🚨 Економіка керує твоїм життям. Питання лише — ти це усвідомлюєш чи ні.Ціни ростуть. Зарплати змінюються. Кредити, податки, кризи — усе це відбувається щодня. Але більшість людей живуть у цій системі, не розуміючи, чому вона працює саме так.Курс «Що кожна людина має знати про економіку» в Інституті Вільної Економіки — це можливість нарешті зібрати для себе картину світу в цілісну систему.💰А ще – можливістьотримувати за навчання стипендію. Без шкільної нудьги. Без заучування формул. З логікою, прикладами й ідеями, після яких багато звичних речей починають виглядати зовсім інакше.📚4 місяці навчання, що перебудовує мислення👥8 офлайн-зустрічей у Києві (раз на два тижні, особиста присутність обов’язкова) — середовище людей, які думають глибше💬 книги, дискусії й дебати, після яких хочеться сперечатись, аналізувати й ставити сильні питання🔹 безкоштовне навчання, можливість отримати стипендію✍️ щоб пройти відбір, потрібно заповнити форму, після проходження першого етапу – написання есе та стартовий онлайн-курс, щоб ти увійшов у тему впевнено. Підійде усім зацікавленим віком від 17 років.Це не просто курс.Це вхід у спільноту людей, які розуміють, як працює економічна реальність — і вміють у ній діяти.🎥Подивитися, як це виглядає всередині: https://youtu.be/oSe9mY4jumk⏳Заявки приймаються до 15 лютого, 23:59🚀 Перший семінар — 6 березняЯкщо ти давно відчуваєш, що хочеш більше, ніж просто “пристосовуватись” до системи — це саме той момент.👉Реєстрація тут: https://forms.gle/33RQ33C35Y7jboSEA🎓 Правила світу існують.Питання тільки — ти їх вивчиш чи залишишся грати навмання.
От всі рофлять з ідеї оподатковувати екофлоу, а насправді пан Вахітов зачепив ціваву тему.Історично, ще в пізньому середньовіччі і ранній новий час центральна королівська влада оподатковувала в першу чергу те, що можна було легко оподаткувати.Наприклад, в Речі Посполитій і Московському царстві були супервисокі податки на сіль, оскільки всі знали де копальні в яких та сіль добувається і з власників було легко і приємно трясти гроші, замість того щоб бігати і пробувати оподаткувати земельні наділи.Відомо, що в 16-17 століттях в РП був податок на ставок, оскільки як тільки заїжджаєш в село, то одразу видно, що в ньому є ставок. Ану, сільпух, швидко плати пану шляхтичу за той ставочок!Так само і екофлоу — влада знає, що нарід самово споживає екофлоу і електрику з екофлоу. Потрібно просто:1️⃣ Встановити додатковий податок з продажів екофлоу2️⃣ Встановити регулярний платіж за користування екофлоу державіТак проведемо фіскалізацію і назбираєм гроші в бюджет. Ура ура ура!📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті на Patreon📱 Вісті в YouTube
Динаміка ідеологічного самовизначення українцівЗібрав дані моніторингу Інституту соціології НАНУ за 2012-2025 роки.Важливо, що самовизначення ≠ реальні переконання — це те, як люди самі себе називають, а не обов'язково їхні справжні ідеологічні погляди.Довготривалі тренди (2012-2021):- Висока невизначеність: Стабільно 31-44% не розуміються на ідеологічних течіях протягом усього періоду.- Поступове зменшення лівих: Соціалісти/комуністи втратили 6,6% протягом 2012-2021 років (20,0% → 13,4%).Тимчасовий ефект війни 2014 року:- Підйом націонал-демократів: У 2015 році частка зросла до 18,9% (+11,5% від 2012), але у 2016-2021 роках повернулася до 9-14%.- Націоналісти залишились стабільними на рівні 2-4% — перша війна не вплинула на це самовизначення.Що змінилось після вторгнення в 2022 році:- Прискорений обвал лівих: Соціалісти/комуністи втратили майже 10 в.п. за період після вторгнення (13,4% → 3,6% у 2023 → 1,8% у 2024). Хоча у 2025 році відновилися майже до 5%.- Підйом націоналістичного самовизначення: Націоналісти різко зросли з 2,8% (2021) до 18,2% (2023) і 18,1% (2024) — приріст майже на 15 в.п.- Стрибок і відкат націонал-демократів: Досягли піку 25,7% у 2024 році (+15,6% від 2021), але у 2025 році повернулися майже до довоєнного рівня (13,4%).- Прискорення лібералів: Зростання +6,4% порівняно з 2021 роком (3,1% → 9,5%), хоча у 2025 році відкотилися до 5,9%.- Соціал-демократи залишились стабільними (~10-13% весь період). Колишні соціалісти/комуністи НЕ перейшли до соціал-демократів — натомість перетекли до націоналістів, націонал-демократів та лібералів.- Повернення ідеологічної невизначеності у 2025 році: Після піку 2024 року: частка тих, хто не розуміється на течіях, повернулася з 30,9% до 38,9% (+8 в.п.), націонал-демократи обвалилися на 12 в.п., навіть соціалісти/комуністи трохи відновилися — до 4,5%.Зміни в методології Дані за 2012-2021 роки мають одні опції запитання, а за 2023-2025 — дещо інші (деякі категорії зникли: "Жодна взагалі" (!!!), "Зелені", "Християнсько-демократична"). Категорії "Комуністична" та "Соціалістична" об'єднано в одну — "Соціалістом/Комуністом" для порівнянності з новішою методологією.
