Цікава стаття для gen-z. В чому ситуація:1. Як ми знаємо, компанії починають використовувати AI все більше і більше, що призводить до того, що людям, які тільки починають свою кар'єру стає важче отримати першу роботу.2. Але навіть, якщо вони отримують першу роботу, покоління Gen-Z здебільшого не зацікавлено працювати так багато як міленіали, і тим паче - бумери. Вимоги Gen-Z до робочого місця набагато ширші, ніж мали ті самі міленіали. 3. Покоління Gen-Z більше зацікавлено не робити кар'єру, а отримувати зарплату, для того щоб розвивати свої креативні навички: вивчення мов, мандрувати і взнавати нові культури, вивчати нові мови і так далі. І в цьому немає нічого поганого4. Але знов той клятий AI. Виглядає так, що він був зроблений по подобі попередніх поколінь, вимог багато немає, старається зробити те що йому скажеш. Багато бізнесів зараз приходять до висновку, що співпрацювати з молодими спеціалістами з їх вимогами - не ефективно, і краще витрати ресурс на сварку з AI, ніж організовувати робочі місця, які б сподобались gen-z.І виходить майже патова ситуація: 1. З однієї сторони, якщо не залучати молодих спеціалістів - ми ризикуємо повторити ситуацію з мовою COBOL - де молодих спеціалістів майже не з'являється, старі спеціалісти просто помирають від віку, а на COBOL все ще тримається вся фінансова система світу2. З іншої сторони, роботи які не забере AI - не дуже цікавлять gen-z, бо класти плитку, і духовно розвиватись вимагаючи лавандовий раф - дуже складно. Хто в результаті переможе в цій шаховій грі - не ясно :) Чи то ми відмовимось від AI, чи то gen-z прийдетсь зменшити вимоги, чи то плитка.
Якось дуже не очікувано AI став дуже невідємною частиною мого робочого процесу. При тому, що використовую зразу декілька:1. Comet з Perplexity для пошуку в інтернеті, коли роблю якийсь рісерч. Пошук в Google став настільки гівному, що зараз пошукати якийсь новий ресурс за яким слідкувати - неймовірно важко. Асистент в Comet знаходить такі сайти і блоги, які в Google заховані в богом забутій сторінці, і не мають шансу пробитись через рекламні лінки. Наразі безкоштовно, бо йшов в пакеті з підпискою на Pragmatic Engineer.2. ChatGPT для персональних питань і брейнштормінгу. Він ну дуже швидко відповідає, і я його прям дуже надрочив, щоб він не просто мені піддакував. 20 баксів на місяць.3. Для досліджень, і більш глибинного створення контенту / кодування і так далі - я повністю перейшов на Claude. Він дуже довго думає, і запити можуть виконуватись по 3-5 хвилин, але результати просто шикарні. Але і ціна - 100 баксів на місяць, бо звичайні 20 витрачаються дуже швидко, якщо використовувати Sonnet 4.5Якщо підсумувати, то AI, як мінімум в моїх задачах зробив мене продуктивнішим дуже сильно. І реклами тепер дивлюсь менше :D
З цікавого про цих роботів: 1. Якщо вони не зможуть виконати якусь дію - їм на допомогу прийде людина. Так, агент по ремоуту бере на себе контроль над роботом, і, ну до прикладу миє посуд. Прям нова професія - супорт по віддаленому управлінню роботами :) Ясне діло, що вся ця радість буде аутсорснута в Індію. Країну аутсорсу і скаму. Приходиш такий додому, а там робот твою кредитку краде. 2. З дійсно цікавого - вся ця катавасія крутиться на чипах від NVIDIA. Дженсен Хуанг, CEO NVIDIA, називав 4 хвилі еволюції штучного інтелекту - Perception AI ( всякі text-2-speech, категоризації, і так далі ), Generative AI ( привіт ChatGPT ), Agentic AI ( вот ці всі код генератори, браузери з AI ) і остання хвиля Physcial AI - це репрезентація штучного інтелекту в реальному світі. Звичайно, робот NEO ( норм відсилка до матриці ) - це тільки початок, і не відомо скільки років займе еволюція такого штучного інтелекту, але ми вже відчуваємо його дихання в нашу потилицю. Людство прям дуже зміниться, як змінюється вже. NVIDIA звичайно виграє по всім напрямкам. Ціна акції NVIDIA до виходу ChatGPT всього лиш 4 роки тому - 16 баксів, зараз 207. NVIDIA - офіційно перша компанія в історії з оцінкою в > 5 трлрд доларів.Єбать світ змінився.
