Ірина Верещук

Станом на сьогодні за кордоном перебувають сотні тисяч українських дітей. Питання їхньої освіти неодноразово порушувалось під час зустрічей Президента Зеленського з українськими громадами в різних країнах світу.У лютому 2025 року Верховна Рада вже ухвалила важливі зміни до Закону “Про повну загальну середню освіту”. Вони закріплюють право кожної дитини на визнання результатів її навчання за кордоном. Ці зміни набудуть чинності 15 червня цього року. До цього часу Кабінет Міністрів України має ухвалити постанову, яка визначатиме порядок визнання результатів такого навчання. Проєкт такого акта був розроблений на базі координаційної платформи «Українці за кордоном» в Офісі Президента: у тісній співпраці Міносвіти, ОПУ та представників наших громад за кордоном. Серед іншого, нове законодавство визнаватиме результати неформальної освіти українською мовою, яку діти здобувають за кордоном, зокрема, в суботніх і недільних школах. Це вперше за історію нашої незалежності, коли українська держава офіційно визнає статус і діяльність українських освітніх осередків за кордоном. Це – не лише про освіту. Це – про підтримку та зв’язок із кожною українською дитиною, де б вона зараз не була.

Під час робочих поїздок Президента в регіони часто постає питання про укриття для закладів освіти. Громади кажуть, що укриттів замало, а бюрократії навколо цього питання забагато. Президент доручив розібратись. Дійшли сумних висновків, що, попри наявність коштів, укриття в багатьох громадах або не будуються або будуються дуже повільно. Причина проста і банальна – погане адміністрування процесів як на центральному рівні, так і на місцевому. А як ще можна пояснити, що 70% виділених бюджетних коштів не перетворились в укриття для освітянських закладів?Беремо це питання на контроль в Офісі Президента. Вчора провели міжвідомчу нараду за участі Міносвіти, Мінфіну, Держказначейства, ОВА, громад і закладів освіти. Регіони просять в рамках виділених бюджетів здійснити перерозподіл коштів для більш ефективної географії укриттів у межах областей. Домовились, що Міносвіти невідкладно проведе аналіз видатків по регіонах, виходячи з того, що наша мета – це безпека наших дітей. І потім разом із народними депутатами зробимо відповідний перерозподіл коштів через зміни до законодавства. Також домовились про синхронізацію зусиль на всіх рівнях задля пришвидшення будівництва укриттів.

Бойові медики – надважлива складова нашого війська. Бо саме вони рятують життя українських воїнів у бойових умовах. Сьогодні на Вінниччині працювали разом із заступником Головкома Олегом Апостолом і Командувачем Медичних сил ЗСУ Анатолієм Казмірчуком. Відвідали Школу тактичної медицини КМС ЗСУ. Досвід і методики цього закладу треба масштабувати на інші центри підготовки з такмеду. Пріоритетне завдання – забезпечення належної якості як інструкторського, так і курсантського складу. Важливим кроком є підняття зарплат інструкторам. Це позитивно вплине на їхню мотивацію. Не менш важливо, щоб інструкторами були люди з бойовим досвідом. Дякую Олегу Апостолу за увагу до питань військової медицини, бо це є важливою складовою обороноздатності. Дякую Командуванню Медичних сил ЗСУ за координацію процесів. Також, дякую БФ «Повернись живим» і БФ «Разом» за допомогу Школі тактичної медицини КМС ЗСУ.Дякую Вінницькій ОВА за сприяння та підтримку діяльності школи. Засадничо нам потрібна національна мережа закладів із такмеду, які діють за єдиними методиками та стандартами якості підготовки. Сьогодні взяли в роботу низку питань. Всі вони будуть опрацьовані та вирішені.

