Estadísticas de telegram channel - @volodymyrboyko

Під рубрикою «Нарешті».Як повідомляє перелякане НАБУ, «Національне бюро інформує, що сьогодні СБУ проводить слідчі дії у колишніх детективів Національного бюро (наразі чинні працівники Укрзалізниці). Ймовірно вони пов’язані з їхньою попередньою діяльністю над розслідуваннями у складі слідчих груп, що викривали організовані злочинні групи на державних підприємствах та в органах державної влади, зокрема й СБУ. Такі дії можуть свідчити про посилення системного тиску на незалежність антикорупційних інституцій».У необізнаного читача виникає запитання – а який зв'язок між обшуками в приміщеннях «Укрзалізниці» та «системним тиском на незалежність антикорупційних інституцій»? І, взагалі, яким чином у НАБУ узнали про ці обшуки?Очевидно, у повідомленні НАБУ йдеться про професійних борців з корупцією Тараса Лікунова, Богдана Бровка та Олександра Риковцева, які працювали в НАБУ з 2015 до 2024 року й дослужилися до посад керівника відділу детективів, його заступника і старшого детектива. Під час роботи в НАБУ вони займались тим, що роками розслідували корупцію в «Укрзалізниці». Але як відомо, ніякої корупції в «Укрзалізниці» немає з тих пір, як членом наглядової ради цього держпідприємства став діджей Сергій Лещенко. І саме тому ці троє колишніх детективів одразу після звільнення з НАБУ влаштувалися на роботу в цю держкомпанію. При цьому, Лікунов особисто сприяв, щоби колишньому заступнику директора «Укрзалізниці» з безпеки Олександру Шевченку колеги-детективи вручили підозру. Шевченка звільнили, після чого Лікунов обійняв його посаду. Більш того, Лікунов отримав у власність акції найбільших компаній, таких як «Феррекспо» і «Миронівський хлібопродукт» (МХП), щодо яких НАБУ також розслідувало кримінальні справи. Втім, це не дивно, оскільки Лікунов є рідним братом члена правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Олени Щербан – тієї самої Щербан, яка є адвокатом арештованого НАБУїна Магамедрасулова й адвокатом гвардії сержанта Шабуніна в кримінальній справі щодо побиття Шабуніним мармизи так званому «журналісту» Філімоненку. Зокрема, у червні 2023 року Щербан подала в Дніпровський районний суд Києва клопотання про зупинення розгляду справи по обвинуваченню Шабуніна, оскільки Шабунін, мовляв, мобілізований до 207 окремого батальйону ТрО, перебуває на фронті, живе в окопах і не може прибути в Київ, бо його не відпускає командир батальйону підполковник Юшко. У такий спосіб адвокат Щербан сподівалась дочекатись, доки сплине строк притягнення Шабуніна до кримінальної відповідальності, після чого справа має бути закрита. Клопотання було судом задоволено й лише в квітні 2024 року з’ясувалось, що Щербан надала суду завідомо підроблені документи, у зв’язку з чим судовий розгляд відновлений.Що стосується Риковцева, то він був призначений директором апарату директора з інформаційної та економічної безпеки, уклавши трудовий договір з «Укрзалізницею» за перебігом 3 (трьох) днів після свого звільнення з НАБУ. Крім того, у Риковцева в декларації звідкись з'явилася криптовалюта на суму близько 870 тис. доларів і нерухомість. А його тестя призначили на керівну посаду в одеській філії «Укрзалізниці». Ось така вона, «незалежність антикорупційних інституцій». До речі, раджу правнукам Дзержинського отримати тимчасовий доступ до матеріалів кримінальної справи №755/1329/18, що розглядається Дніпровським судом м.Києва по обвинуваченню Шабуніна в побитті мармизи отого «журналіста» Філімоненка. Звісно, ця справа підлягає закриттю через перебіг строку притягнення до кримінальної відповідальності, але клопотання адвокатів Шабуніна про зупинення провадження становить беззастережну цінність і може стати підставою для обрання мадам Щербан запобіжного заходу (у разі, якщо з’ясується, що це вона виготовила фальшиві документи про військову службу Шабуніна).

