📌 Верховна Рада двома законами по-різному врегулювала питання обмеження доступу до даних підприємств в публічних електронних реєстрах🖋️ Верховна Рада в один день, 21 серпня, прийняла відразу два закони, норми яких стосуються одного й того ж предмету – обмеження доступу до інформації в публічних електронних реєстрах стосовно певних категорій підприємств.📋 Більш вузько дане питання регулює законопроект 13420 про внесення змін до Податкового кодексу щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу (законопроект про Defence City).📒 Так, відповідно до прийнятої в другому читанні редакції з врахованою поправкою №1484 законопроект про Defence City доповнює пункт 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні електронні реєстри» підпунктом 4, відповідно до якого протягом дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування загальний доступ обмежується держателем відповідного реєстру в частині інформації (відомостей) про резидентів Defence City в порядку, визначеному Кабміном до:◾️ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,◾️ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,◾️ Державного земельного кадастру,◾️ Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України тощо,◾️ та інших визначених Кабінетом Міністрів України публічних електронних реєстрів.📂 Іншим законопроектом 11533, який також прийнятий в цілому як закон 21 серпня, той же пункт 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні електронні реєстри» доповнено (знов-таки) підпунктом 4, відповідно до якого протягом дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування у випадках, встановлених законом, доступ до публічних електронних реєстрів обмежується в частині інформації (відомостей) про юридичні особи, а також інших відомостей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, держателем відповідного реєстру в порядку, визначеному Кабміном.🔗Читати далі
Строки оскарження податкових повідомлень-рішень, в судовому порядку✍🏻 «В податкових спорах завжди точилися спори щодо строків звернення до суду при оскарженні податкових повідомлень-рішень.Один час існувала практика відповідно до якої податкові повідомлення-рішення могли оскаржуватися протягом 1024 днів з дня отримання платником податків відповідного акту індивідуальної дії згідно приписів ст. 102 Податкового кодексу України (ПК України).Потім Верховним Судом було скориговано вказану позицію на користь шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).А ще судове оскарження могло здійснюватися після вжиття платником податків заходів досудового врегулювання спору, тобто після адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення до Державної податкової служби України (ДПС). В такому випадку строк оскарження відповідно до положень КАС України становить три місяці, а ПК України вказує, що один місяць.В світі такого підходу законодавця до визначення строків для оскарження податкових повідомлень-рішень, постало питання, а як взагалі платнику податків визначитися, в який строк він може звернутися до суду, якщо вважає, що податкове повідомлення-рішення порушує його права та законні інтереси. І взагалі, з якого моменту треба обраховувати ці строки?», — Борис Калініченко, адвокат практики судового супроводу та вирішення спорів ЮК «АРМАДА», пояснює в статті
🌿 Для диверсифікації бізнесу фермери починають вирощувати артишок👤 Українські фермери дедалі частіше починають вирощувати артишок як один з варіантів диверсифікації свого бізнесу.📑 Про це розповів міжнародний експерт зі зберігання продукції та вирощування нішевих культур Павло Булгаков для журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І.». 📍Він уточнив, що нині в різних частинах Україні артишок вирощують на близько 5 га.📂 Павло Булгаков також займається вирощування цієї культури на Заході України, у Центрі та на Одещині.💬 «Такий досвід дозволить мені сформувати експертну думку щодо вирощування артишоку в різних кліматичних умовах і, відповідно, надавати практичні рекомендації щодо схеми висадки, термінів проведення робіт, використання гібридних сортів тощо», — пояснив фермер.🌱 Він додав, що в Україні культура споживання та ринок артишоків лише формується.❗️ Також поступово формується ринок збуту, адже здорове харчування стає все більш популярним, чимало закладів харчування вводять артишок у своє меню, тому він стає все більш затребуваним у споживачів.🔗Джерело
🖋️ В Україні аграрії масово втрачають землю: причина📖 Фермери масово втрачають землю через нереєстрацію договорів оренди. Про це попередила експертка з земельного права Вікторія Коваль.📄 Міністерство юстиції України зафіксувало зростання кількості скарг від орендарів, які втрачають права на земельні ділянки через відсутність державної реєстрації договорів оренди. Тільки у травні 2025 року Центральна колегія розглянула кілька десятків подібних справ.💼 Типова ситуація виглядає так: фермер орендує земельну ділянку протягом 10-15 років на підставі незареєстрованого договору, а потім з’ясовується, що власник уклав новий договір з іншим орендарем, який швидко зареєстрував свої права. У результаті перший орендар залишається без правових підстав для використання землі.💬 «Дуже часто на практиці орендарі не придають цьому значення, особливо щодо земельних ділянок у приватній власності», – застерігає експертка.👤 За її словами, така ситуація стала особливо поширеною після спрощення процедур реєстрації під час військового стану.🤔Всі договори оренди земельних ділянок підлягають обов’язковій державній реєстрації, і без цього орендар не має захищених прав на земельну ділянку. Експерти радять фермерам невідкладно зареєструвати всі наявні договори оренди, щоб уникнути втрати землі.🔗Джерело 👉🏻 https://agropolit.com/news/30306-v-ukrayini-agrariyi-masovo-vtrachayut-zemlyu-prichina
