Estadísticas de telegram channel - @zeigarnikeffect

НІМЕЧЧИНА-УКРАЇНА: інтелектуальні зв'язки — свіжий запис розмови Володимира Єрмоленка з батьком Анатолієм Єрмоленко про німецьке інтелектуальне середовище. Особливо цікаво Анатолій сказав про радянський «комунізм»: «забудемо про комунізм, бо це перетворені форми, симулякр»Це права (після приходу Сталіна) версія тоталітаризму із закритим марксизмом, який не має жодного стосунку до продуктивних форм марксизму на заході. Та й не треба забувати, що марксизм — результат західної інтелектуальної традиції, а на сході із ним як мавпи із гранатою повелись. Напевне, це наслідки цих ідей на територіях з відсутньою писемною культурою.І взагалі, неочікувано, Анатолій каже, що навіть є дослідники, що розглядають радінський режим як різновид російського націонал-соціалізму. Звучить логічно, тут стає у нагоді деколонізаційний (чи амбіколонізаційний) погляд на СРСР як на суто російське державне утворення. Щоправда, як тоді бути з українськими внесками у це державне утворення — питання окреме, складне і гостре.

КRАЙ — проєкт досліджень кіно. Це не критика чи інтерпретація, а безпосередньо філософські дослідження та осмислення (дослідження сутності образу, руху, часу, простору, людської екзистенції та інше). Нарешті є місце, де можна прочитати не про чергове російське кіно, яке ми так хейтимо, що розкручуємо (не важливо що ми говоримо, головне, що взагалі говоримо про щось), а про гарне кіно, про яке варто знати тим, хто кіно любить.Вони мають два напрямки: 1) KRAЙ.JOURNAL — електронне видання, з дослідницькими та іншими текстами про кіно. Там є тексти від молодих дослідників з філософських факультетів, відомого українського філософа Сергія Форкаша та британського письменника Габрієла Краузе. 2) KRAЙ.КІНО (Instagram) — простір зустрічі для тих, хто прагне осягнути досвід перегляду та обговорення кіно. Кіно-покази фундаментальних творів, що будуть включати роботу починаючи з організацією авторських прав та створенням субтитрів українською мовою (у нас немає перекладів на українську мову багатьох творів Годара, Трюффо, Ренуара, Полянського та інші) закінчуючи написанням статей. Підписуйтесь якщо любите кіно

Зараз в групах в тг несеться обговорення чергового нарікання, що музичної журналістики у нас нема, все погано, нових голосів не чутноІ я подумав навіть не про це. Бо це тема перетравлена вже купу разів і вона все одно впирається в питання грошей. Мене більше зацікавила думка про недопуск нових авторів писати про круту нову музику.Ми кілька разів оголошували набори авторів на Лірум. Причому мали і навіть зараз маємо під це бюджет. Не великий, але бюджет. Так от у 95% випадків автор приходив з одним (максимум, двома) матеріалами, які хотів написати. Частіше за все, це були матеріали, які або не підпадали під формат видання, або вимагали серйозної редактури. А на моменті, коли треба було написати про щось актуальне або важливе в моменті – ці автори зникали.Типова ситуація, коли приходить автор і каже "Я хочу написати про новий альбом Dua Lipa", ти кажеш "Супер, але ми видання про українську музику, можеш написати, наприклад, про DOROFEEVA?" і автор просто перестає відповідати.Люди дуже сильно плутають блогерство й журналістику. Ба більше, письмо "для душі" і професійне. Як журналіст – твоя задача писати, відповідно до теперішніх викликів, формату видання і інфоприводів. А не просто тоді, коли тобі прийшло натхнення і твій улюблений артист випустив альбом.Люди, які пропрацювали в редакціях якийсь час це чудово розуміють. Але зазвичай ці люди не пишуть постів про смерть тої чи іншої журналістики, бо надто добре знають як воно всередині.

