Українка викрила російського вербувальника: як не потрапити на гачок Користувачка Threads Марія Гонтаренко розповіла, що її намагалися завербувати й схилити до підпалів російські спецслужби. Жінка не розгубилася й здала ворожого агента СБУ. Вона поділилась деталями свого досвіду з проєктом Dovidka.info, аби застерегти інших українців. Марія розповідає, що через її старе резюме опубліковане в Telegram їй написав «потенційний роботодавець». Завʼязалася стандартна переписка щодо вакансії, але потім Марію насторожило відео з «деталями роботи». Українка вирішила, що просто заблокувати такого «роботодавця» — недостатньо. Марія не злякалася: одразу звернулася до СБУ. Подолати свій страх і виказати таку пропозицію «співпраці» = допомогти нашій державі. Листування з вербувальниками — не розвага, а справжня небезпека. Ви можете допомогти ворогу, навіть не підозрюючи того. Спочатку може здаватися, що вам вдасться вчасно зупинитися. АЛЕ вербувальники заздалегідь вивчають вас і ваші вразливі місця, а потім погрожують і шантажують.Найкращий вихід — звернутися до СБУІснує три способи:• Чат-бот «Спали» ФСБшника»: t.me/spaly_fsb_bot• Телефон: 0 800 501 482• Email: [email protected]Запідозрили вербування? Одразу збережіть контакт, переписку (зробіть знімки екрану) і всі додаткові матеріали, поки злочинець їх не видалив.СБУ наголошує: російським вербувальникам простіше «прибрати» свої спільників, ніж платити обіцяний «гонорар». Якщо погодитеся на таку «роботу», ви ризикуєте не лише бути ошуканим і загриміти до вʼязниці, але й втратити життя.
Українські хактивісти отримали доступ до онлайн-наради робочої групи Департаменту ОПК Мінпромторгу РФ (28 жовтня 2025, Москва). Тема — запобігання банкрутствам стратегічних оборонних підприємств. Сам факт такої зустрічі свідчить: російська оборонка у кризі.Що відбувається:- Борги по зарплатах - десятки і сотні мільйонів рублів.Деяким працівникам не платять майже рік. На окремих підприємствах залишилися одиниці співробітників.- Податкові борги - понад 3,3 млрд рублів.Частина заводів під загрозою банкрутства, рахунки заблоковані, деякі — вже в ліквідації.- Провали держконтрактів - виконані замовлення не оплачуються через проблеми в ланцюгах підрядників. Це створює касові розриви та паралізує виробництво.- Кадровий колапс - підприємства втрачають до 40% персоналу через затримки зарплат.Попри заяви Кремля про «зростання виробництва», реальність інша: мільярдні борги, невиплати, блокування рахунків і ризики масових банкрутств.Війна збільшила обсяги замовлень, але фінансова та управлінська система РФ не витримує навантаження. Це вже б’є по стабільності виконання оборонних контрактів і виробництву озброєння.
Твоя історія ще не написанаСьогодні ти читаєш про інших — військових, медиків,волонтерів. А завтра хтось може читати про тебе.Не обов’язково мати ідеальну форму чи сталеві нерви. Важливомати позицію: я не стою осторонь, коли моя країна воює.Хтось пішов на фронт після поранення сина. Хтось — залишивроботу за кордоном, бо не міг жити спокійно, знаючи, що його країна в огні.Хтось втратив здоров’я, але повернувся в стрій, щоб рятувати інших.У всіх цих людей є одна спільна риса: вони не чекали, покиісторія вирішить за них. Вони самі зробили крок.Ти можеш сумніватися, боятися, шукати аргументи “за” і“проти”. Це нормально. Але відповідь усе одно зводиться до простогопитання: яку роль у цій війні обираю собі я?Якщо в тобі вже давно живе відчуття: “Я теж хочу бутикорисним” — не глуши його.Знайди свій спосіб діяти: служба, волонтерство, підтримка побратимів і родинвійськових. Кожен із цих шляхів важливий.Твоя історія починається не “після війни”. Вонапочинається з твого рішення сьогодні.Долучайся через Резерв+
— Чому саме піхота? — розмірковує командир механізованої роти 41-ї окремої механізованої бригади, лейтенант із позивним «Іскра». — Я ще зі школи бачив себе лише піхотним офіцером. Обрав цей фах у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, хоча переді мною, юнаком із Кіровоградщини, були відчинені двері чи не всіх факультетів. Але я знаю, що навіть у XXI столітті новітніх технологій і техніки першими лінію фронту тримають на собі хлопці в окопах.«Іскра» не з чиїхось слів знає, що таке бій. Ще 18-річним курсантом він разом із такими ж ровесниками захищав від ворога Ірпінь і Бучу, не підпускаючи окупантів до Києва. Під час боїв за Ірпінь «Іскра» отримав поранення: «Я перебував на позиції й напередодні обстрілу спустився до побратима. І саме в цей момент до нас прилетіла 120-міліметрова міна. Дісталося мені добряче, але могло бути значно гірше. До речі, напередодні я врятував з Ірпеня цілу родину — подружжя пенсіонерів і молоду жінку, певно, їхню доньку. Ледь не за руки, дочекавшись зручної нагоди, вивів їх у безпечне місце через міст, який постійно обстрілювали і над яким висіли ворожі БПЛА. От Бог і віддячив мені за доброту та небайдужість».Після одужання та дострокового випуску з академії офіцер-доброволець обрав для служби 41-шу окрему механізовану бригаду. Каже, хотів бути ближче до земляків із Кіровоградщини. Почав службу командиром взводу, згодом був призначений командиром роти й далі захищає Україну.«Іскра» пояснює: у його підрозділі служать чимало чоловіків, які за віком могли б бути батьками молодому лейтенанту. Та всі вони поважають досвід і мужність свого командира, а він відповідає на це добром і людяністю.— Головний принцип піхотного офіцера — завжди бути поруч із підлеглими, особливо на передовій, у небезпеці, — каже «Іскра». — Щоб ніхто ніколи не дорікнув: мовляв, а де ти був? Ти там був? Я це можу сказати з гордістю. До речі, мій батько, старший сержант, теж нині захищає Україну. У нього такий самий життєвий і людський принцип. Як я можу чинити інакше?41-ша окрема механізована бригада#УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє
