Статистика telegram channel - @natureprotectionukraine

Сьогодні День Води. Знову стрічка FB буде забита з привітаннями і постами про те, чому це так важливо. І думаю знову більшість не згадає про 12089 як критичну загрозу водним ресурсам і петицію)Я то певен що читачі каналу вже всі її підписали, але можете скинути лінк і попросити родичів, друзів та знайомих.https://petition.president.gov.ua/petition/243846А тепер до гарних новин - вчора КМУ прийняли постанову про порядок обмеження водокористування (тобто водозабору). Тексту ще нема, але по інсайдерській інформації він не те що сильно відрізняється від того що був оприлюднений.Як тепер це буде працювати? 1. Підстави обмеження : настання маловоддя на річках або про низького рівня води у водосховищах, стихійні лиха, ризики інфекцій. За кожну підставу відповідальний свій орган - Гідрометцентр, ДСНС, Держспоживслужба.2.Далі ДАВР (Державне агентство водних ресурсів) розсилає цю інфу на підпорядковані тероргани і організації.3. Тероргани протягом трьох днів мають дати пропозиції : де обмежують, кому, на скільки по обсягу і на скільки по тривалості. Це все мають рахувати в тому числі "за умови забезпечення екологічних витрат води на водних об'єктах".4. Далі протягом 5 днів ДАВР видає наказ з обмеженням забору води. Якщо тероргани забили щось робити - то ДАВР може видати наказ і без них. І це все триває до того як підстава обмеження закінчиться - тобто завершиться маловоддя або ліквідують всі надзвичайні ситуації.Всі ці накази мають оприлюднюватись, переписка виключно через систему електронної взаємодії.В теорії виглядає непогано. І не буде ситуацій де в річці води нема, а хтось зрошує картопельку на повну...Звісно це все може не працювати - якось викрутять так, що маловоддя навіть в цей рік не буде, або під обмеження попадуть не ті хто мав би тощо.Але взагалі я оцінюю це як позитив. Бо хоча Водний Кодекс і так дозволяв обмежувати права водокористувачів, але аби застосовувати це без окремого порядка треба політична воля і бажання. З ризиком потім пояснювати правоохоронцям чому ти прийняв те чи інше рішення.

Поки природоохоронна спільнота б'ється спільно з антикорупціонерами, пам'яткоохоронцями та купою інших небайдужих громадян проти законопроєкту №12089 - відбувається вже 3-ий великий захід лісової галузі.Перший був на початку березня у Києві (звіт голови ДАЛРУ) тиждень тому в Житомирі (форумі ДП "Ліси України", другий сьогодні-завтра у Львові (НТЛУ). Основні тези всіх трьох - головні проблеми в лісовій галузі України через екологів та природоохоронні обмеження на рубки)) Скасувати їх - і все буде добре.Жодної згадки про боротьбу з дерибаном лісів і про законопроект №12089 я там не почув. Залишу це на їх совісті, хай потім порозповідають як вони люблять ліс...Хто ще не підписав петицію - зробіть це обов'язково. Бласка) І поширте відео Bihus.Info,де просто і зрозуміло пояснили чому 12089 - це величезне зло. А тепер пару слів про ЄС. Де є купа забудови по берегам річок, і багато хто питає "а чому нам так не можна"?Ну бо блін так будували раніше, коли суспільство не розуміло важливість охорони природи. Варто дивитись у майбутнє, яке і визначають директиви та регламенти ЄС!Те що забудова лісів суперечить цілям на збільшення площ лісів, забудова прибережок і заплав - цілям і духу Водної Рамкової і Паводкової директив думаю тут і так більшість знає. Як і те, що всі забудови природних територій разом суперечать цілям EU Nature Restoration Law. Але лише вчора колега підказала мені про цікавий індикатор і я вирішив повивчати, що ж там далі. В 2021 була прийнята стратегія по грунтам EU Soil Strategy for 2030 . І один з індикаторів - зупинити до 2050 "land take". Який з цієї стратегії перекочував ще в низку інших документів Green Deal."land take" означає перетворення природних і напівприродних територій (в тому числі поля, ліси, парки, сквери тощо) в території забудови. Для деталізації стратегії, Єврокомісія розробила проект директиви по моніторингу грунтів. Вона ще не прийнята, але там гарно розписано і про шкоду "land take", і про необхідність це зупиняти і зосереджуватись на ефективному використанні існуючих забудованих територій.І якщо вже десь забудовувати - то вибирати території де втрата екосистемних послуг буде мінімізована. Тобто не ліси, не ПЗФ, не прибережні смуги, не природні луки чи степи.Тому ще раз, обмеження забудови таких територій - це як раз справжні європейські цінності.Ще раз даю лінк на петицію) https://petition.president.gov.ua/petition/243846

