🌊 Чи знаєте ви, що синій кит — найбільша тварина, яка будь-коли існувала на Землі? Його серце розміром із невеликий автомобіль, а ще кити можуть «співати», створюючи власні унікальні «мелодії», які чутно за сотні кілометрів.Та попри свої розміри, сьогодні кити як ніколи вразливі. І одна з головних причин цього — вплив людини та мікропластику.До Всесвітнього дня океанів Національний антарктичний науковий центр спільно з освітньою ініціативою «Світ дослідників» за підтримки ТМ Persil запрошують дізнатися більше про цих неймовірних істот — і про те, що ми можемо зробити, щоб їх захистити.Під час події ви зможете: 🐋 познайомитись із морською дослідницею Юлією Іванчиковою, яка не раз бачила китів на власні очі та знає про них майже все;✨ дізнатися неймовірні факти про велетнів та послухати, як екологічні зміни впливають на їхнє життя;🔬 провести наукові експерименти та навчитися розпізнавати й сортувати різні види пластику; 🏆 позмагатися в інтерактивній вікторині та отримати призи. Вікторина проходитиме в онлайн-застосунку Kahoot, радимо завантажити додаток заздалегідь. Коли? 7 червня (неділя) о 14:00 Де? онлайн, на YouTube-каналі НАНЦ 📌 Щоб отримати електронний робочий зошит із переліком усього необхідного для дослідів, будь ласка, зареєструйтесь на подію за посиланням. Крайній термін реєстрації: 5 червня, 21:00.Ми обов'язково поділимося записом вебінару. Тож навіть якщо повітряна тривога чи інші обставини не дозволять приєднатися вчасно, ви матимете можливість дізнатися про дослідження та відтворити експерименти в інший зручний для вас час.
❄️ Як стати полярником чи полярницею? Які дослідження в Антарктиці проводять українці й чому вони важливі для нашої країни та всього людства? Чому білий континент зеленіє та які ще зміни спостерігають вчені?Про це сьогодні розповідали учасниці українських антарктичних експедицій у Львові, де відбувся OL Science & Tech Fest 2026 🔬До дискусії «Хто творить сучасну науку? Досвід роботи українських полярниць в Антарктиці» долучилися:● Наталія Дікул, океанографиня ● Іванна Котурбаш, лікарка ● Марія Павловська, біологиня ● Анна Соіна, геофізикиня ● Анастасія Чигарева, метеорологиня ✨️ Дуже знаково, що цього дня вони ділили сцену фестивалю зі Сванте Паабо, нобелівським лауреатом, Генрі Маршем, нейрохірургом світового рівня, Ніколасом Брейтвейтом, відомим фізиком та дослідником плазми.Відвідувачі заходу могли не лише послухати українських полярниць та поставити їм запитання, а й… доторкнутися до Антарктики 🐧 Адже на другому поверсі локації — головного корпусу НУ «Львівська політехніка» — розмістилася унікальна фотовиставка НАНЦ. 🇦🇶🇺🇦 Вона має назву «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність» і налічує 30 світлин про життя та роботу полярників, станцію «Академік Вернадський», криголам «Ноосфера», флору та фауну крижаного континенту тощо.Важливо, що експозиція працюватиме в Львівській політехніці до 12 червня включно. Вхід вільний.Щиро радіємо, що і зустріч з полярницями, і наша виставка викликали великий інтерес на фестивалі. Дякуємо усім, хто долучився 🤍Наша головна подяка — Силам оборони України, завдяки яким ми можемо не тільки продовжувати наукову місію в Антарктиці, а й популяризувати її. Фото: Анна Іванова, Анна Торгоненко, НАНЦ
🐧 Як сплять пінгвіни: стоячи чи лежачи?Якщо ви іноді теж не могли заснути, думаючи про це, то тримайте відповідь 😅 Насправді — і стоячи, і лежачи (іноді навіть на воді). А малюки взагалі сплять у будь-яких позах: часом настільки неприродних, що наші біологи переживають, чи з ними все гаразд:)Вважається, що поза для сну залежить від виду, способу та періоду життя пінгвіна. Наприклад, імператорські, які живуть та розмножуються на кризі, здебільшого сплять стоячи, щоб зменшити площу контакту із холодною поверхнею 🧊Кілька років тому міжнародна група вчених виявила в пінгвінів феномен мікросну. Коли птахи засинають на кілька секунд, але тисячі разів, накопичуючи так 10-11 годин сну на добу 😴 Причому йдеться не про дрімання, а саме про глибокий (повільний) сон, що було зареєстровано за допомогою спеціальних пристроїв.Тож науковці припускають, що мікросон може виконувати принаймні деякі відновлювальні функції повноцінного сну.Дослідження проводили в колонії антарктичних пінгвінів (це близькі родичі субантарктичних, що гніздують навколо «Вернадського») в період розмноження 🐣 Вчені зафіксували, що мікросон допомагає птахам, які сидять на гніздах та оберігають яйця чи малят, залишатися пильними та водночас відпочивати. Утім чи використовують пінгвіни мікросон постійно, чи це пристосування лише на період розмноження — наразі точно невідомо. 💤 Загалом же вважається, що пінгвіни сплять 8-10 годин на добу періодами по кілька годин. Відео: Зоя Швидка
