#діалог_з_тренеромПропаганда.Перед тим, як висловити власну думку, давайте трохи зануримось в термінологію.Пропаганда – це навмисне поширення інформації (фактів, аргументів, чуток, а іноді й неправди) з метою впливу на громадську думку та формування певних поглядів, часто через ЗМІ, щоб досягти політичних, ідеологічних або інших цілей, іноді використовуючи емоційне маніпулювання замість раціонального переконання.Вже напевно, навіть той, хто не чує та не бачить зрозумів, що ця війна є гібридною (тобто ведеться не лише на лінії зіткнення), а ще ця війна “когнітивна” тобто війна за розум та усвідомлення. І от тут одним з головних різновидів зброї, є пропаганда. Вона спрямована (як і будь який когнітивний вплив) на 4 сторони. Учасники війни зі свого боку ( військові та цивільні)Партнери які вас підтримують.Учасники війни з ворожого боку (військові та цивільні)Їхні партнери. Навіщо я тут навів так багато пояснень?Бо, можливо це допоможе читачу зрозуміти наступні тези.Коли щось потрапляє в ваш інформаційний простір, багажно зрозуміти, ким і з якою метою поширюється.Якщо впевнені, що зробили вірні висновки, підтримуйте (поширюйте) своїх, протидійте, або як мінімум не поширюйте ворожі.Якщо не впевнені в власних висновках - не пи..діть! Бо з великою ймовірністю, виявиться, що ви підтримували не того, кого хотіли, або замість підтримки нашкодили.Спробую пояснити на пальцях, наприкладі Куп’янська і фото Президента на фоні стели.Обидві сторони намагаються довести, що контролюють цей населений пункт, це важливо, як демонстрація стратегічних успіхів. Виступив пуйло, з промовою, що “ми контролюємо”, виступив Зеленський з фотографією на фоні Стели та посилом “хрін ви контролюєте, населений пункт настільки наш, що Президент може до нього заїхати”.Для нас насправді важливо, чий контроль, бо це наша земля, але не менш важливо хто і що думає стосовно цього.А тепер тренуємось, в критичному мисленні.Кому вигідно поширювати інформацію про успіхи рашки? А кому України? Хто розганяє зраду стосовно монтажу фото (не та сітка, чи прапор?) в чиїх інтересах?А тепер погортайте стрічку і подумайте, хто серед вашої інформаційної бульбашки зрадник, а хто корисний довбой.б.І навіть, якщо виявиться, що ознаки довбо…ізму є у вас, не засмучуйтесь, краще зробити висновки і щось змінити. ніж жити в хмарах власного довбо..бізму на користь ворогу, бо це тільки один, навіть не самий яскравий приклад.
#діалог_з_тренером Не тільки про чорне.Важко стриматись від оцінювальних суджень, коли пишеш допис на гострі теми, але спробую показати, що можна (і треба) шукати та знаходити позитивні речі, навіть там, де їх здавалось би немає.Тож, в продовження вчорашнього допису, ті самі теми, але під іншим ракурсом. Бо задавав питання, без відповідей від себе.Спорт поза політикою? НІ! І насправді є яскраві приклади, коли спорт стає рупором. Згадайте (або подивіться, якщо пропустили) момент, коли Українські каратисти (діти) відмовляються від фото на п'єдесталі з представником країни-терористки. Від цього відео віє шаленою енергетикою нашої боротьби. Подивіться (послухайте) інтерв'ю Ярослава Амосова, який сьогодні вночі дебютував в UFC, він ЗАВЖДИ говорить про війну в Україні, навіть там, де наче аполітично забороняють це робити.Культура поза політикою? НІ, і це добре, що такі "персонажі", як ольєжка, потапка, настька та їм подібні знаходяться за межами нашої країни. Лишилось тільки зробити так, щоб вони сюди ніколи і не повертались, а Україна народить та виховає нові покоління насправді класних виконавців, свідченням тому є 2 місце нашої дівчинки на дитячому Євробаченні.Ну і стосовно Куп'янських розбірок на верхах, так вони є в медіа просторі, сподіваюсь, що це не торкнеться напряму тих, на кому тримаються та відбиваються позиції, на солдатах, сержантах та офіцерах, які безпосередньо виконують завдання в смуггах відповідальності своїх підрозділів.Ну і що може бути краще, ніж вигляд сумних ї..ал москальських пропагандонів, коли вони смакуючи лайно, роблять вигляд, що смокчуть цукерку.Тож, нам своє робити. Вмикаємо критичне мислення та акцентуємось на позитивному не впадаючи в мрійливе очікування дива, бо дива треба робити власними руками.
