🟢 В Україні хочуть узаконити сімейний бізнес і змінити норми для шкіл: що пропонують депутати?У другій половині березня в парламенті зареєстрували 40 нових законопроєктів. Деякі з них можуть змінити правила для підприємців, освітян і військових.💡Хто володіє винаходами, які створюють військові? Законопроєкт 13111 визначає, що майнові права на інтелектуальну власність, створену військовими під час служби, належать державі. Винахідник отримує авторське право та винагороду, а держава може використовувати або продавати ці розробки.👨👩👧👧Сімейні підприємства — офіційно. Законопроєкт 13109 пропонує узаконити сімейні підприємства, які працюватимуть на спрощеній системі оподаткування. Родичі зможуть працювати без трудових договорів (з 14 років), сплачувати ЄСВ добровільно та самі вирішувати, як ділити прибуток.🧑🏫 Скільки учнів має бути в класі? Два законопроєкти (13120 і 13120-1) змінюють норми наповнюваності класів. Зокрема, пропонується збільшити до 24 осіб мінімальну кількість учнів у класах профільної середньої освіти (ліцеї, коледжі після 9 класу).Детальніше про ці та інші ініціативи — в огляді аналітика Олега Іванова.📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🚨 Кремль у європейській політиці: хто грає на боці росії?Росія роками втручається в європейську політику: фінансує крайні партії, впливає на рішення урядів і підриває підтримку України.❗ З 2014 до 2022 року кремль витратив понад 300 млн доларів на фінансування іноземних політичних сил. У 2023 році в Європі було понад 900 політичних партій та інших організацій, а також 1300 впливових осіб, які поширюють російські наративи.Ось лише декілька прикладів:◼️ Журналісти довели зв’язки німецької партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) із рф: її депутати саботували військову допомогу Україні, узгоджували заяви з російськими кураторами та отримували фінансування. AfD має підтримку близько 20% виборців і продовжує впливати на політику Німеччини та ЄС.◼️ Французька партія «Національний альянс», яку очолює Марін Ле Пен, отримувала фінансування від російського банку та підтримувала політику путіна. Партійці відвідували Крим та Донбас і навіть брали участь у виборах, організованих росією. Попри перемогу на виборах 2024 року (37% голосів), ультраправих не допустили до формування уряду завдяки співпраці лівих і партії Макрона.Європа намагається боротися з російським впливом, але чи достатньо цього? І як це загрожує Україні? Читайте в нашому матеріалі. ⬇️📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
⚠️ Нові правила для бізнесу: що зміниться у видобутку копалин та агросекторі?Два нові закони, які змінюють правила гри для бізнесу, отримали найвищі оцінки наших експертів. Це оновлена програма розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року та закон про державне регулювання захисту рослин.🔹 Закон 4154-IX вводить поділ корисних копалин на стратегічно й критично важливі. Їхній перелік затверджуватиме Кабмін, а видобуток дозволятиметься через аукціони, в яких можуть брати участь українські та міжнародні компанії з партнерських країн. Крім того, створять спецфонд для фінансування нарощування та відновлення мінеральних ресурсів.🔹 Закон 4147-IX адаптує українське законодавство про захист рослин до європейських стандартів: вводить паспорти для перевезення рослин та унікальне маркування засобів захисту для контролю їхнього обігу. Документ набирає чинності у 2028 році, за винятком окремих положень, які почали діяти відразу.Детальніше про ці зміни – у 256 випуску Індексу реформ.📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🕯 Гривня між контролем і свободою: як подолати «страх перед плаванням»?У країнах із ринками, що формуються, часто існує «страх перед плаванням», тобто бажання втримувати (майже) стабільний курс валюти будь-якою ціною. Україна скасувала режим фіксованого валютного курсу в 2015 році, а з початком повномасштабної війни зафіксувала його, щоб погасити паніку. У 2023 році НБУ відновив гнучкість курсу, але валютний ринок все ще має обмеження.Основні причини «страху перед плаванням» — висока чутливість інфляції до змін обмінного курсу, залежність від імпорту, високий рівень зовнішніх боргів, доларизація та ін.У воєнний час стабільність курсу залишається важливим інструментом економічної політики. Проте низька гнучкість курсу може обмежувати можливості НБУ для реагування на економічні виклики.Як Україна може поступово подолати цей «страх» і зробити валютний ринок справді гнучким? Детальний аналіз — у статті зав. кафедри економіки та економічної теорії Західноукраїнського національного університету, члена Ради НБУ Віктора Козюка ⬇️📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