Вітаю Олександра Петровича Курача з призначенням на посаду керівника Генінспекції Офісу генерального прокурора. Олександре Петровичу, маю ділову пропозицію: а як Ви дивитись на те, щоби відновити досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017000000001706 від 24.05.2017, яке колись розслідувалось Генінспекцією за фактом отримання неправомірної вигоди колишніми співробітниками прокуратури Київської області Артемом Сергійовичем Ситником і Романом Юрійовичем Олефіренком? Це – легендарна історія, описана мною в статті «Ненаситник», яку Ви, можливо, навіть читали. Йдеться про двокімнатну квартиру в Броварах, яку начальник слідчого відділу прокуратури Київської області Ситник придбав у 2008 році на гроші, отримані від громадянки Вінокурової за закриття кримінальної справи, яку Ситник розслідував разом зі своїм кумом Калужинським. При цьому, в Артема Сергійовича вистачило розуму брати хабар не готівкою, а безготівково – шляхом грошового переказу на рахунок так званого «благодійного фонду», звідкіля кошти наступного дня попрямували на рахунок забудовника. Більш того, Ситник, отримавши квартиру в подарунок від «благодійного фонду», не сплатив податок з доходу. Історія з квартирою виплила в 2017 році, у Генінспекції було зареєстроване відповідне кримінальне провадження, вже навіть був написаний проєкт повідомлення про підозру. Але провадження довелось закривати за вказівкою генерального, прости господи, прокурора Юрія Луценка після того, як Ситник у липні 2018 року вночі приїхав додому до Порошенка й трохи постояв на колінах.Звісно, на сьогоднішній день Генінспекція не є органом досудового розслідування, та й Ситнику нічого не загрожує – вже сплинув строк притягнення до кримінальної відповідальності. Але, по-перше, після скасування постанови про закриття кримінального провадження досудове розслідування може здійснювати ДБР (взагалі-то, ця справа належить до підслідності НАБУ, але є об’єктивні причини, які не дозволяють «антикорупціонерам» її розслідувати – якщо Ви, Олександре Петровичу, подивитесь на склад групи прокурорів у цьому провадженні, то все зрозумієте). По-друге, звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності може тільки суд. А для цього треба буде спочатку повідомити Ситнику про підозру й направити справу до суду. Уявляєте, який це буде цирк? А, головне, уявляєте, як це буде сприйнято колишніми й нинішніми детективами НАБУ? – Запевняю, що як тільки Ситник отримає підозру, під ОГП вишикується черга НАБУїнів, які забажають розповісти під протокол, що коїться в цій богоспасаємій установі.Подумайте, Олександре Петровичу. Я ж поганого не пораджу.