🤱Аборти і вагітність в Україні: початок великої війни ймовірно не погіршив ситуацію із самовільними абортами, але дещо загальмував прогрес📉 Кільсть і частка самовільних абортів в Україні падає по суті майже весь час з 91 року - в СРСР аборти були головним методом контрацепції. 📊 За даними медичної статистики МОЗ, в 2024 році (дані за 25 будуть десь в березні-квітні) в Україну було 176.7 тисяч пологів і народилось живими 177.7 тисяч дітей. При цьому зафіксовано 220 тисяч вагітностей, з яких 43.6 тисячі закінчились перериванням, при цьому спонтанних (не-штучних) переривань було 8.4 тисячі, через завмерлу вагітність, коли аборт робити потрібно з медичних причин - дитина все одно не народиться, і тому краще провести контрольований штучний аборт в умовах стаціонару чим чекати викидня - близько 13 тисяч. ☠️ Відповідно, самовільні аборти за бажанням жінки, коли для цього немає медичних показів, було зроблено близько 22 тисяч. Це - більшість, майже 51% всіх переривань вагітності та 10.1% всіх вагітностей. ❗️Хоча цифра в 10.1% всіх вагітностей це куди менше ≈45% в 2000 році і куди менше десь 60% за часів СРСР, це все ще дуже багато.✅️ Проте нащастя початок повномашстабного вторгнення не став тим фактором, через який в Україні стали робити більше абортів — скоріше заповільнився прогрес на зменшення числа абортів. Проте на 100% стаказти не можемо — статистики за 21 рік чомусь немає.📉Мене здивувало, що пандемія КОВІДу стала важливим фактором значного скорочення частки абортів: з 13.4% до 10.7% від всіх вагітностей.📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті на Patreon📱 Вісті в YouTube
Світові цінності розходяться, а не зближуються.Дуже крута стаття. Автори проаналізували дані World Values Survey за 1981–2022 роки, відібрали 40 однакових запитань у 76 країнах і виміряли, як змінюється різниця між країнами з часом. Вони простежили, чи країни наближаються до спільного ціннісного профілю, чи навпаки віддаляються.Що вийшло- Загальна різниця між країнами зростає, а не зменшується. Тобто маємо не глобальну конвергенцію, а глобальну "ціннісну розбіжність".- Найбільше розходяться установки, повʼязані з емансипацією та толерантністю: - виправданість гомосексуальності: варіація між країнами +141 %; - проституція: +94 %; - евтаназія: +61 %; - важливість дитячої слухняності: +42 %.- Західні заможні демократії рухаються в бік більшої толерантності і автономії особи, тоді як багато країн Азії та Африки залишаються відносно стабільними.- Глобально: відстань між "Заходом" та "не-Заходом" зростає, особливо на емансипативних питаннях (гендерні ролі, сімʼя, сексуальність, послух дітей).- Регіонально: країни в межах одного регіону стають більш подібними одна до одної, навіть коли світ у цілому розходиться.- Подібний рівень ВВП повʼязаний з подібними цінностями, але цього не вистачає, щоб пояснити всі відмінності, є регіональні "ефекти шляху".Що це означає для теорій ціннісних змінЦі результати підважують уявлення про глобальне зближення цінностей. Вони слабко узгоджуються з тезою універсальної модернізації, де економічне зростання нібито тягне різні країни до схожих постматеріалістичних установок, і так само суперечать очікуванням культурної уніфікації через глобалізацію. Уявлення про Захід як еталон, за яким рано чи пізно пройдуть інші регіони, теж виглядає непереконливо у світлі цих результатів.Підтримку отримують моделі дивергенції цінностей і залежності від шляху (path dependence). Світ розходиться на кілька відносно стійких ціннісних блоків, а регіони стають більш однорідними всередині себе без наближення один до одного. Захід рухається у напрямку більшої емансипації, тоді як значна частина світу залишає цей рух обмеженим або зовсім слабким.https://www.nature.com/articles/s41467-024-46581-5
