Про зброю для населення і політику: що відомо науці, які факти? Через стрілка та трагедію в Києві, заговорили про лібералізацію носіння зброї для населення. Я вирішив пошукати факти про таку політику в інших країнах. Є мета-дослідження по США (RAND) — синтез досліджень по gun policy в США. Такі мета-дослідження дуже корисні для загального уявлення про тему (в даному випадку про політику та її наслідки)Головний висновок — мало фактів З понад 200 комбінацій “політика → результат”:▪️ у більшості — слабкі або суперечливі докази▪️ по багатьох темах — взагалі нема нормальних данихАле дещо все-таки є, коротко. З одного боку:✔️ Safe storage (зберігання в сейфі) → ↓ суїциди, ↓ випадкові смерті✔️ Waiting periods (обов'язкова пауза між купівлею та отриманням зброї) → ↓ суїциди, ↓ вбивства✔️ Background checks (перевірка перед покупкою) → ↓ вбивства✔️ Обмеження при домашньому насильстві (заборона мати або купувати зброю людям, причетним до домашнього насильства) → ↓ вбивства партнерів❗️З іншого (про що зараз в основному говорять у нас....):▪️ Stand-your-ground (можна стріляти без обов’язку відступати/уникати конфлікту, для захисту) → ↑ вбивства▪️ Лібералізація носіння (легше отримати дозвіл/без дозволу) → ↑ насильство І ще👉 по темах “зброя для самооборони / користь для суспільства” — даних майже нема👉 по масових розстрілах — теж слабка базаВисновок: це дуже важка тема і неоднозначна.... головне, щоб в дискусії та ініціативах спирались на факти та дані, а не на емоції
Про "повернення чоловіків з-за кордону бо треба для ЗСУ", про яке заговорили:1️⃣ Ніякого повернення, поки діє директива ЄС про тимчасовий захист, не буде. А це ще цілий рік.2️⃣ Ті, хто будуть легально (на підставі роботи/навчання/отриманого статусу біженця/об'єднання сім'ї/ПМЖ) перебувати в країнах, в які вони приїхали, майже гарантовано ні під яке повернення не будуть підпадати — не буде підстав їх видавати Україні.Більше того, якщо якась країна, припустим Німеччина, впровадить обов'язкове повернення чоловіків призивного віку в Україну за умов що вони не отримали підстави на легальне перебування в Німеччині, то це може стати підставою надання статусу біженця — не тимчасового захисту, а саме біженця — в інших країнах.Подібні заяви під Зеленського — підігрування суспільним настроям повернути з**обків + реверанси в сторону Мерца, який в свою чергу хоче видерти побільше голосів у АфД на антимігрантській риториці перед виборами в ландтаґи в Саксонії-Анхальті, Берліні і Мекленбург-Форпомерні, які відбудуться в вересні.Пройдуть вибори — закінчиться воздуханство канцлера.А по Зеленському, поки не буде відмінений виїзд молодняка до 23 років (чого імпліцитно і вимагає Мерц), такі заяви це просто бла-бла-бла.UPD. Щодо підстави надання біженця якщо умовна Німеччина не дасть — погуглив, це не так. Але в ЄС окрім самого статусу біженця є ще статус субсидіарної допомоги, який може бути використаний.