Немаю часу написати якийсь змістовний пост про якусь європейську ініціативу - тому ловіть інформацію про актуальні проекти нормативних актів на обговорені)1. Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування».Після того, як двічі побував в ситуаціях де п'яні мисливці наставляли на мене рушницю, а потім в мисливських групах були коментарі в стилі "ну і правильно, навіщо в ПЗФ було забороняти полювання" - я втратив якесь сподівання що в Україні з цією спільнотою можна знаходити якісь там точки дотику.Тому хто цікавиться цією темою - можете глянути, враховуючи розробника - наврядчи там щось хороше для природи)2) Операційний план реалізації Водного Стратегії на проміжок 2025-2027 рік. Є багато хорошого, але є те чого і нема. Але тут можна розслабитись - навіть без повномасштабки ці стратегії ніколи не виконувались. А зараз, коли немає і коштів, і фахівців в міністерстві (фізично, скільки можна скорочувати!!) - то і поготів.3. Вже в третій раз на моїй пам'яті проект наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку віднесення видів рослинного та тваринного світу до інвазивних (інвазійних) чужорідних видів»Не читав, але обов"язково гляну як буде більше часу.4. Законопроект про створення окремої державної агенції з управління природно-заповідним фондом. Це однозначно добре - бо не може департамент на 20 (чи вже 15?) людей ефективно управляти природно-заповідним фондом та Смарагдовою мережею.Але не сильно вірю що буде політична воля на це.Ну і окрім створення агенції, вносять декілька невеликих змін в законодавство.Сама дискусійна - можливість створювати одну адміністрацію не декілька національних парків в межах адміністративно-територіальної одиниці. Як на мене ідея непогана, особливо для маленьких за площею територій. Сама смішна пропозиція змін - "Спеціальні адміністрації очолюють керівники, яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче магістра."Я теж колись активно топив за критерії по освіті для директорів установ природно-заповідного фонду, поки не зрозумів що це безглуздо. В країні, де можна легко купити не тільки вищу освіту, але й кандидатський ступінь.

4 березня Держгеонадра оприлюднили  Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення та переліків ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення» Не маю жодної уяви чи пов'язано це з Трампом чи просто плановий процес, бо щось схоже вже в минулі роки пробігало перед очима. Але! Тут можна спокійно дізнатись всім бажаючим що стратегічне родовище міді, кобальта,нікеля "Железняки" знаходиться у Житомирській обалсті 2 км на схід від с. Руденька та 2 км на північний схід від с. Крути.Це дає можливість геолокувати це родовище і дізнатись наприклад що це ліс, але не ПЗФ.В той же час, Держгеонадра вважають секретною і не надають інформацію про розвідані родовища торфу.Бо я хотів ці ділянки перевірити на предмет накладок на ПЗФ, аби не повторювались кейси як з Маковим болотом.І якщо раніше я думав що це просто типова для державних установ відсутність логіки у прийняті рішень - то тепер став підозрювали що тут насправді корупційні інтереси Держгеонадра.Ну там загоняти бізнес на підпорядкований Держгеонадру "Геоінформ", аби ті платили йому пару сотень тисяч гривень за "передпроектний моніторинг".Або "кому треба" повідомити про ПЗФ аби той навіть не пробував заходити на ділянку.Не знаю, але виглядає максимально тупо - про критичні надра інформація у відкритому доступі, а торф чи пісок - секрет)