#діалог_з_тренеромЧергові новини без натяків, але для роздумів, без оптимістичних ноток.Вимальовується нова рубрика, де я просто даватиму новини, без власних оцінювальних суджень (можливо їх висловлю в коментарях). Тож, поїхали:МОК зняли заборону на участь спортсменів з країн- терористок в юнацькій олімпіаді. Спорт поза політикою?Самозакоханий півень олєжка віник, в своєму інтерв’ю каже про те, що “не мова винна, а інша нація, навіть не нація а їхні правителі, а російськомовні пісні він перекладати не буде, бо люди просять не перекладати” . Його досі слухають? Він лідер думок? Так культура поза політикою.І це не все, але подібне лайно повільно вспливає в моїй стрічці, тож, щоб не смерділо обмежусь лише цими фактами. Та, коли вони починають з’являтись на фоні торгів (обмірковування, аналізу, спекуляцій) на тему умов довгострокового миру. Невимушено згадується вікно Овертона, а критичне мислення шепоче “та всі все “схавають”, “перетравлять” і будуть спортсмени виступати, “співаки” - співати, а втомлені поїдуть на море, платити гроші москалям та обійматись з ними при зустрічі.А що там в нас? Та все. як завжди. Навіть успішну операцію в Куп’янську перетворили в поле для міряння амбіціями командувачів, замість того, щоб використати тактичний успіх, в стратегічній перспективі в медіа боротьбі за позиції в переговорах та спілкуванні з партнерами.Без оцінювальних суджень не вийшло та вже, як є…
#діалог_з_тренеромНе про новини.Напевно, щоб канал був цікавим, варто оперативно реагувати на події, які відбуваються.Оперативно поки що не виходить, тому спробую наздогнати, тим більше, що чомусь (насправді я розумію чому) практична кожна новина, яка потрапляє в інфопростір ще довгий час мусується, обговорюється, хоча часто не варта в принципі обговорення.Отже,з того, що муляє очі останнім часом:Тема перша - волонтери в формі, повага до військових і т.п. Насправді все здавалось би просто і мало би бути закладено в прості формулювання. а) військова форма та знаки розрізнення - для військових. б) таке поняття, як взаємоповага. Крапка.І наче всі вже висловились в підтримку тієї, чи іншої сторони (далеко без урахування поняття “взаємоповага”) та і можна розходитись. Але учасниці потроху підкидають на вентилятор напевно з урахуванням того, що чиє слово завершально-той і переміг. Хоча програє в цьому не опонент, а українська нація, де чергові чвари поміж собою виходять на рівень ненависті до ворога зовнішнього.Тема друга - Гончаренко, який (для тих, хто може не в темі) лупанув допис в стилі яника часів “розквиту” “Астанавитесь!” Головна теза треба зупинитись та мир. Ну з миром ясно (не ясно, як) а от з зупинитись зовсім незрозуміло, що, де, коли зупиняти. Тому тут просто процитую слова мого побратима Друга Бика “А я ж давно казав, що Льошу Гончаренка треба приспати чи, принаймні, стерилізувати, а ви мене не послухали.” краще і не скажеш.Тема третя - перемовини двосторонні, трьохсторонні пункти мирної угоди і конспирологія навколо цього. Що сказати, я вже давав якось прогноз на результати перемовин, схоже, що він актуальний і зараз, бо не зважаючи на кількість сторін, реальні інтереси жодної з них не співпадають з інтересами інших. Тому пріоритетом стане готовність йти на компроміси, тут Україна в найскрутнішому положенні, бо практично кожен з компромісів від нас може вартувати нам державності в короткотривалій або довготривалій перспективі.Що лишається? Боротись, вкладатись в нашу спільну перемогу та не акцентувати увагу на шаленому обсязі інформаційних вкидів. Пам’ятаємо,що метод “перенасичення інформацією” або створення “інформаційного шуму” це також метод когнітивного впливу, в даному випадку ворожого.
