Як пороблено.Викладачі деяких київських вишів піднялися на захист свого колеги з Карпенка-Карого. Ви вже, напевно, бачили допис пана Юлія з Києво-Могилянської академії, у якому він висміює студенток, які наважилися заговорити про домагання.Якщо вас недостатньо нудить, можете також сходити у коментарі на Українську правду, подивитися, що люди пишуть на адресу дівчат.Але пересічним громадянам можна пробачити їхню тупість, зверхність і недалекоглядність. Мабуть. Я не пробачаю, бо не вважаю відсутність мозгів пом'якшувальною обставиною, але хтось може знизити планку очікувань і пробачити. Але до викладацької спільноти у мене є кілька слів. Пишу як мама, не як письменниця. Цього року моя дитина закінчує школу. Я дивлюся на доньку та її однокласників і розумію, яка це дорогоцінність.Діти, які вивчилися в українській школі. Діти, які досі лишаються у Києві, звично бігають в укриття, роблять уроки під завивання сирени, живуть, планують своє майбутнє. Як їх мало, і як з кожним тижнем навіть, не місяцем, стає все менше. Їх вивозять за кордон зі страшною силою, а наша влада робить усе можливе, щоб прискорити виїзд. Чесно, я не знаю, як ви плануєте роботу своїх закладів на найближчу перспективу, навіть на рік-два. Які у вас прогнози у середній перспективі, з ким ви збираєтеся працювати.Але я знаю одне. Ці діти заслуговують на найглибшу повагу. Їхня цінність, кожного з них, непомірно висока. До них потрібно підходити так, як ви підходите до чиновників або депутатів, от з таким же рівнем трепету і делікатності. Всі намагання самоствердитися, потішити власне его або вивищитися за рахунок цих дітей поховають і вас самих, і ваші заклади. Ласкаво просимо у новому світі, який змінила війна. Звикайте.
Дивіться, сьогодні вже Veteran Hub оголосив про призупинення роботи гарячої лінії (психологічна допомога) і закриття центру у Вінниці через припинення американського фінансування. Така ж ситуація буде у багатьох грантових проектах і розробках. Для нашої прикладної та фундаментальної науки це буде великий удар. Як нещодавно з'ясувалося, наприклад, безпілотники, які Зеленський нічтоже сумняшеся записав на свій рахунок, насправді вироблялися за американські гроші. А хто тепер платитиме? Зараз обтічно повідомляють про зупинку допомоги в освітній та енергетичній сфері. Я вже не здивуюся, якщо цією допомогою виявляться зарплати учителям. Не по чотири тисячі доларів, як обіцяв Зеленський, але все таки.Думаю, ми прозріємо з реальних обсягів підтримки, щойно вона припиниться.У зв'язку з цим питання. Які заходи вживає уряд для перекриття цих ризиків. Які зміни вносяться у державний бюджет, як розподіляються статті витрат. Хто підхопить ті напрямки, які зараз провиснуть на невизначений термін? Просто нагадаю, що Вовина тисяча роздавалася під тим приводом, що у міжнародних партнерів утворилися залишки на рахунках, яким в уряді не знайшли кращого застосування, аніж розтикати на підкуп виборців Зеленського. Мені здається, зупинка американської підтримки - один з наслідків такого розпорядження. Американці офігіють, коли почнуть розбиратися із цими "залишками".
Що там у вуха вдувають? Європа втомилася від України? Щось непомітно. Принаймні остання подорож Петра Порошенка свідчить про інше. Віце-президентка Єврокомісії Кайя Каллас, голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марк Міхельсон, комісар ЄС з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, Голова делегації Туреччини у ПА НАТО Мевлют Чавушоглу, співголова польско-української парламентської групи Марцин Босацький. Це неповний перелік офіційних осіб з якими зустрівся Петро Порошенко. І звісно те що примусило зелену ОПУ фігурально позеленіти – тепла зустріч Петра Порошенка із генсеком НАТО Марком Рютте. Втомилася Європа? Ну звісно, якщо відправляти до Європи Мар’яну Безуглу та інших чуваків у флісках та тактиках і з неголеними рилами – від такого будь-то втомиться. А з представниками Європи треба працювати, а не видавати їхню щирість за свої досягнення, а як щирість закінчиться – плакатися «ай, нам клята Європа не допомага!»Про що говорив Порошенко? Про необхідність надавати Україні фінансову допомогу. Про ситуацію на фронті і взагалі в Україні. Про необхідність посилення санкцій. Ще про те чому Україна зараз захищає спільні цінності і тому допомагати нам – в інтерсах Заходу. Союзникам це треба казати постійно – хоча б тому, що Москва їм постійно вливає у вуха прямо протилежне. А ще союзникам треба дати розуміти, що оті у флісках і в «неймовірним інтелектом» Безуглої – це не вся Україна. Є й інша Україна – доросла. Та що б’ється і тримає фронт. Україна патріотична.
