Зоя Казанжи Я не здавала гроші на Охматдит. Ні, не тому, що прозорливо передбачала, що там почнеться трешняк. Саме тоді мій товариш мобілізувався, ми збирали гроші на потрібне. Знайома написала про тканину на сітки. Інша знайома оголосила збір на авто. І я резонно подумала, що допоможу тим, кого знаю і де мої кошти важливіші. Наступного дня вже пішли повідомлення про виділення грошей з держбюджету. Про те, що перед війною одне відділення (будівлю?) відремонтував Порошенко і повідомив, що готовий відновити його знову. А потім почався оцей вселенський скандал, від якого не просто соромно. Від якого опускаються руки і хочеться міцно заплющити очі, щоб не бачити покидьків, які почали знущатися. Фонд по збору грошей, як виявилось, повʼязаний з Охматдитом був лише назвою. Отже, хто не знає, історія така. Спочатку той фонд оскандалився з тендером, бо притягли за вуха своїх, щоб гарно освоїти зібрані по копійці кошти. Тоді і міністр Ляшко, і головний лікар запевняли, що наведуть порядок і все буде добре. Більше того, всі зібрані кошти будуть переказані до державного бюджету. Нагадаю, мова йде про 378 мільйонів гривень! Зараз інші новини. Ще кращі, аніж до цього були. Тепер цей благодійний фонд відмовляється віддавати гроші взагалі, бо підозрюють, що передача грошей державі несе - тадам! - корупційні ризики! Аргумент знаєте який? Що фонд не зможе проконтролювати вартість робіт. Вони зробили вигляд, що забули, як за вуха притягли в переможці тендеру запорізьку фірму «Буд-технолоджі», яка з 14 учасників дала третю за дороговизною пропозицію. Десяток інших учасник запропонував виконати роботи значно дешевше – від 42 до 286 мільйонів. Однак всі вони були проігноровані.І я не можу не написати, що оця фірма-переможиця запропонувала найбільшу ціну за ремонт фасадних композитних панелей «Reynaers» та оздоблення внутрішніх стін НР-панелями. Тоді, завдяки журналістам Наших грошей, оцю хуєту зупинили. А зараз інша проблема. Керівник БФ Євген Вембер просто послав всіх. Міністр Віктор Ляшко звернувся до поліції. Відкрито кримінальне провадження. В.о. гендиректора Охматдиту Володимира Жовніра відсторонено від виконання обовʼязків до завершення перевірки. А керівник фонду Євген Вембер заявляє, за усним розпорядженням міністра нічого не буде перераховувати, бо немає правового механізму. Бінго, якщо коротко. А треба було сраними віником гнати всіх з самого початку, коли міністр і гендиректор вилізли на прес-конференцію відмазувати фонд від скандалу з тендером. Ібо нє фіг покривати схеми. Ніякі, ніколи, ні з ким. Єдине, що є позитивного в цій історії, це робота журналістів. Якби не вони, ділки на чужому горі квітли і збагачувались далі. От тому потрібна незалежна журналістика - витягувати на світ Божий все лайно, якого тут достатньо.
"Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings зменшило довгостроковий рейтинг України з рідня С до рівня RD (обмежений дефолт). Це впливає на ставку по кредитним грошам для України"(с)"25 липня міжнародне агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту України в іноземній валюті до "C" з "CC" (з ймовірного до неминучого)"Помнится, где-то в середине своей каденции Зеленского его "эффективные менеджеры " внезапно начали нам рассказывать, что дефолт - это не страшно. Ещё были инвест-няни, которые должны были опекать инвесторов и обеспечить приток валюты в страну.Потом было несколько скандалов, когда инвесторы уходили со словами "Да ну нахуй, у нас нет столько денег на откаты".Ну и вот закономерный итог.И странно удивляться, что постоянно всплывает тема пересмотра зарплат военным и выплат беженцам, денег просто нет. Деньги ездят кэшем в багажниках замминистров, конвертируются в дома на Пиренейском полуострове и автопарки любителей быстрой езды. Эффективный менеджмент в исполнении квартала неочикуванно оказался потужным растаскиванием всего,что плохо лежит. Мышей из гос.резерва помните? Это всё они. Когда мыши попадают в гос.резерв, так и получается. И хрен их оттуда выгонишь: там три линии обороны и крыша в лице президента, который этих мышей назначил смотрящими.