#діалог_з_тренеромНе про ігри.Одразу вибачусь за можливо некоректні порівняння, але мені так зручніше образно висловити те, що відбувається.Якщо війну порівняти з грою хотів написати про футбол, який не дуже полюбляю, але війна, це смертельна гра на вибування. Де вибування не тимчасове.Почали ми її одразу в меншості, причому суперник (ворог) почав до сигналу про початок (ну просто вирішив і розпочав). Навіть до наших воріт майже впритул підійшов, проте захист спрацював бездоганно і суперник відкатився.В цій грі немає суддів. Хоча вони ніби і думають, що судять, в реальності лише засуджуючи спостерігають (бо бояться одного з гравців) тому побоюючись потроху допомагають нашій команді, але так, щоб суперник не образився.Весь час ми грали лише на нашому боці поля, один раз зайшли на поле суперника не закріпились, вийшли.Тепер суперник б’є нас по ногах, з порушеннями правил, бо в їхній “грі” правил не існує, вони сподіваються, щоб бруд і безкарність візьмуть гору.А ми потроху починаємо бити в бік їхніх воріт. Ще недобиваємо, але це вже стає схоже на парну гру, а не гру в одні ворота. Їм це не подобається, але тепер нам має бути пох…, трееба просто бити частіше.Нас все ще менше, лавка запасних стрімко скорочується, а нові гравці не підходять, проте команда тримається і буде триматись.Всі порівняння невипадкові і натяки непрозорі.Але ж як хочеться пробити пенальті, так, щоб їхнього воротаря поламало…
#діалог_з_тренеромРубрика #абетка_націоналіста добігає свого завершення і сьогодні літера “Х”І слова, які сьогодні розглянемо наче і вживаються часто в повсякденному житті, та розуміємо ми їх по різному.ХОРОБРІСТЬ. Це чеснота, завдяки якій можливо робити те, на що інші не наважуються. ЇЇ можна плекати та вдосконалювати, та коли говоримо про націоналістів, то хоробрість базується на Ідеї та Мотивації. Хоробрий не той, хто не боїться. Хоробрий, це той, хто іде на зустріч власним страхам.“Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо того вимагатиме добро Справи”!Хоробрість зростає та тримається на ХАРАКТЕРі, який наче хребет несе на собі всі інші чесноти. Справжній характер не ламається обставинами, він тільки гартується та стає міцнішим. Наших попередників не зламали ні тюрми, ні війни, ні вимушена еміграція та концтабори. Нам є на кого рівнятись і заради кого бути сильними.Напевно символічно, що саме сьогодні 115 років тому народився Ярослав Старух пластун, член ОУН, автор тексту “12 прикмет характеру українського націоналіста”, який став доповненням Декалогу та дороговказом для прийдешніх поколінь українських націоналістів.ХОРУГВА, ХОРУНЖИЙ ці слова про тяглість традиції від часів козаччини, визвольних змагань до сьогоднішніх підрозділів, які плекають Націоналістичну Ідею. Напевно саме тому прапори таких підрозділів, як 3 ОШБр та 3 АК мають вигляд Хоругви, а в самих підрозділах існує надпотужний напрямок внутрішньої роботи, яку здійснює Хорунжа служба. Хорунжі, це ті, хто несе вогонь Ідеї в підрозділи на бойові позиції та власним прикладом надихають інших.
#діалог_з_тренеромПродовжуємо рубрику #абетка_націоналіста і сьогодні літера "Ф"Здавалось би і слів небагато на цю літеру, але є одне, яке саме сьогодні на чаші терезів дорівнює багато інших, бо без нього і не буде інших.“ФРОНТ”. Слово, яке колись було присутнім в нашому житті завдяки героїчним книжкам, фільмам, пісням. Але зараз фронт є тим кордоном, який відділяє добро від зла, світло, від темряви.Він став тим лакмусом, який позначає різницю між бути і здаватись. Він дарує справжнє побратимство і нажаль забирає найкращих. І зараз я абсолютно не хочу нікого знецінювати, але фронт є один, там де зона бойових дій.Решта міцний, (або не дуже) ТИЛ. Без якого фронт неможливий та і не потрібний. Бо він саме заради тих, хто в тилу і б'ються ті, хто на фронті.Тож, економічний, освітній, культурний і ще дуже багато надзвичайно важливих напрямків, яким можна придумати назву (можемо поміркувати разом), але вибачте, не фронт.Критикуючи - пропонуй.Пропоную, “економічний напрямок боротьби”, бо виживати економіці в умовах війни, як назвати, як не боротьбою.Освітній напрямок боротьби, бо незважаючи на всі складності (онлайн-офлайн навчання, блекаути, обстріли) завдання Вчителів формувати той фундамент знань та чеснот, на яких буде триматись майбутнє Нації.Культурний напрямок боротьби, має зайняти всі ніші, витіснивши звідусіль москальський продукт і це непросто.Далі можна продовжувати, або запропонувати власне бачення.Та передусім, зробити донат на перевірений збір або людині, яку знаєте особисто. Це так просто і так важливо.Тоді і фронт зможе встояти і тил не перетвориться на фронт.
