Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶

📌 Як створювався новий антарктичний район особливої охорони (АРОО)?Початкова ініціатива була масштабнішою та мала охопити різні цінні ділянки узбережжя й островів району півострова Київ. Проєкт комплексного АРОО та необхідні для його прийняття документи підготували завідувач відділу біології і екології НАНЦ Іван Парнікоза та співробітниця цього відділу Анна Євчун.📄 Завідувач відділу міжнародного співробітництва Андрій Федчук займався поданням документів та лобіюванням їхнього розгляду під час зустрічей сторін Антарктичного договору. На жаль, деякі сторони заблокували створення розширеного району, тож довелося піти шляхом поступового створення менших АРОО.І ось першим із них стала «Затока Колінз», затверджена цього року. Площа району становить 1,65 км².🔬 Окрім охорони природи, створення АРОО має важливу наукову мету. Наші дослідники заклали на території контрольні полігони для довгострокового моніторингу реакції флори і фауни на кліматичні зміни. Надійний, недоторканий дослідницький простір дозволить отримувати порівняльні дані, необхідні для розуміння темпів і механізмів трансформації екосистем у полярному регіоні.Тож Україна зробила значний внесок у вивчення та, найголовніше, збереження вразливих екосистем Антарктики 🤍

🕯 З превеликим сумом дізналися про втрату в родині «бойових пінгвінів» — полярників, що стали на захист України. 7 червня перестало битися серце Семенюка Валерія Павловича — зимівника трьох експедицій, капітана медичної служби, ординатора відділення медичної реабілітації та відновлювального лікування в/ч А7010. До останньої миті він перебував на службі, черговим лікарем у добовому наряді. Валерій Павлович народився 13 травня 1967 року. Впродовж 1994 – 2022 років працював лікарем у Хмільницькій центральній лікарні, що на Вінниччині. Як лікар також брав участь у трьох річних Українських антарктичних експедиціях: 11-й (2006-2007 рр.), 14-й (2009-2010 рр.) та 18-й (2013-2014 рр.).У травні 2022-го був мобілізований до лав Збройних Сил України.Полярники, що працювали з Валерієм Павловичем в експедиціях, згадують його з теплом. Був чесним, прямолінійним та принциповим. Завжди говорив правду такою, як вона є. Водночас це була людина великого серця, до якої завжди можна було звернутися по допомогу чи пораду.«Він був одним із тих полярників, які допомагали молодим колегам адаптуватися до життя в Антарктиці. Хоч працював на посаді лікаря, але активно долучався до життя експедиції. Постійно вчився новому, цікавився роботою станції та із задоволенням ходив у піші маршрути навколишніми островами. Часто залучав до таких прогулянок інших учасників експедиції, розуміючи, наскільки важливо в умовах довгої зимівлі підтримувати фізичну форму, психологічну рівновагу та командний дух», — розповідає полярник Юрій Отруба.За інформацією Хмільницької міськради, чин поховання Валерія Павловича відбудеться завтра, 9 червня.● 10:00 — прощання удома (вул. Куліша Пантелеймона, 16).● 10:30 — заупокійна молитва у церкві святих первоверховних апостолів Петра і Павла ПЦУ (вул. Слобідська).● 11:30 — загальноміське віче-прощання біля Будинку культури.Поховають Валерія Павловича 9 червня на Митницькому кладовищі Хмільника.Схиляємо голови в скорботі та щиро сумуємо усією антарктичною спільнотою. Наші співчуття рідним, близьким, друзям, колегам, побратимам та всім, хто знав Валерія Павловича.Вічна пам'ять і шана.Честь! Команда Національного антарктичного наукового центру

Друзі, вам так сподобалося наше відео про те, як сплять пінгвіни, що ми знайшли ще трохи сонної милоти 😴🦭 Цього разу — відпочинок тюленя Ведделла на березі острова Галіндез, де розташована українська станція «Академік Вернадський». Такому міцному й солодкому сну ми можемо тільки позаздрити (особливо після деяких ночей 🚀 в Україні). Які сни бачить цей красунчик? Може багато-багато рибки, якою ведделли люблять ласувати? Поділіться своєю думкою:) А ми поділимося цікавою інформацією про сон тюленів. Вони можуть спати як на березі чи кризі, так і у воді 🌊Наприклад, морські слони та котики здебільшого обирають для відпочинку узбережжя, веддели — також прибережний лід, а крилеїди та морські леопарди — рухомі крижини 🧊У воді тюлені можуть спати і лежачи горизонтально, і «зависаючи» вертикально. У другому випадку вони повільно спускаються неначе по спіралі й можуть досягати дна. Потім піднімаються нагору, щоб вдихнути повітря, і процес повторюється (такого відео в нас ще немає, але дуже сподіваємося, що колись буде).💤 Цими проміжками набирають у воді близько 2 годин сну. А на суші чи кризі зазвичай сплять значно довше — в районі 10 годин, інколи навіть до 14.Деякі види у воді сплять однопівкульним сном, тобто коли відпочиває лише одна півкуля мозку, а інша залишається активною, щоб пильнувати за ситуацією навколо 👀 Така адаптація дозволяє тваринам швидко реагувати на появу хижаків або підтримувати контакт з іншими членами групи.Відео: Зоя Швидка 

