📸💃 Як фотографувати фольклор?У межах фотоконкурсу «Вікі любить фольклор» запрошуємо 21 березня о 12:00 на вебінар від фотографки Мирослави Липи, де вона поділиться практичними порадами про те, як фотографувати фольклорні традиції та на що звернути увагу під час зйомки.Мирослава Липа — журналістка, художниця, фотографка, членкиня Спілки майстрів народного мистецтва України та членкиня журі конкурсу вже три роки.На вебінарі поговоримо:🔹як фіксувати традиції та обряди, коли в кадрі є люди;🔹як правильно знімати дрібні предмети народної культури — пряники, глечики, прикраси, ремісничі вироби;🔹що, на думку членкині журі, варто фотографувати для цієї кампанії, щоб знімки були особливо цінними для конкурсу.👉 Для участі у вебінарі зареєструйтеся за посиланнямУ межах міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить фольклор» ми вже третій рік збираємо фотографії, що документують традиції, звичаї, обряди, народний одяг, ремесла, святкування та інші прояви нематеріальної культурної спадщини.🎆 На конкурс можна подавати фото, відео, аудіо, а також взяти участь у спецномінації «Рамадан».Завантажити свої зображення та детально дізнатися про конкурс можна тут: folklore.wikimedia.org.uaКонкурс триває до 31 березня 2026 року.🏆 Для українських учасників та учасниць передбачені окремі відзнаки та призи від ГО «Вікімедіа Україна», а найкращі світлини братимуть участь у міжнародному етапі конкурсу.Не пропустіть можливість отримати практичні поради від професійної фотографки та членкині журі конкурсу — реєструйтеся зараз!
8 березня 2026 року відійшла у засвіти вікімедійка та наша колега — офіс-менеджерка і логістка «Вікімедіа Україна» Олена Гашинська. Їй було 60 років.Олена народилася в Макіївці і більшу частину життя прожила на Донеччині. Закінчила педагогічний інститут, де вивчала французьку мову, яку любила все своє життя.Працювала вчителькою французької у школі, асистенткою проєктів та референткою-перекладачкою з французької у Науково-виробничій Асоціації Енергія, а також найдовше — асистенткою голови Ради директорів «Індустріального союзу Донбасу».З 2014 року Олена дуже важко переживала війну, мріяла повернутися на рідну Донеччину і знову жити там. Наприкінці 2023 року вона долучилася до нас як логістка і офіс-менеджерка «Вікімедіа Україна», ставши невід’ємною частиною нашої команди. Саме Олена відповідала за затишок у офісі і порядок на складі, за сувеніри, їх замовлення, перевірку якості, пакування подарунків для учасників конкурсів, марафонів, переможців акцій та розсилку. Це величезний пласт роботи, з яким вона справлялася бездоганно.«Для неї ця робота була дуже важливою. І тому, що ви оцінили її вміння. Ще мабуть і тому, що я працюю в неприбутковому секторі — їй це теж було цікаво. Вона часто захоплювалася тим, що любили її діти. Коли вона вже почувалася погано, все рівно продовжувала ходити на склад. Для неї це було важливо. Мама часто присилала мені приклади подарунків, які замовляла. Наприклад, печиво з лого Вікіпедії. Вона просила допомогти обрати того чи іншого виробника», — згадує Дар’я, донька Олени.Своїми спогадами поділилися й вікімедійці та колеги Олени, які працювали з нею ці два рокиНа сторінці пані Олени на сайті «Вікімедіа Україна» можна висловити свої співчуття чи поділитися спогадами.У Олени залишився чоловік, донька та син. Якщо ви маєте змогу — підтримати родину матеріально можна за цим номером картки: 4441 1110 6195 6029
🌬📘 5 видань тепер на поличках Вікіджерел — результати Лютого літературного 202628 лютого завершився конкурс «Лютий літературний» у Вікіджерелах. Цей захід було присвячено чотирьом авторам-ювілярам, що народилися в лютому: Софії Русовій, Лесі Українці, Левку Боровиковському та Миколі Василенку.📚 За місяць конкурсу 9 учасників закінчили 5 видань, які містять 396 сторінок, а ще десятки сторінок були вичитані у творах, які за цей час встигли лише частково опрацювати.Найпопулярнішим автором у конкурсі стала Софія Русова — українська просвітителька та визначна педагогиня. Було повністю завершено її праці: «Позашкільна освіта», «Теорія і практика дошкільного виховання», «Національні відносини в Бельґії» та «Наші визначні жінки». Уже після завершення конкурсу також вичитано «Серед ідеалістів 70-х років». Частково опрацьовано її працю «Дидактика».🌳 Крім цього, уже доступна для читання праця Лесі Українки «До української дитини», а також користувачі опрацювали частини видань «Стародавня історія східних народів» та «Лісова пісня».Не залишився поза увагою і Микола Василенко. У його праці «Матеріяли до історії українського права» вичитано понад 70 сторінок.🔹Із повним переліком вичитуваних творів можна ознайомитися за посиланнямДякуємо всім, хто долучився!