А тепер про сумне. Слухав вчора засідання правового комітету Верховної Ради по законопроекту №12089. Трохи вже написав про це у ФБ .Результат вийшов так собі. Хоча з екологічного боку (ще раз дякую всім хто долучився - нардепам Юлії Овчинниковій, Олегу Бондаренко, Борису Індиченко з СЕП, Вікторії Кірєєвій з Міндовкілля, Ігорю Гопчаку з Держводагентства, Віталію Дудці з ДП "Ліси України") були дуже потужні аргументи - їх не слухали.Що показово - коли було голосування по правкам щодо збереження лісів проти голосували лише Ігор Фріс (автор законопроекту, фірма родичів якого отримала в довгострокове тимчасове користування ділянку лісів) та Василь Німченко.Прізвище знайоме, погуглив - і точно, це депутат від ОПЗЖ. Колишній суддя. І не просто типовий бізнесмен який йшов до регіонів\ОПЗЖ заради свого бізнесу - а походу "ідейний". Бо він в реєстрах світиться як представник ГО Медведчука "Український вибір". Якийсь грьобаний сюр - майбутнє країни вирішує якийсь ОПЗЖшний дід. Він ще й перший заступник голови комітету!!! Звісно, йому дуже не подобається що держава нарешті стала відбирати і повертати назад всі ці вкрадені ліси та прибережки. Ну і це дуже показово яких саме "добросовісних" набувачів захищає цей законопроект - саме от таких всіляких регіоналів які понабирали собі маєтки в лісі.З регіоналами та ОПЗЖ мені все зрозуміло. Але от чому ці всі бізнес-асоціації тіпо "білого" бізнесу як Маніфест-42 чи там Федерація роботодавців досі топлять за дерибан лісів та прибережних смуг - мені не дуже зрозуміло. Всі листи від ГО вони благополучно проігнорували) Ну нічого, ми як екологи обов'язково донесемо і до кредиторів, і до європейських "мам" членів цих асоціацій та федерацій про їх позицію)

Завтра 4 пунктом засідання комітету правової політики в порядку денному, якщо вірити його сайту - стоїть законопроєкт №12089. Це той законопроект, яким мають узаконити дерибани лісів та ускладнити можливість повертати назад природно-заповідні території.Проти нього виступили в листах Міндовкілля, Мінфін, Мінюст і в спільній заяві провідні громадські природоохоронні організації .І ще, якщо його приймуть це не тільки наплюють на збереження природи.Це помножать на ноль весь той час який виділяли на підготовку документів для судів, експертизи, походи в суди, переписку на протязі років працівники лісгоспів, ДП "Ліси України", Держлісагентства, Держекоінспекції, Держводагентства, Міндовкілля, прокуратури. Які працювали аби повернути державі незаконно вкрадені ліси, річки та заповідні території. Дуже хочеться бачити завтра на комітеті керівництво цих відомств та керівництво екокомітету які будуть відстоювати подані правки по лісам і водному фонду. Якщо навіть не з міркувань збереження лісів і води - то хоча б з міркувань вдячності до своїх підлеглих які тягнули це роками. Я публічно подякую кожному хто прийде, і згадаю тих хто це проігнорує. П.С. А ще просто дивує як жадібність і бажання узаконити дерибани під маєточки і готелі переважує над інстинктом самозбереження.От виділяти з бюджету десятки мільйонів гривень тим хто вкрав ліс - це дійсно те що нам потрібно під час повномасштабки, так?

Вчора послухав засідання підкомітету по законопроекту 12089. Ну тому яким де-факто легалізують дерибани лісів, прибережних смуг та природно-заповідного фонду.Як інший світ. Прямо розповідають що купили землю через ланцюжок АТОшникам по 2 гектари - одна фірма-прокладка - друга-фірма прокладка (яка ліквідована) - "добросовісний набувач". Ага, добросовісний без сумніву!Але мова про інше. Я блін був вчора на цьому засіданні сам. Не було Міндовкілля, не було Держлісагентства, не було інших противників законопроекту.І в публічному просторі протидії цьому законопроекту теж не бачу. Я знаю що мене читають і в міністерстві, і в екокомітеті, і в ДАЛРУ, і в ДП "Ліси України", і в Держводагентстві.У вас є можливості впливати і публічно і непублічно - так підключиться бласка. Шанси зупини це все є. Боротьба з дерибаном лісів, водного фонду, природно-заповідного фонду це ж спільний інтерес всіх, хіба ні? Стаття мого колеги Олексія про цей законопроект - за лінком.Більш детальна аналітика "Голки" - тут

