християнські вірші 🇺🇦

ЖИТТЯ МИНЕ, ПРОЙДУТЬ ЗА ДНЯМИ РОКИ1.Життя мине, пройдуть за днями роки,Куди ти йшов, куди спішив завжди,До кого направляв свої ти кроки,Заради кого, ради чого жив?2.Робота, дім, сім’я і знов робота,Дохід все більший, в серці ж пустота,Як мало часу в графіку твоємуЄ для Бога, а інколи і взагалі його нема.3.Ти поспішаєш, є важливі справиІ крутиться, неначе в вихорі життя,Був понеділок і вже знов субота,А скільки часу ти для Господа віддав?4.А Він чекав, Він мріяв про розмовуЗ тобою віч на віч в вечірній тишині,Щоб ти сказав: «Мій Татку, будь зі мною,Тримай мене, веди мене, я Твій!»5.Тоді б всміхнулося Його Батьківське серцеІ Він промовив би тобі слова святі,Які б принесли спокій в твою душу,Що Він з тобою поруч назавжди.6.Що навіть, коли всі тебе залишать,Коли стоятимеш самотній у журбі,Він буде поруч, щоби серце твоє втішить,Щоб дати значно краще щось тобі.7.Та ти не зміг почути Божий голосІ знову поспішаєш, як завжди, А Бог стоїть, Він мріє, Він чекає,Що все-таки прийдеш до Нього ти.8.Бог кожен день дарує сяйво сонцяІ навкруги все цвітом прикрашає,А ввечері засвічує на небі ясні зоріІ знову Він чекає, Він чекає…9.Щоб ти схилив коліна у простій молитві,Не для формальності, бо так вже звик давно,А як до Друга, розказавши щироПро все, що є й колись в житті було.10.Щоб ти знаходив час Його шукатиІ вести з Ним приємний діалог, Він може із руки Своєї датиУсе, про що ти мрієш так давно.11.Нікуди не спіши, життя минає швидко,Цінуй ті дні, що посилає БогІ знай, що кращого нічого в них немає,Як бути близько з Господом удвох.12.Колись не стане сил кудись спішитиЙ ти зрозумієш, що нема того, до чого біг І що не так потрібно було жити,Як ти усе своє життя прожив.13.Бо все проходить і лише назавждиУ Господа записані ті дні,Які ти присвятив колись для Нього,За них Він нагороду дасть тобі.14.А якщо ні, не було таких днів,Спіши до Господа, Він все про тебе знає,Прийди такий, який ти є, в сердечній простотіІ знай, що Він давно тебе чекає!Він чекає… Він чекає…Автор невідомий@virsh_online

Останні години. Молитва в тиші.Зрада любові та шепіт душіТе що пройти зміг би тільки Ісус«Отче мине хай, благаю, прошу»Серце готове, світ очерствів Зрада підкралася там, де ходивЮда був там і не раз з Ісусом Юда чекав, як побачить ІсусаАле Він знав, але Він не мовивВін крокував до Кедрону готовийРазом із учнями Він підійшов Аж тут… Поцілунок, Юда зрадив любовІ ніби учням треба було підійти Утішити, стати на захист метиАле тільки очі закрити Він встиг Залишились тільки сліди від їх нігВін знав, що ми грішні, Він знав, що розпнуть Він знав, що любові забракне і вони всі підуть Залишений там… але там не лишивсяВін далі пішов, Він від нас не відрікся Ніч. Зорі. І небо мовчить.Але Він до Батька уже не кричитьВін прийняв цю чашу та випив сповнаЩоб всі… ти і я жили для добраТе світло хреста, є великою біллю для насАле чи без Нього ми мали б цей час?Він тілом своїм став дорогою в небоВін жертвою став, дав спасіння для мене і тебеІ зараз з кожним кроком життя Нам треба сильніше відчути любов у хрестаНам треба нести, неосяжну надіюНам треба завершити план, що був Божою ціллюНехай всі присутні будуть готовіМи повинні нести хрест Ісуса любові Світлом світ освітити, сіллю бути, щоб світ, не забув Ісуса не забув Його, ні!Не забув, як же тяжко Йому довелось,Не забув, що Ісус вибрав смерть, щоб жилосяВін обрав нам життя, а собі жертву кровіВін нам дав небеса, Він є сила любові!Болотова Катерина@virsh_online

