Сьогодні я побачив два графіки про Трампа та розвиток американської науки🤔 Загалом, ключові ідеї такі:1️⃣ політика Трампа привела до того, що все менше іноземних науковців/науковиць прагнуть потрапити в США2️⃣ в 1930-х політика нацистів мала аналогічний вплив на німецьку науку (що видно з графіка про Нобелівських лауреатів з фізики, яких в Німеччині не було взагалі з 1933 по 1945)🧐 Власне, в історії соціології цей ефект помітили ще в 1980-х: соціологічна теорія "буяла" в Європі (особливо Німеччині до 1930-х), а далі центр "тяжіння" змістився у США. Втім, в 1980-х спостерігався зворотній рух: кількість впливових теоретиків/теоретикинь з Європи, перевищила кількість їхніх колег з Америки. Бо багато теорій 1950-х створені в США людьми, які втікали від Гітлера (Козер, Шюц, Бергер, Лукман, Блау, Адорно, Горкгаймер, Маркузе)🧐 Тому я й пишу тут багато про німців 1920-х, бо це цікава, хоча і втрачена традиція. Як і наша українська, яку спершу "викосили" більшовики, а потім і Друга світова війна
📦 Пакунок 3️⃣🔥 Одна з ключових авторок в дослідженнях зв'язку релігії та націоналізму — Женев'єв Зубжицкі📖 Спокійна революція. Національна ідентичність, релігія та секуляризм в Квебеку🔥 Кумедно, що в оригіналі немає ні спокійної, ні революції — Beheading the Saint, тобто Обезголовлюючи святого... Вочевидь, польські видавці вирішили, що з такою назвою в Польщі книга не продаватиметься🔥 Найвідоміша книга Зубжицкі — Хрести Аушвіцу, в якій вона аналізує польський націоналізм після 1991 року і його стосунки з релігією. Образ книги походить від хрестів, які польські націоналісти встановлювали в другій половині 1990-х біля Аушвіца, намагаючись в такий спосіб "переозначити" колишній нацистський табір смерті в місце пам'яті про поляків, знищених нацистами. Насправді ж Аушвіц є символом Голокосту, а тому таке переозначення викликало дискусії і суперечки в самій Польщі🤔 Ця ж книга Зубжицкі — про Квебек та зв'язок релігії та ідентичності в Америці. Наче й далеко від нас, але не зовсім. Тому ще один must read 🙂
Вчора я писав про Гриба наприкінці світу Анни Цзин (на фото), де авторку зарахував до post-ANT, тобто когорти продовжувачів досліджень Бруно ЛатураА зараз дізнався, що Анна Цзин на 5 років молодша від Латура. Тому чи можна її зараховувати до post-ANT, чи вона належить до співтворців цього підходу?Також я виявив, що Анна Цзин — дружина Джеймса Скотта, книгу якого готує до друку видавництво "Човен" в перекладі Галини ГерасимДжеймс Скотт — одна з ключових фігур в сучасній антропології. Він помер 2024, але встиг особисто підтримати ідею українського видання своєї книгиТак, це не перший такий випадок: 2012 р. незадовго до своєї смерті Елінор Остром написала передмову до українського видання своєї культової книги Керування спільнимЗ одного боку, прикро, що автори встигають прийти до нас заледве за кілька місяців до своєї смерті... А з іншого, радує їхня підтримка України!Але останнім часом ситуація змінюється. Минулого року український переклад Снайдера від "Човна" ледь не вийшов раніше від оригіналу!