Зі свого життєвого досвіду можу сказати, що люди, які з самого початку розповідають, що нічого не вийде, це неможливо, недоцільно, затратно і взагалі такого ніхто не робив – часто виявляються правими. Особливо у тому випадку, коли у команді не знайшлося нікого, хто б виштовхав їх ногами за двері. Так, ми у дуже скрутній ситуації. Так, на «старих» ділянках фронту все напружено. Так, росіяни обстрілюють мирні міста, магазини і школи. І ще ми втрачаємо по кількасот метрів щодня на Донеччині, це правда. Але як можна не бачити, що росіяни в паніці від операції на своїй території, для них це як удар ножем у живіт, і що втрати людей, техніки і території для них виявилися безпрецедентними, такого ніхто не чекав і не був готовий. Ну і що? – нудять наші ж українці. – Ну і що далі? Де ваш план наступу, вимагаємо оприлюднити на фейсбуці. Я не знаю, де план. Було б дуже дивно, якби знала 😊 У Безуглої пошукайте. Знаю тільки, що такі плаксії – вони як вампіри, завжди висмоктують сили, уповільнюють, перешкоджають і пхають палки в колеса. Від таких треба триматися подалі, хай самі між собою щось придумують і впроваджують у життя, якщо зможуть.
На тлі новини про те, що влада Малі розриває з Україною дипломатичні відносини через нашинкованих вагнерівців, не можу змовчати.Але спочатку дисклеймер: я географічний нуль. Об'їхавши за своє життя більше країн, ніж автори деяких підручників з географії, все одно на карті можу показати тільки Україну :) тому ні на яку експертність не претендую.Але знаю, що кілька років тому у Малі відбувся державний переворот. Там зараз править справжня хунта, генерали. У країні точиться війна, загони хунти захоплюють міста власної країни з активною допомогою росіян. Там присутні і російські найманці, і зброя, і фахівці. Під шумок росіяни захапали родовища, вагнерівці контролюють видобуток цінностей (яких саме - золота чи діамантів, це не до мене питання, а до мого географа). У самій країні нема нашого посольства, і взагалі нічийого нема, звідти навіть французи вшилися. Наш посол є десь по сусідству, виконує посольські функції у вільний від роботи час, я так думаю, коли сільпо закривається. От йому малійська хунта і висловила своє фе через треті руки. Моя неекспертна думка така: наші спецслужби мають кошмарити російських військових злочинців по всьому світу. І ми маємо право про це говорити, пишатися і навіть приписувати собі чужі заслуги на цьому полі, якщо такі раптом виникнуть. Сонце сходить і заходить, зима змінює літо, українці - найкращі солдати у світі, російські найманці будуть виловлені у кожній норі, порятунку для них нема ніде.Даруйте, якщо моя думка не вписується у вашу зраду. Я не експерт, як було сказано вище.
Коли пані Ярослава Гресь оголосила про вихід своєї команди з проекту United24 відразу після збору астрономічної суми на відбудову Охматдиту, я не зовсім повірила вказаній причині виходу. Це звісно дуже суб'єктивно, але "ми прийшли у проект на початкову розкрутку, але підзатрималися на два роки, і от нарешті настав час... Залишаємося друзями." Як на мене, це більше схоже на пристойну причину розлучення, яку оголошують далекому колу знайомих. Що там насправді сталося, знають тільки безпосередні учасники. Але подальший скандал із завищеним удвічі прайсом на відбудову за участі запорізької фірми наводить на думку. Навіть дві думки:1. Тікають навіть ті, хто до останнього співпрацював, затиснувши ніс пальцями, щоб не дихати смородом. Тікають, рятуючи залишки своєї репутації. Є ризик, що дуже скоро це все завалиться і накриє руїнами усіх, хто не встигне вискочити. 2. Судячи з розпилів на Охматдиті та меморіальному кладовищі - у фразі "крадуть як востаннє" слово "як" зайве. Крадуть відкрито, не соромлячись. Мабуть, щось знають? Відчувають швидкий кінець - я сподіваюся, кінець своєї зеленої богадільні при владі, а не України.Ну а щодо Охматдиту, чекаємо реакції від Наглядової ради фонду - там якраз зібралися люди, які ще не встигли чкурнути. По хорошому, після такого скандалу всі фінансові операції мають зупинитися для проведення аудиту, а до всіх фігурантів мають прийти у гості правоохоронні органи. Але це у більш-менш здоровому суспільстві.Наше дуже хворе.