Чи думав ти, яка цінна заплачена? Чи думав ти, про те, яка ціна Була пролита, за тебе, мій друже? Чи думав ти, хто б ще так міг любитьЩоб за тебе й життя, віддати Сина. Чи можеш осягнути, ти любов, Яку віддав за нас, лише Спаситель? Чи можеш зрозуміти, що наш БогТерпів найважчі в цьому світі муки? Чи зможеш ти прощати всіх людейЯкі для тебе боляче робили? Не забувай, що Бог помер за тих, Хто цвяхи Йому з болем в руки вбили. Простив Він тих, хто одягнув вінець, Який був зроблений з колючої тернини. Простив Він тих, хто палицею бив, І дуже боляче для Нього це робили. Він лиш звертавсь в молитві до Отця, І промовляв, прости, погане чинять. Але на третій день наш Бог Воскрес! І сів Він на Престолі, слави Неба. А ти ще кажеш, що не так все йдеЯк хочеш, щоб в житті було твоєму. То я скажу, не забувай Христа! І ці голгофські важкі страшні муки. І зрозумій, не просто так помер, Не просто Він стерпів важкі страждання. А все тому, щоб у кінці життя, Ти міг отримати Вінця спасіння! Задумайсь ти, чи можеш все ж простить, Людину, яка боляче робила? І обійнять й продовжувать любить, Для свого серця, відповідь давай ти! Та я прошу, ти не забудь ХристаІ не забудь, ціна яка заплачена, А іншим, я прошу, ти розкажиПро Бога, щастя в Ньому знайдено! Valia Sahaidak@virsh_online

В нас існує таке розуміння,Що для того щоб мати спасіння, Нам достатньо ходити в зібрАнняЙ читать Біблію з ночі до рання. І живуть з цим обмануті люди...Бо у серці злоба й пересуди, Ніби й слухають слово братів Та в серЕдині заздрість і гнів.А в серЕдині:" Хто б ще казав?Нас навчаєш,а сам як вчиняв?Чи можливо про це вже забув?"Тільки слів цих ніхто не почув...Хтось у церкві вірша розказав:"Він мотиви неправильні мав"...Хтось неправильно щось заспівав:"Краще б Бога він не прославляв..."З виду глянеш: обличчя святі, А в серЕдині мертві й пусті,Повиходивши з Божого домуРозійшлися, забувши про втому. Й почалася робоча неділя: Зло, обмани ,лукавство, свавілля...І гонитва за всім, лиш найкращим...Щоб тебе не назвали "ледащо"...Все купуються автомобілі, Щоб були всі не "сірі "а "білі","Білі" люди автівки купують,Ну а "сірі" стареньким кермують.І будинки будують на славу...Обійти захотівши державу, Роблять схеми свої день за днем...На зібранні ж співають пісень. А якби нам зайти довелося, В дім ,де місця для нас, не знайшлося б? Де сваркИ, де лихий чоловік?Це кажу я лише про "своїх"...На зібранні в нас масок багато: Є на будні одна ,є на свято...У неділю парковки забиті....А в зібранні глухі та розбиті.Можеш буть кожен день ти в зібрАнні,Можеш гроші віддати  останні,Та якщо Бога в серці не маєш То в зібранні ти не оживаєш. Ти побув ,посидів і пішов...В кого ж ласку скажи ти знайшов? Чи можливо Бог порахував І за дні ці гріхи твої зняв? Якщо так ,то дарма помирав Той ,Хто муки Голгофські зазнав,Хто пролив безневинную кров Так Свою нам довівши любов.На зібранні не служимо Богу. Ми від Нього берем допомогу,Й лиш тоді, коли віра працює Наше вухо Ісуса почує. На сім днів лиш чотири зібрання...Й то частина йде лиш на останні...