Нотатки природоохоронця

«Зелене» біопаливо з радіаційних та забруднених внаслідок війни земель – нове ноу-хау аграріїв! Ви собі й уявити не можете, що пропонують депутати аграрного комітету Верховної Ради цього разу!Мова йде про законопроєкт №12058, першим автором якого є голова комітету Олександр Гайду. Мета – дозволити і стимулювати вирощування енергетичних та олійних рослин на деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених землях. Тобто тих, що підлягають консервації. Для того, аби отримати біопаливо.Це не тільки абсурдно з точки зору логіки, але й шкідливо для природи і здоров’я людей!По-перше, це суперечить головній ідеї консервації, а саме припинення розорювання земель і відновлення їх до вигляду природних екосистем.По-друге, а чи це не узаконення незаконного використання земель, які підлягають консервації? Щоб мати можливість легального вирощувати соняшник чи ріпак там, де це зараз є нелегальним?По-третє, енергетичні та олійні культури якраз найбільше виснажують ґрунт і призводять до ерозії. А тепер уявіть, скільки буде вноситися в ґрунт добрив і якої концентрації, аби на вже деградованих землях виростити соняшник.Четверте, автори пропонують використовувати для цього забруднені внаслідок військових дій землі. Ті, де вирощувати щось просто небезпечно для здоров’я людей. А спалювати, виходить, безпечно? Самі ж автори законопроєкту пишуть, що вирощування енергетичних рослин на техногенно забруднених землях дозволить очистити ґрунт. А куди далі подінеться те, що увібрали ці енергетичні рослини, якщо з них зроблять, наприклад, пелети?П'яте, автори пропонують ще й особливі умови для вирощування цих культур. Мінімальний строк оренди земель має бути 10 років, ціна оренди - найнижчою з можливих, і на додачу ще й субсидії від держави.І останнє. Про потребу консервації земель пишуть не тільки екологи, але й вчені-агрономи, з Академії аграрних наук України. Купа державних стратегій, законів, міжнародних зобов'язань вимагають збільшувати площу пасовищ і сіножатей. Саме консервація земель таким чином є найбільш науково обґрунтованою.Ви запитаєте, яке відношення аграрії мають до біопалива? Все просто. Багато відомих агрохолдингів, що обробляють мільйони гектарів земель, мають дочірні компанії, які вирощують рослини для біоенергетики. За дивним збігом, багато депутатів аграрного комітету якраз мають відношення до аграрного бізнесу. Як і високопосадовці Мінагрополітики.Жодної надії на те, що «аграрна» законодавча і виконавча влада думатиме про збереження земель чи здоров'я українців, у нас немає.Ми закликаємо депутатів екологічного комітету та Міндовкілля зробити все, аби не допустити прийняття цього законопроєкту!

Інколи люди дивуються, а звідки я знаю що хтось розробляє якийсь законопроект чи постанову. Або хто кому написав який лист.Секрет дуже простий)1. Згідно закону про публічну інформація переписка органів влади - це публічна інформація)2. Деякі органи влади, як Міндовкілля чесно виконують вимоги законодавства і ведуть реєстр переписки) 3. Всі проекти постанов,законів,наказів (НПА) проходять громадське обговорення.Там є грубо кажучі два типа - регуляторний НПА і нерегуляторний НПА. Чим вони відрізняються кому треба і так знає, хто не знає - може погуглити.Але регуляторні НПА оприлюднюються у двох місцях - на сайті відповідного органу в розділі "регуляторна діяльність" (наприклад ось він на Міндовкілля) та на сайті Державної регуляторної служби. Неругуляторні - десь в розділах "консультація з громадськістю" чи "громадське обговорення". Наприклад на Міндовкілля.Інколи буває що органи влади "хитрять" і не оприлюднюють проекти актів)) Але на то і є реєстр листів))От наприклад я виявив що в серпні місяця Міндовкілля хотіло внести зміни до переліку видів діяльності які не підлягають ОВД в контексті пожеж лісів. #інструменти_природоохоронця