Люди поділяються на три типи інтелекту… найнижчий — завжди говорить про інших людей; наступний — обговорює речі; найвищий — розмірковує про ідеїВот ця ванільна фраза, яку сказав Генрі Томас Баклю ( в душі не гребу хто то такий ), але фразу я чув мільйон раз, і чесно кажучи, зрозумів тільки недавно. Ми живемо в дивному світі, де люди в інтернеті люблять пояснювати. Чого вже гріха таїти - я з тих самих людей, який любить пояснювати, на цьому і зробив свій канал на ютубі, та репрезентацію в інтернеті. Але зараз в нас ж є інтернет комісаріат, який дуже часто з'являється, і говорить - робити тобі щось, чи не робити. Мене це завжди дивувало. Бо ніби, якби я не подивлюсь інтерв'ю якоїсь людини - ця думка перестане існувати. Візьмемо до прикладу Маска - ну говорить багато дурні людина. Але з іншої сторони, навіть в бескінечному потоці його дивних думок - часто проскакують дуже розумні. Або Дуров. Чи розділяю я його думки про багато речей - ні? Чи вважаю я Телеграм безпечним месенджером - також ні. Але його ідей доступу до інформації, і свободи слова мені близькі. І якщо відєднати думку, або ідею від людини - життя грає великою кількістю красок. Тут звичайно є дуже велика віповідальність - не пускати в голову багацько дурних ідей, ну але якщо вже пустив - сам дурак. Знаєте, в п'ятницю Трамп сказав дурню, щоб розхитати ринок. Деталі цієї спец-операції ми ще колись прочитаємо, і я впевнений, що Трамп якщо доживе - то буде сидіти. Із-за того, що ринок кріпти дуже впав покінчив життя ( а може і ні ) кріптоблогер про якого я вперше чув. Бо кріпта - просто дуже далека від моїх інтересів. Як кусок мого портфоліо - так, але я не активний трейдер, не сиджу на кредитних плечах і так далі. Для мене це ближче до лудоманії, ніж до трейдингу. Зайшов в Х, і побачив як багато "лідерів думок" твітеру зловтішаються, що людина вкоротила собі віку. І я на 100% впевнений, що більшість з тих, хто вирішив "пожартувати" заради лайків взнала про цю людину тільки в день її смерті. Я шукав для себе слово, яке б охарактеризувало велику кількість людей, які в українській частині інтеренету ( та певно в любій, але в темні місця інтернету я хожу тільки з української сторони ). Я думав про слово "ницість". Я думав про слово "глупість". Але більше за все підходить слово "людожерство" - най мруть всі свої, які нам хоч троха чомусь не подобаються. І я звик до мас. Бо так, напевно, легше переживати кожен день. Але коли великі акаунти почали на цьому танцювать - стало дуже не по собі. Так ось, до чого я. Вам в саму останню чергу треба дослуховуватись до думки людожерів, що вам можна, чого не можна. Що правильно, а що - не правильно. Вони людей їдять. Нехай і віртуально. Тому, оцінюйте ідеї, а не людей. Світ тоді стає набагато цікавішим.
