🔈 Медійний фастфуд із соцмереж: чому емоційні новини виснажують суспільствоСоцмережі стали головним джерелом новин для українців, витіснивши традиційні медіа. Але разом із цим вони приносять нові ризики. Алгоритми просувають емоційний, часто маніпулятивний контент, що формує у людей «калейдоскоп емоцій» замість цілісної картини подій.Телеграм — лідер серед месенджерів: 73% українців отримують новини саме тут. Та поруч із офіційними каналами працюють анонімні сторінки, які поширюють клікбейт сумнівної якості. Часто їхні пости стають «джерелами» для онлайн-медіа: близько 40% новин базуються на контенті соцмереж, понад половина — з Телеграму, нерідко без перевірки фактів.Споживання медійного фастфуду має свої наслідки:🔹 емоційне виснаження🔹 падіння довіри до офіційних джерел🔹 спотворення картини реальності🔹 апатія та відчуття безсилля🔹 зниження бажання брати участь у політичному житті. Як цього уникнути і зробити медіаспоживання здоровим – пояснюємо в статті. ✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
⛔ Чи буде ефективним новий закон про відповідальність за корупцію і що показує досвід РумуніїМенш ніж два місяці знадобилося парламенту, щоб ухвалити законопроєкт, який змінює правила відповідальності за корупційні правопорушення. Поштовхом стало рішення ЄСПЛ у справі «Ситник проти України» (ексдиректор НАБУ оскаржив своє внесення до реєстру корупціонерів).Перший варіант законопроєкту викликав хвилю критики — там були норми, які могли суттєво послабити боротьбу з корупцією та обмежити повноваження НАЗК. У результаті ухвалили альтернативний законопроєкт №13271-1, що встановив граничні терміни перебування в реєстрі корупціонерів.Водночас змінилися «пороги» для адміністративної та кримінальної відповідальності. Наприклад, тепер «помилки» в декларації на суму до 2,27 млн грн вважатимуть адміністративним, а не кримінальним злочином. Також підвищені «пороги» справ, після яких їх будуть розслідувати НАБУ та БЕБ. Частину справ тепер розслідуватимуть поліція чи ДБР.👉 Отже, попри декларовану мету зробити антикорупційне законодавство ефективнішим, новий закон розширює діапазон «незначних» порушень та дещо обмежує повноваження НАБУ та БЕБ. Досвід Румунії показує: навіть технічні правки до законодавства можуть поступово знижувати ефективність боротьби з корупцією. Тому за застосуванням нового закону №13271-1 мають уважно стежити громадськість та незалежні експерти.Читайте докладніше у статті. 👇✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📖 Як українці протистояли політиці забуття — в новій книзі Віри АгеєвоїУкраїнська історія — це не лише дати й події, а й боротьба за право пам’ятати. Колонізатори століттями намагалися відібрати в нас минуле, забороняли тексти й імена, нав’язували власні інтерпретації. Але опір політиці забуття не припинявся ніколи. Бо пам'ять — це не тільки про минуле, це наш спосіб зберігати себе сьогодні й вибудовувати майбутнє.У новій книжці «Проти культурної амнезії» професорка Києво-Могилянської академії та лауреатка Шевченківської премії Віра Агеєва досліджує роль пам’яті у формуванні національної ідентичності.Один із розділів книги розповідає про шістдесятників, які шукали зв’язок із репресованим поколінням митців, будували альтернативний канон, віднаходили способи вшанувати своїх учителів, навіть попри цензуру й заборони. Пам’ять передавали через усні розповіді, акції та таємні зібрання, наприклад, щедрування у письменницьких оселях. Це було більше, ніж культурний жест — це був акт опору.Читайте уривок з розділу «Де шукати пам’ять, коли спалено національну бібліотеку?» на нашому сайті.👉 Передзамовлення книги вже відкрите на сайті видавництва «Віхола».✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🎤 Як часто маніпулюють нардепи: аналіз виступів під час обговорення бюджетуЦентр аналізу політики «Зміст» виявив 542 маніпуляції у виступах в парламенті за останні 6 років. Їхня кількість стрімко зростала впродовж 2020-2022 років, коли почався новий політичний цикл, зросло суспільне розчарування й посилилася критика влади. У 2022 році маніпуляцій стало менше через згуртованість у перші місяці після вторгнення та обмежений доступ медіа до парламенту. Але вже з 2023 року дискусії знову радикалізувалися, і кількість маніпулятивних висловлювань зросла.🔴 Найактивніше маніпулювала опозиція — від 84% до 99% усіх випадків в різні роки.💬 «Лідери» за кількістю маніпуляцій під час обговорення держбюджету — Олексій Гончаренко, Дмитро Разумков, Ніна Южаніна та Юлія Тимошенко.Дослідження показує: маніпуляції — невіддільна частина політичного дискурсу. Вони впливають не лише на рейтинги, а й на рішення щодо фінансування армії, медицини чи освіти. Які тактики застосовують депутати і як зменшити рівень маніпуляцій — читайте у статті.✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
💵 Все більше країн переходять на національні валюти у міжнародних розрахункахЗа останні роки країни, ринки яких розвиваються, почали активніше використовувати свої національні валюти у міжнародних транзакціях. Найбільше зросло використання китайського юаня: близько 3.6% усіх розрахунків через систему SWIFT у першому півріччі 2025 року порівняно з 2.2% чотири роки тому. Однак відносні частки юаня досі залишаються незначними порівняно з доларом США (частка — близько 50%) та євро (22.6%).Китай активно посилює роль юаня: розширює мережу валютних своп-ліній та клірингових банків, розвиває свою платіжну систему UnionPay, мережа угод якої охоплює понад 30 країн.Переходити на національні валюти намагаються й підсанкційні держави, зокрема росія та Іран. А країни BRICS обговорюють розширення платежів у нацвалютах, але реальний прогрес повільний.Розвиток цифрових валют відкриває нові можливості для міжнародних розрахунків. Та попри певні зрушення, долар США та євро й надалі зберігатимуть провідні позиції. Що це означає для світової економіки? Читайте в новій статті експерток НБУ Діани Баліоз та Інни Співак. ✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
💸 Мікрогранти під час війни: чи рятують вони бізнесНа початку повномасштабної війни тисячі українських підприємців опинилися на межі закриття. Щоб підтримати малий і середній бізнес, держава запустила програму «Власна справа» з мікрогрантами від 50 до 250 тисяч гривень.📈 До кінця 2024 року майже 22 тисячі підприємців отримали таку підтримку. Держава інвестувала в їхній бізнес 5,5 мільярда гривень, створивши понад 40 тисяч робочих місць.👥 Серед отримувачів більшість — жінки, а переселенці отримали лише 8% грантів. Найчастіше гроші спрямовували у такі галузі: торгівля, ремонт авто, тимчасове розміщення і організація харчування.Для багатьох підприємців грант став вирішальним поштовхом: він дозволив взяти в оренду приміщення, закупити товари та обладнання, вийти в онлайн. Але програма має й недоліки: складна подача, бюрократія, відсутність навчання та менторської підтримки.Дослідження Вадима Волкова показує: для багатьох підприємців мікрогранти стали «рятівним колом» у критичний момент. Але їхній ефект буде значно більшим, якщо поєднувати фінансову підтримку з консультаціями та наставництвом.✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🔴 Як польська пацифікація 1930 року змінила українців?1930-й став роком масових репресій у Західній Україні. Польська влада відповіла на саботажні акції українського підпілля жорсткою каральною операцією, відомою під назвою «пацифікація».Вона охопила сотні населених пунктів Галичини, супроводжувалася побиттям селян, приниженнями та арештами. Закривали українські школи, ліквідовували філії громадських організацій та нищили їхнє майно. Брутальність дій польської влади привернула увагу світової преси й залишила глибокий слід у пам’яті українців.