😎 НАНЦ знову отримав відзнаку за наукове лідерство. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий нагородив Центр подякою за найвищі відносні показники представленості в наукових виданнях квартиля Q1 2025 року.📌 Що це означає? До квартиля Q1 належать найрейтинговіші та найавторитетніші наукові журнали в певній дисципліні. Публікація тут свідчить про дуже високу якість статті та забезпечує її авторам максимальну видимість в науковому світі (це така собі Прем'єр-ліга 🏆 для вчених та установ, які вони представляють).Саме в журналах такого квартиля НАНЦ має найвищу (перша сходинка) відносну представленість за минулий рік серед усіх закладів вищої освіти та наукових установ, підпорядкованих МОН. ☺️ Пишаємося відзнакою та тими людьми, завдяки яким її маємо. Працюємо далі для посилення наших лідерських позицій в науковій спільноті.Нагадуємо, що 2024 року НАНЦ залучив найбільше коштів у програмі ЄС «Горизонт Європа» 🇪🇺 серед усіх наукових установ України. А за результатами останньої державної атестації увійшов у топ-10 наукових установ України природничо-математичного напряму.На фото: міністр освіти і науки Оксен Лісовий вручає подяку заступниці директора НАНЦ з наукової роботи Ірині Козерецькій.📸 Центр комунікацій Львівської політехніки
Після тривалих переговорів держави-учасниці Договору про Антарктику консенсусом підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району в затоці Колінз, неподалік станції «Академік Вернадський» 🇺🇦🇦🇶Таке важливе рішення було ухвалено на 48-й Консультативній нараді Сторін Договору про Антарктику, яка проходила з 11 до 21 травня в Хіросімі, Японія 🇯🇵 Цьому передували три роки інтенсивних міжнародних переговорів, де Україну традиційно представляв НАНЦ.Новий природоохоронний район охоплює п’ять окремих ділянок у затоці Колінз 🌊 Вони відомі унікальними моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та багатим біорізноманіттям.Ціль української ініціативи — довгостроковий захист цих екосистем від зростальної туристичної діяльності та негативних наслідків зміни клімату 🌍❗️ Під час наради наша делегація також закликала Сторони засудити незаконне ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова російською окупаційною владою у Криму та вимагала його звільнення. Це звернення отримало підтримку всіх Консультативних сторін Європи та провідних країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Російська делегація відповіла, що це питання — внутрішня справа держави, та цинічно закликала зосередитися на темах, що об'єднують антарктичну спільноту, а не роз’єднують. Крім того, на нараді відбулися непрості політичні дискусії щодо розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику 📃Нині серед учасників Договору — 58 країн, але статус Консультативної сторони мають лише 29, зокрема Україна. Цей статус дає право брати участь у голосуванні з усіх питань, що стосуються Антарктики. Враховуючи, що всі рішення приймаються консенсусом, кожен голос стає вирішальним.🔵Три держави подали заявки на отримання статусу Консультативної сторони: Канада, Республіка Білорусь і Туреччина.Позиція української делегації полягала в підтримці заявок Канади та Туреччини, а також у відтермінуванні розгляду заявки Республіки Білорусі.Однак Індія несподівано заявила, що всі держави гідні отримання статусу Консультативної сторони, тож або слід надати цей статус усім, або нікому.Українська делегація охарактеризувала цю маневрацію як «захоплення заручників». Канаді та Туреччині заблокували шлях не через претензії до них, а лише щоб примусити інші держави погодитися на «обмін».💬 «Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску», — зазначив Євген Дикий, очільник НАНЦ.Ще одне важливе питання наради — рф та Китай знову заблокували пропозицію надати 🐧імператорському пінгвіну статус особливо охоронюваного виду, попри повідомлення про критичне скорочення їхніх популяцій через втрату морського льоду. У квітні цього року Міжнародний союз охорони природи відніс імператорських пінгвінів до видів, що перебувають під загрозою зникнення. Тож геополітична битва триває також на антарктичній «шахівниці», і задіяні в ній навіть пінгвіни 😔
