Цього сезону для вимірювання якості повітря встановлено додатковий прилад на «Вернадському» і нові прилади — на «Ноосфері» 🚢🇦🇶Антарктика зазвичай має найчистіше повітря на планеті з дуже низьким рівнем забруднення. Проте важливо проводити моніторинг переносу забруднювальних речовин з інших континентів.2024 року на «Вернадському» встановили перший в Антарктиці аналізатор якості повітря💨 мережі IQAir. Він вимірює концентрацію твердих аерозольних частинок різного діаметра, що зависають в повітрі.Цього року для калібрування роботи першого приладу компанія-виробник IQAir подарувала на станцію ще один такий же аналізатор. Це допоможе уникнути можливих технічних помилок у вимірюваннях, адже наразі наша станція — 💪єдине місце в антарктичному регіоні, де проводяться такі дослідження.Прилад успішно встановили озонометрист 31-ї експедиції Сергій Якущенко та метеоролог сезонної команди Олександр Надточій.🔬Дослідження показали, що рівень забруднення біля станції зазвичай близький до нуля, тобто повітря тут справді одне з найчистіших у світі. Водночас кількість аерозолів в атмосфері Антарктики може варіюватися залежно від природних (наприклад, виверження вулканів, шторми) чи антропогенних чинників, кліматичних умов (вологість і наявність вітрів).Значна кількість аерозолів у стратосфері сприяє хімічним реакціям, що руйнують озоновий шар 🌏Також цього сезону аналізатор повітря встановили на криголамі «Ноосфера». Крім того, там розмістили AirGradient — прилад, що вимірює характеристики забруднення повітря частинками РМ2.5, а також вміст СO2, NOx, VOC, відносну вологість та температуру.Геннадій Міліневський, керівник згаданих досліджень, зазначив: «Ці прилади міряють аерозолі в океані — там, де найменше постійних станцій вимірювань. Відповідно ми маємо недостатньо даних, щоб будувати моделі аерозольного забруднення на планеті, що впливає на клімат, погоду. Тому вимірювання аерозолів на борту судна, яке ходить океанами, є важливим для поповнення цих даних».
🫶Дякуємо компанії IQAir та її офіційному представнику в Україні, проєкту «Екоцен» за підтримку досліджень. Завдяки ним наші вчені й далі відстежуватимуть якість повітря — те, що напряму впливає на якість життя всіх істот на планеті.📸: Сергій Якущенко, Юрій Усманський
Перша близька зустріч 31-ї експедиції з китами 😍 Біолог Кирило Суліма вийшов працювати в море саме для дослідження цих велетнів. Неподалік острова Пітерман він побачив кілька пар горбатих китів, які відпочивали. За допомогою арбалета та спеціальних стріл вчений відібрав у них зразки шкіри та жиру й продовжував спостереження 👀💬 «В якийсь момент кілька пар зникли, занурившись на глибину. Пройшло хвилин 10 повної тиші, аж раптом кити з'явилися прямо біля нас. Це було приголомшливо і неочікувано!», — ділиться Кирило.Тварини округлювали спину та гучно фонтанували — тобто робили видихи через дихальний отвір на маківці 🐳 У такий момент кит випускає струмінь повітря та конденсованої водяної пари.💬 «В реальності ці звуки набагато гучніші. Звісно, було трохи не по собі від такої близької зустрічі. Але горбані піднімалися дуже обережно, ймовірно, намагаючись уникати контакту з човном», — відзначає біолог.До речі, на відео можна побачити не лише поведінку китів, а й цікаве метеорологічне явище — гало. Воно має вигляд веселки навколо сонця й виникає тоді, коли в атмосфері накопичується велика кількість крижаних кристалів 💎Ось таким незабутнім виходом в море ознаменувався старт 31-ї експедиції.
Як виглядає робочий день мікробіологині серед льодів Антарктики? Наступного вівторка полярна науковиця Марія Павловська поділиться своїм досвідом!🧫 Що вчені шукають в льодах Антарктики? Професія мікробіологині⏰ Коли: 7 квітня, вівторок, 19:00 за Києвом👩🏻🔬 Лекторка: Марія Павловська, вчена НАНЦНа лекції ви дізнаєтесь, як мікроскопічні організми впливають на клімат планети й океани, та зʼясуєте, як виглядає робота науковиці в реальному житті. Марія Павловська поділиться досвідом досліджень — від лабораторії до експедицій, розповість, як ці відкриття перетворюються на рішення у медицині, біотехнологіях і захисті довкілля, а також пояснить, з чого почати шлях у мікробіології. Долучайтеся!🔗 Вебінар сподобається підліткам 12–16 років, яким цікаво дізнатися більше про сучасні професії. Участь повністю безоплатна — реєструйтеся на лекцію за лінком: https://tally.so/r/rjO4jRФото: Анна Соіна, НАНЦОнлайн-сезон лекторію Science Kids реалізується за підтримки Фонду RAZOM. Усі матеріали підготовлені командою проєкту і не обов’язково відображають позицію RAZOM.