Розвиток системи національного спротиву залишається у фокусі уваги Офісу Президента України. Підготовка цивільного населення до протидії агресору є можливістю плідної співпраці між державним і приватним сектором. Дрони, такмед, OSINT, основи виживання, вогнева підготовка тощо – широке поле для державно-приватного партнерства. Майбутнє за гібридною системою державних і приватних центрів підготовки. Від держави треба юридичну рамку, політичну волю та держзамовлення. Від приватного сектора – ініціативу та інвестиції в інфраструктуру та обладнання. Сьогодні відвідала один із приватних центрів тактичної підготовки для цивільних. Там провели виїзну нараду. Система нацспротиву буде важливою оборонною компонентою. Вона має бути заточена на протидію рф. Незалежно від того, коли і як закінчиться війна, ми маємо побудувати систему нацспротиву, яка працюватиме декілька десятків років. Узяти найкращі світові практики (Ізраїль, Фінляндія, Польща тощо), але побудувати свою унікальну систему на базі досвіду цієї війни. Ми встановимо новий світовий стандарт нацспротиву, у нас навчатимуться інші країни. Це масштабне завдання, яке потребує державно-приватного партнерства, і я дякую тим, хто вже це робить 🤝

Налагоджуємо комунікацію між родинами та військовими частинами. Це важливо для конструктивної роботи: як з питань пошуку, так і з питань соціальної підтримки родин. Наприклад, питання статусу УБД, до якого привʼязано низку пільг. Тепер родина зниклого безвісти військовослужбовця може отримати витяг про статус УБД (раніше такої можливості не було) та користуватися відповідними пільгами. Ба більше: військові частини повинні самі формувати та подавати пакети документів і без звернення родичів. Цей обовʼязок було чітко закріплено у нещодавній директиві Головкома та розʼясненні Мінветеранів. Однак, є досі військові частини, які не подали жодного пакета документів на розгляд відповідної Комісії. Тому, закликаю родини зниклих безвісти військовослужбовців звертатись за УБД, а військові частини пришвидшити підготовку відповідних пакетів. Отримати витяг з Єдиного держреєстру ветеранів війни можна у місцевому органі з питань ветеранської політики або у будь-якому ЦНАПі незалежно від місця проживання.

Сьогодні в Офісі Президента провели робочу нараду з питань проходження ВЛК обмежено придатними особами. Брали участь представники Міноборони, ЗСУ, МОЗ, Командування Медичних сил, а також голова профільного парламентського комітету Олександр Завітневич. Проговорили необхідність невідкладного прийняття законодавчих змін, за якими: 1) повторне проходження ВЛК не обовʼязково для осіб до 25 років і для тих, хто належним чином визнаний особою з інвалідністю;2) дедлайн переноситься з 5 лютого на 5 червня. Відповідний законопроєкт зареєстровано у Раді сьогодні під номером 12457. Обговорили питання належної організації процесів, щоб після встановлення нових строків люди змогли вчасно пройти ВЛК. Також домовились, що до прийняття вищевказаного закону, ТЦК не застосовуватимуть штрафи до тих, хто не встигне пройти ВЛК до 5 лютого, та не оголошуватимуть їх у розшук. Відповідну директиву буде надіслано за належністю. Дуже прошу МОУ, МОЗ та інші дотичні відомства взяти на особливий контроль процес інформування людей, формування електронних і паперових направлень, доведення відповідних графіків до ВЛК тощо.

Одним із пунктів Плану стійкості Президента є Політика Героїв. Основними складовими є наступне:1. Національна програма шани Захисників та Захисниць, зокрема вшанування пам’яті загиблих Героїв.2. Мережа реабілітаційних закладів. 3. Мережа ветеранських просторів. 4. Ветеранський сервіс: адміністративна, юридична, психологічна, соціальна й інша допомога. 5. Національна програма протезування. 6. Національна програма ментального здоров’я, адаптована для учасників бойових дій. 7. Житло.8. Освіта та працевлаштування. 9. Державна підтримка ветеранського бізнесу. 10. Ветеранський досвід: збереження та поширення військового досвіду в Україні й за кордоном через спеціальні освітні заклади та тренінги. Під кожний з цих напрямків маємо забезпечити необхідну нормативну базу, реалістичний план дій з виконавцями та дедлайнами, а також джерела фінансування. Про все це йшлося на сьогоднішній нараді в Офісі Президента за участі народних депутатів і представників міністерств. Дякую всім учасникам. Отже, працюємо, крок за кроком, кожен на своєму місці.

