#діалог_з_тренеромКоли даю адресу рекрутингового центру часто згадую відомого українця, про якого, як виявляється мало хто знає. Мені пощастило зустрічатись з ним, чути його і навіть потиснути руку.Тож, спробую цей пробіл розфарбувати історією видатної постаті. Суто факти.Знайомтесь Левко Лук’яненко.Громадський та політичний діяч, дипломат, письменник, юрист, радянський дисидент, учасник національно-визвольного руху.Народився 24 серпня 1928 року в селі на Чернігівщині.Пережив голодомор. В 1944 році був мобілізовани до лав радянської армії (в 16!!! років)з 1945 по другу половину 1949 служив в Австріїз 1951 по 1958 роки вступив в комсомол, згодом в кпрс1958 разом з однодумцями створює підпільну Українську робітничо-селянську спілку. Займається розробкою програми, знаходить однодумців.Травень 1961 року засуджений до розстрілу, через звинувачення в ідеї відриву УРСР від СРСР та підриві авторитету кпрс. Через 72 години вирок змінено на 15 років позбавлення волі.Тюрьми, табори, боротьба проти адміністрації 9 листопада увійшов до складу Гельсинської групи 1977 рік знову заарештований та засуджений на 10 років та 5 років таборів.Левко Лук’яненко був автором Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.І навіть вже за часів незалежності продовжував боротьбу проти свавілля владиЯ міг би ще писати і писати. Але просто уявіть собі. це сучасник значної частини старшого покоління, який сумарно 25!!! років провів в тюрьмах і на засланні. Більше половини свого життя! Через боротьбу за те, щоб Україна була незалежною державою.Коли ми говоримо, що Незалежність нам подарували в 1991 році, маємо пам’ятати, що її для нас вибороли такі люди, як Левко Лук’яненко.
#діалог_з_тренеромПро буденне в унікальному..Вітаю друзі. Нам здається, що все те, що відбувається з нами унікальне, тому і жахливе.Насправді в усьому тому, що маємо навколо нічого унікального немає і від того, це не менш жахливо.Ми воюємо весь час свого існування. Це обумовлено територіальним розташуванням України. Степовий край з відсутністю природних перешкод був привабливим для нападу кочовників, а з часом ласим шматком для загарбницьких воєн. Тому якщо подивитись уважно, то протягом кожного століття на нашій землі було по декілька воєн чи військових дій.Якщо ж брати наше співіснування зі здичавілим сусідом, то це суцільна історія зрад, захоплень, переміщень населення, катування, тортури і наша боротьба за державу та власну ідентичність.Тож, підсумовуючи вищезазначене. Ворог в своїх найкращих традиціях буде намагатись нас знищити, ми намагатимемось не просто вижити, а було б непогано поставити крапку в цьому споконвічному протистоянні, щоб не залишати цей спадок нашим дітям та онуками.
#діалог_з_тренеромТрохи інтелектуального тексту для роздумів.Давайте трохи зануримось в здобуток Карла фон Кляузевіца, автора епохальної праці “Про війну”., а саме його принципи “Я відмовляюся:”.Бо те, що було написано після Наполеонівських війн, між 1816 і 1830 роками, дуже відгукується. І це дає усвідомлення, що нічого нового не відбувається. лише вдосконалюються засоби ураження. Саме цією працею надихався Михайло Колодзинський при створенні “Української військової доктрини”Тож, приємного прочитання та корисних усвідомлень.Я ВІДМОВЛЯЮСЯ:Від легкодушної надії на випадковий рятунок. Чи не про це весь час говорять ті, хто здатний чинити опір і чи не на це намагаються спиратись пасивно налаштовані.Від дитячої надії, що гнів тирана можна ублагати добровільним роззброєнням і здобути його довір’я через покірність і лестощі. Якби наші політики, хоча б трохи мали освіти та спроможності робити правільні висновки з досвіду минулого, напевно, що все могло би скластись по іншому.Від грішного забуття всіх обов’язків для загального добра. То маємо усвідомити шкідливість тез “про війну політиків (депутатів, бізнесменів)”, про “не для того мати квіточку ростила” і т.п.І ще… і ще, але гадаю навіть цього достатньо, щоб поцікавитись.Але є і продовження від автора "Про війну", та воно не менш фундаментальне, важливе для успішності нашої спільної боротьби.Я ВІРЮ Й ВИЗНАЮ:Що народ нічого більше не може шанувати, як гідність і свободу свого існуванняЩо він повинен це боронити до останньої краплі кровіЩо це найсвятіший обов’язок до виконання і найвищий закон для наказуванняЩо ганьби трусливого підкорення ворогові ніколи не можна змитиЩо народ серед найважчих обставин є непоборний у величній боротьбі за свободу.На мій погляд жодна з цих тез не потребує додаткових пояснень та коментарів.Зміцнюйтесь духом на тлі буремних подій сьогодення.
