Під рубрикою «Зека геть!»18 листопада 2024 року о 15:00 в Дніпровському районному суді Києва (вул. Кошиця, 5) продовжиться розгляд кримінальної справи по обвинуваченню Шабуніна Віталія Вікторовича в побиті «блогера і журналіста» Філімоненка Всеволода КостянтиновичаНагадую, що наруга над філімоненківською мармизою трапилась у червні 2017 року, коли військовозобов’язаного Шабуніна повісткою викликали до Дніпровського військкомату для уточнення даних. Біля входу в установу на нього вже чекав Філімоненко, який став цікавитись, чому Шабунін не служив строкову службу й чи збирається він захищати країну. У відповідь Шабунін почав волати, що він за станом здоров’я непридатний до служби в армії і вдарив Філімоненка в писок.За фактом побиття писку було розпочато кримінальне провадження й справа щодо Шабуніна з обвинувальним актом попрямувала до суду. Але 27 червня 2023 року адвокат Шабуніна – член правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан – подала до суду клопотання про зупинення розгляду справи на тій підставі, що обвинувачений Шабунін був мобілізований до 207 окремого батальйону ТрО, перебуває на фронті, живе в окопах і не може прибути в столицю для участі в судовому засіданні. У такий спосіб борчиня з корупцією сподівалась дочекатись, доки сплине термін притягнення Шабуніна до кримінальної відповідальності, після чого справа має бути закрита «по строках». Клопотання адвоката було судом задоволено, але в квітні 2024 року Дніпровський районний суд виявив, що ні на якому фронті військовослужбовець за мобілізацією Шабунін ніколи не був, натомість проживає в Києві, пиячить у столичних генделиках і ухиляється від військової служби. У зв’язку з цим судовий розгляд справи відновлений.Запрошую на виставу. Вхід безкоштовний.
З метою підірвати обороноздатність України російські агенти розпочали наклепницьку кампанію проти солдата запасу Сергія Стерненка, який, з його слів, з другого дня повномасштабного вторгнення воює в найгарячіших точках, визволяв Київщину в складі Сил спеціальних операцій і служив артилеристом у 72 окремій механізованій бригаді. Щоправда, військовослужбовці 72 бригади стверджують, що Стерненка вони бачили тільки в Ютубі, але кому ми віримо – брехунам з 72 бригади, чи цій святій людині, яка навіть зняла відеосюжет про свою службу в артилерії?Так ось, зловмисники поширили наклеп, що сліпий артилерист Стерненко, насправді, є мультимільйонером завдяки довірливим громадянам, які переказують йому гроші «на ЗСУ». Зокрема, за останні 2,5 роки Стерненко вивів зі своїх криптогаманців, на які збирав допомогу українській армії, понад одного мільйона доларів США: на один гаманець у кріптобіржі Binance було виведено 1,015 млн. USDT, на інший – 350,75 тис. USDT. В українській валюті інвалід Стерненко також не належить до числа незахищених – у декларації про майновий стан він зазначив отримання в 2022 році доходу в сумі 18,68 млн. грн, у 2023 – 25,93 млн. грн.Ну, припустимо. І що тут такого? Ну, вивів інвалід гроші з рахунків, на які збирав пожертви. А на які кошти йому жити – на пенсію по інвалідності? Це ж тільки прокурори мають нахабство отримувати і пенсію, і зарплатню, а незрячі активісти, які служать артилеристами, на пенсію не проживуть, їм треба хоча б мільйон доларів на рік. А ще негідники пишуть, що Стерненко разом зі своєю співмешканкою Наталією Усатенко придбав у 2023 році два автомобілі VOLKSWAGEN TIGUAN. На ім’я Стерненка автомобіль був зареєстрований 11.01.2023 (вартість за договором купівлі-продажу – 0,95 млн. грн, середня ринкова вартість – 1,3 млн. грн), на Усатенко такий же ж автомобіль був зареєстрований 20.12.2023 за ціною всього-на-всього 70 тис. грн, що значно нижче ринкової вартості.Зразу скажу, це – брехня. Подумайте самі, навіщо автомобіль незрячому, який був звільнений від військової служби через сліпоту? Також я ніколи не повірю, що Стерненко обманув державу й недоплатив податки з вартості придбаного авто. Подивіться в сліпі очі Сергія В’ячеславовича – хіба ця людина може брехати чи, тим більше, не сплачувати податки? А той факт, що батько Стерненка в липні 2024 року купив 4,5 га землі в Білгород-Дністровському районі Одеської області, я пояснюю дуже просто: його син економив на сніданках і відкладав гроші з пенсії, щоби допомогти батькові. Бо ніяких інших офіційних доходів, окрім пенсії, Сергій Стерненко не має з 16 вересня 2021 року, коли він був знятий з обліку в Одеському РУП №1 ГУ НП в Одеській області як особа, що займається збутом наркотиків.