Юний Василь Кук, майбутній головнокомандувач УПА, бачив це на власні очі. Для нього і тисяч його ровесників пацифікація стала точкою неповернення — моментом, коли боротьба за звільнення від держави, що нищила українське, стала особистою метою.Про українське минуле у 20 столітті розповідає Володимир В’ятрович у новій книзі «Генерал Кук. Біографія покоління УПА». Пропонуємо прочитати уривок на нашому сайті. Там же є посилання, щоб передзамовити книгу у видавництва Vivat.✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🧑💻З якими труднощами стикаються команди, що працюють онлайн із різних країн?Професор Василь Тарас з Університету Північної Кароліни проаналізував досвід понад 100 тисяч учасників ініціативи X-Culture, яка охоплює проєкти з командами із 70 країн. Дослідження показало: очікувані й реальні перешкоди в роботі глобальних віртуальних команд значно відрізняються.Різниця в часі та мовні бар’єри, які учасники вважали найсуттєвішими викликами на початковому етапі проєкту, виявилися менш критичними. На практиці найбільше заважали інші речі: інституційні відмінності (такі як очікування від команди та розподіл відповідальності), нестача неформальної комунікації та конфлікт пріоритетів у проєктах. Хоча все ж вплив різниці в часі ускладнював роботу, але не настільки, як попередньо оцінювали учасники.Найбільшими перешкодами для ефективної роботи стали пасивність окремих колег та проблеми з розподілом навантаження.Більше про головні виклики глобальних віртуальних команд та шляхи їхнього подолання – в статті.✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🤔 Чи справді «український менталітет» схиляє нас до корупції?Марина Стародубська в книжці «Як зрозуміти українців. Кроскультурний погляд» від видавництва @vivat_publishing пояснює: стверджувати, що якась країна однозначно схильна до корупційних проявів — некоректно. Адже те, що в одній країні вважають ознакою корупційної поведінки, в іншій може бути переважним способом взаємодії.На сприйняття таких «особливих» відносин впливають культура, історичний досвід та рівень суспільної довіри. Колективізм, висока дистанція влади, уникнення невизначеності — ці ментальні риси можуть стати «шпаринками» для корупції.За показниками дистанції влади й уникання невизначеності Україна — «чемпіон» не лише в Європі, а й в світі. Крім цього, в нас низька суспільна довіра, а колективізм співіснує з індивідуалізмом на рівні громадян. Звідси — прагнення «вирішити питання» швидко, допомогти «своїм», ігнорування формальних правил там, де контроль слабкий.Але подібні «шпаринки» є в усіх національних культурах. Тож немає підстав вважати Україну «особливо корупційною» — просто ми перебуваємо ближче до ситуації в нашій країні й очікувано переймаємося її розвитком.✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
⚡️ Від дерегуляції бізнесу до боротьби з курінням: які ініціативи розглядають у РадіНаприкінці липня-на початку серпня в парламенті зареєстрували 78 нових законопроєктів. Серед найважливіших:❌ Законопроєкт №13554 скасовує 63 дозвільні документи, які ускладнюють роботу підприємців. Йдеться про дозволи й сертифікати у водному, лісовому, енергетичному секторах, а також у сфері архітектури, медицини та освіти. Крім цього, якщо закон ухвалять, більше не доведеться отримувати дозвіл на заняття народною медициною (цілительством). Так, цей документ справді існує.🚭 Законопроєкт №13548 пропонує повністю заборонити електронні сигарети — їхнє виробництво, продаж, імпорт і експорт.🚢 Законопроєкт №13530 передбачає добровільний податковий режим для моряків-податкових резидентів України. Вони щорічно подаватимуть декларацію, вказуючи в ній базовий рівень посадового окладу, який встановлює Міжнародна федерація транспортних працівників. Податок (18% податку на доходи + 5% військового збору) обчислюватимуть з цієї фіксованої ставки, а не фактичного доходу.Більше важливих ініціатив — в огляді аналітика Олега Іванова.☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