У меня часто спрашивают, кто такие "позитивные" блогеры, о которых иногда вспоминаю.Так вот пробегитесь по своим подпискам.Те ЛОМы, которые сейчас натянули отрешённое ебало и старательно молчат по поводу судилища над боевыми генералами, вот это и есть позитивные. Они не напишут ничего в поддержку судилища, не напишут ничего против. Они всегда промолчат в совсем уж пиздецовых темах. В темах, когда формулировка " військовий командир проігнорував наявні розвіддані, оцінив наступ росіян на даній ділянці «як малоймовірний», та відповідно віддавав накази та розпорядження підлеглим, які не відповідали реальній обстановці, що у підсумку призвело до трагічних подій на лінії фронту" автоматически потянет за собой вопрос о шашлыках на майские и почему собственно с той же формулировкой не судят Зеленского. Тут не напишешь по методичке, палюбому позор будет даже среди ядерной подписоты. И они молчат. С предельно сложными ебальниками. У них слишком много хлопот для реакции на это событие. Они потом напишут про куртку ПП.
(Бойового офіцера, полковника Іллю Лапіна кинули за ґрати. Без права внесення застави).Як нанести максимальний удар по мотивації старших офіцерів, тобто тих, хто приймає рішення під час ведення бойових дій? Дуже просто! Прикриваючись пафосними гаслами про… кгм… справедливість, почати кидати за грати полковників та генералів. І вже завтра, максимум післязавтра, командири інших бригад та батальйонів почнуть прикривати своє ж «завтра» тонами паперів. Рапорт. Ще один. На рапорт рапорт. Зверху донесення. Потім ще одне… «Прошу забезпечити»… «Таким складом неспроможні»… «Доводжу до вашого відома», і так далі. Ніякої ініціативи. Жодних ризикових рішень. А навіщо? Аби потім опинитись в залі суду в кайданках? Та нє… Краще згадати золоте армійське правило, «Більше паперу, чистіша дупа». Що від цього виграє українське військо? Питання риторичне. Чи можуть бути неправильні дії у військових? Звичайно ж. Тим паче Статути так прописані, що доїб@тись можна до стовпа. Те що країну не готували до великої війни, в цьому звісно ж ніхто не винен. А ось в даааанному випадку… Та й карта… та сама паперова карта являється документом. Не знали? Ну тепер знаєте. Бойовим документом. І якщо ти вчасно не наніс на неї обстановку яка може змінюватись щохвилини, то… приїде потім потужний полковник, який, (ти не дуже, а ось він дуже), вміє перевіряти правильність та своєчасність нанесення обстановки на карту і… суши сухарі. Щось не зрозуміло? Треба розібратись? Розбирайтесь. Але ж навіщо ви тих, хто колись рятував ваші блискучі дупи, коли ви країну порівнювали із хвойдою, кидаєте за грати? Втечуть закордон? Ну вони ж не Слуги народу, не куницький та інший ЗЕлений непотріб… І все ж таки, за ґрати. Хоча, якщо би генерал Галушкін, полковник Лапін та інші хотіли втекти, то з травня у них для цього було безліч часу. Але, вони бойові офіцери та генерали, які на відміну від вас, потвори ЗЕлені знають, що таке честь! p.s. На фото, полковник Ілля Лапін «Бронза». Літо 2015 року. Зона проведення АТО. Тобто тоді, коли його сьогоднішні судді змивали повістки в унітаз та знімали фільми для росії.Буду вдячний за репост
Ах, якби тоді, три роки тому, централізовано евакуювали музеї, дитячі будинки, геріатричні пансіонати і військові шпиталі. Якби чесно сказали: ситуація один з десяти. У кого є можливість, проведіть зимові канікули на західній. Дітей і жінок хоча би відправте до весни, а там видно буде. Якби ж "Мрію" прибрали з Гостомеля. Це ж не важко було, вона ж на льоту... Херсонський художній....Я не говорю про військові справи, без мене є кому про це розказати. Не говорю про Маріуполь, там слово живим свідкам. Я можу сказати про себе - ми з батьками і дітьми могли б не їхати 36 годин до Франківщини. У нас були ресурси і можливості виїхати з комфортом заздалегідь, якби від влади надійшов чіткий сигнал. І я дуже рада, що ми не змогли виїхати по Житомирській трасі, яка стояла наглухо. І не ломанулися через Бородянку. Ми не злетіли у провалля підірваного мосту, як деякі машини вночі, і не потрапили під гармати росіян. І ще ми якимось дивом вибралися з Києва, коли на метро біля мого дому сталася перестрілка між своїми, бо у загальному хаосі військові не налагодили контакт і подумали, що у місто заходить ворог. Пам'ять стирається, люди стираються. Чим далі, тим більше зусиль буде докладено, щоб замилити ці епізоди. Але поклавши руку на серце, всі ж розуміють: можна було інакше. Можна було хоч спробувати, дати мізерний шанс. Тому, що зробив Зеленський, нема виправдання. От нема і все.