Читацька громадськість, звісно, пам’ятає, що 11 липня 2025 року гвардії сержанту Шабуніну було повідомлено про підозру в шахрайстві та ухиленні від військової служби. Згідно з фабулою справи, професійний «громадський активіст» Шабунін з 25.02.2022 по 02.11.2023 фіктивно рахувавсвя на військовій службі в 207 окремому батальйоні ТрО, обіймав посади водія-електрика, стрільця й навіть розвідника, щомісяця отримував грошове забезпечення в розмірі 23 тис. грн та додаткову винагороду за виконання бойових/спеціальних завдань в розмірі 30 тис. грн, у травні та серпні 2022 року та липні-серпні 2023 року отримував «бойові» в розмірі 100 тис. грн на місяць за, начебто, безпосередню участь у боях під Києвом та під Бахмутом, обзавівся довідкою про статус учасника бойових дій, але у військовій частині не з’являвся й жодного дня обов’язки військової служби не виконував. Слідчими Теруправління ДБР у Києві завершено досудове розслідування в одному епізоді «справи Шабуніна» – за фактом відсутності нашого сонечка на службі з вересня 2022 року по лютий 2023 року. З тим, щоби приховати відсутність солдата Шабуніна у військовій частині, Юшко щомісяця видавав накази про відрядження цього «бійця» до НАЗК. Як розповіли на допиті колишній голова НАЗК Новіков і його заступник Ситник, Шабунін раз на місяць приходив у НАЗК і приносив на флешці написаний самим Шабуніним лист на ім’я командира 207 окремого батальйону ТрО з проханням відрядити Шабуніна до НАЗК. Новіков або Ситник, не показуючи цей лист навіть у юридичному управлінні НАЗК, накладали на нього свій електронний цифровий підпис, вносили в систему документообігу НАЗК, роздруковували й вручали Шабуніну, який зникав на місяць. І так п’ять разів поспіль. При цьому Шабунін у НАЗК як прикомандирований не обліковувався, постійну перепустку не отримував, ніякої роботи не виконував і з’являвся раз на місяць лише для підписання листів. А Юшко йому щомісяця платив 53 тис. грн – начебто за те, що Шабунін копав окопи та споруджував бліндажі в районі Чорнобиля.Однак слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР у м.Києві Роман Коломієць 11 серпня 2025 року спробував був закрити «справу Шабуніна» в частині інших епізодів, в яких про підозру Шабуніну ще не повідомлено. Але спроба закрити провадження була безуспішною – я, як тільки про це довідався, на правах заявника подав скаргу до Шевченківського районного суду м.Києва. Ухвалою від 11.09.2025 у справі №761/35469/25 слідчий суддя мою скаргу задовольнив і постанову про часткове закриття кримінального провадження скасував.Цитую ухвалу слідчого судді:«Так, в контексті дослідження тих обставин, які становлять предмет досудового розслідування (до постановлення рішення слідчим про закриття кримінального провадження в частині), на думку слідчого судді, додатково слід встановити обставини складання військової присяги Шабуніним В. В. (конкретна дата, час, місце, свідки та очевидці, документальне оформлення на рівні відповідних наказів і списків особового складу, задіяних в цьому у військовому підрозділі). Крім того, не вжито вичерпних заходів щодо встановлення факту проходження Шабуніним В. В. базової військової підготовки, а також підготовки відповідного рівня для призначення на посаду сержантського та старшинського складу, в тому числі на рівні витребування у відповідного командування військового підрозділу (кадрової служби) документів, якими супроводжувався процес присвоєння військового звання останньому, включно із обставинами щодо його реальної участі у бойових діях у 2022 році. Також підлягає більш ретельній перевірці обставини використання Шабуніним В. В. відповідного автомобіля, який був ввезений в Україну як гуманітарна допомога, зокрема в частині вартості такого транспортного засобу, можливих фактів його нецільового використання, належного документального митного оформлення ввезення, з урахуванням вимог діючого законодавства на момент такого ввезення».

