🔬📉Упродовж останніх десятиліть українська наука стрімко втрачала кадровий потенціал: кількість дослідників скоротилася майже утричі, а фінансування науки впало з 0,75% до 0,4% ВВП. До цього додалася ще одна тенденція — поступове старіння наукової спільноти, адже молодь дедалі рідше обирає наукову кар’єру. Повномасштабне вторгнення лише посилило проблеми: частина науковців емігрувала, а чимало вимушено переїхали до інших регіонів України. Згідно з опитуванням у рамках проєкту Ukrainian Science Reload, понад 80% науковців повідомили про погіршення матеріального становища.📑 На цьому тлі МОН представило концепцію Національної системи дослідників — нової моделі підтримки науковців, у межах якої держава планує надавати індивідуальні стипендії найрезультативнішим ученим. Але чи здатна ця система реально вплинути на якість та кількість досліджень, якщо інфраструктура та умови роботи вчених залишаються слабкими?Докладніше — у матеріалі Ігоря Єгорова та Володимира Хаустова ✔️Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
🙍♂️💬🤖 Як змінився психічний стан українців за роки повномасштабної війни і чи здатні інструменти на основі ШІ частково компенсувати брак фахової допомоги?Щоб зрозуміти, яке місце цифрові рішення можуть посісти в цій сфері, важливо побачити, як українці ставляться до такого формату взаємодії. Ставлення виявляється неоднорідним: скепсис формується не лише через недовіру до технологій, адже багато людей очікують від психологічної роботи живого контакту та емпатії. Водночас частина респондентів відзначає анонімність і доступність ШІ як перевагу, що може стати першим кроком для тих, хто уникає звернень через стигму або брак ресурсів.📊 За даними загальнонаціонального опитування Омнібус 2025 року КМІС, потреба у допомозі суттєво перевищує фактичні звернення: 23,2% мають ознаки тривожності, 19,8% — депресії, 25,5% уживають седативні препарати, але 89,0% не зверталися до фахівців. Фінансові бар’єри, нестача спеціалістів і страх осуду залишають багатьох без необхідної кваліфікованої опори.Докладніше — у повному тексті.✔️Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
🤔Як зміниться участь громадян у виборах, якщо парламент ухвалить нові правила голосування?Попри те, що перспектива виборів залишається вкрай туманною, сьогодні в парламенті зареєстровано шість законопроєктів про зміну виборчої системи та ще п’ять — про інші, менш радикальні, правки до Виборчого кодексу. У фокусі матеріалу перші шість ініціатив, у яких аналізуємо запропоновані зміни і те, як вони можуть позначитися на участі громадян у виборах.📈 Динаміка явки, особливості різних виборчих систем, правила просування кандидатів у списках, внутрішні пороги, гендерні квоти та можливості самовисування формують основу для оцінки цих законодавчих пропозицій. Порівняння з фінською моделлю, яка працює без «захищених» місць і повністю спирається на персональну підтримку кандидатів, дає ширший контекст і дозволяє зрозуміти, які зміни можуть реально посилити участь виборців.Повний аналіз усіх шести законопроєктів і їхнього впливу на явку читайте у матеріалі ✔️Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
📈 Як виміряти прогрес цифрової трансформації України — і що далі?Минулого тижня «Вокс Україна» і GGTC представили результати спільного дослідження «Радар реформ: відстеження цифрової трансформації України» та анонсували «Індекс державної цифровізації» — новий аналітичний інструмент для системного моніторингу цифрових реформ. Важливою частиною події стала панельна дискусія «Start – Stop – Continue: уроки цифрової трансформації», яку модерував Олександр Стрельников (AIN.UA). Участь у розмові взяли Єгор Разогрєєв (Міністерство юстиції України), Віктор Нестуля (Проєктний офіс DREAM), Роман Ланський (Strimco) та Оксана Гречко (ПРООН в Україні).Говорили про шлях цифровізації — від перших е-сервісів до створення екосистеми «Дія», а також пріоритети на майбутнє: баланс між інноваційністю й стабільністю, кібербезпека і людиноцентричність реформ.**Дослідження та подію проведено за підтримки швейцарсько-української Програма EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа.✔️Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
📲 Цифровізація вже кілька років поспіль залишається серед реформ, які українці вважають найбільш корисними для суспільства — нарівні з обороною, антикорупційними змінами та медициною. За шість років Україна пройшла шлях від ідеї «держави в смартфоні» до повноцінної цифрової екосистеми, яка витримала виклики війни. У перший рік своєї роботи Міністерство цифрової трансформації визначило стратегічні орієнтири до 2024 року — чотири цілі, які мали змінити країну, та задали рамку розвитку на наступні роки. Аналітикині «Індексу реформ» проаналізували, як ці цілі реалізовувалися, що вдалося втілити, які виклики постали на шляху і якими будуть наступні кроки держави у сфері цифровізації.📌 Детально про те, що вдалось зробити за шість років «держави в смартфоні» і які виклики ще попереду в аналітичному матеріалі Марії Балицької та Вікторії Виговської ⤵️Аналітичний матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. #ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