❓ Чи сподіватись зумерам на пенсію від держави?З 1 березня в Україні провели перерахунок пенсій. Та, як би не було дивно, це питання стосується не лише пенсіонерів. Чому в Україні такі малі пенсії, як їх збільшити та чи є сенс зумерам розраховувати на виплати від держави — пояснюємо у дописі. 👵 Зараз в Україні нараховується понад 10 мільйонів пенсіонерів. Переважна більшість з них — пенсіонери за віком. 📈 Першого березня уряд проіндексував пенсії. Це — збільшення виплат, яке найчастіше пов'язане з інфляцією. Завдяки індексації уряд намагається зменшити вплив здорожчання цін на доходи найменш незахищених верств населення. Цьогоріч сума доплат коливається від 100 до 1500 гривень. Але така індексація не покриває темп інфляції та падіння купівельної спроможності для пенсіонерів. Загалом, середня українська пенсія історично коливається в еквівалентні 100 доларів. Чому вона така мала? Усе через демографічну ситуацію та особливості солідарної пенсійної системи. В Україні пенсії формуються з податків працюючих громадян. Тому чим більша частка платників податків щодо частки пенсіонерів, тим краще. Наразі це співвідношення приблизно 1:1. Навряд хтось захоче ділитися половиною доходу, щоб пенсіонери жили зіставно з тими, хто працює. Отже, пенсії й далі лишатимуться меншими за середні зарплати. 💰 Як збільшити пенсії?Альтернативою солідарній є накопичувальна пенсійна система, коли кожен не тільки сплачує ЄСВ для виплат пенсій нинішнім пенсіонерам, але і відкладає гроші на свій особистий пенсійний рахунок. Зараз це можна робити добровільно — у приватних пенсійних фондах. Згодом уряд планує зробити накопичувальну частину обов’язковою. Вона має очевидні переваги: можна впливати на розмір власної пенсії, збільшуючи внески (понад обов'язковий мінімум). Але і недоліків вистачає: в періоди великих криз (як-от зараз) ніхто не може гарантувати, що накопичення не знеціняться. Схоже вже відбувалося, коли згоріли накопичення на «ощадкнижках» після розпаду СРСР. ⚖️ То молодь може не розраховувати на державну пенсію? Не зовсім. Зазвичай йдеться про те, що держава не зможе виплачувати гідні пенсії в рамках солідарної пенсійної системи. Але і зараз пенсії в Україні переважно не дозволяють покрити потреби пенсіонера (не беручи до уваги високі пенсії суддів та ще деяких категорій громадян). 📊 Що робити?Поки немає обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, можна користуватися добровільною. Або створювати заощадження інакше: використовувати депозитні рахунки, купувати ОВДП, валюту, вкладати гроші у нерухомість. Оптимально формувати індивідуальний портфель інвестицій та заощаджень, враховуючи ваш вік, доходи та схильність до ризику.📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Олександр Гречко, співзасновник ГО «Пасажири Києва», про реальність: «Я буквально сьогодні під час повітряної тривоги рухався на велосипеді до станції метро, далі на метро вже сюди. Яка була ситуація? Автобуси, тролейбуси зупинились. Представники КМДА часто апелюють на те, що водій теж має йти в укриття. Весь транспорт, який я проїжджав, який був зупинений під час цієї повітряної тривоги, в ньому знаходились водії. Частина пасажирів виходила і йшла пішки, хтось пересідав в маршрутки, хтось пересідав в таксі. Відповідно, люди не втратили потреби діставатися кудись, вони просто переплачують. Вони переплачують ті гроші, які могли витратити на себе, на їжу, на дитину або навіть задонатити на ЗСУ».Анастасія Боброва, директорка CEDOS, про наслідки для містян:«Що це рішення про зупинку громадського транспорту робить в довгостроковій перспективі? Воно, перш за все, підриває довіру до громадського транспорту. Наземний громадський транспорт у Києві і так не славиться своєю передбачуваністю. Ми знаємо, що є брак рейкового транспорту, ми бачимо, як громадський транспорт часто стоїть в заторах. І це лише поглибилось та погіршилось з початку повномасштабного вторгнення. Врешті-решт за ці непродумані, не проаналізовані рішення якраз платять люди не лише грошима, але й своїм часом та якістю життя. І як представниця аналітичного центру, який займається якраз соціальним просторовим розвитком, також скажу, що потерпають люди, представники соціальних категорій, які є найменш захищеними. Мені здається, що всі ці наслідки варто також враховувати і аналізувати, коли ми говоримо про рішення про зупинку громадського транспорту».Олександр Гречко, ГО «Пасажири Києва», про відповідь ДСНС та реакцію влади: «Ми написали в 2023-му році запит на ДСНС, у травні прийшла відповідь, що вони підготували примірний алгоритм дій населення і транспорту. Цитую тут: «Звертаємо увагу, що примірний алгоритм має інформаційний характер та не містить норм права». Тобто це рекомендація, яка не є обов'язковою до виконання. Що саме і зробили інші міста України, які оцінили ситуацію і скасували. За цей час в Києві підписувалися петиції, була купа заяв від громадських організацій, публікацій в ЗМІ про те, що це не ефективне рішення, але міська влада, учасники Ради оборони Києва стояли на своєму і це рішення не переглядали».