У зв’язку з поверненням у Верховну Раду Тетяни Чорновол (пройшла по списку фан-клубу Порошенка після вбивства Парубія) не можу втриматись, щоби не розповісти, як цій високодуховній особі вдалось у 2014 році вперше отримати депутатський мандат за партійним списком «Народного Фронту» (і не просто за списком, а під №2 – вона йшла зразу після Арсенія Яценюка).Треба сказати, що бажання стати народною обраницею охопило єство пані Чорновол ще в 2011 році й поступово перетворилось на хворобливу манію. На запитання друзів навіщо їй депутатство, Тетяна твердо відповідала, що як тільки вона отримає депутатський мандат, її обов’язково вб’ють посіпаки злочинного режиму й тоді народ України, обурений такою несправедливість, повстане та скине ненависне ярмо. Після чого в неї, як правило, розпочиналась істерика з переходом у приступи сміху. Після поразки на виборах 2012 року («борчиня з корупцією» балотувалась по мажоритарному округу у Львівській області) Чорновол зрозуміла, що потрапити до Верховної Ради вона зможе лише за партійним списком. Але одних відносин з Пашинським для включення в прохідну частину списку «Блоку Юлії Тимошенко» було недостатньо – її благословити на депутатство мала ще сама Юлія Володимирівна, яка в той час старанно розігрувала з себе смертельно хвору в номері-люкс Качанівської виправної колонії. Щоби привернути увагу власниці БЮТ до своєї персони Тетяна чого тільки не робила – і розмалювала свій автомобіль рекламою Юлії Тимошенко, і через паркан лазила в маєток Януковича, і на мітингах виступала. Така тактика принесла повний успіх і влітку 2014 року, після того, як на заміну злочинному режиму прийшов режим народний, а Юлія Володимирівна раптово одужала, Тетяна Чорновол була включена в список партії «Батьківщина» під №3. У цьому й полягала задумка політтехнолога «Батьківщини» Ігоря Жданова – щоби перші три місця посіли жінки: Надія Савченко, Юлія Тимошенко й Тетяна Чорновол, чиї профілі мали прикрашати рекламні плакати на манер Маркса-Енгельса-Леніна. Але трапилось лихо: Пашинський разом з іншими борцями за долю трудового народу на кшталт Авакова, Яценюка й Турчинова розлаявся з Тимошенко. Соратники прикупили документи якоїсь партії, зареєстрованої у Ворошиловському районі Донецька, перейменували партію на «Народний Фронт» і кинулись у вир парламентських виборів. Зрозуміло, що наперсниця Пашинського їм була не потрібна. Тим не менш, Тетяна не залишилась при Юлії Володимирівні попри солодкі обіцянки, а, проявивши відданість Сергію Володимировичу, вирішила знову спробувати щастя по все тому ж мажоритарному округу у Львівській області – благо, розміри фінансової допомоги з боку Пашинського вже були необмежені.Як раптом Чорновол витягнула козирного туза – на Сході України загинув її чоловік Микола Березовий, людина рідкісної порядності та життєвих принципів. Треба сказати, що Микола пречудово усвідомлював, що з себе становить його дружина, вже кілька років як жив окремо від Тетяни, працюючи в Горлівці Донецької області, а коли приїздив до Києва, то немилосердно бив свою законну половину – причому, робив це при друзях, які його благали проявляти обережність й не зламати майбутній депутатші щелепу. Загибель Миколи стала неймовірною вдачею для Тетяни Чорновол, яку Пашинський після цього зразу ж прилаштував у виборчий список «Народного Фронту», зробивши обличчям партії. Це був правильний крок з огляду на повну аморальність українського суспільства, а «Народний Фронт» своїм феноменальним успіхом на парламентських виборах 2014 року зобов’язаний, перш за все, рекламним роликам, які цілими днями крутили по телевізору – кандидат №2 виборчого списку Тетяна Чорновол картинно заламувала руки й волала в камеру: «Мій чоловік загинув під Іловайськом», закликаючи голосувати за Пашинського, Авакова та Яценюка.Саме після цих рекламних роликів колишні друзі Миколи припинили спілкуватись з вдовицею і тепер приходять на могилу Березового не в день його смерті, а – щоби не зустрітись з подругою Пашинського – напередодні.