Мене багато разів запитували, чи має солдат запасу Стерненко шанс опинитись на військовій службі? Відповідаю: шанс Стерненка опинитись на військовій службі значно нижчий, ніж його шанс опинитись на ліхтарному стовпі. Бо агентура СБУ недоторканна – це принцип існування Контори. Стерненко був завербований ще у 18 років головним відділом захисту національної державності Управління СБУ в Одеській області. З його одеським куратором я не знайомий, на чому вербували Стерненка не знаю, але люди брешуть, що на торгівлі наркотиками. Власне, це стандартна ситуація, бо сенс вербування полягає, перш за все, у тому, що агент має приносити куратору «десятину» своїх доходів – це в разі, якщо агент веде, так би мовити, бізнес самостійно. Якщо ж агент використовує напрацювання куратора, то має віддавати в СБУ значно більше – як мінімум, 50%.Але недоторканість Стерненка спричинена не тільки тим, що він носить у дзьобику гроші в ДЗНД СБУ (думаю, саме там треба шукати супутник, придбаний Стерненком і Притулою). Якщо Контора допустить покарання Стерненка за скоєні ним злочини (починаючи від вбивства в Одесі й завершуючи ухиленням від мобілізації), то це підірве довіру до кураторів СБУ з боку інших агентів і, взагалі, поставить під загрозу сам принцип вербування, який полягає в тому, що агент виконує завдання куратора, а куратор гарантує агенту недоторканність. До речі, як я вже зазначив, з колишнім одеським куратором Стерненка я не знайомий. А ось про київський період цього покидька я можу розповісти багато. Зокрема – за що саме керівництво ДЗНД в 2017 році звільнило Стерненка з посади керівника одеської обласної організації «Правий сектор», виключило його зі своєї агентурної мережі й передало на зв’язок у Головне управління «К» Василю Пісному. А також – що саме вживав Зеленський перед тим, як у червні 2019 року запропонувати гопнику Стерненку, який ледь школу закінчив, посаду начальника Управління СБУ в Одеській області (це призначення зупинив Андрій Богдан). Найближчим часом я обов'язково про це розповім.
А тепер, друзі, я трішечки розповім про Олексія Геннадійовича Петрова, славного генерала ГУР МО і директора ДП «Спецтехноекспорт», який фінансує політичні та медіа-проєкти майбутного кандидата в президенти України Кирила Буданова, зокрема – фейсбук-сторінку під назвою «Мар’яна Безугла». Річ у тім, що мене як свідка два рази допитували (було це ще до війни, пардон, до оголошення воєнного стану, бо Україна ні з ким не воює) в Головному слідчому управлінні Націполіції стосовно Олексія Геннадійовича – у справі про вбивства журналіста Шеремета, оскільки поліція вважала саме його організатором цього злочину.До того, як стати «гаманцем» Буданова Петров трудився на посадах голови Закарпатської ОДА і очолював УСБУ в Кіровоградській області, куди він був призначений після звільнення з посади начальника Департаменту контррозвідки СБУ. Посади начальника ДКР СБУ Олексій Геннадійович позбувся після того, як був затриманий за державну зраду його бойовий побратим і близький соратник – генерал-майор СБУ Валерій Шайтанов.На посаді начальника ДКР Петров уславився двома феєричними провокаціями. По-перше, це він організував «вбивство» актора при СБУ Бабченка – у такий спосіб Олексій Геннадійович віджимав бізнес з торгівлі зброєю в агента СБУ на прізвище Герман. А, по-друге, це саме Петров вигадав (точніше, висмоктав з дряблого члена Порошенка) «справу Савченко-Рубана» і за допомогою провокатора СБУ на прізвище Балов обвинуватив народного депутата Надію Савченко в тому, що вона хоче з гранатомета обстріляти будинок Верховної Ради й втекти по Дніпру в Чорне море чи то на баржі, чи то на водному велосипеді.