Петро Порошенко передав 20 Мавіків з тепловізорами хлопцям які взяли в полон перших російських найманців з КНДР. Хлопці-вояки із ССО та з 95-ї бригади ДШВ, розділили приз навпіл. У зв'язку із цим кортить запитати відомого волонтера і актора Сергія Притулу, який вже встиг висміяти Порошенка за обіцянку надати 20 мавіків з тепліками тим хто добуде перших КНДРівських найманців. Ми тут нещодавно дізналися що критикувати людей, які допомагають фронту - то робота на ворога. Я промовчав коли вивалювали в багні порохоботів, "Справу громад" і Фонд Порошенка - хоча багато сказати міг.Мені цікаво, пан Притула усвідомлює що своїм коментарем вніс розбрат в спільноту українців що захищають Батьківщину? Спрацював на ворога... Пану Притулі вибачитися не кортить? Ну або надати хлопцям що зловили КНДРівців якусь рівнозначну допомогу? Блогеринь, що публікують скани чатів, до яких їх мали необережність долучити, бо "в них харам на критику тих хто допомагає фронту" я не питаю. Все очевидно, їхній "харам" я бачив зблизька.
Сьогодні день народження Степана Бандери - людини знакової в історії України. До Бандери ставитися можна як завгодно. Але навіть вороги України визнають - все своє життя Бандера присвятив боротьбі за волю України. Боротьбу за незалежність України Бандера почав ще в юності, як член УВО та ОУН. багато разів був заарештований польскою владою, посмакував Львівською та Берестейською в'язницею, ще й концтабором Заксенхавзен. Зрештою загинув Бандера від руки агента КДБ. А подумати! Міг же вести цілкром спокійне мирне життя. Міг собі без проблем з польською владою закінчити Львівську політехніку зроюити кар'єру агронома, обслуговувати заможні маєтки, заробляти нехиле бабло. Міг виїхати за кордон і непогано жити у США або в Західній Європі. Натомість... Зараз мені вельми дивно, коли Бандеру вихваляють відверті ухилянти, або типи які й близько не підходять до фронту або до волонтерських ораганізацій. Які розповідають про "економічний" або "культурний" фронт у тилу. Смішно. Бандері вони б хай таке розповіли.
Скажіть, а бажати перемоги у наступному році - це вже занадто наївно, так? А я все одно бажаю. Це головна мрія, яку транслюватиму у простір думками цієї новорічної ночі. Мрію, щоб ми встояли. Щоб врятувалися наші діти, щоб у них було дитинство і можливості для навчання. Дуже хочу, щоб трималися наші батьки. Їм вкрай важко, підводить здоров'я, кожна тривога і кожна атака віджирає дні життя. Тримайтеся, рідні, вам ще потрібно побачити агонію путіна на власній очі.Друзі, дбайте про себе. Ми повинні стати адептами здорового способу життя по можливості. Звертайтеся до лікарів, будьте раціональними, зібраними і уважними до себе. Тому що ми з вами повинні побачити на власні очі що? Правильно.Дівчата, дорогі мої. У часи війни ви спромоглися створити сестринство. Щодня ми бачимо, якими сильними і класними можуть бути жінки, яка це нестримна сила. Ваша підтримка і приклад, який ви показуєте одна одній, безцінні. Хай наступний рік для всіх нас буде. Давайте домовимося рівно за дванадцять місяців писати нові підсумки. Ми уявлення не маємо, що на нас чекає - але я вірю, що ми все одно будемо підтримувати одне одного. У темні часи проявляється і сяє найкраще у душах людей.
