаємо "залежністю від солодкого", виявляється зовсім не залежністю,в дуже розумним механізмомм, який намагається врятувати організм від енергетичного дефіциту 🤞
Чи допомагає знання біохімії перестати боятися?Вчора гляли з сином на дитячому майданчику, коли просто над нами збили ракету. Яскравий спалах. Потім вибух. Злякався весь двір, діти злякалися сильно.А найстрашніше - це сталося буквально через півтори хвилини після оголошення повітряної тривоги. Навіть якби поруч було укриття, добігти до нього ми фізично не встигли б...Цієї ночі я практично не спала. Я знаю все (що доступно у дослідженнях))))))) про фізіологію гострого стресу. Я знаю, які структури мозку активуються першими, чому мигдалина за частки секунди запускає реакцію бий тікай, як активується симпатична нервова система, як наднирники викидають адреналін і норадреналін, а трохи пізніше включається гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь і підвищується рівень кортизолу, ну ви в курсі, що я біохімік))))))))) 😜Я знаю, що після сильного стресу нервова система ще довго залишається у стані підвищеної готовності. Саме тому важко заснути, людина здригається від кожного різкого звуку, серце постійно чекає небезпеки, а мозок знову і знову прокручує пережиту подію. Ну і знаю, що це не слабкіст і не накручування,а абсолютно нормальна робота нейробіології, яка мільйонами років еволюції формувалася для того, щоб допомогти нам вижити Але знання не здатні скасувати фізіологію ! Не можна просто сказати своїй мигдалині "не хвилюйся, я біохімік" ))))))))) 😁Не можна змусити організм не виділяти кортизол лише тому, що ти знаєш усі його сигнальні шляхи )))))))))))) 😁Після таких подій нервовій системі потрібен час. Час, щоб концентрація гормонів стресу поступово знизилася, щоб мозок перестав сканувати навколишній світ у пошуках нової загрози, щоб організм відчув, що небезпека минула. Уцей період важливо не лише чекати. Краще зробити для себе щось хороше: прогулятися, побути з близькими, виспатися (якщо це вдасться)),сходити на масаж чи навіть у салон краси (що я і зробила))))))))) 🥰😍 Такі прості речі не 'вимикають" стрес, але допомагають мозку поступово отримувати сигнали: зараз я в безпеці, про мене дбають, життя триває 🤞І, мабуть, це одна з найважливіших речей, яку варто пам'ятати: іноді найкраще, що ми можемо зробити для себе ---не вимагати від себе заспокоїтися, а просто дати своїй нервовій системі час і трохи турботи, щоб відновитися ❤️
Сьогодні День батька. Зустріла дуже яскравий термін із нового дослідження - low-quality father involvement 🔥 Його навіть не хочеться перекладати дослівно. Це не про відсутність батька, а про "низькоякісне батьківство": коли батько наче є фактично ,але тепла, підтримки, залученості та емоційної присутності мало.У дослідженні 2025 року вклотре довели, що важлива саме якість батьківської участі, а не просто фізична присутність. І вона впливає на майбутні стосунки синів: чоловіки, які в дитинстві отримували менше тепла та підтримки від батька, частіше вважали, що чоловіки взагалі мало вкладаються у стосунки, а жінки не очікують від них особливої відданості. І самі вони були менш готові емоційно вкладатися у свої романтичні стосунки. І ці зв'язки зберігалися навіть після врахування материнської теплоти та підтримки. Тобто справа не просто в "хорошій сім'ї", а в унікальній ролі батька як моделі того, що означає бути чоловіком, партнером і батьком.Діти вчаться не з наших слів, а з того, що бачать 💯І автори роблять висновок, що для дитини набагато важливіше не те, чи є батько формально, а те, чи є він по-справжньому. Бо low-quality father involvement - це теж відсутність. Просто більш непомітна.З Днем батька всіх татусів, які не просто присутні, а справді беруть участь у житті своїх дітей ❤️✔️DelPriore D.J., Reeder R. Quality of Paternal Investment and Adult Sons' Beliefs About Romantic Relationships. Evolutionary Psychological Science, 2025.