Тож не дивуйтесь, що на фейсбук-сторінці під назвою «Мар’яна Безугла» йде рвота калом на адресу Надії Савченко, яка з першого дня повномасштабної війни (пардон, Україна ні з ким не воює, з першого дня воєнного стану) на фронті разом із сестрою Вірою: зараз Надя командує стрілецькою ротою, а її сестра служить у тому ж батальйоні сапером. Звісно, наша Чіччоліна, себто пані Мар’яна, до всіх цих висерів відношення не має – тексти для її фейсбук-сторінки пише творчий колектив співробітників і добровільних помічників ГУР МО, яких фінансує Олексій Геннадійович і фінансує явно не зі свого офіційного грошового забезпечення.Втім, зараз я хочу розповісти про період, який був до того, як Петров очолив Департамент контррозвідки СБУ – коли Петров був начальником 5 управління цього департаменту. Не секрет, що 5 управління ДКР СБУ було створено на його пропозицію для вбивств, викрадень і катувань ворогів народного режиму. До речі, пам’ятаєте історію, як 5 березня 2022 року співробітники СБУ вбили співробітника ГУР МО Дениса Кірєєва? Так ось, вбивали колишні підлеглі Петрова, це в них робота така – виконувати замовні вбивства.У справі, що розслідувалась стосовно іншого резонансного злочину – вбивства журналіста Шеремета, я передав слідчому аудіозапис з голосом Петрова. Якщо цей запис є справжнім, то це означає, що Петров був завербований Комітетом державної безпеки Республіки Білорусь.Але спочатку прочитайте мою давню статтю з цього приводу – там викладений аудіофайл з голосом нинішнього спонсора проєкту «Мар’яна Безугла». https://naspravdi.today/uk/2021/01/27/suto-ukrainske-vbyvstvo/ У наступних публікаціях я розповім, де зараз знаходиться третій примирник запису (один у мене, другий я передав слідчому в справі Шеремета) і чому досі не проведена фоноскопічна експертиза.
Ледь не щодня то «Єдиний марафон», то всілякі Ютуб-канали показують інтерв’ю з Марією Берлінською, яку називають «військовою» та «ветеранкою російсько-української війни». Зокрема недавно в ході чергового інтерв’ю «військова» Берлінська закликала мобілізувати жінок – мовляв, нехай беруть приклад з неї.Хочу внести ясність – те, що Берлінська розповідає про себе, а також те, що про неї пишуть на Вікіпедії професійні громадські активісти, не відповідає дійсності. Берлінська жодного відношення ані до Збройних Сил України, ані до інших військових формувань ніколи не мала, ветераном вона не є. Берлінська – ЛГБТ-активістка та активістка псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції», на військовій службі, навіть фіктивно, вона ніколи не перебувала.Втім, Берлінська має, хоча й дуже опосередковане, відношення до армії: вона допомагає ухилятись від мобілізації професійним громадським активістам. Зокрема, у перші дні війни засновниця «Центру протидії корупції» Дар’я Каленюк, ховаючи від мобілізації свого чоловіка, також засновника «Центру протидії корупції» Ореста Рудого, вивезла його за кордон по підроблених документах. До кінця 2023 року Берлінська разом з Каленюк регулярно їздила за кордон до Рудого, при цьому поїздки Берлінської оплачували наївні громадяни, які збирають цій мадам «на дрони». Після того, як міністром оборони України за квотою Пінчука став Умєров (народний депутат Мар’яна Безугла стверджує, що пропозицію призначити Умєрова Єрмаку подала член правління «Центру протидії корупції» народний депутат Олександра Устінова, яка має чималий вплив на Єрмака), Каленюк і Берлінській були обіцяні посади заступників міністра оборони, у зв’язку з чим Каленюк повернула свого чоловіка з-за кордону. Але призначення не відбулось, Рудий зараз змушений сидіти безвилазно вдома, щоби не потрапити під облаву ТЦК, а Каленюк і Берлінська на всі заставки поливають брудом міністра чебуреків.Тому якщо Берлінська вважає, що жінок треба мобілізувати, то нехай починає з себе та Каленюк. Або нехай хоча б відведе в ТЦК пана Рудого.