✨️ Нині ми відзначаємо 20 років від заснування Всесвітнього дня вишиванки та 8 — з моменту створення антарктичної вишиванки.Її дизайн було розроблено 2018-го, в співпраці НАНЦ та Міністерства освіти і науки. У презентації ексклюзивної сорочки брала участь особисто міністерка Лілія Гриневич.Відтоді антарктична вишиванка «прижилася» серед полярників та полярниць 🇦🇶 У цьому одязі вони не лише відзначають свята, а й пишуть диктанти національної єдності, зустрічають гостей на станції «Академік Вернадський», проводять звідти онлайн-лекції.Учасники та учасниці експедицій відзначають, що «тут, серед льодів, вишиванка гріє не гірше, ніж сонце вдома».Футболки із унікальним принтом неодноразово розігрували на благодійних аукціонах, щоб підтримати «бойових пінгвінів» 🪖🐧 — полярників у ЗСУ.Що ж особливого в антарктичній вишиванці? Замість традиційних орнаментів на ній зображені пінгвіни, кити та баклани🐧🐳🪽 Центральне місце займає впізнаваний знак «Вернадського» з двома пальмами 🌴, сонцем ☀️ та символом V (Victory -– Перемога)✌️🤍🩵 Початково кольори вишиванки також відображали основні відтінки Антарктики — білий і блакитний. Однак згодом з'явилися й інші варіанти: синьо-жовті, білі з червоно-чорним та зелено-жовтим.Цього року вишиті антарктичні сорочки для команди 31-ї експедиції виготовив та подарував український етнобренд Hrushenka. Для компанії це стало особливою нагодою долучитися до підтримки традицій навіть на краю світу.📌 На сайті Hrushenka: https://hrushenka.com/collections/hrushenka-x-nanc такі ж вишиванки доступні для замовлення. Вартість чоловічої становить 5499 грн, а жіночої — 4099 грн. 10% від прибутку з продажів буде спрямована на підтримку «бойових пінгвінів». Крім цього, у бренду діє постійна знижка 10% для військових на всі замовлення.Вітаємо з днем вишиванки! Бережімо своє 🫶
Про науку, життя й роботу в Антарктиці — поговоримо на Thursday Talks з дослідницями Національного антарктичного наукового центру, які брали участь у сезонних експедиціях на станцію «Академік Вернадський» 🐧⠀28 травня зустрічаємося у просторі Українсько-данського молодіжного дому в Києві на щиру й неформальну розмову з українськими науковицями.⠀Знайомся:⠀🎤 Анастасія Чигарева— метеорологиня, старша наукова співробітниця НАНЦ та Українського гідрометеорологічного інституту.⠀— досліджує хмари й опади, кліматичні зміни в Антарктиці загалом та в районі Антарктичного півострова (де розташована наша станція) зокрема, а також вплив погодних умов на океан та кріосферу. Учасниця міжнародних дослідницьких проєктів.⠀🎤 Євгенія Прекрасна-Квятковська— мікробіологиня, старша наукова співробітниця НАНЦ.⠀— досліджує мікроорганізми, які живуть у найекстремальніших середовищах, вивчає антарктичні рослини та що впливає на їхню стійкість до стресу. У роботі поєднує польові дослідження, молекулярну біологію та біоінформатику. Учасниця міжнародних дослідницьких проєктів.⠀️▪️ Долучайся до діалогу й дізнавайся про• досвід життя й роботи в Антарктиці• жінок у науці та можливості для молоді в цій сфері• значення природничих досліджень, які проводить НАНЦ (і «білі плями» у нашому розумінні планети)• зміну клімату в Антарктиці• усе, що цікавить саме тебе!⠀Для участі реєструйся за посиланням https://forms.office.com/e/tgP55gt3vj 📌⠀І приходь на розмову📅 Коли: 28 травня, 18:15-20:00📍 Де: Київ, Українсько-данський молодіжний дім (вул. Володимирська, 5Б)