Колись я був молодим і дуже успішним. Ну мені так здавалось. Йщов 2006й рік, я пішов на першу роботу ( вона була не дуже перша, але перша серйозна ) в компанію SoftServe. Коли мене взяли, я навіть не знав на яку зарплату. Коли мені заплатили першу зп в розмірі $415 - я думав, що це помилка, і тупо не знав куда дівать ті гроші. Час йшов, і в 2009му році так вже сталось, що моя зарплата вже виміруювалась в $4000, і як студент який отримував диплом, я думав що всьо - я король життя, бо відверто грошей було більше, ніж я міг потратити.Потім ріст призупинився, і став на $5500. Мене це не особливо бентежило, тому що маючи такі гроші, можна було купити машину, відкладати, і в результаті купити собі квартиру. Та й вроді все, що ще в житті треба. Мені здавалось, що я знайшов чіт код від життя, і далі тіки старайся відкласти, щоб купити іншу квартиру, яка буде більше. Зараз звичайно $5500 - це не ті $5500 які були 10 років назад. Але і зараз маючи такі гроші, можна собі чудово жити, не відмовляючи майже ні в чому. Але мілліонером стати важко. Дуже. До прикладу, якщо твоя зарплата досягає $5000 - це $60000 на рік. Якщо, колись ти захочеш побачити на своєму рахунку $1лям баксів - то тобі треба відкладати все до копійки впродовж майже 17 років. Це значить, що ти не платиш податки, не їж, не купуєш машину, і не маєш власного житла. Але при тому, якщо ти маєш $5000 на місяць, це автоматично робить тебе дуже успішним середнім класом, як мінімум в Україні, і ти будеш заробляти більше 80% відсотка населення. Фінансова грамотність каже, що якщо ти хочеш купити машину, і не сильно від того страждати - вона має коштувати менше 10% твого net worth. Net worth - це, сукупний ваш капітал: акції, гроші в банку, крипта, нерухомість. Безпечна купівля, це якшо машина коштує менше 5% net worth. Якщо користуватись таким принципом, то купівля машини не виглядає як сильний удар по бюджету :) Я люблю класні і дорогі речі. А ще люблю дурні цілі. І ось одна з моїх цілей - це купити Porsche Panamera, вечорами включита bolt, і таксувати. А пасажирам росказувати, що я таксую для душі. Вот такі в мене life goals. Ціна мрії ~ $130k. Чи можу я купити? Так. Чи буде це фінансово грамотно - взагалі ні. В ідеалі мені треба мати близько 3х лямів, щоб купити таку тачку. Тому, якщо в мене будуть 3 лями, я нікому не скажу, але знаки будуть :DЦе я до чого. Якщо залишатись в компанії, і працювати за $5k - мені треба працювати 41рік, щоб купити свою мрію, і росказувати басні під час поїздки. Так собі ідея, покласти більшу частину життя, яку треба буде провести в картонній коробці з під холодильника. Але знаєте який парадокс в теперешніх реаліях: те що в когось є мільйон баксів - не вражає, а те що в когось зарплата в $5к - звучить і досі солідно.
Соціальні мережі породили занадто багато інфлюєнсерів. І ні, я зараз не говорю про тих, хто себе так називає. Це іноді дивно, зайти на профіль, і побачити, що людина працює інфлюєнсером.Давайте візьмемо до прикладу X (aka Твітер). Ви бачили скільки там людей, які постять гарні попи. Взагалі питань немає - людина, або займалась своєю жопою, або виграла генетичну лотерею, але попа гарна. Базару 0. І ось ця людина постить свою попу, або щось більш відвертіше. В любій іншій мережі, за це б банили, але люди в X, тому що там постять жопи, і це робить можна. Ясне діло, що гарні фотографії набирають лайки. Багато лайків. І коментів. А власник фоток спілкується з людьми, відповідає на сальні жарти, і в цілому розуміє, що треба своїй авдиторії. І вроді би все чудово. Є продавець, є покупець. Але потім, власник(ця) фотографій починає говорити, про речі, які не дуже розуміє: про політику, культурну цінність, патріотизм, і кому що треба робити. Є велика аудиторія, яка хоче уваги від власників фотографій, і старається звернути увагу: підтримкою, коментарем, лайком. Бо може жопа і віртуальна, а можливість спілкування ніби дає можливість доторкнутись до прекрасного. Від великої кількості реакцій, складається враження, що думка цінна. Угу, зараз багато хто оцінює думки по кількості коментів, які з нею погоджуються. І ось в нас росте інформ поле, де люди, з гарними дупами, вроді як стають ретрансляторами гласу народу. Через жопу, ну але ж підтримка. Ви можете підставити любу мережу, будуть відрізнятись тільки методи набору лайків / переглядів / коментарів. За останні час, я бачив багато дивного:1. Я бачив, як онліфанщиці запускають шакалячи експреси проти вчителів, і ніколи не бачив, щоб вчителі запускали шакалячи експреси проти онліфанщиць. 