Вокс Україна/VoxUkraine

⚠️ Як соцмережі та ШІ впливають на виборців: нові виклики для України Проблеми політичної агітації в соцмережах та регулювання ШІ під час виборів стають все більш актуальними для України та світу. Скандали, пов’язані з використанням персональних даних та фейків для маніпуляції виборцями, від референдуму про Brexit до виборів у США 2016 року, демонструють серйозні ризики для демократії. Соцмережі, такі як Facebook, Telegram і TikTok, активно використовують для політичної реклами, часто непрозорої та маніпулятивної. ЄС уже впроваджує суворі правила для контролю таких процесів. Україна поки що не має чіткої нормативної бази для регулювання цифрової політичної реклами чи ШІ. Отже, одним із першочергових завдань має стати розробка законодавства, яке б враховувало практики ЄС. Водночас потрібно зважати на ризики, які можуть виникнути внаслідок реалізації цих положень, наприклад, загроза свободі слова. 📌 Детальніше читайте у колонці аналітика Олега Іванова. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🏠 Де знайти житло для переселенців? Мільйони внутрішньо переміщених осіб, дефіцит соціального житла та зростання цін на оренду створили житлову кризу в українських містах. У подкасті «Відбудова» директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький пояснює, чому в Україні так мало соціальних осель та які рішення можуть допомогти. 🔹 У 2021 році фонд соціального житла в Україні складав лише 3000 квартир, що не може забезпечити потреби ВПО. 🔹 У багатьох містах складно знайти вільне помешкання для оренди, а вартість зросла, переважно через велику кількість військових та переселенців. 🔹 Деякі люди змушені повертатися на окуповані території через відсутність житла в безпечних регіонах. 🔹 У багатьох країнах ЄС соціальне житло становить 10-30% міського фонду. Це важлива практика, яка гарантує доступність житла для найуразливіших категорій населення. 🔹 Будь-яка країна, маючи таке велике переміщення, зіткнулася би з житловою проблемою, адже неможливо мати кілька мільйонів порожніх соціальних квартир. Що в цій ситуації може зробити влада, читайте в текстовій версії подкасту. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💵 Як Україні фінансувати війну? Після перемоги Трампа цілком імовірно, що більша частина фінансового тягаря війни ляже на плечі самих українців. Звідки ж брати кошти на оборону? У статті професор Університету Каліфорнії (Берклі) Юрій Городніченко аналізує досвід Великобританії та США у воєнні часи та праці впливових економістів. Кейнс вважав, що найкращий спосіб фінансувати війну — позики, які дозволяють розділити вартість війни між поколіннями. Якщо вони недоступні, слід підвищувати податки і дотримуватися суворої бюджетної дисципліни щодо витрат. У проєкті держбюджету України на 2025 рік чисті запозичення дуже малі порівняно з обумовленими війною потребами. Отже, українській владі треба агресивно заохочувати громадян купувати військові облігації і підняти податки. Нещодавно ухвалене Верховною Радою рішення про підвищення податків — перший крок у цьому напрямку. І президент має підписати цей закон якнайшвидше. 📌 Детальніше читайте за посиланням. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🧑‍💻 Працювати на пенсії? 73% українців кажуть, що готові Україна стикається з кадровим дефіцитом, який можна частково вирішити за допомогою перекваліфікації різних соціальних груп, зокрема жінок та людей старшого віку. Готовність українців змінити професію вивчала дослідницька компанія Gradus Research. 🔸 79% опитаних українців зараз працюють повний або неповний робочий день. З них 73% змінювали рід діяльності, а у віковій групі 45+ таких 79%. 🔸 Третина опитаних (31%) раз на рік або частіше підвищують свою кваліфікацію або вчаться новому, при цьому жінки (35%) та молодь (46%) частіше проходять додаткові курси. 🔸 73% респондентів готові працювати після досягнення пенсійного віку. Більшість хоче залишатися у своїй професії. 🔸 45% жінок розглядають можливість освоїти спеціальності, що традиційно вважаються чоловічими. 🔸 Проте 45% опитаних жінок вказують на вищий рівень стресу в порівнянні з минулим роком, а 38% відчувають вигорання. Хоча більшість респондентів стверджують, що відкриті до нових знань, і людина може опановувати нові професії протягом усього життя, 88% погодяться на це лише за умови підвищення зарплати.