🔈 Нову підозру колишньому топпосадовцю ДФС Жене Бамбізову через зловживання зі збитками для у 108 млн грнПрокурори Київської міської прокуратури повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем колишньому високопосадовцю Державної фіскальної служби, внаслідок дій якого з держави стягнуто пеню у розмірі 108 млн гривень за не вчасно повернутий підприємству податок на додану вартість.Бамбізов, обіймаючи керівну посаду в Центральному офісі з обслуговування великих платників податків ДФС, дав вказівку підлеглим підготувати лист до управління Державної казначейської служби у Києві щодо залишення без виконання та повернення висновків про відшкодування ПДВ одному з приватних підприємств. Такі дії мотивувались необхідністю провести додаткові перевірки. При цьому податківець розумів, що підприємство має всі законні підстави для отримання відшкодування ПДВ.Зазначимо, що після відкликання вказаних висновків, перевірки, про які йшлося в листі, Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДФС України щодо цього підприємства не проводив. Внаслідок таких дій топпосадовця підприємству не було вчасно відшкодовано ПДВ за податковими деклараціями за лютий, березень, квітень 2015. Відтак воно звернулось до суду і в судовому порядку стягнуло пеню за період з травня 2015 по березень 2021 на суму у майже 108 млн гривень. Бамбізов отримав підозру за ч. 2 ст. 364 ККУ, а саме як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби.💬@ABleaks_bot💕Долучитись☑ [email protected]

Як я вже повідомляв, слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР у м.Києві Роман Реневич Коломієць 11 серпня 2025 року зробив невдалу спробу закрити «справу Шабуніна» – точніше, закрити всі епізоди кримінального провадження, окрім одного, який стосується фіктивних відряджень Шабуніна до НАЗК у вересні 2022 року-лютому 2023 року (у цьому епізоді зараз виконується ст. 290 КПК України).Спроба закрити провадження була безуспішною – я, як тільки про це довідався, на правах заявника подав скаргу до Шевченківського районного суду м.Києва. Ухвалою від 11.09.2025 у справі №761/35469/25 слідчий суддя мою скаргу задовольнив і постанову про часткове закриття кримінального провадження скасував.Для гурманів публікую ухвалу слідчого судді в pdf форматі.Також прошу читацьку громадськість не судити суворо Романа Реневича. Він зараз став на шлях виправлення (я б це навіть назвав дієвим каяттям) і робить чималі успіхи. Щоправда, інколи в його роботі трапляються окремі недоліки, але ми їх вчасно виправляємо.

Продовження. Початок отут15 липня 2025 року в Печерському районному суді м.Києва о 15:00 за участю адвоката Рокуня розпочався розгляд клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про обрання підозрюваному Шабуніну запобіжного заходу. Водночас 15 липня 2025 року о 15:44 в НАБУ був зареєстрований адвокатський запит, доставлений, начебто, особисто Рокунем (який у цей час перебував у Печерському районному суді м.Києва) на ім’я директора НАБУ Кривоноса з проханням надати копії матеріалів кримінального провадження №52024000000000420 від 12.08.2024, яке розслідує група детективів НАБУ, керівником групи є старший детектив Бірюков.Це запит був розглянутий директором НАБУ Кривоносом, який наклав резолюцію, направивши адвокатський запит Рокуня на розгляд старшому детективу НАБУ Бірюкову. Старший детектив Бірюков, отримавши адвокатський запит Рокуня, розглянув його, уважно почитав Кримінальний кодекс України, який передбачає відповідальність за задоволення подібних запитів, та ухвалив рішення адвокатський запит задовольнити. Після цього старший детектив Бірюков зробив копії протокола допиту Новікова від 15.10.2024 і протокола допиту Ситника від 28.10.2024, підготував супровідний лист і здав супровідний лист разом з доданими копіями протоколів у канцелярію НАБУ, де ця відповідь була зареєстрована 15 липня 2025 року о 15:48. Після чого відповідь разом з копіями протоколів допиту була вручена прямо в канцелярії НАБУ Рокуню, який у цей час перебував у Печерському районному суді м.