#діалог_з_тренеромНова реальність та неусвідомлені усвідомлення.Вітаю друзі, хочу поділитись власними думками стосвно нашого майбутнього, бо навіть сам себе часто ловлю на думці, що якісь речі наче і зрозумілі але не усвідомлені.Отже декілька тез, які варто прийняти через усвідомлення:1. Життя вже НІКОЛИ не буде таким, як до війни. Це не погано і не добре. Воно буде іншим. Яким? Залежить від того, чим саме закінчиться ця війна, наскільки ми будемо готові долати складнощі післявійськового періоду та скільки часу буде відведено до початку нової війни. Так, нам хочеться мріяти про те, щоб було як колись, але змінилась країна, змінився світ і змінились ми, тож будемо адаптуватись (і до цього потрібно готуватись вже зараз)2. “Не на часі” насправді на часі. Це про пріоритети та вміння їх вірно розставляти. Бу дуже часто ми плутаємо пріоритетність, говорячи “не на часі” стосовно принципово важливих речей та концентруючись на дріб’язковому. Насправді пріоритетні лише 2 питання, але вони надзвичайно масштабні та багатогранні. а)Не втратити країну на полі бою. До цього належить все, що стосується оборони, ЗСУ, та підтримки фронту. Провал тут ставить крапку на всьому іншому.б)Не втратити країну внутрі країни. Це і про освіту, і про мову, і про молодь, корупцію і ще безліч питань, які не можна полишати без вирішення, бо маємо шанс перетворитись на тоталітарну, манкуртську, недодержаву. Саме тому внутрішні чвари та розбрат вигідні нашим ворогам.3. Любий варіант завершення війни нам не сподобається. Ми втратили та втрачаємо дуже багато, щоб лишитись задоволеними, але маємо усвідомлювати, що від кожного залежить наскільки багато ми втратимо ще і наскільки багато зможемо зберегти.В мене ще є пункти в цьому переліку, але думаю поки і цього достатньо, щоб обговорити та усвідомити, або відмовитись від усвідомлення, бо не погодитись.Можливо після першого прочитання буде виглядати песимістично, але насправді вектор сприйняття зміниться, якщо вдуматись та зрозуміти, що кожен пункт може бути достатньо оптимістичним, якщо КОЖЕН почне докладати зусилля…
#діалог_з_тренеромХолодний душ.А як давно ви відкривали діпстейт?Зараз не буду вас залякувати, суха статистика, трохи циферок.На мапі відстань від крупних населених пунктів в кілометрах, з точністю до декількох кілометрів.А тепер задуємо, за скільки ми долаємо цю відстань на сучасному авто?Бадьорить? Не дуже. Тож маємо усвідомлювати, що ця відстань досі не подолана ворожою технікою лише тому, що за кожен МЕТР нашої землі боряться титани. Які не були народженими для війни. Тож, коли ви викладаєте нові відосики про вчителя, логиста, кухаря, які не є ухилянтами лише тому, що не приймали присягу (хоча за бажанням це ж не проблема), ви знецінюєте таких саме людей, тих саме професій, які не вагались а пішли воювати.До чого я. Не воюєте - ваша справа і ваш вибір (навіть не засуджую) але і не пиз..іть і не поширюйте цю херню. Краще допомагайте чим можете. Та готуйтесь зустрічати ворога на околицях своїх міст. Як? В залежності від ваших переконань та підготовки.І ще трохи крижаної. Для тих, хто не бачив відосиків, як на болотах видають форму корейцям, яких готують відправляти в Україну в рамках двосторонніх домовленостей між рф та пкр. Тож, якщо досі не второпали 3 світова ВЖЕ іде.Гарного дня.