20 червня – Всесвітній день біженцяЩе кілька років тому це слово для багатьох із нас було чимось далеким. Сьогодні мільйони українців знають, що означає залишити дім, жити в невизначеності, починати все спочатку, відчувати страх, втрати і тугу. Я теж знаю це не з книжок.У редакційній статті The Lancet Global Health нагадують: на середину 2025 року у світі було 117 мільйонів вимушено переміщених людей, з них 36 мільйонів – біженці. Війна, переслідування та травматичні події значно підвищують ризик депресії, тривожних розладів і посттравматичного стресового розладу. психотерапія та ліки не можуть повністю усунути страждання, якщо людина живе в умовах невизначеності, фінансової нестабільності, дискримінації та відчуття небезпеки.Дослідження показують, що допомагають не лише психологічні втручання, а й комплексний підхід: безпечне житло, доступ до освіти та медицини, можливість працювати, інтеграція в місцеву спільноту, підтримка близьких і відчуття, що ти не чужий.Особливо вразливими є діти, підлітки, вагітні жінки, люди з хронічними захворюваннями, люди похилого віку та ті, хто пережив множинні травми.Бути біженцем – це не просто юридичний статус. Це потужний соціальний фактор, який впливає на здоров'я, зокрема психічне.біженці – це не цифри у звітах. Це люди. Зі своїми дітьми, професіями, мріями, спогадами і правом на безпеку та гідне життя.Сьогодні ми, українці, відчуваємо це особливо гостро...✔️ The Lancet Global Health, 2026."Mental health for refugees"https://www.thelancet.com/journals/langlo/article/PIIS2214-109X(26)00136-1/fulltext
🧠 Чому мозок при хворобі Альцгеймера ніби "голодує"?Одна з особливостей хвороби Альцгеймера полягає в тому, що мозок починає відчувати енергетичний дефіцит задовго до появи перших симптомів. Нейрони поступово втрачають здатність ефективно використовувати глюкозу - своє основне паливо. Тобто мозок ніби "голодує", навіть якщо цукор у крові нормальний.Саме тому купа досліджень спрямована на ідею: чи можна дати мозку інше джерело енергії?Новий огляд проаналізував результати досліджень за останні 15 років і показав, що кетонові тіла можуть бути не просто альтернативним паливом для нейронівКетонові тіла ( β-гідроксибутират), можуть: - забезпечувати нейрони енергією, коли використання глюкози порушене- покращувати функцію мітохондрій- зменшувати окислювальний стрес і нейрозапалення- активувати аутофагію - природну систему "прибирання" клітини, яка допомагає позбавлятися пошкоджених органел і білкових агрегатів- позитивно впливати на кишковий мікробіом і цілісність кишкового бар'єрув клінічних дослідженнях у пацієнтів із хворобою Альцгеймера відзначали покращення пам'яті, повсякденного функціонування та якості життя. У пацієнтів із хворобою Паркінсона було зменшення втоми, підвищення рівня енергії та покращення моторних симптомів.❗Але це не означає, що кетогенна дієта є "ліками від Альцгеймера".По-перше, більшість доказів поки що отримані в експериментах на тваринах або в невеликих клінічних дослідженнях.По-друге, сувора кетогенна дієта досить важка для тривалого дотримання і не позбавлена побічних ефектів (купи!)багато механізмів, які вважають потенційно корисними, пов'язані не стільки з самою кетодієтою, скільки з появою кетонових тіл, метаболічною гнучкістю та активацією аутофагії. А цього можна досягти й іншими способами - наприклад, фізичною активністю, нічними перервами між прийомами їжі або помірним обмеженням калорійності.Тому сьогодні кетогенна дієта - це не готове рішення, а цікавий інструмент, який допомагає краще зрозуміти, як енергетичний обмін і активність мітохондрій пов'язані зі здоров'ям мозку✔️ Salgueiro et al. Ketogenic diet as a therapeutic strategy for neurodegenerative diseases: from mechanisms to translational challenges. Translational Neurodegeneration, 2026.DOI: 10.1186/s40035-026-00557-1
50% моїх пацієнтів підлітки з анорексією та булімією. 26 червня говоритиму про #РХП у підлітків. Рекомендую всім, хто працює з підлітками, дуже інформативний захід планує Академія Добробут Що стоїть за скаргами підлітка на втому, втрату ваги, болючі менструації чи проблемну шкіру?💻26 червня на майстер-класі Академії Добробут розберемо найактуальніші питання підліткової медицини.У програмі: Гендерна дисфорія: ендокринологічні аспекти та погляд психотерапевта Розлади харчової поведінки та анорексію Захворювання щитоподібної залози Альгоменорея у підлітків Дерматологічний догляд за проблемною шкірою 6 балів БПР Онлайн або офлайн (на вибір)💻 Для слухачів у форматі онлан буде запис заходуДля лікарів, які працюють з підлітками або часто стикаються з такими пацієнтами у своїй практиціhttps://dobrobutacademy.org/courses/problemni-pitannia-pidlitkovoyi-medicini?fbclid=Iwb21leASgbTFjbGNrBKBtMGV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHrPcJAHbTPomGKG7GqaYbYWfW70Zfi6195P69xxA_HhO2ziZD-I8Bd_4LbS0_aem_KY31W5vF8KWU5u5azMxAiQ