Юрій Гудименко Зараз буде болюче. Готуйте каміння.«Міністерство внутрішніх справ України у взаємодії з іншими інституціями впроваджує нову систему на загальнодержавному рівні… […] Максимальний пріоритет – безпека в навчальних закладах, передусім у школах по всій країні. Поліцейський у школі – обов’язково!..»Це цитата із промови Володимира Зеленського «План стійкості» у парламенті 19 листопада цього року. Я провів невеличке розслідування, не виходячи з кабінету і не злізаючи з телефона, щоб зʼясувати, звідки і чому ці слова зʼявилися. Результат наступний: На деякі міністерства за декілька днів до промови (комусь раніше, комусь з затримкою) з Офіса Президента спустили задачу – підготувати декілька пунктів (тез) реформ, які готуються, які реально можна зробити і яку можна презентувати публічно. Міністерство внутрішніх справ, на яке також спустили це розпорядження, вставило свої декілька пунктів. Вочевидь, на відміну від інших міністерств, у МВС всі реформи пореформовано, проблем у особового складу немає, злочини розкриваються миттєво і так далі, тож ключові пункти, які МВС вставило в промову Зеленського, наступні:а) в кожній школі в Україні має бути постійно присутній мінімум 1 (один) представник МВС;б) на входах в школу треба встановити металодетектори. Крапка.Чому саме ці пункти? Тому що вони дозволяють вбити декількох зайців за один постріл.Перше – це спосіб заховати від війни тисячі поліцейських Департаменту поліції охорони (тому що звичайно що ніхто не буде ставити на охорону шкіл патрульну поліцію – патрульні будуть працювати на вулицях і воювати на війні, як і зараз). Причому кількість поліцейських для охорони буде тільки зростати. Бо там же мова і про рамки-металошукачі, вірно? І він же ж буде якось працювати, цей металошукач. І потрібно буде робити особистий огляд. І виходить, що потрібні одночасно мінімум один поліцейський і одна поліціянтка – бо після перших же обшуків старшокласниц поліцейськими-чоловіками батьки цих старшокласниць винесуть на вилах і школу, і рамку, і самих поліцейських. Тож потрібно багато, багато поліцейських. А це – збільшити штат, збільшити обсяг грошей, зарплат, це закупки рамок, це закупки амуніції, машин і так далі. Зважаючи на закритість МВС і закупівель в них – це клад, скарб, подарунок. І це друга причина.А третя – що під лозунгом «захищаємо дітей у школах» це все їм зійде з рук. Вже зараз у поліції охорони 16000 здорових чоловіків, які на 100% заброньовані від армії. А тепер же треба набрати ще, бо охорона шкіл – це додаткове навантаження на додачу до охорони магазинів і квартир. І звичайно всі мають бути без вад, сильні та здорові. І звичайно, всіх забронювати. Бо хто проти цього – той проти дітей, той проти безпеки в школах, той ворог, ату його.Ну окей, ату мене. Бо я вважаю, що ніщо так не загрожує безпеці дітей, як ворог. Що зараз каби, ракети, шахеди вбивають дітей, і мати піхоту та ПВО важливіше, ніж мати охоронців в школі, які все одно не зможуть знаходитись у всіх місцях, де вашу дитину можуть образити. А якщо ми хочемо захистити дітей в школах, то хай Міносвіти по областях і громадах проводить тендери серед приватних охоронних компаній, які і не заброньовані як правило, і їх легше змінити, якщо вони працюють не так як треба. Поліцію ж не зміниш, поліція одна.І мені здається огидним прикриватися дітьми у явному намаганні розпиляти бюджети і створити черговий підрозділ «силовиків», куди можна за бабки приписувати синків мажорів, щоб ті мали бронювання і можливість розмахувати ксивою в «Гудвайні».Молодший сержант Гудименко доповідь закінчив, можете кидати каміння.P.S. Сину 10 років, живе і навчається в київській школі.
TGLIST.COM.UA