Ми багато говоримо про удари Москви по нашій енергетиці, але чомусь не ставимо питання - навіщо? От чому вони вдарили на початку літа, коли принаймні в наших домівках тепло, а день набагато довший за зимовий? Очевидно, до зими які-ніякі, а об'єкти малої генерації з'являться, якщо не стараннями влади, то стараннями бізнесу. А десь і стараннями влади - знаю такі приклади. На цьому тлі буквально щойно сталася ще важлива подія. Останній російський сторожовий корабель накивав п'ятами з Криму, аби не бути потопленим українськими морськими дронами, або ракетою "ШтормШедоу". Парадоксальна ситуація. Відступаючи (набагато більш повільно ніж просторікує Москва) на суходолі, ми по факту відвоювали всю західну частину Чорного моря. Колись Україна ставала частиною Чономорських ініціатив, аби вивезти за кордон українське збіжжя - нині такої проблеми нема як явища. Нині Москва боїться потикатися на захід від Криму. Морським дроном в борт - це боляче, знаєте. У цей самий час Ердоган заявляє, що веде переговори з керівниками Росії та України, аби... відновити зернову ініціативу. Навіщо? А тому, що тепер зернова ініціатива потрібна не нам. Вона потрібна Росії. Бо Росія - теж виробник та експортер зерна. У вересні-жовтні російські елеватори стануть забиті під зав'язку - зерно треба буде вивозити на продаж. А між Новоросійськом і проливом Босфор плавають українські морські дрони - під чорними прапорами, наспівуючи двигунами "Йо-хо-хо! І баклага рому!"Коротше. Я вважаю, що Москва бажає обміняти припинення ракетного терору на коридор для своїх зерновозів (а на додачу й танкерів). Що робити у цій ситуації Україні? Правильна відповідь - не погоджуватися ні за яких умов. З банальної причини. Судно зі збіжжям під час пропливання якого на Україну не упадуть ракети - це десяток ракет які упадуть на Україну завтра, разом з тими які Москва зекономить поки судно плистиме. Україні треба згадати гасло британських приватирів "Топи їх всіх!" і діяти чітко за ним. Бо відновлення зернової ініціативи, означатиме що всі наші обстріли російських НПЗ підуть коту під хвіст. От тільки як себе поведе зелена влада? Побачимо.
Від цих історичних паралелей просто моторошно стає...17 листопада 1663 року у Батурині посланці московського царя привезли гетьману Лівобережної України Іванові Брюховецькому статті додаткової угоди, за якою гетьманська влада поміж іншим зобов`язувалася:- утримувати власним коштом окупаційні московські війська на території України;- заборонити українським купцям продавати зерно на Правобережжі, де воно було дорожче, - таким чином реальний ринок збуту залишався лише на Московії, де збіжжя скуповувалося тамтешніми купцями задешево й потім перепродувалося за кордон;- не вивозити горілку й тютюн в московські міста, адже це порушувало царську державну монополію.Ця угода завдавала серйозного економічного удару по Україні, а крім того ще й політичного. Брюховецький довго сперечався, але йому нагадали, що гетьманом він став за підтримки Москви на "Чорній раді" чотири місяці тому. Без підтримки Москви "мудрий український народ" його б не обрав. Так що гетьман є московським боржником і час розплачуватися.І Брюховецький підписав...Далі події розвивалися по висхідній. Брюховецький поступово втрачав підтримку "мудрого українського народу", який швидко розчарувався у гетьмані, котрий на виборах обіцяв знизити податки, а зробив навпаки; обіцяв соціальну рівність, а зробив навпаки; обіцяв зменшити вплив олігархів (закреслено) козацької старшини, а зробив навпаки; обіцяв децентралізацію (закреслено) обмеження впливу влади гетьмана, а зробив навпаки.Втрачаючи популярність серед "мудрого українського народу", Брюховецький мусив чим далі більше спиратися на Москву, а отже й більше залежати від неї. Відтак, через 2 роки після підписання Батуринських статей цар викликав Брюховецького до себе й змусив підписати ще одну "додаткову" угоду.За Московськими статтями 1665 року українські міста і землі переходили під безпосередню владу московського царя. Гетьману заборонялось вступати у дипломатичні зносини з іноземними державами. Вибори гетьмана мали проходити лише з дозволу царя і в присутності московських послів, новообраний гетьман мав приїздити до Москви на затвердження.Кількість московських військ в Україні збільшувалася, причому українці мали їх годувати. Їхні гарнізони розміщувалися тепер крім головних полкових міст і ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі і навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак). Збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод й усі збори йшли у царську казну. Українська Церква переходила у підпорядкування Московському патріарху.У якості "компенсації" Брюховецький "царською милістю" отримав титул боярина і земельні володіння неподалік кордону з Московією....А Брюховецького народ розідрав на шматки. Той самий народ, який за 5 років (майже день у день) до того обрав його на "Чорній раді" гетьманом з криками "Лише не Виговський" та "Гірше не буде".P.S.Історія нічому не вчить, вона лиш карає за незнання уроків(с)Народ, який не знає або забув своє минуле, не має майбутнього(с)(С) ПАВЛО БОНДАРЕНКО