проєкт про модернізм в Україні 1900 – 1930-х років, який розпочав своє світове турне наприкінці 2022 року, торік встиг побувати у трьох європейських столицях — Відні, Лондоні та Братиславі, зараз повернувся до Києва та експонується у Національному художньому музеїпрем’єра виставки “В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930” відбулася у листопаді 2022 року у Національному музеї Тіссен-Борнеміса (Мадрид, Іспанія). 2023 року проєкт демонструвався у кельнському Музеї Людвіга (Німеччина) та Королівських музеях образотворчого мистецтва Бельгіїконцепція виставки пропонує глядачам своєрідний екскурс історією розвитку модернізму в Україні, де модерністський рух розгортався на складному соціально-політичному тлі — руйнування Російської імперії, Перша світова війна, переворот 1917 року, нетривала незалежність Української Народної Республіки, зрештою, створення Радянської України. Парадоксально, але попри цей політичний хаос, українське мистецтво, у всіх його видах та проявах, переживало справжній розквітпроєкт представляє глядачам знакові твори Олександра Богомазова, Віктора Пальмова, Анатоля Петрицького, Михайла Бойчука та його школи, представників Культур-Ліги, Олександри Екстер, Еля Лисицького, Казимира Малевича, Давида Бурлюка та багатьох інших митців. Організатори кажуть, що це вперше західна публіка мала змогу побачити таку широку й ґрунтовну презентацію українського модернізму в усьому його стильовому розмаїтті без російського наративу. Зараз у Києві експонується лише частина зіркового міжнародного проєкту. «Рівно стільки творів, скільки дозволяють нинішні правила безпеки колекції», - кажуть музейникипро ці та інші закордонні проєкти присвяченні українському мистецтву, що відбувалися впродовж 2024 року, розповідаємо та показуємо на шпальтах #10 [есте́т] газети📌 замовити примірник 📸 фрагмент експозиції виставки “В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні” у Словацькій національній галереї у Братиславі. Відвідувач роздивляється роботу “Наречена” Федора Кричевського; справа — триптих “Життя” цього ж митця. Фото — Tetyana Bunyak для [есте́т] газети

​Друзі, радо запрошуємо на концерт Дмитра Радзецького (Київ)!Він завітає до нас з 8-ми струною MIDI Радз-гітарою власного винахіду. У програмі: ф'южн, ембіент, прог-рок.20 березня 19:00Art Area ДК м. Харків, вул. Чернишевська, 13 Квитки:https://kharkiv.internet-bilet.ua/uk/dmitro-radzetskiyВартість: 250 грн.На вході в день концерту: 300 грн.Дмитро Радзецький — автор і розробник єдиних у своєму роді унікальних 8-ми та 10-ти струнних MIDI Радз-гітар, які поєднують в собі гітару, бас-гітару і синтезатор.Максимально насичене звучання музики в сольних виступах Дмитра Радзецького нікого не залишає байдужим, адже ці виступи є прикладом «One Man Band», де авторська музика переплітається з сучасними технологіями та вражаючим візуальним супроводом.Засновник, керівник і диригент єдиного в країні “Українського Імпровізаційного Оркестру”, який працює в жанрах академічної музики і вільної імпровізації та джазу. Виступав з концертами і приймав участь у фестивалях академічної, експериментальної, джаз і рок-музики у багатьох містах України, Польші, Німеччини, США, Ізраїлю, Чехії, Словаччини, Нідерландів, Болгарії, Австрії, Франції.Співпрацював з такими видатними музикантами як: Тоні Левін, Пет Мастелотто («KING CRIMSON»), Мілош Єліч і Денис Глінін (“Океан Ельзи”), Ед Менн і Денні Уоллі (Frank Zappa Band), Філ Манзанера («Roxy Music», «Pink Floyd»), Стів Хеккет (“Genesis”).Наш простір знаходиться у підвальному приміщенні та має статус укриття.Чекаємо на всіх 🖤

4 червня у Києві Opera aperta покаже "GAIA-24. Opera del Mondo" — оперу, поштовхом для створення якої був підрив Каховської ГЕС та подальші зміни ландшафтів. Відеотрейлер"GAIA-24. Opera del Mondo" мовою театру розповідає про війну проти природи та війну проти людини. У виставі поєднуються протилежні речі: реп і опера, авангард і попкультура, фольклор і рейв. Опера складається з 3 актів: Songs of Mother Earth, Cabaret Metastasis, Dance for Mother Earth. Відео матеріали було відзнято на острові Хортиця. Тривалість опери – приблизно 120 хв.Опера «GAIA-24» апелює до давньогрецької богині Землі Гайї, а також до популярної серед екологів та антропологів теорії Гайї, яка пропонує розглядати сукупність живого та неживого наповнення нашої планети як єдиний взаємопов‘язаний організм.Після пересихання Аральського озера та катастрофи на Чорнобильській АЕС підрив Каховської дамби став одним із найбільш помітних екологічних злочинів російських колонізаторських режимів. Разом з тим, як і регенерація Чорнобильського лісу, 2000 квадратних кілометрів Дніпровського ґрунту, звільнені від сімдесятирічного полону штучної водойми, поступово повертаються до свого природного стану. Що можна побачити зараз з високих дніпровських круч правого берега, спостерігаючи одночасно театр війни, що палає, та регенерацію первинного річкового ландшафту? Повільну перемогу природи, швидку поразку людини.Посилання на квитки