🥔Замість картоплі – малина: як вирощують ягоду на Вінниччині📍У селі Велика Киріївка на Вінниччині місцеві жителі активно переходять від традиційного вирощування картоплі до малини. Вже кілька років тут малину садять навіть на присадибних ділянках, а урожай цієї ягоди стає дедалі важливішим джерелом доходу.💻Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Суспільне.👤Однією з перших, хто змінив картоплю на малину, стала Євдокія Немет. Вона розповіла, що все почалося, коли на виборах депутати порадили місцевим садити ягоди замість картоплі.💬«Донька запропонувала посадити хоча б 500 корчів, а син сказав: 'Ні, давайте дві тисячі'. Так ми і засадили, і вже не вирощуємо ні цибулю, ні моркву — тільки малину», — поділилася Євдокія.🌿Попри те, що цьогорічний урожай менший, а сама малина дрібніша через погодні умови, попит на неї не зменшився. За словами Євдокії, сезон збору затримався на два тижні, але люди все одно збирають усе, що є.💬«Малина боїться стресу, а через холодні ночі вона дрібніша і не дозріває так швидко», — пояснила вона.☺️Малиною займається й донька Євдокії — Галина Оніщук, яка засадила 350 м² на своєму городі.💬«Малина – сезонна культура. Вихід з неї більший, ніж з картоплі. Я краще куплю картоплю, а сама буду займатися малиною», — каже Галина.❗️В розпал сезону вона збирає до 200 кілограмів малини щодня.🗂️Збільшення попиту на ягоду стало і підставою для додаткових заробітків. Олена, яка переїхала з Харкова, допомагає збирати урожай.💬«Спочатку було важко, але зараз я збираю до 10-11 кілограмів щодня», — розповіла жінка.🤔Сім’я Кравчуків також вирощує малину на 25 сотках.💬«В селі немає багато роботи, тому вирішили займатися вирощуванням малини. Урожай тільки почався, але вже збираємо по 20 кілограмів щодня», — поділилася Вікторія Кравчук.💵Ціни на малину цього року коливаються. В середньому оптова ціна складає 110 гривень за кілограм, а проблем зі збутом поки що немає: місцеві продають ягоду замороженим і везуть її до великих міст.🌦️Сезон збору малини в селі триватиме до перших заморозків.🔗Джерело 👉🏻 https://propozitsiya.com/news/zamist-kartopli-malyna-yak-vyroshchuyut-yahodu-na-vinnychchyni
🤔Можна отримати штраф: експерти розповіли про особливості узаконення дому на дачній ділянці🏡 Українським землевласникам варто розібратися, як правильно узаконити садовий чи дачний будинок, тому експерти розповіли, які документи потрібні, скільки це коштує та чому це важливо. Про це пише портал Новини.LIVE.📑 Перед тим як узаконювати будинок, важливо зрозуміти, з чим саме маєте справу. Садовий будинок, згідно із законодавством, — це будівля для сезонного проживання, розташована в садовому товаристві або на індивідуальній садовій ділянці.📂 На відміну від житлового, такий об’єкт не має постійної житлової площі, а отже, не дає права на реєстрацію місця проживання. Але у 2022 році ситуація частково змінилася — завдяки законодавчим змінам стало можливим оформити там прописку після офіційного визнання садового будинку житловим.❗️ Процедура узаконення дачного чи садового будинку залежить від дати будівництва й площі об’єкта. Умовно вона ділиться на три типи:➡️ Будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року. Для таких об’єктів не потрібна процедура введення в експлуатацію.➡️ Будинки до 300 кв. м, збудовані з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року. Підпадають під так звану «будівельну амністію».➡️ Будинки, збудовані після 9 квітня 2015 року або тільки плануються. Оформлюються за загальною процедурою, що передбачає наявність будівельного паспорта.🔗Джерело 👉🏻 https://agropolit.com/news/30263-mojna-otrimati-shtraf-eksperti-rozpovili-pro-osoblivosti-uzakonennya-domu-na-dachniy-dilyantsi
🚚 Транспортні компанії Польщі зазнають збитків через відсутність зерна з України🚛 Транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали Польщі зазнають значних збитків через відсутність зерна з України. Про це повідомляє Rynek infrastruktury.🤔Протягом багатьох місяців польські кордони стикаються з серйозною проблемою нестачі імпортних товарів, особливо зерна з України. Це призводить до величезних фінансових втрат для підприємств та загрози звільнень працівників.👤 Генеральний директор групи CSL Лаура Головач зазначила, що вони розуміють негативний вплив надходження української сировини, сільськогосподарської продукції та зерна на польський ринок, і це не повинно відбуватися.📑 За її словами, важливо розрізняти дозвіл на транзит, що приносить прибуток польським портам і перевантажувальним терміналам, та дозвіл на введення товарів в обіг. Вона вважає, що блокування перевалки української продукції в Польщі є болючим для їхньої економіки.💬 «Ми помітили, що імпорт, особливо зерна з України, призупинений вже більше року. Польські термінали, ймовірно, всі, пустують і вимагають дуже високих експлуатаційних витрат. Ми також помітили, що в портах деяких країн, таких як Румунія, Німеччина і Туреччина, знаходяться великі обсяги зерна з України», — зазначила Головач.🔗Джерело