До пасхальної розмови про сучасну вартість 30 срібників:💵 Звісно, найбільш прямий спосіб порахувати їх теперішню вартість — це сучасна ціна срібла * на вагу срібників.Але це не зовсім правильний підрахунок — зараз срібло це актив, ціна на якого дуже сильно скаче, і немає універсальної функції платіжного засобу, яку мало в ту епоху.Тому краще порівнювати із зарплатою або ціною на продовольчі товари.30 срібників = близько 120 римських динаріїв.1⃣ 1 день роботи писаря, освіченого спеціаліста, складав 2 денаріїв, в місяць ≈ 44 денарія (рахуємо п'ятиденний робочий тиждень замість реального шестиденного, бо будем прирівнювати із сучасною п'ятиденкою). Це можна прирівняти до чогось середнього між фінансистом, юристом і дата аналітиком. Дуже грубо кажучи, оцінемо зарплату такого спеціаліста в 1200 доларів в Україні.Потрібно також врахувати, що це — зарплата на руки, а ще податки, бо податки в ті часі люди платили самостійно. Виключим ФОПів, виходить "брудними" 1880 usd.Тобто, 30 срібників ≈ 120 денаріїв по такому підрахунку ≈ 5100 USD в Україні зараз.2⃣ Тепер по цінами. Можна порівнювати або бика/корову, або овечку, або оливкову олію.- Один бик (ймовірно племінний) ≈ 100 денарів тоді, ≈ 40-60к грн залежно від породи зараз ≈ 1200 usd середнє- Вівця ≈ 4 денарії, ≈ 60-90 usd зараз ≈ 75 usd середнє (дорогих не рахуєм)- 1 літр оливкової олії холодного віджиму ≈ 1/28 денарія (з розрахунку одна римська амфора = 28 літрів олії = 1 денарій), зараз якщо напівоптом а не в магазині ≈ 140-400 грн за літр з не надто дорогих ≈ 270 грн середнє ≈ 6.4 usdОтож, рахуємо 30 срібників по індексам:Індекс бика ≈ 1440 USDІндекс вівці ≈ 2250 USD Індекс оливкової олії ≈ 768 USDКомбінований індекс споживання ≈ 1487 USD📊Виходить діапазон 1500-5100 USD. Другий метод по цінам мені видається кращим за перший по зарплатам. От і виходить, близько 1500 доларів.Мало. Якби Іуда не повісився тому що на крису здав Спасителя, мав би повіситись тому що продешевив.📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈
Я прямо бачу, як в результаті цієї правальної війни із незрозумілими цілями в США піднімуться реалісти (школа міжнародних відносин) з Міршаймером і Волтом, які чи не єдині писали про негативний вплив ізраельського лоббі на зовнішню політику США, та й то, їх звинувачували в антисемітизмі.Влізти в непопулярну війну — для вторгнення в Ірак і Афганістан були хоч які не які підстави, і на початку війни населення США в основному підтримувало кампанії, і народ крім того деякий час готували до війни — та ще й програти її, при тому що Трампа обрали як президента який не планує влізти у нові війни і зосередиться на внутрішній політиці, це значний провал.І про небезпеку значного впливу Ізраелю говорили реалісти.Проблема для нас в тому, що Міршаймер відкрито закликає США і європейців здати Україну РФ — це вкладається в підхід реалістів про баланс сил між світовими країнами. Волт більш поміркований, проте і він казав що треба буде віддати частину України Росії аби задовільнити її безпековий інтерес.
ШІ прискорює домашню рутину — і вивільняє час для дозвілляДослідники з UCLA, Stanford і USC проаналізували браузингові дані 42 886 домогосподарств за 2021–2024 роки. Люди використовують ChatGPT переважно для продуктивних задач — пошуку, навчання, фінансів. Ці задачі виконуються швидше, і вивільнений час перерозподіляється на дозвілля: його частка в браузингу зростає на ~30 пп, тоді як загальний час на продуктивні задачі лишається незмінним. Розрахунковий приріст ефективності — 76–176%. Примітно, що він вищий ніж типові оцінки на роботі: домашні задачі виконують непрофесіонали, для яких допомога ШІ дає найбільший ефект.Є свідчення, що ефект виходить за межі екрану. WSJ фіксує типові кейси: одна жінка делегує ШІ пошук лікарів і страхових планів — і тепер має час на гітару; інша отримує замовлення продуктів поки їде на велосипеді. Автори інтерпретують це як значущий приріст добробуту — не лише продуктивності.Але цей приріст розподілений нерівномірно. Домогосподарства з доходом понад $200K використовують ChatGPT вдвічі частіше, ніж з доходом до $25K. Серед 65+ адопція — менше 8%, серед 18–24 — понад 24%. Розрив не скорочується.https://www.wsj.com/tech/ai/the-people-who-are-using-ai-at-home-to-free-up-their-time-30940cec