🚀 ГО «Вокс Україна» шукає в команду нових людей, які прагнуть змінювати країну на краще Маємо декілька відкритих вакансій: 🎨 UX/UI-дизайнер(-ка) Працюватиме над виглядом та користувацьким досвідом вебсайту проєкту «Індекс реформ». 📅 Проєктне залучення до 6 місяців Дедлайн подачі – 13 жовтня 📌 Деталі 📊 Аналітик(-иня) Аналіз реформ, суспільних та економічних процесів, оцінка впливу політичних рішень на економіку. Дедлайн подачі – 10 жовтня 📌 Деталі 📈 Data-аналітик(-иня) Якщо ви любите працювати з великими масивами даних, зацікавлені в розвитку якісної економічної аналітики та маєте досвід власних досліджень – ця вакансія для вас! Дедлайн подачі – 20 жовтня 📌 Деталі 📢 Комунікаційний(-а) менеджер(-ка) До команди проєкту «Індекс реформ». Дедлайн подачі – 15 жовтня 📌 Деталі 🎓 Стажери до проєкту «Індекс реформ» Чудова можливість для тих, хто бажає отримати досвід у сфері аналізу реформ. Дедлайн подачі – 6 жовтня 📌 Деталі 👉 Чекаємо на ваші резюме! Поділіться цією публікацією з друзями, які шукають нові можливості.

🚨 Щороку понад 700 000 людей в усьому світі помирають внаслідок самогубства Це більше, ніж через війни і вбивства разом. Тому започаткували Всесвітній день запобігання самогубствам – 10 вересня. Він потрібний, щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми. ⚠ Україна, за даними на 2019 рік, мала вдвічі вищий рівень суїцидів, ніж в середньому у світі. Під час війни ці дані недоступні. Проте, згідно з соцопитуваннями, війна впливає на психічне здоров’я більшості українців. Для попередження самогубства важливо вчасно розпізнати людину з групи ризику. Ознаки в поведінці, які мають насторожити: ▪ прямі розмови про смерть або суїцид ▪ підготовка: упорядкування справ, прощальні повідомлення, дарування цінних речей ▪ раптові зміни в поведінці: людина, яка була соціально активною, починає уникати спілкування, або навпаки — замкнена раніше особа стає надмірно товариською, часто обговорюючи питання сенсу життя ▪ розроблення планів покінчити з життям ▪ затяжні депресивні епізоди. ❗ Якщо ви помітили ці ознаки, важливо діяти негайно і звернутися по допомогу. Ось кілька гарячих ліній, де можна безкоштовно отримати психологічну підтримку: ☎️ 7333 – лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine (цілодобово) ☎️ 0 800 100 102 – лінія Національної психологічної асоціації (з 10:00 до 20:00) ☎️ 0 800 210 160 – лінія психологічної підтримки для дорослих і дітей міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» (цілодобово) ☎️ 0 800 211 444 – лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції (з 10:00 до 20:00) ☎️ 0 800 33 20 29 – лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду для ветеранів і їхніх родин (цілодобово) ☎️ 067 348 28 68 – лінія підтримки для сімей військових і ветеранів організації Veteran Hub (з 9:00 до 21:00). 🫂 Турбуйтеся про себе і своїх близьких. Разом ми сильніші.

📊 Наскільки парламентарі підтримували прогресивні реформи своїми голосуваннями за останню сесію Верховної Ради? Хто працює добросовісно, а хто «відсиджується» позаду? Які депутати з різних фракцій голосують спільно, а хто не підтримує своїх колег по фракції? 19 серпня команда проєкту Індекс реформ ГО «Вокс Україна» провела презентацію «Коефіцієнт корисної дії депутатів. Як працюють народні обранці без тиску виборів». В обговоренні взяли участь дата-аналітикиня «Вокс Україна» Дарія Колодяжна, аналітик «Вокс Україна» Олег Іванов, перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко та головний редактор Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко. Серед найголовнішого: ◾ Депутати від фракції монобільшості мають домінуючу у Верховній Раді можливість розробляти реформи та підтримувати ідеї своїх однопартійців, а тому й лідирують у рейтингу Коефіцієнту. Натомість персоналії «антиреформаторів» є майже незмінними. ◾ Водночас представники колишнього ОПЗЖ радикально змінили свою поведінку, а тому піднялися в рейтингу. ◾ За словами представника Руху ЧЕСНО, у цьому скликанні вдалося викорінити кнопкодавство. Однак з’явився інший тренд: народні обранці все частіше ухиляються від голосування (здебільшого на контроверсійні теми), хоча де-факто присутні в залі. ◾ Одне з побажань щодо реформи держуправління від західних партнерів – збільшити обсяг законотворчої діяльності саме уряду. І тому парламент наразі планує відходити від практики «переписування» урядових законопроєктів окремими комітетними версіями. ◾ Навіть попри унікальну для українського парламентаризму ситуацію монобільшості, реформаторська потуга й досі залишає бажати кращого: важливі та комплексні законопроєкти часто приймаються напередодні дедлайнів та під тиском партнерів. ▶ Онлайн-трансляція повної дискусії доступна за посиланням.