Києва. Таким чином, для реєстрації адвокатського запиту Рокуня, доставки запиту Кривоносу, розгляду запиту Кривоносом, доставки запиту старшому детективу Бірюкову, розгляду запиту Бірюковим, копіювання протоколів допиту Новікова та Ситника, підготовки відповіді й доставки відповіді в канцелярію НАБУ знадобилось 4 (чотири) хвилини. При цьому в супровідному листі старший детектив Бірюков навіть не зазначив, що він забороняє Рокуню розголошувати дані досудового розслідування.Оскільки за Родіоном Геннадійовичем Бірюковим не помічено здібностей до пересування зі швидкістю світла, а за його багаторічним колегою по НАБУ Сергієм Васильовичем Рокунем – здібностей до телепортації, появу в Печерському районному суді копій протоколів допиту Новікова та Ситника слід приписати не ефектам загальної теорії відносності, а позапроцесуальному спілкуванню між Бірюковим і Рокунем з метою допомогти підозрюваному Шабуніну уникнути кримінальної відповідальності за шахрайство та ухилення від військової служби. Кримінальне провадження №62025000000000752 за фактом розголошення Бірюковим даних досудового розслідування зареєстроване в ДБР за моєю заявою ще 23 липня 2025 року і я сподіваюсь невдовзі побачити Родіона Геннадійовича на лаві підсудних.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 10 вересня 2025 р. № 1114 підтвердив, що Україна виплатить Китаю за рахунок державного бюджету 1,5 млрд доларів США, які були вкрадені в 2013 році нинішнім Героєм України, командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ майором Робертом Бровді, а також виплатить відсотки, що набігли на цю суму.Аферу з китайським кредитом за часи Януковича провернув тодішній перший заступник голови правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», колишній директор корупційного монстра ТОВ «Хліб Інвестбуд» Роберт Йосипович Бровді – топ-менеджер одіозного екс-нардепа Іванющенка. Згідно з планом, розробленим Бровді, ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» отримала під гарантію Уряду України від китайського Ексімбанку кредит у розмірі 1,5 млрд. доларів. На ці кошти Бровді і Ко мали закупляти зерно в українських аграріїв та постачати його в Китай, але, насправді, закуплене зерно продавалось невідомо куди через офшорні компанії, зареєстровані на Кіпрі, а гроші, виручені від продажу зерна, осідали в кишенях Юрія Іванющенка та його топ-менеджерів. 26 лютого 2014 року чесне й непідкупне видання «Цензор.нет» опублікувало статтю про нинішнього Героя України й командувача Сил безпілотних систем ЗСУ, у якій народний експерт з усіх питань Бутусов назвав Роберта Йосиповича «легендою теневых схем и отмывания в особо крупных размерах». Зараз ця стаття видалена з сайту «Цензор.нет» – очевидно у Бровді знайшлись вагомі аргументи для народного експерта. Але залишився передрук цієї статті на сайті «Закарпаття. Онлайн», завдяки чому можна ознайомитись з творчістю Бутусова 11-річної давнини, а також побачити, як виглядав топ-менеджер «Юри Єнакіївського» без бороди та військової форми.Довідково: зняти статтю на сайті чесного й непідкупного видання «Цензор.нет» коштує стільки ж, скільки й розмістити публікацію, тобто 10 тисяч доларів.У березні 2014 року за фактом розкрадання Бровді 1,5 млрд. доларів китайського кредиту, отриманого під гарантії Уряду України, Генеральна прокуратура України розпочала досудове розслідування, а я був допитаний у цьому кримінальному провадженні як свідок. Але після того, як генеральним, прости господи, прокурором став майбутній бойовий побратим «Мадяра» Юрій Луценко, це кримінальне провадження було закрито. З чого можна зробити висновок, що Роберт Йосипович не всі вкрадені гроші витратив на придбання ужгородського телеканалу та поповнення домашньої колекції сучасного образотворчого мистецтва – щось залишилось і для Юрія Віталійовича. До речі, нинішні статки командувача Сил безпілотних систем ЗСУ ужгородські журналісти оцінюють у 50 млн. доларів. У яку суму Роберту Йосиповичу обійшлось звання Героя не повідомляється.Слава Україні!