😆👊 Оцінка ВРП областей наткнулася на деяку критику в коментарях. Для розуміння довгострокової оцінки, подаю попередні річні оцінки в ряд.📈 Результати зміни реального ВРП по областям, в форматі 2022, 2023, 2024, 2025:Вінницька: -15.9%, 7.3%, -0.5%, 2.8%Волинська: -17.3%, 5.3%, 2.8%, -0.4%Житомирська: -32.3%, 16.0%, 3.4%, 3.7%Закарпатська: -0.2%, 5.3%, -5.4%, -2.4%Запорізька: -51.1%, 8.4%, 11.1%, 5.5%Івано-Франківська: -32.1%, 14.6%, -0.7%, 3.9%Кіровоградська: -25.6%, 7.6%, 4.3%, 2.7%Миколаївська: -47.2%, 14.3%, 8.8%, 7.4%Полтавська: -26.3%, 1.9%, 4.8%, -5.0%Рівненська: -13.0%, 8.0%, -0.3%, 1.2%Сумська: -45.1%, 11.5%, 7.5%, 9.6%Тернопільська: -33.3%, 23.5%, -1.2%, 8.0%Херсонська: -23.6%, -28.3, -5.6%, -10.8%Хмельницька: -14.4%, 10.4%, -2.6%, -0.1%Черкаська: -20.7%, 7.8%, -1.7%, 14.5%Чернівецька: -26.7%, 19.8%, -2.9%, -3.3%Чернігівська: -42.0%, 19.1%, 17.6%, -8.2%В областях, які показані тільки на патреоні, теж нічого надзвичайного. 📊 Таким чином видно, що загалом аномалій, окрім хіба Черкаської області немає. Деякі області - наприклад Миколаївська і Запорізька - доволі сильно впали в 2022 році, і далі показують відновлююче зростання від низької бази. Інші, наприклад Полтавська і Волинська, демонструють почергову динаміку, то виростаючи в 2024, то падаючи в 2025 (моя гіпотеза їх падіння в тому, що після релокації бізнесів і людей в попередні роки в ці області відбувся частковий перетік або назад, або у інші області). Але таку ж динаміку деякі області демонстрували і до великої війни, коли наприклад у 2021 році за даними Держстату вся українська економіка виросла на 3.4% після ковідного падіння в 20 році, але при цьому Волинська та Сумська продовжили падати і в 21.📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті на Patreon🔠 Вісті на Монобазі📱 Вісті в YouTube
На виборах до ландтаґу, замельного парламенту у Баден-Вюртенберзі, який на південному заході Німеччини, перемогу отримали Зелені, але з мікроскопічним відривом у 0.6 в.п. порівняно із ЦДУ. ЦДУ (партія Мерца), хоча вибори і не виграла, але набрала на 5.6% більше, ніж 5 років тому, і чисто по кількості депутатів в ландтазі буде мати точно стільки ж, скільки і Зелені.Але найцікавіша динаміка — в падінні популярності всіх ліберальних партій, як лівих Зелених і соцдемів, так і просто лібералів з ФДП. Зелені втратили трошки, а от соцдеми і ФДП втратили половину і більше голосів.Натомість хоч і не виграла, але подвоїла (з 9.7% в 21 до 18.8% цього разу) свій результат Альтернатива для Німеччини, яка стала третьою за розміром партією в ландтазі, впевнено перегнавши СПД, і це — в багатій західно-німецькій землі, далеко від східної Німченнини, електорального ядра АфД.Опитування показують, що найбільший відтік до АфД — від соцдемів та Зелених, а не від іншої правої партії, ЦДУ.За АфД голосують в основному чоловіки 24-35 років, переважно без вищої та навіть професійної освіти, за родом занять — наймані працівники.Передвиборча риторика партії в основному не стосувалась боротьби з мігрантами (хоча і зачіпала), а фокусувалась на захисті німецької промисловості, зокрема автомобільної, і преференцій для найманих працівників.Як і в інших частинах Німеччини, що показали нещодавні вибори до бундестаґу, АфД стає новою робітничою партією, забираючи ці лаври у СПД.📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті на Patreon📱 Вісті в YouTube
👥 Кількість українських біженців за кордоном сягнула 5,6 млн, але темпи виїзду у 2025 році зменшилися на 34%(підготували на сайті ЦЕС сторінку з інтерактивними графіками та висновками про головне з дослідження).Станом на січень 2026 року за кордоном через війну перебувають 5,6 млн українців — на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.«Чисті» виїзди через західний кордон в 2025-му зменшилися в порівнянні з 2024-го (з 460 тис. до 300 тис. осіб).Переважна більшість біженців — дорослі жінки (40%) та діти (30%). Найбільше українців у Німеччині (28%) та Польщі (23%).📊 Презентуємо результати п'ятої хвилі нашого дослідження про українських біженців.👉 Найважливіші цифри:▪️ За різними сценаріями, за кордоном можуть залишитися від 2,1 до 3 млн українців — на 300–400 тис. більше, ніж ми оцінювали раніше. Це може коштувати економіці від 2,3% до 10,1% ВВП щороку залежно від методології та бази порівняння.