А буває що лиш й на одне Бо для себе щось інше знайде. Що є дійсно потрібне в спасінні-Це духовне твоє воскресіння. Для спасіння потрібен Христос...Що б робити вам не довелось, Ні одне, навіть жодне служінняНе вирішує долю спасіння. Бог рахує не кількість зібрання А шукає чи є покаяння. Не питає Він :скільки ходив?Він питає, чи серце змінив...Й зрозуміє без зайвих промов,Якщо в серці побачить любов Що не дАрма тобі говорив,Що ти вірою все розчинив, І це будуть всі бачать в житті Й за тобою захочуть піти, І віддати себе для Христа, Бо відчують: ти справді свята! Нехай дасть нам Господь розуміння Що насправді дано для спасіння. Бо зібрання - це тільки частина, Це лікарня для християнина. І коли буде серця прозріння Через зібрАння дасть Бог спасіння@virsh_online

Не спізнисьНе озирайсь як жінка ЛотаНе пропади в останню митьНе оглядайся, йди вперед Неоглядайся назад туди у світТам щастя справжнього немає Неозирайсь за світом, який манитьНеозирайся, і не велися на примани Руйнуй усі такії планиІди друже за Ісусом, іди за Ним Одним!Він є світильником яснимІ Дорогою і Правдою для насКличе тебе у цей час!Невідкладай на завтра день свій покаяння Ісус тебе так любить і чекаєПрийди до Нього поки ще приймаєІ голос ніжний ще лунає!Щоб потім тобі не прозвучало Пізно…..і двері стукати дармаТоді і покаяння й сліз вже малоБо вічний день уже настав…І я колись зробила крок покаяння перед НимІ ти спіши, не бійся, Він ще ждеТак тихо із любовʼю тебе кличе Простить, обмиє, і дитиною назвеДля чого чекати потім, завтра???Бо завтра може і не прийде…А вічність вибери з ІсусомНайкращий вибір у житті Коли зустрінешся із НимВідчуєш щось особливе І матимеш надію на життя А час іде, і вічність єОдна із Богом і для Нього І радості, щасті, без бідиСпівати гімни слави і хвали!А без покаяння, і без БогаЖде озеро з огнемЯке горітиме завждиІ звідти виходу немає…Тож думаю, друже, про вічність яка настанеА Ісус тебе, ще чекаєПрийди до Нього, Заклик ніжно ще лунає!Авторський вірш18/09/2023 рік Віта ЛVityslandija88Натхнення читаючиВiд Матвiя 16:24 Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.@virsh_online

"Крила молитви" Я шепочу до неба молитву свою —Молитву таку тиху і святу.І в серце вселяються віра й любов,Й душу наповнює спокій знов.«Бог поруч!» — це я твердо знаю,Й молитва летить до неба знов.В тиші нічній я прошу та благаюМилості в Отця для мого краю.Коли страх минає й наступає довіраДо Того, Хто вже знає, що дорогаНелегка і моментами складна,Й бувають інколи страждання на шляху.Коли серце довіряє — є надія жива,Й наступає знову віра щира й свята.Й ллється потоками благодать жива,Бо мій шепіт чує Він Сам в небесах.Він чекає, коли я в молитві схилюсь,Й подякую щиро, і помолюсь.Й мир у душі наповнює все нутро,Й знову сила приходить, й відчуває єство.Відкрите серце моє до Тебе,Й прощення чекає знов серце моє.Дивлюсь я на небо — і тепло стає,І знаю, що Твоя любов навік не згасає!Коли сльози падають і слова без голосу,Я знаю: Ти чуєш мене і таку.Й милість мені простягаєш Свою,Я знову на крилах лечу до Тебе.Коли важко мені — я розправляю крилаЙ лечу туди, де світить ясно,Вище хмар, за всі горизонти,Й тьохкає серце в польоті.«Молитва дає мені сильнії крила,В яких неземна і небесная сила».Я відчуваю тепло та прощення,Й над страхами перемагає знов довіра.Бог дає крила в молитві тобі,Щоби ти не боялася злетіти у вись.