🔽Українці стали менш готовими долати виклики, пов’язані з реформами. У 2024 році 45% респондентів не бажають миритися з труднощами перехідного періоду, тоді як у 2022-му таких було лише 29%. Що змінилося в суспільних настроях і які реформи є критично важливими, обговорили експерти під час публічної дискусії. ✔️ Пріоритет №1 — реформа армії. Але провести її повноцінно під час активних бойових дій складно. Не менш важливою є реформа публічного управління. ✔️Суспільство вимагає боротьби з корупцією та посилення громадського контролю. Водночас Україна покращила позиції в міжнародних антикорупційних рейтингах, кількість розслідувань та вироків збільшилася, відновили перевірку декларацій. ✔️Медична реформа триває. Уже 31 млн українців мають декларації з сімейними лікарями, а медзаклади за останні роки отримали понад 300 тис. одиниць обладнання — більше, ніж за попередні 10 років. ✔️ Волонтерський рух трансформується. Малих організацій стало менше, але бізнес продовжує підтримувати військових, розробляючи ветеранські політики. Попри це, існують ризики зростання соціальної напруженості між активно залученими до війни та рештою суспільства, що підсилюється проблемами з мобілізацією. 👉 Деталі — в нашому матеріалі. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📊 Бюджетний барометр за грудень: як закінчився рік і що буде далі?🔶Доходи: у грудні до загального фонду надійшло 286,1 млрд грн (+2,1% до плану) завдяки отриманню значних грантових коштів (47% доходів). 🔶Видатки: майже пів трильйона гривень (491,9 млрд грн, +51% до плану) — це найбільша місячна сума за всю історію України. 🔶 Міжнародна допомога: надійшли рекордні від початку повномасштабного вторгнення 395,1 млрд грн, з яких 134,7 млрд грн — гранти. 🔶Податкові надходження: план був недовиконаний на 36,1%. Основні причини: занадто оптимістичні плани по окремих податках, пізнє набуття чинності податкових змін та зниження митних платежів. 🔶Ключові ризики:▪ Збільшення оборонних видатків у разі збереження чи активізації бойових дій та скорочення міжнародної допомоги. ▪ Девальвація та зростання інфляції можуть вплинути на споживчий попит населення, що може призвести до нижчих надходжень митних платежів. ▪ Можливе скорочення податкових надходжень через зниження спроможності бізнесу пристосовуватися до нових умов. Детальніше про бюджетні зміни у грудні та прогнози на 2025 рік читайте в статті фахівців Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
❗️ Антиреформи й зниження ефективності депутатів: що показала 11 сесія Верховної Ради? 11-та сесія Верховної Ради завершилася із несподіваними результатами: вперше за два роки серед ухвалених рішень з’явилися антиреформи. Це закони про лобіювання та «клуб білого бізнесу», які створюють ризики переслідування громадян чи громадських організацій та надають преференції деяким платникам податків. Загальна ефективність парламенту теж знизилася: майже 60% депутатів погіршили свій ККД (коефіцієнт корисності депутата). Кількість реформаторів різко впала — з 38% до 22%. Натомість виросла частка поміркованих реформаторів (з 46% до 64%). Серед монобільшості з’явилися нові антиреформатори, а 10 депутатів отримали 0% корисності через прогули чи перебування під слідством. 11-та сесія показала завершення етапу єдності в умовах повномасштабної війни та повернення до традиційної політичної динаміки. Що це означає для майбутнього реформ? Усі деталі — в дослідженні нашої дата-аналітикині Дарії Колодяжної. 📉 Обговоримо результати дослідження та перспективи роботи парламенту вже 15 січня. Приєднуйтеся до події офлайн або онлайн — реєстрація за посиланням. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
⚡️ Покарання за сталкінг і захист культурної спадщини: що хочуть змінити в законодавстві? З 9 по 22 грудня 2024 року зареєстрували 43 законопроєкти. Серед ключових ініціатив: 🟠 Законопроєкт 0297 пропонує ратифікувати Конвенцію Ради Європи для боротьби зі злочинами проти культурної спадщини. Це допоможе повертати викрадені артефакти та запобігати їх незаконному продажу на міжнародному ринку. Разом із ратифікацією Конвенції депутати мають схвалити ще два законопроєкти, які розширюють перелік культурних цінностей, посилюють контроль за їх переміщенням і прирівнюють шкоду культурній спадщині до кримінального злочину. 🟠 Законопроєкт 12297 впроваджує новий кримінальний злочин — сталкінг. За умисні повторювані дії, що порушують приватне життя, наприклад, незаконне стеження, нав’язування спілкування, зможуть карати штрафом чи навіть тюрмою. 🟠 Законопроєкт 12349 пропонує створити Кіберсили ЗСУ, які зможуть залучати цивільних фахівців в статусі кіберрезервістів із можливістю працювати віддалено, в будь-якій точці світу. Деталі — в огляді нашого аналітика Олега Іванова. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