🔗📣 Усього тиждень до завершення першого раунду #1Lib1Ref 2026До 11 березня долучайтеся до всесвітньої ініціативи #1Lib1Ref і допомагайте покращувати українську Вікіпедію.
✏️ #1Lib1Ref — це міжнародна кампанія, що об’єднує бібліотекарів та всіх охочих навколо простої, але важливої ідеї: додати хоча б одне авторитетне джерело до Вікіпедії. Саме перевірені посилання роблять статті надійними.До акції вже приєдналися 18 учасників та учасниць, які разом додали понад 70 авторитетних джерел до статей.
📄 Наприклад, були додані джерела до статті про повернення кримських татар із депортації, права людини в Німеччині, Запорізьку Січ, астероїди Ахренса, Алстеде, Еліза та Улла.Як взяти участь?
✅ Додати посилання на авторитетні джерела у статтях відповідно до правил Вікіпедії.
✅ У описі редагування зазначити гештеґ #1Lib1Ref.
✅ Готово! Ваш внесок допомагає зробити Вікіпедію достовірнішою.Якщо не знаєте, яку статтю вибрати, зазирніть до списку статей.Усі, хто зробить п’ять і більше редагувань із гештеґом #1Lib1Ref із дотриманням правил, отримають електронний сертифікат та сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна».Деталі — на сторінці акції: 1lib1ref.wikimedia.org.uaЗ питаннями можна звертатися:
[email protected]
🏵 Долучайтеся до «Етнографічних читань» у Вікіджерелах до 30 квітня!З 2 березня до 30 квітня у Вікіджерелах триває конкурс «Етнографічні читання». Він покликаний зробити доступними для читання твори, пов'язані з культурою різних народів світу: від збірок фольклору до наукових праць.📚 До опрацювання запропоновано найрізноманітні видання. Наприклад, «Жіноча неволя в руских піснях народних» Івана Франка або «Етнографія славянщини» О. Стодольского (Олександра Кониського). Не залишили поза увагою і працю видатного українського антрополога, етнографа і фольклориста Федора Вовка «Студії з української етнографії та антропології» та багато інших.Загалом до опрацювання запропоновано понад 15 видань найрізноманітнішої тематики.👨💻 Захід триває до 30 квітня 2026 року. Долучитися можуть усі, хто хоче допомогти відкрити ці тексти для читачів, дослідників та всіх зацікавлених у культурній спадщині.Учасники(-ці) можуть обирати твори для вичитки, перевіряти тексти, долучатися до обговорень і взаємопідтримки. Активні учасники та учасниці отримають сертифікати від ГО «Вікімедіа Україна».✍️ Детальніше про конкурс та участь читайте на головній сторінці за посиланням.Долучайтесь до спільної справи — повертаймо українську спадщину!
💻📋 Запрошуємо на вебінар «Категорії у Вікіпедії та вікіпроєктах»Кожна стаття Вікіпедії обов’язково повинна включати категорії — але не всі знають, що таке категорії і як їх правильно знайти та додати.Про це поговоримо на вебінарі у четвер 19 березня о 18:00. Зустріч буде цікавою для людей, які вже мають трохи досвіду у Вікіпедії, але хочуть нарешті розібратися з тим, що таке категорії і як вони працюють.Обговоримо:🔹Що таке категорії у вікіпроєктах і де їх знайти🔹Як зручно додавати категорії до статей🔹Як і коли створювати нову категорію🔹Бонусна тема для більш досвідчених вікімедійців — як використовувати інструмент PetScan для більш гнучкого пошуку інформації з допомогою категорій.Вебінар проведе Антон Процюк, координатор програм ГО «Вікімедіа Україна» і адміністратор української Вікіпедії.▪️Дата: четвер 19 березня▪️Час: 18:00—19:30▪️Вхід вільний, обов’язкова попередня реєстрація за посиланням▪️За бажанням можна буде отримати електронний сертифікат про участь від ГО «Вікімедіа Україна». Для цього треба взяти участь у вебінарі і виконати домашнє завдання після нього.