▪️ Чистий виїзд чоловіків віком 18–22 роки у серпні–листопаді 2025 року становив майже 100 тис. осіб — це майже кожен сьомий чоловік відповідного віку та третина міграційних втрат 2025 року.▪️ 43% біженців скоріше або точно планують повернутися до України — цей показник залишився на рівні попередньої хвилі (листопад–грудень 2024 року).▪️ У разі скасування тимчасового захисту третина біженців (близько 1,2 млн) розглядатиме повернення в Україну — назавжди або тимчасово з перспективою повторної міграції. Водночас близько 20% не знають, що робитимуть у такій ситуації.Що впливає на рішення повернутися?🔐 За словами самих біженців, головною перешкодою для повернення є питання безпеки.Водночас серед факторів, які могли б спонукати їх повернутися, вони називають не лише завершення війни, а й політичні та економічні зміни: вищий рівень життя, відбудову інфраструктури, зміцнення верховенства права і боротьбу з корупцією, а також вступ України до ЄС чи НАТО.Щоб повертати українських біженців, ми рекомендуємо:▪️ співпрацювати з країнами ЄС щодо механізмів повернення після скасування тимчасового захисту;▪️ підтримувати постраждалі регіони та розвивати державно-приватні партнерства для відбудови;▪️ створити спеціальні програми повернення та реінтеграції для молоді;▪️ спростити визнання освіти та професійного досвіду, здобутих за кордоном;▪️ забезпечити українцям свободу пересування та вибору місця проживання в межах ЄС на рівних умовах із громадянами ЄС.👉 У дослідженні ми також виокремили чотири групи біженців. Більше про це, графіки та висновки 一 за посиланням.Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🏛 НБУ таргетує і інфляцію, і курс валют?Трилемма монетарної політики, або Неможлива трійка, каже нам, що неможливо в монетарній політиці мати одночасно:1️⃣ Незалежну монетарну політику, тобто встановлювати облікову ставку так як НБУ вважає за потрібне,2️⃣ Фіксований, стабільний курс валют3️⃣ Вільний перетік капіталу з і в країнуДо великої війни, НБУ дотримувався 1 і 3 — відносно вільний рух капіталу і таргетував інфляцію ставкою.Нині, все більше і більше підстав вважати, що НБУ тагретує і інфляцію, і курс валют, тобто дотримується 1 і 2 елементів із неможливого трикутника.Це можливо завдяки тому, що населення і бізнес (майже) не можуть виводити гроші за кордон і позбавлені можливості купляти облігації інших країн (хоча не те щоб до повномасштабки багато хто в Україні купляв бонди інших країн, чесно кажучи), але і українські облігації за кордоном не купляються через надто високу ризиковість та нещодавну реструктуризацію.З точки зору макроекономіки, директивне встановлення курсу разом з таргетуванням інфляції працює тому, що непокритий паритет облікових ставок (uncovered interest parity) по суті перестає функціонувати через відсутність перетоків капіталу. Саме тому ми бачимо дуже повільну, контрольовану девальвацію гривні без значних стрибків, і поки в НБУ є золотовалютні резерви і в України приходить закордонна допомога, це є можливим.📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті на Patreon📱 Вісті в YouTube
💻Динаміка ІТ сектору за 2025 рік: ріст вийшов на тракекторію, залишається окріпнути📊Українське ІТ експортувало послуг на 6.6 млрд доларів у 25 році — що нв 3.3% більше, ніж в 24 році.📈 Експорт українських комп'ютерних послуг за даними НБУ пришвидшив зростання у 4 кв 25 року — до 7.6% по експорту рік до року і до 6.4% по сальдо (експорт мінус імпорт).Хоча рік загалом закрито із зовсім невисоким ростом експорту — 3.3% до 24 року, і ще меншим сальдо — всього 1%, проте явно видно динаміку пришвидшення темпів росту по кварталам і місяцям.✅️ Поквартальна динаміка радує — експорт і сальдо із мінусів в 1 кварталі 25 року вийшли в плюс вже в 2 кварталі і нарощували темпи зростання в наступних кварталах.📉 Імпорт комп'ютерних послуг в Україну все ще зростає вищими темпами, ніж експорт — український ІТ-бізнес продовжує диверсифікувати ризики, виводячи частину бізнесу за кордон або закупаючи частину послуг у підрядників.Проте, як і передбачалось, пікові темпи зростання імпорту пройдені в 24 році, і в 25 році зростання імпорту було нижче, ніж роком раніше.💸 Якщо вам цікаві подібні пости і ви хочете підтримати вихід унікального аналізу в мене на сторінці, будь ласка підпишіться на мій патреон на будь-який зручний тір📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті на Patreon📱 Вісті в YouTube