Продуктивність праці в Україні: 2/2З податками на зарплату ситуація не така погана, але теж нічого доброго.Простого рецепту, як це все виправити, типу "гиги крива Лафера давайте знизим податки і їх будуть платити" або "нуууу еее го закрутим гайки в податковій і для банків і тоді ніхто не ухилиться" — насправді немає. Це тема для окремого обговорення.Тепер про інвестиції. Українець фактично може інвестувати або на депозит в банку, або в нерухомість, або в свій бізнес.Останні два варіанти через неможливість диверсифікації портфелю (і відповідно високі ризики) і високі мінімальні обсяги інвестицій підходять далеко не всім.Можна сказати, як це робить Гетьманцев і ще багато хто, що потрібен ринок капіталу і він вирішить проблему. Це правда тільки частково — ринок капіталу справді треба, але проблему він вирішить тільки в невеликій степені.Справа в тому, що в Україні присутні значні системні ризики, які відлякують інвесторів.Саме тому типова історія успіху українського бізнесмена така: нарубав грошей в Україні — і вивів їх за кордон, сам туди ж виїхав, або якщо не сам — то хоч дітей вивіз. Україна сприймається бізнесменами як шахта з золотом — на ній багато заробляєш, але біля шахти не живеш. Живеш ти в Нью-Йорку чи Лондоні, якщо простіший — то в Болгарії.Згадайте, що як написано вище, з цих прибутків ще й не заплачений податок на прибуток, і виходить сумна картина.Але така поведінка українського кабанчика повністю раціональна: через структурні ризики, тобто ризик війни, правові ризики, макроекономічну нестабільність, ризики фінансових установ і тд, гроші тут інвестувати не оптимально.По цій же причині сюди не дуже вкладають іноземні інвестори.От вони і виводяться за кордон в тихі гавані і не дуже осідають в Україні.Тому ринок капіталі виправить ситуацію в дуже невеликій мірі — він покращить ситуацію, так, але тільки для інвесторів ризикових і тільки для частини їх портфелю, а для більшості risk averse інвесторів нічого не зміниться.🧐Що ж всім цим робити?Це дуже складне питання, і Гетьманцев дав лише частину відповіді.Я пізніше напишу свої думки на тему в окремому пості.
💵Такс такс ПДВ для ІТших (і не тільки) ФОПів?Україна і МВФ підписали угоду про про запит кредиту на наступні 4 роки на суму 8.1 мільярди дол, її ще мають завтердити, але головне вже узгоджено.Як завжди з МВФ, просто так він гроші не дає, а вимагає змін і реформ. В умовах війни, вимагає підвищення надходжень до бюджету, тобто подальної фіскалізації — посилення оподаткування і розширення податкової бази. От що нам цікаво про податки: ...the authorities have also committed to accelerate efforts to prevent tax evasion and avoidance, and broaden the tax base, including by taxing income earned through digital platforms, closing customs loopholes for consumer good imports and removing exemptions for VAT registration. Дірки в митниці — це про податки на тему і аліекспрес, їх вже подали в Раду.Далі — цікавіше: оподатковування доходу, отриманого із онлайн-платформ може стосуватись не тільки умовного Глово, а й потенційно продавців на тих же олх. Але це тільки здогадки, тексту угоди немає.А далі найцікавіше — "забрати виключення для сплати ПДВ".Це точно про спрощену систему оподаткування. Питання тільки, чи тільки про ТОВ, тобто юридичні особи-компанії (які теж можуть не платити ПДВ на спрощенці), чи про ФОПи теж.Бо якщо це і про ФОПи... це означатиме, що податкове навантаження на багатеньких ІТшників, а також тих, хто працевлаштований в компанії на ФОП-схемі а не як працівник, не просто виросте — що впринципі добре, а що їм доведеться платити ПДВ. А ПДВ це податок, який доволі складно адмінвструвати і не так просто подаватм по ньому звітність.Проте не будемо поспішати з висновками — по-перше, ще не бачили самого тексту угоди з МВФ і про що конкретно домовились, по-друге ще не ясно, які зміни подадуть на голосування у ВР і коли/чи вона їх проголосує.ІМХО, якщо і підвищувати податки для ФОПів, то куди краще це робити через ставку єдиного податку який відносно легко адмініструвати, а не ПДВ.P.S.:"There was also agreement with the authorities on the need for continued reforms to the state tax (STS) and customs services (SCS), including the appointment of a new SCS head"
- це МВФ так делікатно нагадує, що пора би призначити голову митниці, про що вже давно домовлялись і що це була умова яку Україна давно проштрафила. Також принагідно передаю привіт одній прекрасній (без іронії) особі, яка заявляла, що голову митниці ще призначати не треба, бо треба почекати-подумати-рефомувати всю митницю спершу, а потім тільки призначати голову.📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті в YouTube