НОВЕ ЖИТТЯ НА СТРІЧЦІ ЧАСУНам хочеться зберегти цю історію для майбутнього. 20 лютого на 75-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в основній програмі відбулася прем’єра українського документального фільму «Стрічка часу» Катерини Горностай.Цей фільм — про українські школи, вчителів та дітей, які змушені навчатися в часи повномасштабної війни і попри все проживати своє дитинство. Так, наприклад, серед героїв учасники й учасниці харківської художньої студії Aza Nizi Maza, а також учитель Борис Ховрях, який став до лав ЗСУ. Стрічку, що нині змагається за «Золотого ведмедя» та Documentary Award, представили її автори та герої фільму.У 2021 році в програмі Generation 14plus на Берлінському кінофестивалі Катерина Горностай вже представляла свій ігровий фільм «Стоп-Земля», який згодом отримав «Кришталевого ведмедя» від юнацького журі. Відтак, «Стрічка часу» — вже друга повнометражна стрічка режисерки, другий її фільм, що має прем’єру на Берлінському кінофестивалі, і водночас другий, що заглиблюється в тему школи, дітей та підлітків.Історичності й символічного забарвлення події додало й те, що 18 лютого, в розпал фестивалю, саме напередодні прем’єри, у кінорежисерів Катерини Горностай та Нікона Романченка (також режисер монтажу «Стрічки часу») народився син.Вітаємо батьків та зичимо щасливого майбутнього Berlinale baby!Відзначимо, що в основному конкурсі Берлінського кінофестивалю Україна представлена не вперше. 1997 року там відбулася прем’єра фільму «Три історії» Кіри Муратової. З тих часів Катерина Горностай перша українка, що претендує на «Золотого ведмедя».І нехай він буде! Життя переможе.Фото:1, 2 — Anna Savchuk/DW, 3 — Kateryna Tarabukina, 4 — Olha Bekenshtein,. 5 — Віктор Янкаускас, 6 — Євгенія Гапон, 7 — постер до фільму від 11-річного учасника студії Aza Nizi Maza та героя «Стрічки часу» Лева Давидченка, 8 — пресслужба для Суспільне Культура

«Горить»: Жанна Кадирова та Нікіта Кадан відкривають виставку-продаж сучасного мистецтваВиручені кошти підуть на відновлення майстерні FPV-дронів.Майстерню створила художниця Маргарита Половінко, яка нині перебуває у лавах ЗСУ. Там дрони приводять у бойову готовність та адаптують до військових завдань.У виставці беруть участь 35 українських художників і художниць із різних мистецьких спільнот і поколінь: Катя Алійник, Андрій Бойко, Юрій Болса, Мішка Бочкарьов, Регіна Буквич, Катя Бучацька, Ксенія Гнилицька, Наталка Дяченко, Аліна Заманова, Дана Кавеліна, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе, Аліна Клейтман та Богдана Косміна, Катя Копейкіна, Володимир Кузнецов, Дарія Кузьмич, Микита Кравцов, Юрій Лейдерман, Оксана Майстер, Люба Малікова, Кристина Мельник, Майя Павлівна Ніколаєва, Наталія Оліферович, Олег Парфьонов (Парфьон), Маргарита Половінко, Антон Саєнко, Олексій Сай, Богдан Сокур, Федір Тетянич, Ілля Тодуркін, Ольга Трегубова, Даша Чечушкова, Сана Шахмурадова Танська, Аліна Якубенко.

