#відгук #прочитане #кінгфішер📖 Т. Кінгфішер. Те, що тривожить мерців (Жорж, 2025)[Переклад — Наталія Гоїн]➡️ початокТому мене твір Кінгфішер роздратував. Він виявився "біднішим" на ідеї, питання та образи порівняно з оригіналом. Навіть більше: те нове, що було додано в твір, виглядає повторенням інших творів, зокрема — Лавкрафта (який сам надихався По на ранньому етапі своєї творчості). А також сама авторка називає інший твір, з якого запозичила ключові зміну в сюжеті. Але я не буду цей твір називати, бо це одразу заспойлерить весь сюжет. Але за цих умов в мене виникає питання: що нового дає цей ретелінг порівняно з оригіналом? І моя відповідь: та особливо нічого.Але тоді залишається ключове: То навіщо потрібен цей ретелінг? І з цим питанням Т.Кінгфішер не справилася, а тому її твір виглядає вторинним і похідним, а тому — прохідним... А шкода: могла вийти набагато цікавіша історіяPS. Деякі ретелінги настільки маскують своє походження, що вже й не здаються ретелінгами! Але, наприклад, "Гобіт" Толкіна — це ретелінг "Беовульфа": Толкін вирішив подивитися, як виглядала б боротьба з чудовиськом, якщо до неї став не могутній герой, але пересічний британець (так, це осмислення Толкіном свого досвіду Першої світової війни). Але це інша історія: ретелінг, який перестав бути ретелінгом!