2. Я бачив, як в людей, яким є що сказати, видирають фразу з контексту, і потім натовп, ніби куча сліпих NPC підримує ненависть до людини, за цю фразу3. Я бачив, як люди яким є що сказати, не кажуть, тому що бояться того, як на них зреагують. Бо NPC переносять конфлікт в реальний світ. 4. Я бачив, як люди жертвують своїм професійним ім'ям, щоб заробити лайки, говорячи хуйню. І ще куча зовсім ідіотських речей, які люди роблять, щоб на них хоч троха посвітили софіти. Ми живемо в світі, коли нам треба показувати свій віртуальний образ, який взагалі відрізняється від реального. Тупо рольові ігри на максималках, після яких дуже болячи повертатись в реальний світ. Ховаючись за анонімністю, деякі люди виражають те, що в реальному світі ніколи б не сказали. Може давайте признаємо, що іноді красива жопа, це просто красива жопа. Вона не вимагає того, щоб до красивої жопи була підключена розумна голова. І сприймати її треба, просто як віртуального персонажа, який постить красиву жопу.
В твіторі нова зрада - волнтер(ка) ( бо там вже фіг розбереш, чи то була жінка, чи її чоловік ) під ніком Катя Табаско, за допомогою голих фотографій збирала багато донатів на наших захисників, на похорон своїх батьків, і так далі. В результаті, немає доказів, що донати пішли на допомогу, батьки виявились живими, а Катя взагалі не Катя, а чи то Діана, чи то Богдан.Як завжди, інтернет розділився на тих, хто каже: я не очікував, що нас можуть так намахати і на тих хто зловтішається. Мені сумно, що рух малих волонтерів просто вмирає, і такі випадки зменшують довіру якої і так вже дуже мало. Тому, я просто хочу сказати всім тим, хто не зневірився, і далі донатить - дякую. Дякую, що допомагаєте закривати хоч і маленькі, але дуже не приємні прогалини в фінансуванні захисників, які переживають дуже складний час. Я не знаю, чи стане так, що після того, як почнуть розбиратись - ми всі підемо в тюрьму, бо тикни в любого кімнатного волонтера, і можна знайти прогалину з документами. Ну а людям, які прикриваючись волонтерством розводять людей, я б хотів побажати невдач по життю. Бо як бачимо, закон з ними нічо не може зробити. Може хоч карма, ну.
Оце вот запитали мене в інстаграмі, чи рекомендую я хлопцям 18-22 років виїхати з країни. Тому що, я лайкошмара, і хоч моя думка нічого не значить, але я її вважаю дуже важливою, поділюсь ще роздумами з вами.Пре-реквізити: думка людини, яка виїхала НЕ дуже має мати вагу. Так само як і думка людей, права яких не обмежуються :)Тепер повернемось до думки. Я щиро думаю, що хлопці 18-22 років мають скористатись можливістю поїхати за кордон. Як і з любою людиною, яка виїжджає за кордон - вони зможуть зробити висновки, і вирішити залишитись або повернутись. Чи є ризики? Дофіга! Чи це справедливо, по відношенню до 22+? Ні. Ми в цілому живемо зараз в світі глобальної не справедливості, і куда не тикни - попадешь в чоловіка, права якого обмежуються. Хтось не може покинути військо, хто не може побачити родину, хто не може покинути країну. Але якщо в когось з'являється більше свободи - це добре. Я не люблю заїжджений концепт відра з крабами, але дуже часто воно схоже саме на це. 18-22 роки це прекрасний час, для того, щоб робити дурості, пробувати життя під різними кутами, досліджувати різні площини. Завтра знов комусь заборонять насолождуватись тим, що можна, як казав Порошенко: Полетіти на вихідні на каву в Відень ( коли wizair прийшов в Україну ). Тому, хлопці 18-22років, доки у вас є можливість, поїдьте на безпечне море, погуляйте по новому місту без комендатської години, подивіться на іншу культуру. Повертатись, чи не повертатись - це вже буде ваше "складне рішення". Але не скористатись можливістю, поки вам законно можна виїхати - буде просто глупо. І пофіг, що там говорять диванні вармонгери.