​​Перед тим як виставити ділянки надр на аукціон, Держгеонадра має отримати погодження Міндовкілля. Ми аналізуємо їх координати — і якщо бачимо значну шкоду для природи, подаємо зауваження.За 2024 рік таких ділянок було аж 73. І по 42 з них міністерські чиновники прислухалися до наших аргументів і не погодили їх виставлення на торги. Це тисячі гектарів врятованих від видобутку торфу, піску й бурштину, ділянки лісів, боліт, прибережних смуг.Серед них — заплава річки Стубла біля Білівського та Новожуківського городищ, ділянки біля Рівненського заповідника та Нобельського національного парку.⚠️ Активність з видобутку корисних копалин варто зосереджувати на орних землях, а не на природних територіях!На жаль, Держгеонадра може виставляти на торги без дозволу міністерства ділянки, де колись проводилася геологічна розвідка — навіть якщо це було ще за радянських часів.Як наслідок, у минулому році надрокористувачам були продані дозволи на видобуток у Буші, Маковому болоті, Старовижівському заказнику.✅ Бушу вдалося врятувати створенням заповідної території, а інші два дозволи прокуратура скасувала в суді.Щоб припинити це, було розроблено проєкт нового порядку надання дозволів, який зараз готується до погодження з іншими органами влади. Хочеться вірити, що наші пропозиції будуть враховані, а його затвердження не затягуватимуть.Ми вдячні чиновникам міністерства за їхню природоохоронну позицію і сподіваємось, що вона залишиться незмінною навіть після зміни відповідального за надрокористування заступника міністра.Ми й надалі уважно слідкуватимемо за тим, що відбувається в цій сфері.

​​Сьогодні — День водно-болотних угідь.Але ми не будемо розповідати, чому вони важливі та чому їх потрібно зберігати. Ми впевнені, що ви й так це знаєте.Знають про це й чиновники різних рівнів. Але це знання аж ніяк не заважає їм знищувати те, що весь цивілізований світ охороняє.Річки перетворюються на канави через бездумні розчистки, болота осушуються під видобуток торфу, заплавні луки та прибережні смуги стають суцільними оранками. Будуються нові лісові дороги, щоб вирубати раніше недоступні заболочені ліси. Навіть меліоративні мережі передаються в управління аграріям, що унеможливлює відновлення осушених боліт у майбутньому.Навряд чи катастрофічні наслідки нищення водно-болотних угідь для клімату чи біорізноманіття турбують Мінагрополітики, Держгеонадра, Держлісагентство, Держводагентство чи Держгеокадастр.Але вони мають турбувати Міндовкілля.Проте вже понад два роки міністерські чиновники не хочуть розробити та довести до затвердження постанову про режим використання земель під торфовищами. Хоча це прямо передбачено законодавством!Саме ця постанова має визначити, що можна робити на торфовищах, що заборонено, а також як їх правильно інвентаризувати та охороняти.Тому сьогодні ми просимо вас написати звернення до Міндовкілля з вимогою зберегти болота та нарешті розробити цю постанову!📌 Інструкція, як це зробити ⤵️

Як помилка перекладу може зашкодити охороні природи?В понеділок завершується термін обговорення проекту наказу Міндовкілля з довгою назвою "Про затвердження Порядку визначення характеристик земельних ділянок, що мають ознаки природних та неприродних луків, а також обґрунтування, що збір сировини є необхідним для збереження статусу луків або не впливає на природоохоронні функції об’єктів природно-заповідного фонду"По суті визначають ті території, які не можуть використовуватись для вирощування рослин які будуть потім йти на біопаливо. Приблизний аналог цього документу в ЄС за лінком , хоча є і в інших регламентах ЄС. Але! У нас мова йде саме про луки і в проекті наказу міністерства "луки – земельні ділянки, вкриті багаторічною трав’яною (злаковою, осоковою, полиново-злаковою, різнотравно-злаковою, лучно-степовою) рослинністю, що формується в умовах достатнього або посиленого зволоження". Це правильно з біологічної точки зору. В ЄС усюди мова йде про grasslands. Який переклали як лише "луки". І це не Міндовкілля переклало, це так в законі прописали, за який відповідальний був здається чи то транспортний чи то енергетичний комітет. Хоча grasslands. це значно ширше! Наприклад ‘grassland’ - means terrestrial ecosystems dominated by herbaceous or shrub vegetation for at least 5 years continuously. It includes meadows or pasture that is cropped for hay but excludes land cultivated for other crop production and cropland lying temporarily fallow.Тому включає і степи, і вересовища, і чагарники. Виходить ця помилка перекладу може поставити ці території під загрозу...Думаю Міндовкілля це виправить.На скрінах - лист по цьому питанню Олексія Бурковського, відомого природоохоронця з Донечинни.І хто ще не підписався на його екоблог - рекомендую))