🧂На Прикарпатті відновлять промисловий видобуток солі📍 У місті Долина на Івано-Франківщині планують відновити промисловий видобуток солі. Про це повідомив очільник Долинської територіальної громади Іван Дирів у Facebook.❗️ Він зазначив, що Долинське родовище є одним із найстаріших в Україні — тут видобували сіль ще з десятого століття. До середини 20 століття Долинський солевиварювальний комбінат був одним із найбільших підприємств міста.💬 «Нарешті, після десятиліть занепаду є надія на повернення колишньої слави Долинській солі», — написав Іван Дирів.🤔Наразі тривають роботи над Проєктом розробки Долинського родовища. До його розробки залучені фахівці Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії «НІОХІМ». 🔺 Іван Дирів додав, що спецдозвіл на видобуток кам'яної солі (галіту) ще у 2023 році виграло харківське ТОВ «Планета комфорт».💬 «Відновлення видобутку солі в Долині — це не просто економічний проєкт. Це символ відродження, повернення до історичних коренів та відкриття нових горизонтів для регіону. Це шанс для Долини знову зайняти своє гідне місце на мапі соледобувної промисловості України», — підсумував голова Долинської громади.🔗Джерело
📌 Верховний Суд підтвердив обов’язок враховувати охоронні зони пам’ятки археології при наданні містобудівних умов та обмежень — справа про забудову біля Новоолександрівського кургану⚖️ Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у справі щодо захисту Новоолександрівського кургану – пам’ятки археології місцевого значення — під час забудови прилеглої території.🖋️Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 8 серпня 2023 року задовольнив позов Громадської організації до Управління інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Дніпровської РДА та Дніпровської РВА про визнання протиправною бездіяльність щодо порушень при проєктуванні житлових будинків у с. Новоолександрівка через відсутність обмежень для охоронної зони Новоолександрівського кургану; про визнання протиправним пункту Містобудівних умов та обмежень (МУО) через ігнорування охоронної зони та зобов’язання перевірити дотримання законодавства щодо охорони пам’ятки археології місцевого значення.🖇️ Суд першої інстанції виходив з того, що на момент видачі Містобудівних умов та обмежень відповідач був обізнаний про статус кургану як пам’ятки археології місцевого значення, однак не визначив у документах планувальних обмежень. Також суд вказав на протиправну бездіяльність Дніпровської РВА щодо неналежного розгляду заяви позивача.📖Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2024 року скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що затверджений у 2017 році Генеральний план села Новоолександрівка не містив інформації про пам’ятку археології місцевого значення, що, на думку суду, унеможливлювало визначення охоронних зон. Апеляційний суд також вважав, що оскільки відповідач видав нову редакцію Містобудівних умов та обмежень, то попередня редакція втратила чинність, і тому не було підстав для визнання бездіяльності відповідача.📂Верховний Суд скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, визнавши, що судове рішення не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, передбаченим статтею 242 КАС України.🔗Читати далі 👉🏻 https://sud.ua/uk/news/publication/334413-verkhovnyy-sud-podtverdil-obyazannost-uchityvat-okhrannye-zony-pamyatnika-arkheologii-pri-vydache-gradostroitelnykh-usloviy-i-ogranicheniy-delo-o-zastroyke-vozle-novoaleksandrovskogo-kurgana
🤔Передача в позичку даху будівлі сільськогосподарського призначення для встановлення сонячних панелей, не позбавляє власника майна пільги по сплаті податку на нерухоме майно⚖️ Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 05.02.2025 року по справі №500/6132/23 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про сплату податку на нерухоме майно власником будівель сільгосппризначення, частину даху яких вказана особа передала у позичку для розміщення сонячних панелей іншій особі, прийшов до наступних висновків:🗃️ …Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податковою пільгою є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.📚Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.🖋️ Отже, споруда (будівля) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності сукупності умов:🔹така нежитлова будівля віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;🔹власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник; 🔹така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.🔍Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 21 травня 2024 року у справі № 600/5153/23-а.🔗Читати далі
TGLIST.COM.UA