Чому погано коли держава віддала монопольне право реалізовувати деревину приватним організаціям (товарним біржам) без встановлених самою державою правил? Простий приклад.Лише в актуальних аукціонах за останні 4 дні, на одній з бірж, Українській універсальній, є 33 аукціона з участю деревини заготівлі 2023 року.Зараз серпень 2024, якщо хтось забув.Якщо поклацати по ним - то можна зустріти дуже цікаві лоти, як наприклад березу чи вільху сортів A та B заготівлі 2023 року. Я не є експертом в питаннях зберігання деревини - тому порадився в 3-ма людьми, які безпосередньо цим займаються. І вони підтвердили що шанси, що за такий час деревина не втратить технічну якість - доволі сумнівні. Ну логічно, лежати мінімум 8-9 місяців, в тому числі у спеку. Деякі деревообробники взагалі такі лоти не беруть. Ну це логічно - якість втрачена. А пересортицю на нижчій сорт лісники не хочуть робити, бо тоді спитають у них.Якби інформація про хід аукціонів і їх переможців була б у форматі відкритих даних - можна було б відслідкувати які фірми купляють таку деревину, хто їх власник і що ще вони купляють у тих-же філій. Бо це дивно ж правда, якщо хтось купує деревину на таких поганих умовах? Чи може взагалі це потім списується чи пересортується? Не знаю, немає інформації і розслідування зробити неможливо. Ну і знову передаю "привіт" ДП "Ліси України", у яких екологи винні що не дають їм більше рубати - але при цьому заготівля 2023 року досі не продана)

​​Пам’ятаєте законопроект 9516? Той самий, який має спросити суцільні рубки в Карпатах та інших лісах, скасувавши оцінку впливу на довкілля для санітарних рубок.  Нещодавно ми отримали лист-відповідь від Генерального директорату з питань довкілля Єврокомісії. ЄС поділяє стурбованість громадськості щодо 9516. Ухвалення законопроєкту порушить вимоги законодавства ЄС, послабить природоохоронну складову в управлінні лісами, збільшить ризик вирубки здорових дерев та спроможність компетентних органів не допускати зловживання та порушення. На ризики в частині боротьби з незаконними рубками вказували й українські компетентні органи – Спеціалізована екологічна прокуратура.  Проти законопроекту виступили понад 30 природоохоронних організацій з усього світу, які працюють над збереженням лісів і розслідуванням незаконних рубок.  А антикорупційний комітет Верхової Ради визнав, що 9516 не відповідає вимогам антикорупційного законодавства і може призвести до зловживань та безконтрольної вирубки лісів. Чи зупинить це ДП «Ліси України» в їхніх постійних намаганнях проштовхнути закон? Навряд чи. Бо їхня мета – знищити незалежний контроль за призначенням суцільних санітарних рубок. Євроінтеграція їм не потрібна, головне – побільше рубати.  Ми ж сподіваємось, що Уряд та Верховна Рада дослухаються до Єврокомісії, антикорупційників, правоохоронців та громадськості. Вимагаємо не допустити ухвалення цього законопроекту!

​​У мене є друзі-природоохоронці в Польщі Fundacja Dziedzictwo Przyrodnicze Займаються вони в першу чергу збереження цінних з природної точки зору лісів, але не тільки.До повномасштабки вони допомагали в навчанні українських природоохоронців практикам охорони природи в ЄС. Після повномасштабки - їздили передавали авто, гуманітарку та іншу волонтерку. Пробили проект по навчанню тактичної медицини і закупили тренажери для такмеда. Наші хлопці і дівчата, правильні)Але мова про природоохорону) А у них є цікавий проект "Wieczne Lasy".Суть проста - за донати від людей та бізнесу вони викупають те що на українській чиновницькій мові називається "самосійні і необілковані ліси на землях запасу". Приватних землях. Аргументи їх дуже прості. Хочеш компенсувати свій вуглецевий слід? Допоможи створити ліс! При цьому не садити дерева - а просто купити ділянку, де ліс виросте сам."Nie musisz sadzić drzew i lasu. Wystarczy oddać przyrodzie skrawki łąk, pól i mokradeł. Las urządzi się sam, pod warunkiem, że pomożesz nam wykupić ziemię, gdzie urośnie Wieczny Las."Поки таких лісів у них 35 га, і по ще багатьом ділянкам тривають переговори і процедури купівлі. Багато з них це вологі луки чи болота, на межі з одним з національних парків.Чи хочу я, аби щось аналогічне було в Україні?З одного боку так - це значно кращий варіант для залучення міжнародних кліматичних коштів ніж заліснення зрубів під виглядом "екологічної акції" (як це робить ДП "Ліси України")З іншого боку - у нас є, на відміну від країн ЄС, сотні тисяч гектар таких земель де ліс або вже вирос. Або виросте якщо просто перестати втручатись. І вони комунальної та державної власності. І дуже тупо буде їх спочатку віддеребанити, а потім викупляти. Простіше відразу зберегти і передати або під лісівників або під ПЗФ. Хоча не сумніваюсь що якісь ушлі і прогресивні голови ОТГ наріжуть собі 2 га десь на болоті, а потім через років 10 будуть брати на них дотації від ЄС чи викупляти назад за кліматичні кошти)