🕌 Триває кампанія «Вікі любить Рамадан 2026»До 28 березня в українських вікіпроєктах триває кампанія «Вікі любить Рамадан 2026». Її мета — створення та покращення матеріалів про Рамадан, ісламську культуру, історію, традиції та сучасні практики в Україні й світі. 👨💻 11 березня о 16:00 ми проведемо онлайн-вебінар про участь у кампанії — як обрати тему, як оформлювати статті та як долучитися вперше. Для участі, запишіться у формі зголошення за посиланням▪️ Головна сторінка конкурсу: ramadan.wikimedia.org.ua 📸 Спецномінація «Рамадан» у конкурсі «Вікі любить фольклор» Усі охочі можуть завантажувати фото, присвячені ісламській культурі та фольклору в широкому сенсі, традиціям і ритуалам, святкуванню РамадануВажливо: в описі фото першим рядком обов’язково напишіть «Вікі любить Рамадан» і далі — звичайний опис. Так ми зможемо відстежити фото саме в межах спецномінації.▪️ Детальніше читайте на сторінці фотоконкурсу: folklore.wikimedia.org.ua 💬 «Вікі любить Рамадан» у Вікіцитатах Також запрошуємо долучатися до кампанії у Вікіцитатах — створювати й доповнювати сторінки цитатами, пов’язаними з Рамаданом.▪️ Вимоги та список статей на сторінці конкурсу у ВікіцитатахДолучайтеся!
👨💻👩💻 642 статті, 237 учасників та учасниць і 37 офлайн-подій: детальні результати Вікімарафону 2026Із 15 до 25 січня відбувся наш щорічний Вікімарафон — цього року він був приурочений до 25-річчя Вікіпедії. Протягом десяти днів учасники й учасниці з різних міст України та з-за кордону долучалися до створення нових статей, опановували основи редагування та відкривали для себе вікіспільноту.🔹створено 642 статті🔹загалом 237 людей взяли участь 🔹проведено 37 офлайн-зустрічей в Україні та за кордоном🔹у яких взяли участь 506 учасників та учасниць🔹відбулося 6 вебінарівЦьогоріч Вікімарафон об’єднав учасників та учасниць у 14 регіонах України — від Закарпаття до Харківщини — а також у Польщі, Італії та Швейцарії. Попри складні умови, локальні організатори провели офлайн та онлайн-зустрічі, допомагаючи новачкам зробити перші редагування та разом створювати нові статті українською мовою. 🔸 Жанна Олексієнко із Заводського Полтавської області, кожен рік організовує Вікімарафон і розповідає, з якими труднощами зіткнулася цієї зими: «Вікімарафон пройшов не так, як планувала, адже через відсутність світла й тепла учні перейшли на дистанційний формат навчання. Та, попри це, діти приєдналися онлайн, щоб дізнатися, хто, як і про що пише Вікіпедію, почули привітання від вікіпедистів з Вінниччини та Швейцарії, які доєдналися до нашої зустрічі онлайн.А з найбільш зацікавленими ученицями працювали над статтями у пункті незламності, де хоч і не було тепла, та було світло й інтернет. От саме через останній факт — редагування в пункті незламності — цей Вікімарафон вже точно запамʼятається на все життя». 🔸 А от в Кривому Розі цього року Вікімарафон пройшов вперше за багато років і Ганна Літвінчук розповідає як це було:«Найбільше запам’яталася активність студентів під час інтерактивної гри “Правда-неправда” про Вікіпедію. Спікер озвучував цікаві факти, а учасники відповідали жестами — “лайком” чи “дизлайком”. Усі щиро включилися в процес, посміхалися та жваво відповідали на питання. Такий інтерактив допоміг розслабитися та налаштуватися на подальшу роботу. Крім того, відчувалася атмосфера справжньої командної взаємодії — учасники не просто виконували завдання, а підтримували одне одного, підказували та працювали разом».🗺 Офлайн-заходи охопили різні міста та населені пункти: Вінницю, Бар, Дніпро, Кривий Ріг, Житомир, Бердичів, Ужгород, Ірпінь, Олександрію, Кропивницький, Львів, Полтаву, Заводське, Рівне, Хмелів, Харків, Богодухів, Черкаси, Умань, Чернігів, Прилуки та Київ. 