⚠️ Основними викликами для ринку праці українці вважають мобілізацію працівників (73%), дефіцит кадрів (53%) та відтік кваліфікованих спеціалістів за кордон (48%). Також важливими проблемами є тінізація економічних відносин (26%) і розбіжності між зарплатними очікуваннями кандидатів та можливостями бізнесу (22%). Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Центром Разумкова у червні. 🎓 Більше половини опитаних (54%) зазначають, що для подолання дефіциту кадрів необхідно перекваліфікувати співробітників і переглянути розподіл обов'язків у колективах. Важливими також є програми залучення молодих фахівців, стимулювання повернення українців з-за кордону (52%) і адаптація працівників старшого віку та людей з інвалідністю (53%). 🚎 Водночас лише 15% підтримують залучення жінок на традиційно чоловічі професії. 💰 Головною вимогою до роботи 89% респондентів назвали гідну зарплату. Ці результати підкреслюють необхідність активних дій з боку держави та бізнесу для стабілізації ситуації на ринку праці. Важливо не тільки зберігати робочі місця, але й створювати умови для залучення та утримання кваліфікованих кадрів.

Як досягти балансу між материнством та кар'єрою для українських жінок? 6 серпня за підтримки Медіацентру Україна команда проєкту Індекс реформ ГО «Вокс Україна» провела дискусію «Діти vs кар'єра: як досягти балансу?». Дефіцит на ринку праці тисне не тільки на роботодавців, а й на економіку в цілому. І наразі, з урахуванням демографічної кризи та мобілізації, жінки вимушені одночасно нести на собі тягар як народження дітей, так й економічної активності. У дискусії про це взяли участь керівниця проєкту Індекс Реформ Ксенія Алеканкіна, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Галина Жуковська, співзасновниця Українського Жіночого Фонду Наталя Карбовська та керівниця будівельної компанії «Алеф Строй», засновниця Школи операторів будівельної техніки для жінок Юлія Скічко. Серед найголовнішого: ◾ Гарна новина – у світі й справді існують політики, що одночасно допомагають підтримувати народжуваність та економічну активність. Мова йде про доступність дошкільних установ, курси перекваліфікації для жінок та інформаційні кампанії, що направлені на рівномірний розподіл хатніх обов'язків у родині. ◾ Держава вбачає шлях до подолання дефіциту кадрів зокрема й в перепрофілюванні навчальних закладів для навчання жінок традиційно чоловічим спеціальностям, що вже робиться в окремих регіонах. ◾ Окрім того, уряд готує оновлення застарілого Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 2005 року. Це є однією з умов вступу до ЄС і має на меті удосконалити гендерну рівність в багатьох аспектах життя країни, включно й з трудовими правами. ◾ Значною проблемою залишається мала доступність ясел. І у 2017 році, коли в Україні народилося 363 тисячі малят, і в 2023, коли світ побачило 187 тисячі дітей, на всю країну лише 30(!) дітей до року відвідували ясла. Брак дошкільних закладів освіти є значною перепоною для повернення жінок на ринок праці. ▶ Онлайн-трансляція повної дискусії доступна за посиланням: https://bit.ly/3AfXccS ➡ Наше дослідження «Економічна активність жінок vs підвищення народжуваності: як досягти балансу» читайте на сайті: https://bit.ly/3WRh8vB

#індекс_реформ Команда Індексу реформ проаналізувала нормативні акти за період з 22 квітня по 5 травня і оцінила їх наступним чином: ▪ До реалізації ветеранської політики долучили місцеві ради і адміністрації +1,0 ▪ КМУ встановив специфічні правила рубки лісу під час війни та після неї +1,0 ▪ Кабмін оновив процедуру доповнення Національного переліку лікарськими засобами +1,8 ▪ Застосування телемедицини в діяльності служби екстреної медичної допомоги +1,3 ▪ Кабмін затвердив перелік документів для проходження медико-соціальної експертизи +1,5 ▪ Нова редакція Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги +1,0. Індекс реформ склав +0,7 бала. Це на 0,2 бала більше, ніж у попередньому випуску. Нагадаємо, прийнятним темпом реформ є значення вище за +2. Дві події у медичній сфері в статті розглянули детальніше – це оновлення процедури доповнення Національного переліку лікарськими засобами та надання дозволу користуватися телемедициною бригадам «швидкої допомоги». ➡ Читайте випуск 237 Індексу реформ за посиланням.