Останнім часом деякі наші політики чомусь почали робити заяви, що внутрішні переселенці тисячами повертаються на ТОТ. Ці «політики» стверджують, що начебто українці їдуть в окупацію, бо, мовляв, держава недостатньо їм допомагає з житлом, грошима та роботою. От що я вам скажу, шановні безвідповідальні любителі хайпу:1. Ви брешете, коли кажете про тисячі ВПО, які повертаються на ТОТ. Жодної підтвердженої статистики немає та не може бути, це виключно хайп заради гучних заголовків.2. Усе, що держава обіцяє за законом, вона робить. Можливо, цього недостатньо, але в нас йде війна, і ресурси держави обмежені. Втім, це не є причиною їхати у ворожу окупацію. Ніколи не повірю, що тисячі українців їдуть в російську окупацію через відсутність 2-3 тисяч гривень на місяць державної допомоги. Так, держава не може подарувати всім переселенцям по квартирі. Але тимчасове житло є. Так, ми не можемо кожному переселенцю дати таку саме роботу за такі саме гроші, як було. Бо ми на війні. Але для тих, хто хоче працювати, робота є.3. Ваші заяви є неповагою до мільйонів українців, які виїхали з ТОТ і будують нове життя. Їм важко, але вони адаптуються. До слова, у більшості з них це успішно виходить. 4. Своїми заявами ви підтримуєте ворожий наратив, що нібито в окупації краще. Тому, ваша інформаційна діяльність носить підривний та злочинний характер. Це особливо шкодить державі зараз. 5. Я розумію, що ви все це робите не з метою допомогти ворогу, а з метою привернути до себе увагу. Прошу вас знайти інші теми для хайпу.А всім нашим внутрішнім переселенцям я хочу сказати велике дякую. За стійкість та єдність!

Є така застаріла та наболіла проблема: державні й комунальні органи та підприємства не можуть повноцінно використовувати техніку (включаючи транспорт та обладнання), отримані від міжнародних донорів як гуманітарна допомога. Певні недосконалості та колізії законодавства роблять незаконним використання такої гуманітарної техніки в інтересах громад. Саме тому досить часто передані донорами комунальна техніка та автотранспорт простоюють без діла. Таку розкіш ми собі дозволити не можемо. Особливо у прифронтових громадах, де багато громадського транспорту та комунальної техніки знищено або пошкоджено ворогом. Учора в Офісі Президента зібрались разом із представниками дотичних органів влади та громад. Також були присутні народні депутати з правоохоронного комітету Ради. Обговорили потрібні нормативні зміни для того, щоб громади могли повноцінно використовувати гуманітарну техніку. Зокрема, йшлося про внесення відповідних змін до статті 201-2 Кримінального кодексу, але лише щодо державних та комунальних субʼєктів, з тим щоб дозволити їм надавати відповідні послуги населенню з використанням автотранспорту, техніки та обладнання, отриманого як гуманітарна допомога. Колеги-депутати обіцяли не зволікати з підготовкою потрібних законодавчих змін, за що їм велика подяка й особисто голові правоохоронного комітету Сергію Іонушасу.

Сьогодні працюю на Вінниччині. Разом із колегами з Мінветеранів, Міноборони, ЗСУ, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини. Відвідали Центр із реабілітації військових, який спеціалізується на поранених з ампутаціями. Поспілкувались з колективом та хлопцями, які там на лікуванні. Взяли в роботу питання. Також відвідали держпідприємство, яке спеціалізується на виробництві протезів. Чула про плани приватизувати це підприємство. Вважаю, що зараз це не на часі. Під час війни такі підприємства краще залишати під державним контролем. Тим паче, що хлопці в госпіталі дають схвальні відгуки про цього виробника. Провели виїзну нараду щодо підтримки та соціального захисту військовослужбовців звільнених з полону. Домовились спростити та пришвидшити видачу та відновлення документів: паспорт, військовий квиток, УБД, довідка про факт перебування в полоні тощо. На базі одного із закладів Вінниччини створено Центр з медичної та психологічної реабілітації для звільнених з полону, який займатиметься відновленням та реінтеграцією повернутих хлопців і дівчат.