Вітамін C і мозок 🧠нове дослідження на понад 2000 літніх людей показало цікаву асоціацію: у людей старшого віку з нижчим рівнем вітаміну C у плазмі крові частіше спостерігали менший об’єм сірої речовини мозку та слабшу структурну зв’язаність у default mode network (мережі мозку, пов’язаній з пам’яттю, увагою, саморефлексією та автобіографічними спогадами)У дослідженні проаналізували дані 2044 японських учасників віком понад 64 роки.порівнювали рівень вітаміну C у крові з МРТ-показниками мозку (об’ємом сірої та білої речовини і також структурною зв’язаністю мозкових мереж)Навіть після врахування віку, фізичної активності, освіти та інших факторів нижчий рівень вітаміну C залишався пов’язаним із менш збереженою структурою сірої речовини та слабшою зв’язаністю default mode network.Але. це не означає, що “вітамін C лікує мозок” або що добавки автоматично покращать пам’ять. Дослідження показує саме асоціацію, а не причинно-наслідковий зв’язок ❗️Вітамін C - це не просто “вітамін від застуди”. Він важливий для антиоксидантного захисту, синтезу колагену, роботи судин, нейромедіаторних процесів і загального метаболічного здоров’я. Мозок дуже чутливий до окисного стресу, запалення, судинних порушень і дефіцитів нутрієнтів, тому достатній рівень вітаміну C потенційно може бути одним із факторів підтримки здорового старіння мозку.І це не “терміново купити добавку”, а підтримувати нормальний раціон з достатньою кількістю овочів, фруктів і ягід 🍇І ще раз: більше не завжди краще. Якщо дефіциту немає, мегадози вітаміну C не роблять мозок “супермозком”. Але хронічно низький рівень, особливо в літньому віці, може бути маркером не найкращого харчування і потенційно гіршого стану мозкових структур✔️Nagaya et al., Plasma vitamin C levels are associated with brain structural networks on MRI: A large cohort study, PLOS One, 2026.DOI: 10.1371/journal.pone.0348504
Фруктоза і глюкоза: однакова калорійність, але різний вплив на мозок 🍰Весь час повторюю, що мозок оцінює їжу не тільки за кількістю отриманих калорій.Нове дослідження в журналі Neuron показало: для мозку важливо не лише скільки калорій ми отримали, а й з якого саме джерела вони надійшли ❗️У дослідженні на мишах вчені порівняли два прості цукри — глюкозу та фруктозу. Обидва містять однакову кількість калорій, але по-різному впливають на систему регуляції голоду.Фруктоза активувала гормон PYY і через блукаючий нерв лише помірно пригнічувала AgRP-нейрони гіпоталамуса — ключові нейрони, які відповідають за відчуття голоду.Глюкоза значно сильніше пригнічувала активність цих нейронів і надсилала мозку потужніший сигнал насичення.Особливо наочно на кукурудзяному сиропі з високим вмістом фруктози:миші віддавали йому перевагу, а його вплив на нейрони голоду був сильнішим, ніж у чистої фруктози.Це дослідження ставить під сумнів стару ідею про те, що центри голоду реагують лише на калорії. Схоже, мозок здатний розрізняти різні види цукрів і по-різному інтерпретувати їхню харчову цінність.❗️не всі джерела цукру однаково впливають на механізми апетиту, навіть якщо їхня калорійність однакова✔️McKnight AD et al. Attenuated hypothalamic response to fructose via a dedicated gut-brain pathway. Neuron, 2026.DOI: 10.1016/j.neuron.2026.05.013
Інсулін починає вироблятися ще ДО потрапляння їжі у шлунок ❗️Мої пацієнти вже кілька років від мене чують, що мозок починає готувати організм до їжі ще при думці про їжу і інсулін виробляється ще ДО прийому їжі, просто при погляді на неї та відчутті аромату. Чесно кажучи, я була впевнена, що це давно відомо. Але тепер нарешті ми точно знаємо молекулярні механізми цієї "мозкової фази перетравлення" 🧠Нове дослідження в журналі Nature Metabolism показало, що за цей процес відповідають POMC-нейрони гіпоталамуса - клітини, які традиційно вважаються нейронами насичення. Виявилося, що активація при вигляді або запаху їжі 🍔 залежить від запасів глікогену всередині самих нейронів. Коли вдалося генетично заблокувати синтез глікогену в цих клітинах у мишей, тварини слабше реагували на їжу, менше нею цікавилися та не демонстрували нормального передхарчового викиду інсуліну.А ще з віком такі миші частіше розвивали ожиріння та ознаки предіабетуДослідження також показало, що POMC-нейрони отримують сигнали від нюхових центрів мозку . Тобто саме запах їжі може бути одним із ключових тригерів, який запускає підготовку організму до прийому їжі.І так, ожиріння - це не лише питання сили волі чи калорійності раціону, а й складний розлад нейронних механізмів регуляції харчової поведінки ✔️Gómez-Valadés A.G. et al. Glycogen drives the sensory activation of POMC neurons. Nature Metabolism, 2026. DOI: 10.1038/s42255-026-01535-7
TGLIST.COM.UA