Бо під небесами Він чекає тебе,Щоби поміч тобі послати з висот.Лети ти до світла, лети до мети,В молитві ти коліна схиляй свої.Проси й благай у Нього ти,Щоб крила Він твої зміцнив.Молись й тоді, коли прийдуть спокуси,Коли сил не буде вже іти.Ти лиш тільки зір свій до небес підніми —Й Він заспокоїть та втішить тебе.Схилися низько й тоді, коли прийде біда,Й в молитві щирій ти все розкажи,Так як все є, без фальшу та межі.Свій біль і радість Богу принеси.Ти віднайдеш у Нього спокій для душіЙ знову захочеш ти крила підіймати,Бо Він один в нескінченній тишіВміє так ніжно тебе обіймати й втішати.Тож просто йди. Нехай веде Дорога,Куди Отець призначив шлях тобі.Тримайся міцно ти за руку Бога —І знайдеш мир у штормі та журбі.Бо там, за небокраєм, Він чекає,Готує дім, де сліз нема і зла.Твій кожен крок Він Сам благословляє,Щоб ти до Нього з вірою прийшла.Твої молитви всі були почуті,І чаші наповнені до дна.Ти з вірою приходила до Мене,Щоб відповідь знайти у Мене.І ти почуєш голос Його знов:«Я так чекав!» — на тебе Він промовить.«Ввійди, дочка, у Батьківські оселі...» —І сльози витре лагідно з очей. 07.03.26р Альона Басюк@virsh_online

ПилатХай твоя пам'ять воскресить, Одне лице, між лиць інших людей. І хай картина в згадці пробіжить,Не зміг ніяк забути ти день цей. Навкруг тебе—юрба,яка шумить,А ти судову справу завершав. Юдеї ждали від тебе в ту мить,Щоб ти коротке«Так» їм лиш сказав. Для Чоловіка з іменем Ісус,А ти сидиш при владі ось своїй. Євреї привели Його на суд,Як ніби був Він вбивця чи злоді́й.Ти про Його нічого і не знав,Аж поки не зустрівся із Ним сам.Участі в долі Він твоїй не брав,Його життя вирішував ти там. Помилувать чи стратить вибирав,Слів озвірілої юрби теж чув.Ісус, перед тобою Він стояв,Не схожий на злочинця зовсім був. «Що Він зробив?»—“На хрест! Розпни Його!»,Жорстокий лине крик з усіх сторін. Та чи ти стукіт серця чув свого, Що це перед тобою Божий Син?Таких ніде не бачив ти очей,Хто Ця Людина?—знати так хотів. То незвичайний суд був у день цей,На смерть Його віддати не спішив. Вини не зміг у Ньому віднайти,Питання за питанням задавав:«Хто Ти Такий і звідки саме Ти?»,Але Христос, Він не відповідав. О, якби ти повірив тим очам!Якби збагнув—Хто є перед тобою, Тоді б свій вибір ти зробив би самІ не пішов би говорить з юрбою.До людей грішних повернувся ти:«Ісуса хочете я відпущу?»—«Розпни Його!Варавву відпусти! А Цей,Він винен смерті.Смерть Йому!На хрест! Хай буде Кров Його на нас,Варавві ти дай волю—не Христу!»...Пилате! Залишався лише часІ твого серця голосніше стук.«Ти кесарю не друг!»—народ кричить, Та знаєш, що Христос не завинив. Мов те ягня, Він все мовчить, мовчить, Перед людьми ти руки тоді вмив.Протистояти не зумів юрбі, В угоду їй ти Жертву бичував.І смертний вирок приписав собі, Коли на хрест Ісуса посилав. Вода не змиє гріх з нечистих рук, Ти на розп'яття їм Христа віддав.І кесарю,як і раніше друг, Та другом теж диявола ти став .Шкода тебе, що був сліпим, глухим,Що не пізнав—що Це є Божий Син.А Він, висівши на хресті отім, Любив тебе. Так любить Бог Один.Про смертний час Пилата який був, Про це сторінки Біблії мовчать.Чи він спасенний? Чи кари відбув?І чи зняв Бог з його гріха печать? Він відхилив Ісуса у свій час,Віддавши злу і сатані себе.Так і вирішує кожен із нас.