Сьогодні помер Валерій ШевчукЛегендарна постать в нашій літературі. Стилістично неперевершений. Його Срібне молоко настільки вдало відтворює стиль письма XVII ст., що деколи не віриться, що це авторський текст, а не цитати з першоджерел. Око прірви — готичний детектив про ранньомодерне Полісся: XVI ст., серед лісів з'явився самопроголошений пророк і чудотворець. І ось двоє монахів отримують завдання дізнатися, що ж відбувається в глухому селі, відрізаному від світу прадавніми лісами...Звісно, Дім на горі та Три листки за вікном — твори, про які згадують першим ділом, коли говорять про Валерія Шевчука. Але я так і не прочитав Мор — повість про епідемію чуми у Львові початку XVII ст.Валерій Шевчук переклав Літопис Самійла Величка! В батьків на полиці стоїть цей монументальний двотомник, виданий на початку 1990-х. А ще ж були інші переклади джерел з української літератури. І двотомна Муза Роксоланська — історія ренесансної та барокової української літератури!І це лише частина його доробкуВічна пам'ять
26 квітня — річниця трагедії на Чорнобильській АЕС. Невпинно ми наближаємося до 40-ої річиціПро Чорнобиль написано багато книг, але серед них я хочу виокремити дві📖 Марія Мицьо. Полиновий ліс (Ї, 2006)📖 Галя Аккерман. Пройти крізь Чорнобиль (Либідь, 2018)Обидві є майстерними репортажами — про Зону відчуження. Обидві поєднують історію регіону та аварії на ЧАЕС з антропологією пост-Чорнобильського ПоліссяВ обох книгах мене вражає, перш за все, "ефект присутності": обидві авторки наче переносять нас до ЧАЕС чи покинутих сіл поруч. І хоча книги написані 20 і 30 років після трагедії, вони набагато краще передають жах аварії та її наслідків, ніж книга Алексієвич "Чорнобильська молитва". Аккерман ще й показує, де Алексієвич бреше і фальсифікує свідченняКнига Мицьо — це "природн(ич)а історія" Зони. Англійською саме так двозначно і звучить підзаголовок її книги — natural history. В ній багато про людей, а ще більше — про природу❓ А які книги про Чорнобиль Ви б порадили почитати, дорогі підписники?
🥳 У видавництві "НК–Богдан" нарешті вийшла довгоочікувана:📖 Урсула Ле Ґвін. Світ вигнання та ілюзій[Переклад — Наталя Михаловська та Марія Великанова]🥳 Якби ця книга вийшла 20 років та ще й в такому чудовому оформленні (спеціально додаю фото з каналу "НК–Богдан"), то моєму щастю не було б меж!🥰 Тішуся, що видавництво "НК–Богдан" не боїться відходити від усталеного, але хибного прочитання прізвищ західних авторів та авторок. Зокрема, "Clifford Simak" тепер "Сімак", а не "Саймак" — як і читав його сам автор🤔 Щодо цього томика, то не знаю, чи читатиму. Як не як, минуло 20 років від першого прочитання. І зараз я вагаюся, як тепер "звучатиме" мені творчість Ле Ґвін. І остерігаюся розгубити ті світлі спогади, які збереглися з часів старшої школи🔥 Але тішуся, що Ле Ґвін говоритиме до нових поколінь українською мовою. І це чудово, як на мене!🤔 Зрозумів, що в дописі ні слова, чому це видання — подія. Доведеться або робити окремий допис, або просто сказати, що це одна з ключових фігур в soft sci-fi...
#відгук #прочитане #кінгфішер📖 Т. Кінгфішер. Те, що тривожить мерців (Жорж, 2025)[Переклад — Наталія Гоїн]➡️ початокТому мене твір Кінгфішер роздратував. Він виявився "біднішим" на ідеї, питання та образи порівняно з оригіналом. Навіть більше: те нове, що було додано в твір, виглядає повторенням інших творів, зокрема — Лавкрафта (який сам надихався По на ранньому етапі своєї творчості). А також сама авторка називає інший твір, з якого запозичила ключові зміну в сюжеті. Але я не буду цей твір називати, бо це одразу заспойлерить весь сюжет. Але за цих умов в мене виникає питання: що нового дає цей ретелінг порівняно з оригіналом? І моя відповідь: та особливо нічого.Але тоді залишається ключове: То навіщо потрібен цей ретелінг? І з цим питанням Т.Кінгфішер не справилася, а тому її твір виглядає вторинним і похідним, а тому — прохідним... А шкода: могла вийти набагато цікавіша історіяPS. Деякі ретелінги настільки маскують своє походження, що вже й не здаються ретелінгами! Але, наприклад, "Гобіт" Толкіна — це ретелінг "Беовульфа": Толкін вирішив подивитися, як виглядала б боротьба з чудовиськом, якщо до неї став не могутній герой, але пересічний британець (так, це осмислення Толкіном свого досвіду Першої світової війни). Але це інша історія: ретелінг, який перестав бути ретелінгом!