💧📛 Уявіть озера яскраво‑червоного кольору, вода в яких — суміш сульфатів, заліза, алюмінію, марганцю та міді. Ці водойми під назвою Філон Центро виникли на південному заході Іспанії в межах занедбаного гірничодобувного комплексу 🔨Вони розташовані в басейні відомої річки Ріо-Тінто, що з іспанської мови перекладається як «пофарбована ріка».Ці екосистеми схожі на довкілля на Марсі 🪐, адже в обох середовищах є багато заліза, великі поклади метану та кисле середовище. Якщо в минулому на червоній планеті тривалий час існувала рідка вода, деякі її багаті на залізо поверхневі середовища могли нагадувати кислотні озера в басейні річки Ріо-Тінто. Саме тому такі екосистеми розглядають як важливі природні аналоги для астробіологічних досліджень і вивчення можливостей існування життя в екстремальних умовах.В озерах pH ≈ 2,5, що приблизно відповідає кислотності оцту або лимонного соку, і відсутність кисню в глибших шарах — умови, ворожі для більшості організмів. І все ж тут є життя 🦠Що поєднує ці озера з Антарктикою? Екстремофільні бактерії!Вони пристосовані до крайніх умов: кислого середовища в Іспанії або низьких температур, дефіциту поживних речовин і сильного УФ‑випромінювання в крижаному регіоні.У червоних водоймах українська біологиня Марія Павловська з колегами з Іспанії та Португалії відібрала зразки 🧪 мікроорганізмів для геномного аналізу та культивування. Наступного сезону іноземні партнери планують відбір проб антарктичних «екстремалів» в районі «Вернадського»🇺🇦🇦🇶📌 Дослідження має кілька цілей:● з’ясувати механізми виживання й функціонування бактерій в надзвичайних умовах● виявити перспективні мікроорганізми, здатні синтезувати корисні сполуки, і вирощувати їх для потреб людства.Під час польового виїзду в Іспанії вчені також протестували прототип робота для відбору зразків у ворожих середовищах. Апарат успішно пройшов випробування, і попереду в нього — перевірка в Антарктиці.ℹ️ В експедиції взяли участь науковці Інституту підприємництва (IEU, Іспанія), Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ, Україна) та Інституту науки та інновацій у машинобудуванні та промисловому інжинірингу (INEGI, Португалія). Дослідження тривають в межах проєкту «Розкриття прихованих скарбів водних екстремофілів: сталий розвиток промислово значущих нових активних біомолекул» (EXPLORA) програми «Горизонт Європа».

🏅 Наш «бойовий пінгвін» Михайло Набокін отримав особливу відзнаку Міністра оборони України — медаль «Воєнний хрест»! Цю нагороду вручають офіцерам ЗСУ, чия діяльність визнана винятково корисною.Вітаємо Михайла із заслуженою відзнакою та коротко розповідаємо про героя. 🌊 Михайло — морський біолог родом із Бердянська. Досліджував зоопланктон в Українському науковому центрі екології моря (Одеса). Для вивчення дрібних ракоподібних також брав участь в сезонній експедиції на станцію «Академік Вернадський» 🇦🇶У перші роки повномасштабного вторгнення рф Михайло долучився до Сил оборони. За фахом у цивільному житті отримав позивний «Біолог» 👨‍🔬Опанував керування різними типами БПЛА, застосовуючи навички на передовій — на Чернігівщині, Курщині, на Покровському напрямку та інших ділянках фронту. Нині воює на Костянтинівському напрямку. 💬 «У певному сенсі моя робота зараз нагадує наукову діяльність. Ми працюємо з безпілотниками, робимо те, що є новим і незрозумілим багатьом. Йдемо в віддалені, забуті місця й намагаємося працювати за будь-якої погоди. Але на цьому схожість закінчується: коли ти на бойовому завданні, кожна твоя дія може мати трагічні наслідки», — зазначив вчений в інтерв’ю. Михайле, дякуємо за відвагу та щоденне наближення Перемоги 🤍 Бажаємо, щоб твоя мрія про повернення в рідний Бердянськ і відновлення наукової роботи здійснилася якнайшвидше. Бережи себе!Загалом з початку повномасштабного вторгнення до лав Сил оборони долучилися 32 колишні полярники. Ми називаємо їх «бойовими пінгвінами». За роки війни багато з них отримали відзнаки за мужність, звитягу та високі досягнення під час захисту України 🇺🇦