👩🔬 Наша «шалена біологиня» Зоя Швидка закінчила роботу на «Вернадському», але лишила стільки цікавих фото та відео, що ми ще довго вам їх показуватимемо. Як цей запис, де її помаранчевий комбінезон пробували на дзьоб пінгвіни! І не лише його 😅Антарктика — великий заповідник, тож людям тут заборонено наближатися до тварин (дозволено лише вченим для виконання досліджень). Однак навпаки це правило не працює. Тварини цілком собі можуть наближатися до людей і навіть пробувати взаємодіяти.🐧 Передусім це стосується молодих пінгвінів, які тільки недавно з'явилися на світ та активно його вивчають.Тож поки Зоя присіла, щоб пофотографувати птахів, до неї підкралися двійко пухнастих «розвідників». Спершу — повільно та нерішуче, а потім набралися сміливості.💬 «Оскільки моя робота в Антарктиці була пов'язана зі спостереженням за пінгвінами, то не раз траплялося, що вони підходили і роздивлялися мене. Але так, щоб на дзьоб пробували і крильцями били — то було вперше», — розказує Зоя. Вона припускає, що тут зіграли роль не лише молодий вік і допитиливість, а й… колір комбінезона 🔥💬 «Дзьоб і рот цих пінгвінів мають схожий помаранчевий колір. Саме звідти малюки звикли отримувати їжу. А ще — просити її, торкаючись дзьоба тата чи мами. Тож можливо, вони дзьобали комбінезон в очікуванні смаколиків. А били крильцями, оскільки нічого не отримали — бачила таку ж поведінку з батьками, коли ті не дають їжі»,— пояснює вчена.У таких випадках, коли в Антарктиці птахи самі наближаються до людей, варто спокійно лишатися на місці ☺️ Якщо різко підвестися — це може їх налякати. Краще дочекатися моменту, коли пернаті самі відійдуть, і тоді вже повільно підводитися та йти.До речі, раптом ви теж помітили на відео надірвану кишеню комбінезона — це зробив не пінгвін. То її вже раніше життя поскубло:))
🇦🇶🇺🇦 На «Вернадському» завершилася перезмінка річних команд. 31-ша Українська антарктична експедиція повноцінно почала роботу на станції, а 30-та УАЕ вирушила додому.На полярників та полярниць чекає тривалий шлях. Спершу наше судно «Ноосфера» доправить їх до порту Пунта-Аренас в Чилі. Звідти команда літаками діставатиметься Польщі, а потім автобусом — України 🚢✈️🚍Нагадуємо, що 30-та експедиція рік працювала на «Вернадському». Її учасники виконували дослідження за трьома основними напрямами: геофізика, метеорологія, біологія, а також підтримували роботу станції.✅️ Насамперед команда забезпечувала збір, обробку та передачу даних, більшість рядів яких є найдовшими в Антарктиці. Ними користуються в усьому світі, щоб відстежувати глобальні процеси, що впливають на нашу планету.Приміром, завдяки спостереженням за рівнем озону в атмосфері (вони тривають на станції з 1957-го) торік було зафіксовано позитивну динаміку щодо «затягування» озонової діри над Антарктикою. Вона закрилася не лише раніше очікуваного терміну, а й найраніше з 2019 року. Інше вимірювання навпаки підтвердило загрозливу тенденцію щодо потепління в Антарктиці 🌡 Торік температура морської води в районі нашої станції жодного разу не опустилася нижче межі замерзання, а навколо острова не утворився стійкий льодовий покрив.
Очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук увійшла до рейтингу «УП 100. Сила жінок» 😎Це щорічна церемонія видання «Українська правда», яка відзначає 100 жінок, що формують сучасну Україну: у військовій сфері, бізнесі, культурі, науці, громадському секторі та міжнародній адвокації.Нагадуємо, що Анжеліка — перша керівниця річної місії на станції «Академік Вернадський» 🇦🇶 Це історичний крок для української антарктичної програми, адже до 2018-го близько 20 років діяла негласна заборона навіть на включення жінок в експедиції. 💬 «За плечима Анжеліки — понад 10 років роботи у сфері метеорології та кліматології, шлях від синоптикині до очільниці сектора чисельного моделювання та прогнозування Укргідрометцентру, міжнародні проєкти, співпраця з європейськими метеорологічними структурами, викладання», — розповідає Юрій Отруба, бейскомандер 27-ї експедиції, в якій він працював разом із Анжелікою. Ця експедиція мала вирушати в Антарктику наприкінці лютого 2022 року. За кілька днів до виїзду почалася повномасштабна війна. Перезмінка на станції була під загрозою зриву.