Читацька громадськість просить розповісти про ще одного мого, так би мовити, бойового побратима – чоловіка народної депутатки Вікторії Сюмар Дмитра Христюка, який, зі слів Сюмар, з першого дня війни служив у 206 окремому батальйоні ТрО (військова частина А7375), де очолював розвідку, і в березні 2022 року брав участь у боях на Київщині, на чолі розвідгрупи робив рейди в тил ворога та звільняв Ірпінь і Бучу. Щоправда, «Вікіпедія» пише про чоловіка Сюмар дещо інше: «Згідно повідомлень у пресі, опитуванням свідків було встановлено, що попри відсутність бойових виїздів, Дмитро Христюк отримував кошти від ЗСУ, посвідчення УБД, нагороду «Срібний хрест» від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, а його фото як «героя» розміщено на стенді Київської обласної адміністрації»У словах Сюмар правдою є лише те, що старший лейтенант запасу Христюк наказом командира в/ч А7375 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №4 був зарахований начальником групи розвідки штабу – на посаду, яка передбачає, хіба, перекладання паперів. Якщо хто не орієнтується в тонкощах армійського життя, пояснюю: групи штабу (група логістики, група зв’язку, група сил підтримки, група розвідки тощо) займаються документальним забезпеченням діяльності, яку здійснюють відповідні підрозділи. Наприклад, група сил підтримки штабу окремого батальйону займається документальним забезпеченням – обліком і списанням матеріалів, звітністю й т.п. – діяльності інженерно-саперного взводу, група зв’язку – документальним забезпеченням діяльності взводу зв’язку, група розвідки – документальним забезпеченням діяльності розвідувального взводу й т.п.Але й забезпеченням документальної діяльності Христюк не займався, оскільки військова частина А7375 була створена 10 січня 2022 року й у лютому-квітні 2022 року лише формувалась у Києві, набираючи особовий склад. Ні в яких боях на Київщині Христюк участі не брав і брати не міг: 206 окремий батальйон своє перше бойове розпорядження отримав 16 квітня 2022 року після того, як прибув у Миколаївську область і був приданий 28 окремій механізованій бригаді. Втім, і на Миколаївському напрямку Христюк не воював, оскільки разом з десятками інших військовослужбовців з найближчого оточення Порошенка залишився в Києві й наказом Командувача Сил ТрО (по особовому складу) від 29.05.2022 №98 був переведений на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення батальйону забезпечення та охорони командування Сил ТрО (військова частина А4440).На фото: безуспішна спроба Порошенка вигадати те, чого не було. 206 окремий батальйон ТрО не мав жодного відношення до Порошенка та його челяді й участі в боях на Київщині не брав.

Друзі, 9 років тому сталась видатна подія в житті українського народу: народний депутат «Блоку Петра Порошенка», а нині – придворний акин глави держави Андрія Борисовича Єрмака (нехай святиться ім’я Його!), Сергій Лещенко придбав у центрі Києва квартиру вартістю понад 300 тис. доларів на гроші, які йому були подаровані зятем Кучми за втручання у вибори президента Сполучених Штатів. З метою скомпрометувати Дональда Трампа народний депутат України Лещенко, перший заступник голови СБУ Трепак, директор НАБУ Ситник, народний депутат України Заліщук і головний редактор «Української правди» Мусаєва під керівництвом тодішнього представника ФБР в Україні Карен Гріневей усіляко роздмухували скандал навколо «чорної бухгалтерії Партії Регіонів», де містились відмітки про виплату грошей Полу Манафорту, який у березні 2016 року очолив виборчий штаб Трампа. Наслідком цього стала відставка Манафорта й новосілля Лещенка. Скільки заробили інші учасники цієї спецоперації невідомо – на відміну від Лещенка, вони, отримавши від Пінчука гонорари, не побігли наступного ж дня купувати квартири.