🌊 Чи знаєте ви, що синій кит — найбільша тварина, яка будь-коли існувала на Землі? Його серце розміром із невеликий автомобіль, а ще кити можуть «співати», створюючи власні унікальні «мелодії», які чутно за сотні кілометрів.Та попри свої розміри, сьогодні кити як ніколи вразливі. І одна з головних причин цього — вплив людини та мікропластику.До Всесвітнього дня океанів Національний антарктичний науковий центр спільно з освітньою ініціативою «Світ дослідників» за підтримки ТМ Persil запрошують дізнатися більше про цих неймовірних істот — і про те, що ми можемо зробити, щоб їх захистити.Під час події ви зможете: 🐋 познайомитись із морською дослідницею Юлією Іванчиковою, яка не раз бачила китів на власні очі та знає про них майже все;✨ дізнатися неймовірні факти про велетнів та послухати, як екологічні зміни впливають на їхнє життя;🔬 провести наукові експерименти та навчитися розпізнавати й сортувати різні види пластику; 🏆 позмагатися в інтерактивній вікторині та отримати призи. Вікторина проходитиме в онлайн-застосунку Kahoot, радимо завантажити додаток заздалегідь. Коли? 7 червня (неділя) о 14:00 Де? онлайн, на YouTube-каналі НАНЦ 📌 Щоб отримати електронний робочий зошит із переліком усього необхідного для дослідів, будь ласка, зареєструйтесь на подію за посиланням. Крайній термін реєстрації: 5 червня, 21:00.Ми обов'язково поділимося записом вебінару. Тож навіть якщо повітряна тривога чи інші обставини не дозволять приєднатися вчасно, ви матимете можливість дізнатися про дослідження та відтворити експерименти в інший зручний для вас час.

❄️ Як стати полярником чи полярницею? Які дослідження в Антарктиці проводять українці й чому вони важливі для нашої країни та всього людства? Чому білий континент зеленіє та які ще зміни спостерігають вчені?Про це сьогодні розповідали учасниці українських антарктичних експедицій у Львові, де відбувся OL Science & Tech Fest 2026 🔬До дискусії «Хто творить сучасну науку? Досвід роботи українських полярниць в Антарктиці» долучилися:● Наталія Дікул, океанографиня ● Іванна Котурбаш, лікарка ● Марія Павловська, біологиня ● Анна Соіна, геофізикиня ● Анастасія Чигарева, метеорологиня ✨️ Дуже знаково, що цього дня вони ділили сцену фестивалю зі Сванте Паабо, нобелівським лауреатом, Генрі Маршем, нейрохірургом світового рівня, Ніколасом Брейтвейтом, відомим фізиком та дослідником плазми.Відвідувачі заходу могли не лише послухати українських полярниць та поставити їм запитання, а й… доторкнутися до Антарктики 🐧 Адже на другому поверсі локації — головного корпусу НУ «Львівська політехніка» — розмістилася унікальна фотовиставка НАНЦ. 🇦🇶🇺🇦 Вона має назву «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність» і налічує 30 світлин про життя та роботу полярників, станцію «Академік Вернадський», криголам «Ноосфера», флору та фауну крижаного континенту тощо.Важливо, що експозиція працюватиме в Львівській політехніці до 12 червня включно. Вхід вільний.Щиро радіємо, що і зустріч з полярницями, і наша виставка викликали великий інтерес на фестивалі. Дякуємо усім, хто долучився 🤍Наша головна подяка — Силам оборони України, завдяки яким ми можемо не тільки продовжувати наукову місію в Антарктиці, а й популяризувати її. Фото: Анна Іванова, Анна Торгоненко, НАНЦ

🐧 Як сплять пінгвіни: стоячи чи лежачи?Якщо ви іноді теж не могли заснути, думаючи про це, то тримайте відповідь 😅 Насправді — і стоячи, і лежачи (іноді навіть на воді). А малюки взагалі сплять у будь-яких позах: часом настільки неприродних, що наші біологи переживають, чи з ними все гаразд:)Вважається, що поза для сну залежить від виду, способу та періоду життя пінгвіна. Наприклад, імператорські, які живуть та розмножуються на кризі, здебільшого сплять стоячи, щоб зменшити площу контакту із холодною поверхнею 🧊Кілька років тому міжнародна група вчених виявила в пінгвінів феномен мікросну. Коли птахи засинають на кілька секунд, але тисячі разів, накопичуючи так 10-11 годин сну на добу 😴 Причому йдеться не про дрімання, а саме про глибокий (повільний) сон, що було зареєстровано за допомогою спеціальних пристроїв.Тож науковці припускають, що мікросон може виконувати принаймні деякі відновлювальні функції повноцінного сну.Дослідження проводили в колонії антарктичних пінгвінів (це близькі родичі субантарктичних, що гніздують навколо «Вернадського») в період розмноження 🐣 Вчені зафіксували, що мікросон допомагає птахам, які сидять на гніздах та оберігають яйця чи малят, залишатися пильними та водночас відпочивати. Утім чи використовують пінгвіни мікросон постійно, чи це пристосування лише на період розмноження — наразі точно невідомо. 💤 Загалом же вважається, що пінгвіни сплять 8-10 годин на добу періодами по кілька годин. Відео: Зоя Швидка 