Кілька днів тому перекладач та дослідник українського перекладу Богдан Стасюк виявив цікаву історію🔥 1970 в журналі "Всесвіт" вийшло оповідання Айзека Азімова "Сховище"🤔 От тільки в Азімова такого оповідання... немає🤔 Звісно, в СРСР часто міняли назви перекладених творів — з різних причин🤯 Але от імена персонажів та сюжет видалися Богдану Стасюку дуже знайомими😵💫 І виявилося, що це оповідання "Foster, you're dead!" (1955) Філіпа Кіндреда Діка🤔 Чому в 1970 Діка видали як Азімова? Тим більше, що саме це оповідання російською виходило ще в 1958!1⃣ Дік став неугодним в 1960-х? Цілком може бути, адже в оповіданнях Діка СРСР постає доволі демонічним ворогом США2⃣ Перекладачі випадково приписали оповідання Азімову? Володимир Аренєв в коментарях до допису написав, що оповідання Діка виходило в американській збірці, де на титульній сторінці великими літерами фігурує Азімов. (І там цікава історія, але вже її не переказуватиму — прочитайте в коментарях до допису Богдана Стасюка)🤯 Ось така загадка!
🥳 Оце нещодавно приїхала новинка, яку я й не сподівався отримати зараз: на сайті видавництва книга вийде друком аж 28 травня!🤔 Невже видавництво недооцінило читацький інтерес і зробило замалий перший тираж?📖 Юджин Вебер. Із селян у французи. Творення модерної нації (Наш формат, 2025)⚠️ Формально книга має інший підзаголовок: "Модернізація сільської Франції 1870–1914". Але в ній йдеться саме про націєтворенняℹ️ Вебер аналізує, які соціальні інститути творили Францію. І тут багатьох може чекати здивування. Адже Вебер починає з дуже несподіваної тези: станом на 1870 значна частина населення Франції не ідентифікувала себе з французькою нацією. Хоча Францію вважають першою модерною нацією в Європі, але національна ідентичність охоплювала лише верхні прошарки суспільства. Ситуація змінюється в останній чверті ХІХ ст.❓ З допомогою яких інститутів?🔥 Ось це й аналізує Вебер!🔥 І цим його праця досі актуальна (їй вже 5⃣0⃣ років!): як зміцнювати ідентичність — не лише якими ідеями та розмовами, але й діями!
📣 Українською вийшла книга📖 Людвіґ фон Мізес. Соціалізм (WellBooks, 2024)🔥 Класик економічної думки — про економіку та соціологію соціалізму❓ Інтригує?⚠️ На жаль, на сайті видавця годі знайти структуру книги, як й інформацію: з якого видання робився переклад. А це дуже важливо, бо Мізес написав цю книгу... 1922 року. Вражає? 500+ сторінок аналізу соціалізму, який на той момент існував не більше 4 років. І якого Мізес в очі не бачив. І якого до пуття й не досліджували❗️ Щоправда, Мізес згодом доповнював видання — 1932 року. І це вже краще, але... Сталінізм розгорнеться на повну 1932 року (Голодомор, а потім — Великий терор). Тому про що пише Мізес?❗️ Щоправда американське видання 1950 р. робилося з видання 1932 р. з доповненнями, які Мізес надиктував перекладачу. І саме це видання на Заході є "канонічним": Інститут Мізеса в 2009 перевидавав саме переклад 1950 з доповненнями Мізеса❓ Але з якого видання зроблено український переклад? Ось це загадка та невідомість🔥 Але класно, що є такі видання!
TGLIST.COM.UA