«Пам'ять не скасовують постановами»: військових обурило рішення Верховного Суду, який визнав незаконною передачу ділянки під меморіальне кладовищеЗахисники називають це плювком в обличчя полеглих героїв і наругою над їх пам’яттю.«Памʼять не скасовують постановами. Полеглих не «переносять» — їх шанують. Наші побратими, які повернулися на щиті, не повинні ставати заручниками порожніх суперечок і відвертого блюзнірства»,
- заявив 1-й окремий штурмовий полк Сухопутних військ ЗСУ, який є спадкоємцем легендарного батальйону "Вовки Да Вінчі".«Складається враження, що не всі посадові особи та представники судової гілки влади пам’ятають, що в Україні триває війна. Кожен українець, який сьогодні має можливість працювати у безпечному кабінеті чи жити у мирному місті, перебуває у неоплатному боргу перед тими, хто захищає це право ціною власного життя. Ми закликаємо до негайного вирішення ситуації, щоб пам’ять про захисників України була вшанована належним чином, а не похована під стосами судових паперів»,
- закликає командування Десантно-штурмових військ ЗСУ.Сотні матерів, дружин та дітей чекають на створення Національного меморіалу. Рішення, що ґрунтуються виключно на юридичному формалізмі – болючий удар по тих, хто вже віддав державі найдорожче.«Вибух мозку. Панове у мантіях! Далі мало б бути на адресу суддів купа літер французькою, та й зі статевим нахилом, з закликами схаменутися, з погрозами повернутися і таке інше. Йух ви вгадали, розпорядники долі. Я обіцяв, і не лізтиму у політику. Я не обіцяв, що терпітимемо паскудство та наругу над памʼяттю наших загиблих воїнів. Памʼятаємо кожного поіменно. Героїв і кривдників»,
- написав командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді.«Право загиблих на гідне почесне поховання не може бути «помилкою в оформленні». Коли суд скасовує створення Національного меморіалу через процесуальні деталі — це більше, ніж формальність. Це рана»,
- закликала переглянути судове рішення 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада.
Коли "потім" стає "ніколи"Усі знають, як це працює: "Займусь цим в понеділок", "Коли закінчу проект", "Як погодиться родина". І раптом проходить рік, два, три. "Потім" так і не настав.Але з армією немає "потім". Або ти йдеш зараз, або мобілізація знайде тебе сама. І тоді ти не обираєш ні умови, ні посаду, ні час."Контракт" — це твій шанс обрати.Андрій чекав три роки. "Одного дня я прокинувся і зрозумів: якщо не піду добровольцем, піду змушено. Але цього разу я хочу контролювати ситуацію". За місяць — вже у бригаді, вибрав посаду, отримав контракт.Сергій казав: "Я будуватиму сім'ю, заробляю норм у цивільному житті". Но потім його мама захворіла, й він побачив, що його дітям потрібна не його зарплата, а свобода в країні, де вони можуть виростати. Тепер він у ЗСУ, матері отримує допомогу, дітям гарантована освіта.Що дає рішення "зараз" замість "потім":✅ Ти сам обираєш бригаду й спеціальність✅ Контрактні умови замість примусу✅ Матеріальна забезпеченість від першого дня✅ Психологічна підтримка й медицина✅ Безкоштовна освіта після служби✅ Річна відстрочка від мобілізації після контракту"Потім" — це розкіш, якої у нас більше немає.Твоя родина, твоя кар'єра, твої мрії — все це буде надійнішим, якщо ти прямо зараз приймеш активну роль у захисті.Не чекай, поки вибір буде за тебе.Долучайся через Резерв+
Щоб Україна могла спати спокійно — ти повинен бути готовЦе не питання віку. Це питання вибору.В кожного своя історія: студент останнього курсу, розробник зі стартапу, сварювальник, психолог, учитель. Кожен мав іншу дорогу. Але сьогодні вона збіглась на одній точці — захист країни.ЗСУ шукають не просто цифри. ЗСУ шукають тебе.Твої навички, твій досвід, твоя життєва мудрість — це те, чого не буває в 18-річного новачка. Та й Україна потребує не лише молодої енергії, а й стійкості, розуму, здібності приймати рішення під тиском.Що змінилось у системі мобілізації та контрактування:✅ Гнучкіші умови для професіоналів✅ Можливість виконувати свою спеціальність, а не універсальну роль✅ Матеріальна забезпеченість і соціальні гарантії✅ Гідна зарплата й умови служби✅ Психологічна й медична підтримкаХлопці 25–35 років кажуть:"Я маю сім'ю, але не можу розглядати це як виправдання. Моя сім'я буде в безпеці тільки якщо Україна перемагає.""Мій досвід у цивільному житті нічого не варт, якщо країни не буде.""Можна чекати мобілізації, а можна прийти добровільцем — я вибрав другий варіант."Україна — це не молодим, не старим. Україна — це нам усім.Твоя готовність — це твоя любов до цієї країни. Не обов'язок. Не боротьба. Це — душа твоєї присутності на цій землі.Якщо ти готовий, якщо ти розумієш, що більше чекати не можна — долучайся.