😎 НАНЦ знову отримав відзнаку за наукове лідерство. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий нагородив Центр подякою за найвищі відносні показники представленості в наукових виданнях квартиля Q1 2025 року.📌 Що це означає? До квартиля Q1 належать найрейтинговіші та найавторитетніші наукові журнали в певній дисципліні. Публікація тут свідчить про дуже високу якість статті та забезпечує її авторам максимальну видимість в науковому світі (це така собі Прем'єр-ліга 🏆 для вчених та установ, які вони представляють).Саме в журналах такого квартиля НАНЦ має найвищу (перша сходинка) відносну представленість за минулий рік серед усіх закладів вищої освіти та наукових установ, підпорядкованих МОН. ☺️ Пишаємося відзнакою та тими людьми, завдяки яким її маємо. Працюємо далі для посилення наших лідерських позицій в науковій спільноті.Нагадуємо, що 2024 року НАНЦ залучив найбільше коштів у програмі ЄС «Горизонт Європа» 🇪🇺 серед усіх наукових установ України. А за результатами останньої державної атестації увійшов у топ-10 наукових установ України природничо-математичного напряму.На фото: міністр освіти і науки Оксен Лісовий вручає подяку заступниці директора НАНЦ з наукової роботи Ірині Козерецькій.📸 Центр комунікацій Львівської політехніки

Після тривалих переговорів держави-учасниці Договору про Антарктику консенсусом підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району в затоці Колінз, неподалік станції «Академік Вернадський» 🇺🇦🇦🇶Таке важливе рішення було ухвалено на 48-й Консультативній нараді Сторін Договору про Антарктику, яка проходила з 11 до 21 травня в Хіросімі, Японія 🇯🇵 Цьому передували три роки інтенсивних міжнародних переговорів, де Україну традиційно представляв НАНЦ.Новий природоохоронний район охоплює п’ять окремих ділянок у затоці Колінз 🌊 Вони відомі унікальними моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та багатим біорізноманіттям.Ціль української ініціативи — довгостроковий захист цих екосистем від зростальної туристичної діяльності та негативних наслідків зміни клімату 🌍❗️ Під час наради наша делегація також закликала Сторони засудити незаконне ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова російською окупаційною владою у Криму та вимагала його звільнення. Це звернення отримало підтримку всіх Консультативних сторін Європи та провідних країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Російська делегація відповіла, що це питання — внутрішня справа держави, та цинічно закликала зосередитися на темах, що об'єднують антарктичну спільноту, а не роз’єднують. Крім того, на нараді відбулися непрості політичні дискусії щодо розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику 📃Нині серед учасників Договору — 58 країн, але статус Консультативної сторони мають лише 29, зокрема Україна. Цей статус дає право брати участь у голосуванні з усіх питань, що стосуються Антарктики. Враховуючи, що всі рішення приймаються консенсусом, кожен голос стає вирішальним.🔵Три держави подали заявки на отримання статусу Консультативної сторони: Канада, Республіка Білорусь і Туреччина.Позиція української делегації полягала в підтримці заявок Канади та Туреччини, а також у відтермінуванні розгляду заявки Республіки Білорусі.Однак Індія несподівано заявила, що всі держави гідні отримання статусу Консультативної сторони, тож або слід надати цей статус усім, або нікому.Українська делегація охарактеризувала цю маневрацію як «захоплення заручників». Канаді та Туреччині заблокували шлях не через претензії до них, а лише щоб примусити інші держави погодитися на «обмін».💬 «Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску», — зазначив Євген Дикий, очільник НАНЦ.Ще одне важливе питання наради — рф та Китай знову заблокували пропозицію надати 🐧імператорському пінгвіну статус особливо охоронюваного виду, попри повідомлення про критичне скорочення їхніх популяцій через втрату морського льоду. У квітні цього року Міжнародний союз охорони природи відніс імператорських пінгвінів до видів, що перебувають під загрозою зникнення. Тож геополітична битва триває також на антарктичній «шахівниці», і задіяні в ній навіть пінгвіни 😔