💬 «В умовах невизначеності саме Анжеліка однією з перших підтвердила готовність їхати на зимівлю. Бо якщо відібрали — значить, треба виконувати завдання і змінювати попередню команду, яка працювала в Антарктиці вже рік», — пригадує Юрій.
За його словами, головна сила вченої — в професійності та людяності. Вона цінує родинні основи, поважає команду й не уникає відповідальності. У складні для країни часи вона не шукає простих рішень — вона бере на себе більше.💬 «Анжеліка — це новий тип українського лідерства. Тихого, системного, внутрішньо сильного. Як Антарктика — стримана зовні, але потужна всередині», — наголошує полярник.🔗 Повний текст можна прочитати на сайті Укрправди: https://www.pravda.com.ua/projects/2026/03/24/8027017/#modal41 Вітаємо Анжеліку та щиро пишаємося 🤍 Прагнемо, щоб очільниці антарктичних команд були для нашої країни нормою, а не унікальним випадком.
Чекали на новини про стрибучого горбаня? А він тим часом пройшов ідентифікацію у світовій базі китів «Happywhale» і навіть отримав ім’я 😎 Знайомтеся — Jumpzilla, Sir Leapington of the South 🔥Це ім’я вигадала біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка.💬 «Перша частина “Jumpzilla” — від “jump” — стрибати та “годзілли”, бо він великий і дуже стрибучий. “Sir”🎩 — бо люблю шанобливо звертатися до тварин. “Leapington” походить від слова “leap”, що позначає довгий, високий стрибок. А “of the South” вказує на Антарктику. Українською це можна перекласти як “великий стрибун Півдня”», — пояснює Зоя.Цей кит є новим для бази «Happywhale». Тобто наші вчені першими зробили фото для його ідентифікації та внесли в каталог. Горбанів дослідники «упізнають» за хвостовими плавцями, а точніше — за обрисами їхнього краю та візерунком на них. Цей набір ознак унікальний, як відбиток пальця у людей. Двох однакових не існує, тож саме за світлинами хвостів відбувається ідентифікація 🐋 Вона допомагає вивчати міграції китів, динаміку відновлення їхніх популяцій тощо.Українські вчені активно долучаються до формування світової бази «Happywhale». Нині наші полярники та полярниці зазнімкували 📸 понад 1000 горбанів, з яких 644 вже пройшли верифікацію в базі.З них 391 велетень був внесений вперше, а для 253 це були повторні зустрічі. Водночас наших «нових» горбанів у майбутньому фіксували інші вчені: 68 — в Антарктиці, а 47 — в районах розмноження. 💬 «Коли є кілька фіксацій одного й того ж кита — це дає нам дуже цінну інформацію. Можна дізнатися, коли і де його вперше зустріли. Нам траплялися кити, про яких після першої реєстрації 18–20 років тому більше не було жодної інформації. Інколи вдається визначити стать особини. Це можливо, якщо вдалося відібрати зразки біопсії або зробити чіткі фото нижньої частини черева тварини. Дорослу самицю також можна впізнати, якщо поруч із нею постійно тримається дитинча. Для деяких таких самиць уже зафіксовано малят у різні роки, що дозволяє відстежувати їхню життєву історію», — розповідає біологиня Оксана Савенко.Тож завдяки нинішній фіксації нашими вченими Джампзілли — Великого стрибуна Півдня у подальшому можна буде відслідковувати його долю. І хто зна, може ми колись дізнаємося, що це не Sir, а Dame 😅📸 Юлія Іванчикова#Кити_в_Антарктиці
Сьогодні для українських полярників і полярниць особлива дата — Всесвітній день метеоролога 🌦📌 Саме метеорологічний напрям досліджень започаткували першим на британській антарктичній базі «Фарадей», що з 1996-го стала українською станцією «Академік Вернадський». Нині наші метеорологи продовжують найдовший в Антарктиці ряд спостережень за кліматом (з 1947 року). Завдяки цим даних вдалося встановити, що відтоді середньорічна температура повітря зросла на майже 4 С°.📌 У кожній річній українській антарктичній експедиції беруть участь метеорологи. По черзі за будь-якої погоди що три години вони вимірюють погодні характеристики в районі станції і передають їх у Всесвітню метеорологічну організацію, Укргідрометцентр та інші установи. Це стає основою для прогнозів погоди, якими ми всі користуємося.📌 Українські вчені мають значні здобутки в сфері антарктичної метеорології. Так, кілька років тому наші науковиці разом з іноземними колегами виявили феномен атмосферних рік в Антарктиці. Це екстремальні погодні явища, які швидко переносять тепло та вологу з субтропіків та/або середніх широт Південної півкулі до крижаного континенту. Це пояснює, чому в Антарктиці збільшилися випадки рясних снігопадів і різкого потепління.📌 Але наші полярні метеорологи не лише проводять дослідження. Четверо з них стали «бойовими пінгвінами» — долучилися до Сил оборони України. І зараз зі зброєю в руках на фронті захищають нашу державу і нашу можливість та займатися наукою. Трьох метеорологів об’єднав одний підрозділ — 159-та окрема механізована бригада Збройних сил України.📸 Тож на честь свята метеорологи 30-ї та 31-ї Українських антарктичних експедицій та сезонного загону разом з геофізиком-рекордсменом Юрієм Отрубою сфотографувалися з прапором згаданої бригади на «Вернадському».Цей стяг надзвичайно важливий для нас як символ зв’язку полярної спільноти — тими, хто продовжує дослідження в Антарктиці, та тими, хто захищає Україну.Вітаємо зі святом усіх метеорологів 🤍 Бажаємо насамперед нашої Перемоги, щоб науковці повернулися до улюбленої роботи, а ще — наснаги продовжувати важливі для всього людства дослідження і надалі.