☕️ Як смакує кава в Антарктиці? Коли ти в маленькому човнику серед океану та льоду, вітру та хвиль?Тоді можливість залити окропом з термосу пакетик з фільтр-кавою і зробити кілька ковтків запашного гарячого напою — це справжній скарб:) А ще коли цю каву для тебе дбайливо обсмажили, змололи та заміксували в незламному Харкові, то можна на мить відчути себе вдома 🤍 Для українських полярників та полярниць кав'ярня Makers створила особливі антарктичні дріпи. В них поєднані три кави, які задовольнять будь-який смак: Кенія, Руанда та Гондурас. І їх зручно використовувати під час роботи за межами станції, зокрема в океані 🚤Перша тисяча подарованих дріпів вирушила на «Вернадський» із 31-ю експедицією. Ця фільтр-кава вже стала невід'ємною частиною «спорядження» зимівників під час тривалих виходів.☺️ Однак посмакувати її та відчути себе серед Південного океану можна й в Україні. Водночас — допомогти «бойовим пінгвінам»: полярникам, які зараз захищають Україну на фронті.Makers запускає продаж лімітованої колекції антарктичних дріпів з благодійною метою. Весь прибуток буде передано на потреби «бойових пінгвінів».🔖Вартість дріпу — 99 грн.Придбати можна: ● на інстаграм сторінці @makerscoffeeshop ● в телеграм @makerscoffeeshop● в кав'ярнях у Харкові (вул. Г. Сковороди, 36; вул. Г. Сковороди, 66; вул. Д. Антоненка, 49) чи Ізюмі (вул. Соборна, 61).Антарктичні дріпи дали старт масштабнішій співпраці 🤝 між НАНЦ та Makers. В її межах на «Вернадський» також поїхали 10 кг зернової кави для еспресо-машини, а незабаром планується безкоштовно передати річний запас цього важливого продукту та обладнання для фільтр-кави.Наші ж полярники та полярниці обіцяють пригощати напоєм іноземних гостей станції та ще більше розказувати їм про Україну. Де ми виборюємо своє майбутнє і робимо смачну каву 😎
❄️ Антарктика — найвіддаленіше місце роботи українців на Землі. Як і для чого там працюють наші полярники та полярниці? Своїм досвідом поділяться п’ять учасниць українських антарктичних експедицій. Їхні історії можна буде почути у Львові, на OL Science & Tech Fest 2026. Цьому буде присвячена окрема панельна дискусія. Говоритимемо про клімат, океан, живий світ Антарктики 🐧, адаптацію до екстремальних умов і, звісно, як українські науковці лишаються частиною глобальної спільноти в найскладніші часи.Тема: «Хто творить сучасну науку? Досвід роботи українських полярниць в Антарктиці»👩🔬 Спікерки:Наталія Дікул, океанографиня Іванна Котурбаш, лікарка Марія Павловська, біологиня Анна Соіна, геофізикиня Анастасія Чигарева, метеорологиня 📅 Коли? 30 травня о 12:00 📍 Де? Національний університет «Львівська політехніка» (Актова зала), м. Львів✅️ Вхід вільний за реєстрацією: https://www.tvory.net/event-registrationКількість місць обмежена.📸 Також на другому поверсі Львівської політехніки працюватиме унікальна фотовиставка «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність». В ній буде представлено 30 світлин про життя та роботу полярників, станцію «Академік Вернадський», флору та фауну крижаного континенту тощо. OL Science & Tech Fest 2026 реалізується молодіжною організацією «Твори» за підтримки партнерів: Товариства Червоного Хреста України та Національного антарктичного наукового центру у Національному університеті «Львівська політехніка».
Красивий та унікальний момент — повня над «Вернадським» 🌕Побачити її в районі станції можна нечасто, адже більшість часу тут хмарно, а в літній період ще й майже постійно світло, тож навіть на чистому небі зорі й Місяць не видно. Але коли вдається спостерігати повний диск — це фантастичне дійство 😍 В Антарктиці він здається яскравішим з кількох причин.Насамперед, атмосфера над крижаним континентом — дуже чиста. Прозоре повітря робить зображення світила максимально чітким.Через відсутність пилу, диму та інших часточок у повітрі тут не буває червоного чи глибоко помаранчевого Місяця на горизонті. Але якщо атмосфера насичена переохолодженими краплями води 💧 чи крижаними кристалами 🧊, то навколо Місяця з'являються цікаві оптичні явища. Приміром, вінець або гало, які ми показували раніше.💡 По-друге, в Антарктиці відсутній світловий смог. Тут немає висотних будинків, вуличного освітлення, промислових об'єктів, які «засвічують» небо.У повню антарктичний ландшафт стає гарно видимим, неначе вдень. Все тому, що великі білі простори криги й снігу відбивають місячне світло. Тож надвір можна виходити без ліхтарика:) До речі, як і в випадку з зірками, в Антарктиці наші полярники бачать Місяць не так, як ми в Україні. У нас повний диск видно його північним полюсом, молодик нагадує літеру Р, а старик — літеру С. В Антарктиці ж повний диск спостерігають його південним полюсом, а молодика і старика — розвернутими в інший бік.📹 Олександр Мацібура
TGLIST.COM.UA