💻Динаміка експорту/імпорту українського ІТ за 9 місяців 25 року: нарешті, відновлення?📈 За даними платіжного балансу НБУ, місячна динаміка експорту комп'ютерних послуг вийшьа на ріст десь з серпня 24 року, коли падіння р/р почало заповільнюватись, а десь з квітня 25 року потрохи зростає — причому темп зростання пришвидшується.📊 Якщо дивитись поквартально, то позитивну динаміку експорту теж чітко видно: 24 рік і 1 квартал 25 падіння ІТ поступово заповільнювалось, а з 2 кварталу 25 року росте.В 3 кварталі 25 року зростання експорту становило 5.2%.📉 Водночас, ми також спостерігаєтсья постійне підвищення імпорту комп'ютерних послуг — українські компанії диверсифікують ризики за рахунок розробки частини продукції в інших країнах, які не бомблять і де немає відключень електрики і мобілізації.Водночас, зростання імпорту негативно впливає на сальдо експорту/імпорту, проте видається, що пікові значення зростання імпорту в 23 році і доволі високі в 24 вже минули, і далі імпорт хай і зростатиме, але вже не так швидко, що у поєднанні із подальшим зростанням експорту дещо покращить баланс.📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті в YouTube
Щодо корупційного скандалу на Енергоатомі, достатньо велика кількість блогерів пише, що корупції не буде в тому випадку, якщо підприємтво буде приватним, а на держпідприємствах мовляв корупція буде завжди.Чисто медійно ІМХО це спроба погасити скандал аргументом типу "поки будуть підприємства в державній власності — на них буде корупція, чо ви бухтите".Але давайте розберем цей аргумент суто з точки зору втрат держави/незаконного заробітку функціонерів.Корупція це погано, не посперечаєшся.А ухилення від податків (або його легалізований варіант — т.з. "податкова оптимізація", що з точки зору економіста те саме що і ухилення, питання законності залишимо юристам) — це теж погано чи не дуже?Тут така справа — приватні підприємства в Україні майже не платять податок на прибуток підприємств. Якщо подивитись на поступлення до держбюджету від ПнПП, то переважна більшість з них від державних підприємств, бо ті не займаються податковою оптимізацією.На більшості приватних підприємств креативні бухгалтери ± без проблем заводять прибутки компанії в звітності в мінус і відповідно податок на прибуток не платиться.Потуги податкової служби обмежити подібні практики натикаються на крик бізнесу про тиск на нього зі сторони держави і необхідність знизити всі податки вже і зараз.Звісно, деякий тиск є, наприклад його видно у епізоді блокування накладних ПДВ для бізнесу — але це не значить що податкова займається тільки цим.От і виходить альтернатива корупції — ухилення від сплати податків у випадку приватизації таких підприємств, що також призведе до втрат поступлень в казну.Це все не є аргументом щодо того, що Енергоатом не потрібно приватизувати. Це аргумент на те, що приватизація — не панацея, і коли вам ЛОМи пробують втюхати цю ідею щоб погасити скандал, потрібно про це пам'ятати.📈 Вісті Економіки👉 Підписатись 👈📱 Вісті в YouTube
Дуже неприємно бачити, як мережі формату "магазинів біля дому" витісняють одиничні немережеві продуктові магазинчики.В центрі мого міста така мережа поставила 5 таких міні-супермаркети, задавила ціновою політикою магазини-конкуренти які там були, а після того закрила 3 з 5 магазинів і підняла ціни в тих 2 що залишились.Мережі можуть таке робити, бо мають для цього фінансовий ресурс від інших магазинів або навіть від інших бізнесів із портфелю власників, в той час як у дрібних власників одиничних магазинів такого ресурсу немає — вони живуть з прибутку такого магазинчика.І здавалося б, переміг найсильніший, риночок порішав і т.д. — так і має бути, ні?Потрібно розуміти, що в Україні існують такі мережі міні-маркетів тому, що бізнес в Україні має мати високу маржу, і рітейл в Україні її також має + до цього не є складним бізнесом = от відносно великий бізнес і заходить туди, де в нормальних, менш ризикових умовах в ретейлі не було б такої високої маржі, і функцію виконував би малий бізнес.І якщо на секунду стати на рівень політекономії і подумати, що нам як суспільству краще — одна/дві великі фірми чи велика кількість дрібних підприємців?Можливо виключно із позиції економічної ефективності краще і фірма (хоча не факт), але цілий прошарок дрібних власників має більш позитивний ефект на нас як на соціум — це середній клас ініціативних дрібних бізнесменів.Можна згадати теорію фірми і аргументувати, що компанія порівняно із ФОПом грає важливу роль зменшення трансакційних витрат.Але рітейл — бізнес, де трансакційні витрати і так доволі низькі, це не складне виробництво де одна велика корпорація ефективно знизить їх.Коротше, трохи шкода що малий бізнес витісняється там, де не мав би.