Вітаю з професійним святом найвідомішого залізничника України Сергія Лещенка. Сергій Анатолійович – це людина, яка, з його слів, 8 років тому «забила останній цвях у труну Трампа» і під орудою представниці ФБР в Україні Карен Гріневей в 2016 році разом з Артемом Ситником, Віктором Трепаком і Віталієм Шабуніним намагалась фальсифікувати результати президентських виборів США на користь Демократичної Партії. Щоправда, «останній цвях» виявися ржавим, тим не менш, офіційний спонсор Демократичної партії США Віктор Пінчук подарував Лещенку за його труди квартиру в центрі Києва. Після невдалої спроби втрутитись у президентські вибори Карен Гріневей була змушена достроково звільнитись з ФБР та залишитись проживати в Україні, де вона влаштувалась на роботу в псевдо-громадську організацію «Центр протидії корупції». Що ж стосується Лещенка, то він поміняв професію пиздобола на професію залізничника – виявляється, в «Укрзалізниці» також непогано платять. Особливо тим, хто обслуговує найбрудніші корупційні схеми глави держави Андрія Борисовича Єрмака (нехай святиться ім'я Його!).Зі святом, Сергію Анатолійовичу!
Друзі, я ж вас прохав нагадати Віце-прем'єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністру юстиції України Ользі Стефанішіній, що 31 жовтня 2024 року о 16:00 у Вищому антикорупційному суді відбудеться наступне засідання в кримінальному провадженні по обвинуваченню Стефанішиної в розкраданні коштів державного бюджету шляхом зловживання службовим становищем. Я дуже переживав, що, з огляду на зайнятість Ольги Віталіївни, вона може випадково пропустити це судове засідання і тоді САП, не приведи господи, порушить перед судом питання про зміну запобіжного заходу. А з камери слідчого ізолятора проводити потужні реформи не дуже зручно. Я як у воду дивився: Вищий антикорупційний суд України таки наклав на обвинувачену Стефанішину штраф за неявку в судове засідання 31 жовтня 2024 року. Якщо Міністр юстиції пропустить і наступне засідання, може постати питання про зміну запобіжного заходу.Я розумію, що главі держави Андрію Борисовичу Єрмаку (нехай святиться ім’я Його!) глибоко похєр, що в нього на посаді міністра юстиції працює обвинувачена в розкраданні бюджетних коштів. Але якщо Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Стефанішина все ж таки опиниться в Лук’янівському СІЗО, то зустрічатись з послами європейських країн їй доведеться в кімнаті побачень слідчого ізолятора. Думаю, посли будуть трохи здивовані.
Під рубрикою «План перемоги».Друзі, в Україні знайшлось ще одне підприємство, критично важливе для функціонування економіки в особливий період. Ні, це не виробництво дронів чи мінометів (до речі, завод «Маяк» досі не відновив виробництво українських мінометів через відсутність замовлення з боку Міноборони). І навіть не підприємство «Балістика», що виготовляє тактичне спорядження для української армії (жоден співробітник «Балістики» так і не був заброньований). Це – відомий своєю чесністю, непідкупністю та високим професіоналізмом рекламний листок під назвою «Українська правда», який обслуговує олігарха Пінчука. Щоправда, власником цього «критично важливого підприємства» є компанія, зареєстрована на Кіпрі, а кінцевим бенефіціаром – громадянин Чехії Фіала. Але хіба хтось сумнівається, що саме «Українська правда» наповнює український бюджет податками з безграмотних «заказух» та примітивної «джинси»? І що саме УП, а не якась там «Балістика», зранку до вечора тільки й займається тим, що кує перемогу?Пам’ятаєте, як три тижні тому «Українська правда» влаштовувала істерику з розповідями про те, що на її бездарний і продажний колектив «тисне влада»? У чому цей тиск проявлявся, так ніхто й не зрозумів. І лише зараз стало відомим, що в такий спосіб Пінчук і Фіала вибивали безкоштовну бронь для співробітників свого піар-проєкту.На фото: наказ міністра культури та стратегічних комунікацій України від 03.10.2024 №676 про визначення критично важливим підприємством ТОВ «УП Медіа Плюс», що належить зареєстрованій на Кіпрі офшорній компанії «Драгон капітал інветсментс лімітед».