👀 Дивіться, яку цікаву істоту зустріли наші вчені під час підводного занурення неподалік причалу станції «Академік Вернадський». Це — канделяберник Candelabrum, імовірний вид — austrogeorgiae.Він — гідроїдний поліп, хижак типу кишковопорожнинних, які є одними з найстаріших жителів нашої планети. Його тіло має довжину до 12 см та характерний яскраво-помаранчевий колір 🧡Канделяберник майже нікуди не рухається і живе, прикріпившись до скель на глибині 20–30 м.Він живиться планктоном, який ловить за допомогою великої кількості щупальців, «оснащених» жалами. Вони містять отруту, здатну паралізувати здобич.Наявність жалких клітин є настільки характерною для цього типу, що одна з латинських назв кишковопорожнинних — Cnidaria — так і перекладається: «ті, що жалять».Добре відомим українцям представником жалких є медузи 🪼Загалом підводний світ Південного океану наповнений істотами, про які нам наразі мало відомо. Щоб дізнатися більше, цього сезону під водою в акваторії біля «Вернадського» працювали спеціалісти з Інституту морської біології НАН України. Крім відбору зразків живих організмів, вони зняли багато унікального фото та відеоматеріалу 😎 Тож чекайте на продовження історій про морських мешканців Антарктики.🫶 Дякуємо за відео і допомогу з дописом Олександру Куракіну, вченому Інституту морської біології НАН України.#Підводний_світ_Антарктики
Ось і відео горбаня-рекордсмена, про якого ми вчора писали 😎🐋Правда ж, вражає? Нагадуємо, що під час зустрічі з нашими вченими він стрибнув понад 50 разів. Обов’язково додивіться до кінця. Спойлер: на 43-й секунді у вас точно будуть мурахи 🥹Загалом саме горбані вважаються найбільш «стрибучими» серед підряду вусатих китів. Чому вони це роблять? Науковці мають кілька гіпотез ⬇️Перша — так кити позбуваються паразитів, які масово живуть на їхній шкірі та спричиняють подразнення. Потужними ударами об воду 🌊 вони «струшують» із себе непроханих гостей, а заодно — «чухаються».Друга — стрибки є способом комунікації. Причому не лише з китами поруч, а й із тими, що перебувають на значній відстані. Звук від удару об воду поширюється далеко, тож може слугувати сигналом, наприклад, про місце, де можна поживитися 🦐Але ця версія стосується передусім горбанів в Антарктиці, куди вони припливають наїсти запаси влітку. У тепліших водах, де ці тварини перебувають узимку й розмножуються, стрибки також можуть бути частиною ❤️ «любовних ігор», залицяння до самиць або демонстрації сили перед конкурентами.До речі, у коментарях ви писали схожі гіпотези — і це тішить 🔥 (хоча варіант про збір китового ОСББ нам теж сподобався 😅).На початку відео можна побачити й інші види типової поведінки горбанів: фонтанування, округлення спини під час пірнання, демонстрація хвостового плавця. Про них ми уже докладно розповідали в дописах рубрики #Кити_в_АнтарктиціНа 10-й секунді також є ляскання грудними плавцями, про яке в нас ще немає постів. Тож напишіть у коментарях, чи цікаво вам дізнатися більше про цей тип поведінки 😉До речі, вже маємо новини щодо ідентифікації стрибунця за хвостовим плавцем. Поділимося зовсім скоро, дочекайтеся!📹: Зоя Швидка
TGLIST.COM.UA