❗️Російська історія про «спробу України вбити Путіна» дроновою атакою на резиденцію у Валдаї — це груба й примітивна брехня, зшита білими нитками.Жодних доказів.Жодного відео чи фото.Жодних уламків.Лише голослівні заяви Лаврова та Пєскова, яким нібито всі мають повірити на слово.Саме Лавров — той самий, хто за два дні до повномасштабного вторгнення у 2022 році запевняв, що Росія не збирається нападати на Україну. Брехня давно стала базовим інструментом російської дипломатії.Кремль навіть не намагається зробити свою версію правдоподібною. Усередині РФ інформаційний простір зачищений, альтернативні джерела заблоковані. Європі ж, на думку Москви, «не до деталей». Саме на це і розрахунок.Вигадана «атака» — лише привід для виправдання нових масованих ударів по Україні.Реакція окремих країн, які поспішили засудити неіснуючу подію, лише демонструє масштаб російської дезінформації та потребу посилювати глобальну протидію їй.Факти потрібно перевіряти.Бо за понад добу Росія так і не надала жодного доказу, а заяви різних її структур суперечать одна одній.
У зв’язку з поширенням у публічному просторі допису з обвинуваченнями на адресу 102 окремої бригади територіальної оборони повідомляємо наступне.Інформація про нібито «саботаж з боку офіцерів», «заохочення самовільного залишення позицій» та «втрату управління підрозділами» не відповідає дійсності.102 ОБр ТрО діє у штатному режимі, під єдиним командуванням, у взаємодії з суміжними підрозділами Сил безпеки та оборони України. Усі дії особового складу відбуваються під централізованим управлінням та на підставі чинних бойових розпоряджень.Поширення тверджень про «групи офіцерів», які нібито схиляють військовослужбовців до порушення військової дисципліни, є безпідставним і маніпулятивним. Командири підрозділів виконують свої обов’язки на позиціях разом з особовим складом.Окремо звертаємо увагу: у соціальних мережах та месенджерах фіксується поширення постановочних відео та фейкових матеріалів, виготовлених ворогом з метою дестабілізації, тиску на родини військовослужбовців та дискредитації підрозділів Сил оборони України.Закликаємо представників медіа та громадських ініціатив користуватися перевіреними джерелами інформації та утриматися від поширення непідтверджених заяв, які можуть бути використані ворогом.Командування 102 ОБр ТрО тримає ситуацію під контролем і продовжує виконання бойових завдань.Посилання: https://www.facebook.com/share/p/1CqfaM5jyK/
Командування корпусу НГУ «Хартія» повідомляє про успішне проведення операції зі стабілізації обстановки на Куп’янському напрямку. Після дій противника та загострення ситуації в місті у вересні цього року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський створив пошуково-ударне угруповання (ПУУ) «Хартія», яке розпочало операцію з ліквідації російського прориву.Планування та командування операцією здійснював 2-й Корпус НГУ «Хартія» у взаємодії з тактичною групою «Куп’янськ» та під безпосереднім контролем Головнокомандувача ЗСУ Сирського і Командувача НГУ Півненка.Участь в операції беруть бригада «Хартія», 475-й штурмовий полк «Код 9.2» 92-ї штурмової бригади, підрозділи Іноземного легіону ГУР МО та 144-ї механізованої бригади. Угруповання здійснило прорив до річки Оскіл, перекривши постачання ворога.Звільнено Кіндрашівку, Радьківку та їхні околиці та низку кварталів на півночі Куп’янська. Загалом від 22 вересня до 12 грудня знищено 1027 росіян, 291 – поранено, 13 у полоні. В оточенні понад 200 окупантів.