​​Тиждень тому завершилось громадське обговорення проекту Постанови КМУ "Про затвердження Переліку інформаційних потреб управління в галузі охорони навколишнього природного середовища»"В пояснювальній записці написано що "Проєкт Переліку інформаційних потреб управління в галузі охорони навколишнього природного середовища (далі – Перелік) підготовлено за методом DPSIR (Driving forces – фактори впливу, Pressures – навантаження, State – стан, Impact – вплив, Responses – рішення або реагування).Затвердження проєкту Переліку зумовлено необхідністю визначення інформаційних потреб, які є необхідними в процесі прийняття управлінських рішень на всіх рівнях (міждержавному, державному, регіональному, обласному i місцевому). "Ну тобто ідея - що держава визначає список тих показників в сфері довкілля, які їй самі важливі і збирає інформацію саме по ним. Аби не витрачати час не непотрібне, і мати потрібне. На громадське обговорення 34 сторінок (!!!) цих показників дали АЖ 15 днів. Мінімально можливий термін. Звісно тому ніхто зауважень і не надавав.А сам перелік ну дуже дивує. Наприклад там немає індикаторів які вимагає Nature Restoration Law, базовий природоохоронний закон ЄС на наступні десятиліття. Ну наприклад grassland butterfly index common farmland bird index standing deadwood  lying deadwoodХіба вони непотрібні для "управлінських рішень"? Проте є показники, які теоретично звісно цікаві і важливі, але практична цінність і реальність їх підрахунку дуже сумнівна. Ну тіпо "усереднені показники рівнів неіонізуючого випромінювання та статичних, електричних і магнітних полів на територіях ПЗФ". Хто це буде збирати, скільки це буде коштувати і як це використати? Яке на основі цього буде прийняте управлінське рішення?

В продовження теми басейнових рад та планів управління басейнами річок (ПУРБ).На сайті Держводагентства можна побачити результати громадського обговорення ПУРБ.Насправді зауважень було більше чим я думав,і не тільки від ГО, але й наприклад від органів місцевого самоврядування та держадміністрацій.Конкретно всі зауваження ГО "Українська природоохоронна група" відхилені. В принципі, відхилення пропозицій щодо виключення розчисток річок і ставків під виглядом "ревіталізації" (а наприклад в суббасейні Середнього Дніпра таких більше сотні) я очікував - бо на чому ж тоді будуть заробляти гроші)Але от інші пропозиції, в стилі "за все хороше і проти всього поганого" як там про наповнення Державного водного кадастру чи створення ПЗФ по заплавам та водозборам, я очікував що хоч частково будуть враховані.Але ніт, теж відхилені, з аргументом що треба було подавати з усіма розрахунками) Хоча по перше, а нафіга тоді ціле Держводагентство, якщо за них все має робити громадськість? По друге - постанова, яка регулює порядок обговорення таких планів нічого не вимагає.Ще насмішило чергове вперте бажання Держводагентства не наповнювати Державний водний кадастр - справжні "захисники" річок, відразу видно! Що добре (або погано, це як дивитись) - так це те, що реальне здійснення заходів з ПУРБ в принципі не сильно залежить від того, що там написано. Бо навіть без повномасштабки не було ані коштів, ані спроможностей це виконати - не те що зараз.А БУВР Десни та Верхнього Дніпра ще й сфальсифікував протокол засідання басейнової ради, приписавши мені і колезі голосування "за" по питанню, на якому ми не навіть не були присутні.Взагалі, дякую одному з підписників завдяки якому я вліз в цю тему. Для природи не вийшло нічого гарного поки зробити, але тепер чітко зрозумів що в питанні збереження річок на Держводагентство можна полагатись приблизно так само як на Держлісагентство в питанні збереження лісів.