Сьогодні зрозумів, що через пів року мені 40. Ппц. Я ще пам'ятаю, як я коли почав працювати - був наймолодший в командах, в яких я був. І якось дуже швидко, коли я йшов по офісу софтсерву до мене почали звертатись на ви. Ясне діло, що коли 40 бахне - я зроблю відео, на кшалт "мені 40, щоб я сказав собі в 30". І чесно кажучи - сказати є багато чого :) Помилки на яких ми чомусь вчимося дуже дорогі: починаючи від того, що легко порахувать - гроші, закінчуючи час, який взагалі важко перевести в щось обчислюване.Але, що я точно за собою помітив наближаючись до цієї страшної цифри ( ой блядь, дітям своїм росказуй, що вік то тільки цифри. ти можеш відчувати себе на 25, але коли тобі 40 - всі знають, що тобі 40 ) я змінився. Напевно, змінилось просто те, як я живу в світі інших людей:1. Я не сперечаюсь з людьми в інтернеті. Майже. Я можу не погодитись, але сперечатись після двох-трьох аргументів - я не буду. В інтернеті майже немає адекватного діалогу :) В менеджменті є така штука, як conflict negotiation - і це не про те, щоб взнати хто правий, а хто не правий. Це про пошук рішення, в якому всі менше незадоволені. 2. Я не рятую людей. Я собі шось пишу, те що працює в моєму випадку, і якщо людина хоче - вона це прочитає і спробує. Може це спрацює в її випадку. Але я завжди пишу про те, що працює для мене. Точно це не 100% метод. І не сперечаюсь, з людьми які кажуть, що то не працює. But it works on my PC :)3. Рецепт свого щасливого життя: живи як тобі хочеться, і не роби життя інших людей гірше. Це насправді дуже дивно, бо як виявилось, те що тобі дає спокій, і можливість рости, розвиватись, і покращувати своє життя - дуже схоже на ванільні цитати з картинок в інтернеті, які ВСІ НАЛЕЖАТЬ СТЕТХЕМУ. Іноді аж здається, що якщо 10 заповідей в Біблії людству видало палаюче дерево, то зараз інтсрукції для життя розповсюджуються через меми :)
Я оце ось чим далі в ліс - тим менше розумію людей. Але найгірше - мені все менше й хочеться розбиратись. Зайдеш в інтернет, а там люди сваряться на військову яка купила собі Мерседес. І здавалось б: 1. Ну а коли ще жити, і чому б себе не порадувати, якщо тачка покращує реальність, яка так собі. 2. З іншої сторони тонна людей, яка використовує кожне твоє слово проти тебе. А якщо ти публічний, то витягувать можна просто бескінечно. І все що ти скажеш може бути використано проти тебе. А може і все що ти не казав. 3. Але ж і не дивно, що люди будуть запитувати, чому з однієї сторони підрозділи просять допомоги, медійні військові вимагають всіх донатити, забрати права в тих хто не в армії, і всіляко притиснути, а з іншої сторони такі витрати не першої необхідності. І звинувачувати у всьому російську пропаганду це якось глупо, тому що тут і без російської пропаганди питаннячка. І ти такій вроді і тих і тих розумієш, але в результаті сумуєш, що ніби всюди пізда, але сваримось один з одним. Тому цей во. Донатьте тим кому довіряєте, а не тим, кому кажуть що треба. Бо треба всім.
TGLIST.COM.UA