#діалог_з_тренеромПродовжуємо рубрику #абетка_націоналіста і сьогодні літера #діалог_з_тренером Напевно з цієї літери треба було починати нашу абетку, бо саме з неї починається слово яке є найважливішим для націоналіста.УКРАЇНА.І я не буду писати розлогих текстів, про її важливість для нас. Бо всі сенси закладені в сакральному тексті, який вже написаний в 1936 році одним з лідерів ОУН Осипом Мащаком. За однією з версій основний текст Молитви був написаний ним на стіні Львівської в’язниці кров’ю. Текст Молитви декілька разів доповнювався та змінювався.Сьогодні, на мій погляд надзвичайно важливо, щоб до цього тексту були дотичні максимальна кількість українців.Знайте, послуговуйтесь, борітесь!Україно, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного завойовника батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат революцій, радісним гомоном Софійських дзвонів. Нехай душа моя в тобі відродиться, славою твоєю опроміниться, бо ти, Пресвята, все життя моє, бо ти все щастя моє. Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць в похмурі ранки, принеси мені зойки катованих у льохах, у тюрмах і на засланнях. Щоб віра моя була гранітом, щоб росла завзяттям міць, щоб сміло йшов я в бій, так, як йшли герої за тебе, Свята, за твою славу, за твої святі ідеї. Щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів твоїх, невинну кров помордованих дітей твоїх, величну смерть героїв української нації і тисяч інших незнаних нами, що їх кості порозкидані або тайком поховані. Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму, страху нехай не знаю я, й не знаю що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму, зрости мене до ясних чинів, в чинах нехай знайду я смерть, солодку смерть в муках за тебе, і розплинуся в тобі та вічно житиму в тобі.Відвічна Україно: свята, могутня, соборна!
#діалог_з_тренеромПісля тривалої перерви продовжуємо рубрику #абетка_націоналіста і сьогодні літера “С”Насправді на цю літеру можна було б підібрати десяток важливих слів, та я зупинюсь на декількох (на власний розсуд).СОБОРНІСТЬ. Україна єдина та неподільна! ворог намагається відкусити, те, що зможе, та все почалось навіть не в 2014 році, а з того моменту, як ми почали використовувати словосполучення “Західна Україна”, після підписання Акту Злуки 22 січня 1919 року, коли Українські землі об’єднались. Це якась окрема держава? Ні, так було треба, щоб сіяти розбрат. Західноукраїнські землі, на заході України - це про територіальне розташування. Все інше маніпулятивно розділяє (як і східна, чи південна або північна Україна) За Єдність та Соборність ми воюємо! “…Відвічна Україно! Свята! Могутня! Соборна!” слова з Молитви Українського націоналіста дають нам дороговказ.СІЧ - тяглість військової та державотворчої традиції, це те, що є в нас і чого немає в них. Маємо пам’ятати, цінувати, пишатись та плекати козацьку традицію, як у війську, так і в системі виховання.“І чужому навчайтесь і свого не цурайтесь” заповів Великий Кобзар, а ми все намагаємось вигадати щось своє.“СЕНС” - це той стрижень, який наче хребет тримає Національну Ідею та Державність.В 3 Армійському корпусі створена Хорунжа ланка, як структура тих, хто допомагає бійцям знаходити Сенси, тримати стрій та підтримувати вогонь Ідеї. Людина без Сенсів не живе, а існує та не спроможна до боротьби, країна, без сенсів не здатна до існування, бо швидко втрачає ідентичність та перетворюється на придаток для іншої країни.Отже,Маємо Сенси!Пам’ятаємо про великі дні наших визвольних змагань!Маємо Україну Соборну на неподільну!І буде вона від Сяну до Дону!
🇺🇦 Василь Макух: живий смолоскип свободи5 листопада 1968 року у центрі Києва на Хрещатику український патріот Василь Макух вчинив акт самоспалення на знак протесту проти російської окупації України.Його останніми словами були:«Геть окупантів!»«Хай живе вільна Україна!»Василь Макух народився 14 листопада 1927 року на Львівщині. У юності вступив до лав УПА під псевдо «Микола». Був поранений у бою, потрапив у полон і пройшов через катування в енкаведистських в’язницях.10 років провів у таборах Мордовії та Воркути – не зламався й не зрадив побратимів.Після звільнення жив у Дніпропетровську, підтримував зв’язок із колишніми побратимами, залишався вірним ідеї боротьби за незалежність України. Коли побачив, як радянський режим продовжує нищити українську націю, він зробив свій останній крок – жертовний і свідомий.Самоспалення Василя Макуха стало першим актом такого протесту у підрадянській Україні. Цей вчинок передував самоспаленню Яна Палаха в Чехословаччині і став символом внутрішнього опору поневоленого народу.Василь Макух залишився в історії як людина, яка буквально запалила себе, щоб розбудити Україну.Він жив і загинув за принципом першого пункту Декалогу Українських Націоналістів:«Здобудеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за неї».Підписуйтеся на ресурси Хорунжої служби:Instagram | YouTube | Telegram | Threads
TGLIST.COM.UA