Я не хочу вірити чуткам, що на Банковій вирішили зняти декількох генералів, зокрема Сергія Наєва. Ну не повністю же бовдурні йолопи сидять у високих кабінетах та керують країною?! Чи хтось нарив мемуари таварища Сталина та надихнувся його боротьбою із генералами? А може черговий агент, на цей раз умовний «Артемон» чи «Мальвіна», отримали вказівку з Лубянки і вирішили діяти в такий спосіб?Чесно? Відверто? Не хочу в це вірити. Бо наприклад у 2014 році, коли хтось петляв від першої, а може вже третьої повістки, Сергій Наєв командував сектором «Б». Для багатьох це нічого не каже. Але саме Донецький аеропорт входив до цього сектору.Але я розумію, що все це лірика. І можливо генералу дійсно хочуть «пришити» провал оборони півдня України. Ось тільки одразу виникає купа питань до грьобаних фахівців у військовій справі із диваном в руці. - А хто мусив оголосити збори першого оперативного резерву місяці за два до повномасштабного вторгнення? Щоби дві, а може і три бригади резервістів закрили той напрямок? Залужний? Наєв? Неа… Не вгадали. - А хто мусив в січні 2022 року оголосити військовий стан хоча би в прифронтових областях, щоби почати підготовку до вторгнення? Залужний? Наєв? Теж не вгадали…- Хто наприклад роками гальмував випробування САУ «Богдана»? Залужний? Наєв? І тут мімо…- А хто гоняв на лижах та пив оковиту менше ніж за два місяці до повномасштабного вторгнення, в той час коли генерали ламали собі голову, як стримувати орди асвабадителей? Ось вони, розвідувальні дані союзників. До повного пизд@ца залишились лічені тижні. Хтось бачив Залужного, або Наєва в Буковелі? Риторичне питання, да?Продовжувати? Нагадати до чого Банкова готувала всю країну? До ГРЬОБАНИХ шашликів. А тепер хтось хоче повісити всю провину на військових? А ви впевнені, що зможете подужати такий маневр? Військовим і не тільки військовим є що згадати і відповідно, є що сказати! Честь пане генерал! 🫡Шалений Кіт
(Із залаштунків нашої роботи, про це зазвичай не розповідають)Перед кожною великою поїздкою ми даємо йому довідку по вантажу: за кількістю, за вартістю, по розподілу. Фактична статистична інформація, нічого таємного. І дуже часто він просить пораду — на чому наголосити, що саме сказати, як коректніше пояснити.Що сказати цього разу? Що яскраво світить сонце — ми тягнемо черговий вантаж. Що дме сильний поривчастий вітер — ми тягнемо черговий вантаж. Що валить сніг та слизькі дороги — ми тягнемо черговий вантаж. Що йде дощ — ми тягнемо черговий вантаж. Ось сьогодні дощ...Рахунок кількості шин пішов на тисячі, рахунок на передані вантажівки на багато сотень, рахунок на прально-душові комплекси тепер перевалив за сто і також - "сотні".Мільярди гривень допомоги армії, частина з яких ваша. Вартість сьогоднішнього вантажу 16 831 123. Про те, що половина від Петро Порошенко, а друга половина ваша — ви в курсі. Про те, що нам завжди критично важливі ваші донати, також. І про те, що будь-яка допомога у розповсюдженні цього допису. Тому що...Тому що незалежно від погоди ми хочемо зібрати гроші на наступний вантаж і відвезти його в армію.
💳 ПРИВАТ245169 3305 2068 6400
💳 МОНО5375 4115 0177 8331
🌎 PayPal:
[email protected]🌎 Всі реквізити:https://spgr.org.ua/uk/donate/
Тільки зараз мала можливість лягти і вдумливо прочитати статтю у Time про Зеленського. Бо з того, що я одним оком бачила у телеграмі дорогою, картина взагалі нерадісна складалася. Ну бо коли вискакує повідомлення, що Шустер чомусь пише для Time, то можна з переляку вилетіти на зустрічну. Але фух, це не той Шустер :)Згодна з більшістю оцінок, для Зеленського персонально ситуація погіршується. Для нас ні, бо куди вже гірше? З дев'ятнадцятого року у нас стабільно погана ситуація з управлінням, і це просто диво, що ми тримаємося у таких умовах. У принципі, захід не має ілюзій щодо Зеленського і його команди, володіє повною інформацію про те, чим вони займаються і не переносить провину за їхні діяння на весь український народ. Принаймні, поки що не переносить.Зеленський змінний, а Україна вічна.Але повертаючись до статті. Там уже секретар РНБО Данілов вимагає у правоохоронців знайти джерела Шустера.Цитую:"Я думаю, що наші органи мають дати відповідь, що ж це за аноніми, які не вірять в нашу перемогу, а перебувають поруч із президентом".Не хочеться розстроювати пана Данілова, але "наші органи" ці джерела не знайдуть. Якщо питання стоїть у тому, хто ж злив дані журналістові.Ви ніяк не змусите Time розкрити свої джерела, у них залізобетонний імунітет, жоден суд у світі не накаже їм видати інформаторів. Тому починайте килимові арешти з боку опи. Хапайте усіх! Зробіть таку ласку.