#діалог_з_тренером Сьогодні знову про критичне мислення та боротьбу з внутрішнім ворогом. Черкаси. Україна. Практично штурмові дії в Свято-Михайлівському соборі. Пробую сформулювати коректно, але не дуже виходить.Це сука що нах, таке??? Сепарський священик, який має знаходитись під домашнім арештом. веде на штурм вірян? в країні, в якій іде війна? І зараз не треба про свободу віри та невтручання держави в релігійні питання. Коли на кону стоїть безпека країни, держава має втручатись максимально дієво. Мер міста закликає містян прийти помолитись (а по факту створити двіж, в захопленому храмі. Де поліція?Де Служба Безпеки України? Якщо подивитись, то штурмували переважно бабульки та дідусі, це варіант без програшу, бо якщо постраждає хтось з них, можна розігнати інфу по пі..ським каналам (думаю це і так відбудеться), але їм можна бити, трощити. Ні, так не працює,або не має спрацьовувати. Я підсумую від себе, можливо не всім сподобається. Якщо в тобі недостатньо розуму і ти ідеш на поводу в ворога, ти сам стаєш ворогом. Якщо ти дозволяєш ворогу маніпуляціями (будь якими) заснованими на релігії, мові, будь чому підштовхнути тебе до деструктивних дій, ти стаєш ворогом. Потім, ти можеш знайти тисячі пояснень та виправдовувань, але якщо ти на боці ворога - ти ворог. Ворог не має вікових та гендерних ознак. Наслідки пояснювати не буду, сподіваюсь вони і так всім зрозумілі. Думайте! Якщо бачите серед своїх, перші ознаки деструктивних настроїв, лікуйте, боріться, якщо вони свої, поки не пізно, поки вони не стали ворогами.
#спитай_в_рекрутераДій на випередження, або про зміни в законодавстві.Відносно нещодавно було прийнято декілька змін нормативної бази, щодо мобілізації.На чому потрібно зробити акцент: Військові частини тепер можуть мобілізувати людину напряму. Це добре, бо так ви гарантовано опинитесь саме в тій частині, в якій плануєте служити.Тобто ризики, що вас на якомусь етапі оформлення “вкрадуть” значно зменшуються. Це плюс. Але є нюанси. Алгоритм дій у випадку про який говорив вище, поки не відпрацьований. Тому, щоб запустити процес потрібен час. І це несе за собою наступні наслідки. РТЦК та СП тепер не оформлюватимуть з мобілізацією людину з рекомендаційним листом від частини, тобто якщо вас затримали на вулиці, доставили в РТЦК та СП і розпочали процес оформлення, можете розмахувати “відношенням” скільки завгодно, це ні на що не вплине. І тут є своя логика, бо якщо збирався, то чому не почав оформлюватись раніше? З оформленням за контрактом все без змін, окрім того, що підвищили вік до якого можливий контракт, тепер це 57 років. Отже, підсумую. Якщо ви мобілізаційного віку та у вас відсутні законні підстави для відстрочки, рушайте в рекрутинговий центр та дійте на випередження. Також є новина, яка стосується СЗЧ. Ви маєте можливість повернутись в стрій, без кримінального покарання навіть теоретично можна потрапити в інший підрозділ. Але це вже зовсім інша історія.
#діалог_з_тренеромПро ТРО.Вчора всі всіх вітали, а я як завжди провтикав.Коли хтось зневажливо каже ТРОшники, я постійно згадую 98 батальйон ТРО “Азов-Дніпро”. Він був сформований 24 лютого 2022 року за лічені години. 98й, для мене став значною частиною мого життя (напевно, як і життя моїх побратимів) і це не тільки і не стільки тому, що саме з нього розпочався наш бойовий шлях. А тому, шо це був момент надзвичайно приємних, часто неочікуваних відкриттів для себе “твоїх людей”, коли на Гаванській всі збирались на комплектування, коли почали видавати зброю, я постійно ловив себе на думці: “О, і цей тут, як круто! І цей! А з отим, ми навіть вживу жодного разу не бачились, тільки на сторінках ФБ і він тут”98й, це і перші втрати і перший досвід коли летить по тобі, над тобою, чи по твоїм.98й,... напевно за весь час ми не відчували себе настільки “тиграми”, як на самому початку.98й, жартівлива фраза побратима під час перебування в Донецькій області “А я думав ми сквер Прибрежний будемо патрулювати”)))Тож, коли збираєтесь знецінити ТРОшників, згадайте, що перші підрозділи ТРО формувались з добровольців, які не думали ні про зарплати, ні в принципі про оформлення, а пішли захищати своїх там, де це було потрібно.Зі Святом ТРОшники! Це, як з УБД, краще пізно, ніж ніколи))))!!!