Резолюція Європейського парламенту від 23 січня 2025 року щодо дезінформації та історичних фальсифікацій Росії для виправдання її агресивної війни проти України. Вперше скористався ШІ для перекладу та тезування, тож ось текст оригіналу1 Засудження російської агресії: Однозначно засуджує неспровоковану та незаконну війну Росії проти України, вимагаючи негайного припинення всіх військових дій та повного виведення російських військ.2 Відхилення російських виправдань: Відхиляє всі заяви російського режиму, які виправдовують війну, наголошуючи, що жодні політичні, економічні, військові чи історичні міркування не можуть виправдати агресію.3 Засудження історичного ревізіонізму: Засуджує систематичне фальшування історії Росією, особливо щодо пакту Молотова-Ріббентропа, що використовується для маніпулювання громадською думкою та підриву ідентичності України.4 Відповідальність за радянські злочини: Засуджує невизнання Росією звірств радянської епохи та перешкоджання історичним дослідженням, що дозволяє нинішньому режиму відроджувати імперіалістичну політику.5 Воєнні злочини та звірства: Наголошує на численних воєнних злочинах, скоєних російськими військами, включаючи напади на цивільне населення, руйнування інфраструктури, тортури, сексуальне насильство та депортацію українців, особливо дітей.6 Підтримка розслідування МКС: Підтверджує повну підтримку розслідування Міжнародним кримінальним судом воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду в Україні.7 Спеціальний трибунал для агресії: Закликає до створення спеціального трибуналу для розслідування та судового переслідування злочину агресії, скоєного російським керівництвом.8 Протидія дезінформації: Закликає ЄС та держави-члени посилити зусилля для протидії російській дезінформації та іноземному втручанню, захищаючи демократичні процеси та зміцнюючи стійкість суспільства.9 Санкції проти дезінформаційних ЗМІ: Вимагає розширення санкцій проти російських ЗМІ, які поширюють дезінформацію, та ефективного виконання цих санкцій державами-членами.10 Занепокоєння щодо політики соціальних мереж: Висловлює глибоке занепокоєння щодо нещодавніх заяв керівництва соціальних мереж стосовно послаблення правил перевірки фактів та модерації контенту, що може сприяти поширенню російської дезінформації.11 Критична оцінка інформації: Заохочує громадян ЄС критично оцінювати інформацію, особливо ту, що стосується наративів, пов'язаних з Росією, та перевіряти факти з різних джерел.12 Засудження використання релігії: Засуджує використання Москвою православ'я для геополітичних цілей, особливо інструменталізацію Російської православної церкви.13 Відхилення ідеології "русизму": Засуджує націоналістичну імперіалістичну ідеологію та практику нинішнього російського режиму, наголошуючи на їх несумісності з міжнародним правом та європейськими цінностями.14 Збереження європейської пам'яті: Наголошує, що спотворення Росією історії України підриває колективну пам'ять Європи та становить загрозу для історичної правди, демократичних цінностей та миру.15 Вшанування жертв радянських злочинів: Закликає до більшого усвідомлення страждань, завданих радянським режимом, та вшанування його жертв, включаючи масові депортації, ГУЛАГ, Голодомор та інші звірства.16 Передача резолюції: Доручає своєму Президентові передати цю резолюцію відповідним інституціям ЄС, державам-членам та міжнародним організаціям.

​#cowoанонсиПропонуємо до уваги курс з Олександром Лойком - "Виміри гри"! 💐👇Час: 18:30-21:30, вівторки, 5 зустрічей28.01 (вт) - заняття з експертом04.02 (вт) - заняття з експертом11.02 (вт) - заняття з експертом18.02 (вт) - заняття з експертом25.02 (вт) - заняття з експертомФормат: оффлайн (Київ) + онлайн (Zoom)Де: Common Space (вул. Ярославська, 56А, БЦ Каньон)Мова: російська й українськаВартість: 5600 грнЦей курс входить до блоку Фонові знання (Культура) - Студії: Маркери культури. Запропонований курс передбачає аналіз гри в її природному, культурному, соціальному та психологічному вимірах.Курс спирається на дослідження Йогана Гейзинги, Роже Кайуа, Аллена Гуттмана, Еріка Берна та інших.☆ Курс складається з 5 занять, протягом яких передбачається розгляд наступних тем:- Що таке гра, яке її місце в природі та культурі, різновиди та приклади? Основні ознаки гри, її головні функції та протиріччя. Як пов’язані з грою священні ритуали, правосуддя, мистецтво, поезія, війна? - Загальна класифікація ігор, їх основні типи. Соціальне призначення ігор. Види людських залежностей як “соціальне спотворення" ігор та приклади такого “спотворення”. Типологія цивілізацій за ігровими ознаками. - Принципові відмінності між “play”, “game”, “змаганням”, “спортом”. Чому в античних культурах спорту, в сучасному сенсі, не існувало? Як, коли та чому спорт з'явився у Західній культурі та як його поява пов'язана з протестантизмом та капіталізмом? За що критикували спорт “фройдомарксисти”? Що можуть сказати про суспільство та націю затребувані ними спортивні ігри?- “Доля” як неусвідомлена гра, та люди як заручники своїх життєвих сценаріїв і ролевих моделей поведінки. Як виникають ролі та сценарії життя, у чому вони полягають, які їх різновиди? Які ролі відведено в особистих сценаріях іншим людям? Що змінює усвідомлення своїх "правил гри"? ᯓ Остання зустріч буде присвячена розгляду ЕСЕЇВ учасників та фінальним обговоренням теми.☄️ Олександр Лойко - кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії ім. професора Й. Б. Шада філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, викладач Karazin Business School та Харківської Школи Архітектури.🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!Для ОПЛАТИ напишіть, будь ласка, модератору:Тоня (@egal_was_passiert)