На сторону чию він перейде.Передо мною вибір теж постав, Варавву чи Ісуса вибирати.І Господь вибору мого чекав, Я вибрала—на Божий шлях ступати.Не помилилась слава Богу я, Коли Христос поглянув в мої очі.Повірила Йому душе мояІ серце моє радісно тріпоче.Не жалкувала зовсім я про те, Що вибрала Христову Благодать.Постане вибір друже й для тебе,Колись тобі прийдеться вибирать.Що вибереш ти? Ненависть?Любов?Смерть із дияволом чи з Богом жить? Варавва і Христос постають знов,Тож в виборі своїм не помились! Амінь Автор Любов Васеніна;Переклад Ангеліни Ющук@virsh_online

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУПомилуй, Боже, нашу Україну!Нехай закінчиться жорстока ця війна,Прости нам, Батьку, всі наші провини,І де гнівили ми Тебе не раз...Ти зглянься над народом українським, Що так багато натерпівся він, Де сліз і крові проливають ріки,Багато стало так сиріт і вдів...Аж серденько порою завмирає Від цих жорстоких і страшних подій,Як шкода тих людей,що постраждали,Лишились лиш руїни з їх домів.. Помилуй, Боже, бідну сиротинуЩо в світі залишилася одна,Ракета вбила всю її родину,О, Господи,як доля та гірка...А скільки є батьків, що гірко плачуть, Бо втратили умить усіх дітей,Як можна пережити таку втрату,Ти, Господи,Один лиш знаєш це.Ти бачиш тих, хто там стоїть на варті,Удень, вночі, в морози і снігиВ окопах, в холоді, і в голоді терплячеТам за свободу боряться вони.Це наші воїни, які так мужньо,Ціною власного життя боронять нас,Їм дуже важко там, Ісусе любий,Ти будь їм захистом і скелею всяк час... Всіх зранених і тілом і душею, Я прошу, полікуй, мій Боже, Сам,Зміцни їх сили , віру і надію На рани злий цілющий Свій бальзам Який оживлює і душу й тіло,І сили додає в нелегкий час;Відчути дай любов Твою безмірну,Яка велика є до кожного із нас...Прости провини нашому народу,Дай зрозуміти, що в Тобі ОднімЄ справжє щастя , воля й перемога,І мир нам дати можеш Ти один...Помилуй Боже, нашу УкраїнуІ землю нашу рідну порятуй,Схиляємось перед Тобою на коліна, Молитви наші, Господи, почуй ...І зупини війну, розрухи, горе, Всі сльози витри з змучених очей, Пошли для краю нашого свободу,Потіш Ти милістю Своєю всіх людей.В гріхах своїх ми каємось, Владико!І щиро так благаємо Тебе:Під мирним небом хай зростають наші діткиІ краща доля Україні хай прийде!А ворогам усім пошли прозріння,Щоб зрозуміли вчинки всі свої,Щоб в страсі з нашої землі побіглиІ помисли злі їхні зупини!!!Хай милість і любов Твоя безмірна Спочине над Вкраїною в цей час,З небес Твої святі благословінняРясним дощем проллються на наш край...І оживе хай рідна Україна,Підніметься із тих страшних руїнПрославить Господа Ім'я величне ,І благодать Твоя спочине хай на ній!!!( Лілія Фаб'янчук)@virsh_online

Храмом Божим є ти, людино.----------------------Храмом Божим є ти, людино!Бо Господь тебе створив.І життям своїм Слав Бога ти невпинно.Бо багато Він тобі всього зробив.Храм в собі не руйнуй поганим ділом.Душу словом злим ти не черни.Бо як сходять з серця будяки й кропива.І занапастиш свій храм ти на віки.Люби ближнього, як самого себе.І добром щедро ти засівай лани.Хай сонячне тепло іде від тебе.І для всіх ти будь Христовим прикладом завжди.Плекай у серці віру, як перлину,Що крізь тумани вказує нам шлях.Не залишай молитву ні на хвилину,Хай Боже слово сяє на устах.