#діалог_з_тренеромДо Дня Вчителя.Я періодично плутаюсь в датах, тому точно не знаю, коли він, цей день, але люди кажуть. що завтра, тож, скористуюсь нагодою.Хочу привітати всіх Вчителів, які зустрічалися на моєму життєвому шляху та поділитись власними міркуваннями про те, що для мене Вчитель. Бо сам мав трохи менше 30 років педагогічної діяльності. А якщо шо, то Тренер також має бути Вчителем та не завжди так буває.Вчитель, це не про повчати, бо повчають багато, хто, а Вчитель дарує вміння навчатись, бо якщо людина не хоче, навряд її хтось змусить. Старокарб Спасу каже “Не вчи того, хто ще не вміє”, тож ми є лише провідниками, а чи підуть за нами багато від чого залежить.Вчитель, це про власний приклад, бо на тебе дивляться, намагаються наслідувати і якщо ти допустив помилку ( а помиляються всі, бо вчителі також люди), важливо знайти в собі сміливість це визнати, та вчасно виправити. Не соромно показувати учням, що можеш помилятись, важливо навчити виправляти.Вчитель сьогодні, це про стійку та усвідомлену Позицію. Про сміливість називати ворога - ворогом, чорне - чорним, а біле- білим. До палітри напівтонів повернемось, коли переможемо та відбудуємо країну.І головне, Вчитель, це про учнів. Бо вчитель, який не має учнів, може бути оратором, демагогом, та ким завгодно, але він перестає бути Вчителем.Пишу цей текст і усвідомлюю, що навіть війна може тебе вирвати з професії вчительства, але само вчительство з тебе ні.В мене були гарні вчителі, від яких я намагався брати щось для себе (і як треба і як не потрібно робити), вийшло, що вийшло, але ДЯКУЮ ВСІМ і ВСІХ пам’ятаю!Зі святом колеги!!!
#діалог_з_тренером.Не про гормони і мордор.На прохання Владислава Прокопенко ( @AMAXACLA ) висловлюю свої думки стосовно частини скандалів, які відбулись протягом Олімпійських ігор в Парижі.Отже, одним з найбільш обговорюваних, став випадок зі спортсменкою в боксі, яка нібито хлопець, але виступала серед дівчат. (складне для формулювання і для розуміння речення).Що маємо (про що говорили). Дві спортсменки, які виступали в вагових категоріях до 57 та 66 кг, перемогли достроково своїх суперниць і виглядали не дуже жіночно. Була ціла історія з тим, що їх суперниці достроково програвали зі словами “мене ще ніхто так сильно не бив” та “ хотіла врятувати своє здоров’я”. Насправді все в цій історії максимально просто і складно водночас:Обидві ці спортсменки народились дівчатками.Вони не робили операції зі зміни статі.Все ж просто, це означає, що вони дівчата і проблеми немає.Звідки ж тоді “ростуть ноги” претензій стосовно статевої належності?Виявляється на Чемпіонаті Світу в них начебто брали тест, який показав наявність Х та Y хромосом і тест показав, що в них ХY поєднання, що означає належність до чоловічої статі (жіноча ХХ), але тест на рівень тестостерону (“чоловічий” гормон і за його кількістю можна ідентифікувати стать, або вживання стероїдних препаратів). Тож наче вони і чоловіки?, але це не точно і МОК (Міжнародний Олімпійський Комітет) заперечує достовірність зроблених тестувань.І от тут ми підходимо до місця, з якого таки “ростуть ноги” ІВА міжнародна боксерська організація, яка проводила отой “хромосомний тест” станом на зараз не є легітимною в світі і очолює її Умар Кремльов (роzіянин). І після втрати, всіх позицій своєї педерації, вони, як ніхто зацікавлені в дискредитації Олімпійського турніру з боксу, о їх туда не пустили.Так от тепер, коли пазли склались в картинку, картинка виходить така собі.1.Те, як виглядають ці дівчата, це відбиток виду спорту і їхньої генетики та бачення краси. Можна подивитись на борчинь, важкоатлеток, штовхальниць ядра і т.д. Вони виглядають дууже по різному, хтось більш жіночними, хтось менш (на наш суб'єктивний смак), але можуть собі це дозволити, чи не так?2.Коли ти кажеш, що тебе ще так не били, то може варто краще тренуватись? (бо дівчата, яких звинувачують, насправді в своїй кар’єрі неодноразово програвали дівчатам).3.ВСі, хто знайомий з антидопінговими вимогами МОК, розуміє, що спортсменок тестують постійно, в тому числі тоді, коли вони не очікують і проскочити в цьому потоці тестів. надзвичайно важко.Тож, коли бачите новину, поцікавтесь, чи не тхне від неї болотом, бо рашка, як не нашкодить, то хоч нагадить…
TGLIST.COM.UA