🔸Вікторія Півоварчук з Національної бібліотеки України для дітей розповідає:«Уже кілька років поспіль наша бібліотека долучається до Вікімарафону, підтримуючи розвиток україномовної Вікіпедії. Отримані знання надихнули учасників застосовувати їх на практиці, поширюючи достовірну інформацію та популяризуючи бібліотечні ресурси у цифровому просторі.» ✍️ Учасники та учасниці обирали дуже різні теми для статей — наприклад, стаття про вуличних кішок Стамбула, Бережисте озеро в Волинській області, народ бідаю в Малайзії, дифракційні промені від космічних тіл, Замок Сезімбра в Португалії та багато інших.👉 Ще більше історій від локальних організаторів читайте у нашому підсумковому дописі на блозі за посиланням
🔯 Підсумки Тижня пам’яті жертв ГолокостуЗ 27 січня до 10 лютого 2026 року в українській Вікіпедії пройшов Тиждень пам’яті жертв Голокосту, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту (27 січня).🧑💻 Участь у кампанії взяли 24 учасники та учасниці. За цей час вони створили та покращили понад 100 статей — про події Голокосту, жертв, дослідників, місця пам’яті та пов’язані історичні теми. Одна стаття вже отримала статус «доброї» і ще кілька є кандидатами. Наприклад, була створена стаття про порятунок євреїв Закінфа, грецького містечка, мер та єпископ якого відмовились видавати євреїв під час Голокосту. У статті «Японія та Голокост» розповідається, що незважаючи на те, що імперська Японія була союзницею нацистської Німеччини, ставлення влади до єврейського населення не було однозначним, воно коливалося між прагматичною взаємодією з нацистською Німеччиною та окремими випадками допомоги й порятунку єврейських біженців. Стаття «Потяг свободи Leica» присвячена рятувальній ініціативі, у межах якої сотні євреїв були таємно вивезені з нацистської Німеччини напередодні Голокосту зусиллями Ернста Ляйтца II. Стаття про «Архів Айса» розповідає про зібрання документів і меморіальних матеріалів, що стосуються діяльності польських дипломатів, які під час Другої світової війни рятували євреїв від знищення.👉 Усі статті тематичного тижня можна переглянути за посиланнямТакі тематичні тижні допомагають доповнювати статті, робити їх більш достовірними та доступними українською мовою. Дякуємо всім, хто долучився!
12 років війни, з яких 4 триває повномасштабне вторгнення росії в Україну.4 роки тому росія відкрито напала на Україну, окуповуючи міста та прагнучи підкорити і знищити нас.Утім, ми встояли, завдяки тисячам військових, які захищали нас ще з 2014, добровольцям, які йшли до війська у перші години, волонтерам, які доставляли гуманітарку та допомагали вивозити людей з міст, що перебували під атакою, тим, хто чинив спротив першим військам окупантів, які заходили в міста.Хтось з вікімедійців став до лав війська, хтось — волонтерить, хтось — продовжує писати попри все. Для нас Вікіпедія та сестринські проєкти — це власний невеликий, але чесний шлях допомагати Україні в інфополі та розповідати про нашу культуру, спадщину та висвітлювати наслідки війни росії через статті, світлини, освітні проєкти, боротьбу з дезінформацією та спілкування з міжнародною спільнотою.Дякуємо кожному та кожній, хто захищав і захищає Україну всі ці роки, хто волонтерить, хто продовжує навчати дітей, хто опікується евакуацією та реабілітацією поранених, хто протистоїть росії на окупованих територіях попри страх і ризик, хто відновлює інфраструктуру, хто представляє Україну на міжнародній арені, хто кожного дня докладається до нашого спільного майбутнього.Слава Україні! 🇺🇦