Коли навколо бурі та незгоди,І темна ніч заступить горизонт,Ти пам’ятай — Господь дає свободу,Він твій надійний і міцний оплот.Прощай образи, не тримай каміння,Бо гнів, як іржа, душу роз’їда.Хай розцвітає в серці всепрощення,Мов чиста, світла, лагідна вода.Терпіння май до кожного, хто поруч,Підстав плече, коли хтось упаде.Нехай твоя любов, щедра поміч,Всіх до Христа ласкаво приведе.Бо кожна мить — це дар від Бога з неба,Щоб ми могли навчитись чистоти.Багато слів пишномовних не треба,Лише смиренно у житті рости.Тож бережи свій храм від зла і бруду,Щоб Дух Святий у ньому завжди жив.І пам’ятай — Господь з тобою буде,Бо Він тебе безмежно полюбив.@Оля Снігурук27. 10. 25 р@virsh_online

Багато випадкового в житті,Здається нам, усе за течією,Доля сама керує стежкою своєю,А усі вчинки наші просто збіг подій…Та знаєш… кожен день ведеться бій,У твоїм серці, за твою свідомість,За кожну думку, що промайне у голові,За тебе Бог щораз вступає у двобій.І кожна думка, навіть на секунду,Якій ти значення в цю мить не надаси,Проходить шлях, проходить поле бою,І кому перемогу віддаси?А ворог вже давно побудував фортеці,Твердині складені дбайливо із брехні,І коли перевагу надаєш такій «безпеці»Диявол перемогу здобуває у тобі…Його думки руйнують, але й тягнуть,І вирватись із них не зможеш сам,Бо він засмоктує тебе по самі плечі,Щоби залишився із болем сам на сам…Спочатку: «всі так роблять і нічого»,Потім: «лиш цим я заспокоюю себе»,Проходить час і почуття провини й страху,Що: таким грішним Бог мене вже не прийме…І все так просто, все так очевидно,Проте багато потрапляють у капкан,Бо там застрягнувши уже не маєш силиВирватись і перемогти такий обман…Бо він стає частиною життя,На ньому вся система налаштована,Як можна викинути такий звичний вже план,Якщо таке життя зараз влаштовує…Бо ти не помічаєш, що залежиш,Від того, що диявол навʼязав тобі,Тепер уже собі ти не належиш,Лиш він керує діями, всіма годинами в добі.Бо кожна думка має в собі наслідки,І що сьогодні буде в тебе в голові-Ти обираєш, а коли диявол з засідкиРаптово владу забиратиме собіТи маєш вміти дати відсіч і на практиціНе так все легко як в теорії проте…Бо з ворогом ти самотуж не зможеш впоратись,Він кожен день нову й нову брехню плете.Тож щоби зруйнувать твердині ворога,Щоб цю брехню із серця вирвать геть,Тобі потрібна сила вище того, щоТримає міцно й пробуває у думках.Ця сила лиш в Христі, і лише Бога правдою,Ти можеш замінити ту брехню,Знайти у Божім Слові справжню істину,Що допоможе збудувать тобі броню.Та Правда- не принизить, не утримує,В її основах не буває шантажу,Сам Бог тебе, тоді завжди опікує,Він каже: Я завжди допоможу!Коли до Нього, Його Слова щиро звернешся,Збудуєш башту із Його основ,Тебе прийме, і буде твоїм захистом,Яких би ворог не вбивав до рук оков…Йому під силу все, якщо повіриш ти у Його істини,і хоч буває так не легко визнатиТа лиш Христос тебе від цього визволить,Він всякий гріх там на хресті тобі простив…Не даймо оволодіти нами ворогу,Коли не легко й пустота в душі,Шукаймо не у світі цім наповнення,А спокій й миру серця у Христі…Лиш Він дарує радість без тривожностіпро те, що буде завтра і в майбуттіБо в Ньому знаємо свою мету і нам обіцяніоселі неба- мир і спокій в вічному житті.Автор: Велінець Діана@virsh_online