Після того, як видання «Главком» на гроші російського бізнесмена з українським паспортом Максима Кріппи придбав екс-начальник ГУ «І» СБУ Артем Шило, з виданням стали коїтись незрозумілі речі. Дурні гроші, які редакції виплачує Кріппа, настільки розбестили головного редактора «Главкому» Миколу Підвезяного, що він взагалі перестав читати, що саме публікує ввірене йому ЗМІ.Наприклад, 24 жовтня 2024 року «Главком» повідомив, що народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк звернулась у Об’єднане державне політичне управління (ОДПУ) з пропозицією обладнати робочі місця для слідчих та прокурорів з інвалідністю, але ОДПУ їй відмовило.У зв’язку з цим інформую головного редактора «Главкому», що Об’єднане державне політичне управління існувало в СРСР з 1923 до 1934 року, у 1934 році воно було ліквідовано через створення Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР, тож звертатись в цю шановну організацію Василевська-Смаглюк ніяк не могла – насправді, вона зверталась у Офіс генерального прокурора.Враховуючи, що кінцевим бенефіціаром «Главкому» є Олег Татаров, думаю, Олегу Юрійовичу треба провести виховну роботу з головним редактором.
Після захоплення Вугледара Україна повністю втратила Волноваський район Донецької області. Можливо, ця новина когось і засмутила, але в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, напевно, з такої нагоди відкоркували шампанське. Бо тепер Волноваський районний суд вже ніколи не розгляне кримінальне провадження за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України відносно керівника цього Секретаріату Івана Вервейка.Обвинувальний акт стосовно Вервейка в кримінальному провадженні №12018050510000417 було скеровано до Волноваського районного суду (в екзилі) ще 18.03.2020. Згідно з фабулою справи, нинішній керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Іван Дмитрович Вервейко на той час очолював Волноваське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області і займався тим, що оформлював на роботу «мертвих душ» та присвоював їхню зарплатню. Чим він, власне, успішно займається і зараз. Втім, немає нічого дивного в тому, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець призначив керівником свого Секретаріату розкрадача державних коштів. Як засвідчують публічні реєстри, Вервейко в статусі підозрюваного офіційно фінансував виборчу кампанію колишнього депутата Волноваської міської ради Лубінця, який у 2019 році був обраний народним депутатом України. По тому Вервейко перебрався до Києва, став працювати помічником народного депутата Лубінця та набув процесуального статусу обвинуваченого. Після призначення Лубінця Уповноваженим Верховної Ради обвинувачений Вервейко очолив Секретаріат Уповноваженого. Що ж стосується кримінальної справи, то, як неодноразово Вервейко зі сміхом розповідав своїм підлеглим, «вона згоріла в суді».До речі, зараз у Лубінця та Вервейка нова «тема» – вони, переконавшись у власній безкарності, провертають аферу з автомобілями від «міжнародних партнерів». В усіх міжнародних організацій просять автомобілі для Секретаріату Уповноваженого, але коли якась організація погоджується їх надати, то вони оформлюються авто на іншу громадську організацію, яку раніше очолювала дружина Лубінця, а зараз – працівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Більш того, усім регіональним представникам Уповноваженого надана вказівка просити автомобілі в «спонсорів» і оформлювати їх на цю ГОшку. Зрозуміло, що як тільки зміниться пан Уповноважений, а разом з ним і керівник Секретаріату, усі машини залишаться на їхній ГО і будуть успішно продані по «схемі Шабуніна». Ну і родзинка на тортик. У публічному доступі на сайті НАЗК відсутня декларація керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Івана Вервейка. Тому я не здивуюсь, якщо з’ясується, що обвинувачений Вервейко одночасно з роботою в Секретаріаті Уповноваженого «служить» у ГУР МО, як керівник адвокатського об’єднання Масі Найєм, розкрадач коштів «Укроборонпрому» Андрій Калужинський, так званий полковник ГУР Євген Червоненко чи найвідоміший український шахрай Костя Грішін (він же ж Грішин, він же ж Гришин, він же ж Семен Семенченко), якого зараз судять у Шевченківському райсуді Києва.