⚔️Країни Балтії vs фейки🏫Хоча стандартні підходи до підвищення рівня медіаграмотності містять освітні курси у школах, навчальні матеріали та менторські програми (наприклад, для освітян чи медійників), поєднувати ці заходи можна по-різному.🇪🇪 Медіаграмотність в Естонії інтегрована в національну освітню програму — учні 11-го класу проходять обов’язковий 35-годинний курс для розвитку критичного мислення та навичок роботи з інформацією. До того ж навчання за останні роки стало більш практично орієнтованими, зважаючи на посилення загрози з боку рф. 🇱🇻У Латвії державні та громадські ініціативи працюють в тандемі. Низка НУО за підтримки міжнародних партнерів реалізують ініціативи зі зміцнення медіаграмотності для молоді, а також вчителів та учнів. Утім, наявні заходи все ще недостатні. 🇱🇹Що ж до Литви, то країна розробляє матеріали для навчання медіаграмотності у формальній та неформальній освіті, а також різні освітні ініціативи на кшталт заходів від бібліотек чи програми «Безпечний інтернет».@VoxCheck
Масові депортації народів у радянській Балтії та інших регіонах у 1930–1940-х роках стали одним із найжахливіших злочинів сталінського режиму. Сотні тисяч людей опинилися в таборах і на спецпоселеннях, де багато хто помирав від голоду, хвороб і примусової праці. Соціальні, політичні та національні категорії «ворогів народу» були вигадані, а переслідування слугували інструментом контролю та залякування.Після розпаду СРСР балтійські держави взяли на себе сміливість дати юридичну оцінку злочинам Сталіна. Естонія, Латвія та Литва ухвалили закони про геноцид, що виходили за рамки Конвенції ООН 1948 року, включаючи примусові депортації та страти учасників опору.За цими законами правоохоронні органи цих країн розслідували діяльність ветеранів Міністерства державної безпеки, причетних до ліквідації учасників визвольних рухів, депортацій та інших злочинів радянського режиму. В 2003 році до жертв геноциду поруч з етнічними додали соціальні та політичні групи. Важливу роль у дослідженні радянських і нацистських злочинів відіграв Центр дослідження геноциду та опору жителів Литви, який і сьогодні документує депортації та репресії, зберігає архіви та надає матеріали для наукових і правових досліджень.⬇️ Про те, як країни Балтії відновлювали історичну пам’ять і які уроки з цього може винести Україна — у статті Володимири Канфер, PR Army.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
📊Бюджетний барометр: що відбулося з бюджетом у вересні🧮 Доходи: план за доходами загального фонду держбюджету перевиконано на 19,6% завдяки гранту від Світового банку ($1,3 млрд). Без грантових коштів виконання становило 96,7% плану.💸 Видатки: касові видатки профінансовано на 320 млрд грн, що на 2,6% перевищує планові орієнтири.❕ Вперше від початку року не виконано планові показники за надходженнями з ПДФО та військового збору – надійшло 30 млрд грн, що на 3,9% (або 1,2 млрд грн) менше від запланованого. Передусім це пов’язано з підвищенням планових показників. 🏦 Уряд подав проєкт Державного бюджету на 2026 рік, сформований на припущенні, що війна триватиме протягом усього наступного року. 59% видатків заплановано на сектор оборони та безпеки. Для стабільного фінансування невійськових витрат Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів.⚠️ Ризики: у вересні активізувалися обстріли енергетичної інфраструктури, що підвищує потребу в імпорті енергоносіїв. Можливі перебої з електроенергією можуть знизити ділову активність бізнесу та уповільнити зростання податкових надходжень.Детальніше — в огляді від фахівців Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.✔️ Підписуйтесь на канал Вокс Україна/VoxUkraine
📉 МВФ знизив прогноз зростання світового ВВП у 2025 році до 3% з фактичних 3,3% у 2024. Це – результат комплексу причин, де ключову роль відіграла торговельна політика США та загальна геополітична нестабільність. США активніше захищають внутрішній ринок, а в Єврозоні слабкий попит і обережність бізнесу гальмують зростання. На ситуацію також впливають конфлікти на Близькому Сході, війна в Україні та непередбачувана політика адміністрації Трампа. Усе це стримує інвестиції й знижує прогнози зростання. Такі глобальні процеси мають прямі наслідки для України: ▪️слабке зростання в ЄС зменшує попит на українську металургію та агропродукцію▪️менші валютні надходження тиснуть на гривню та ускладнюють виконання бюджету ▪️інвестори починають діяти обережніше, що означає дорожчі кредити та нижчу готовність вкладати в нові проєкти.🔍 Детальний аналіз глобальних трендів, їхнього впливу на макроекономічні показники та зовнішню торгівлю України в огляді заступниці керівниці проєкту «Індекс реформ» Вікторії Агапової.✔️ Підписуйтесь на канал Вокс Україна/VoxUkraine
⚡️За час повномасштабного вторгнення росія здійснила 63 тисячі атак на енергетичну інфраструктуру України. Станом на кінець 2024 року понад 22 ГВт генеруючих потужностей України було окуповано, а майже 38 ГВт із 56 ГВт, доступних на кінець 2021 року, — пошкоджено. У таких умовах децентралізована енергетика, відновлювані джерела та локальні енергетичні хаби перестали бути лише інноваційним напрямом, а стали необхідною умовою виживання. Громади та бізнес дедалі частіше інвестують у власні рішення: підприємства встановлюють сонячні станції для покриття власних потреб, інтегрують системи зберігання енергії, а деякі громади уже почали підготовку до створення енергетичних спільнот. Україна поступово формує децентралізовану енергетичну систему, у якій місцеві ініціативи доповнюють державну політику. Її розвиток залежатиме від того, наскільки ефективно бізнес, громади та уряд зможуть узгодити дії й створити умови для масштабування таких проєктів.🧐 Детальніше про те, як громади та бізнес стали рушійною силою трансформації енергетичної системи — у статті ⤵️✔️ Підписуйтесь на канал Вокс Україна/VoxUkraine
