Estadísticas de telegram channel - @universeinthepocket

🛰 Комусь "просто калібрувальні знімки", а комусь — "справжній скарб".У період з 23 по 31 грудня 2023 р., ще до початку основних наукових спостережень, на космічному телескопі Euclid отримали серію калібрувальних знімків вздовж екліптики — The Euclid Ecliptic Survey. Група астрономів використала ці дані, аби оцінити періоди осьового обертання астероїдів, що опинилися в полі зору.На знімки потрапив 2321 відомий астероїд, загалом у більш ніж 23000 появах. Виявилося, що лише для 7% періоди обертання навколо осі вже відомі. Більшість астероїдів мають неправильну форму. Наприклад, як Ітокава, обертання якого наведено вище. Через це яскравість астероїда змінюється, залежно від площі, що відбиває світло на нас, а також альбедо поверхні. Проблема з тестовими зображеннями лише в тому, що за час тривалої експозиції астероїд встигає "розмазатися" в риску. Тому авторам дослідження довелося застосувати хитрий спосіб вимірювання блиску вздовж астероїдного трека. У такий спосіб наукова група визначила достатньо надійно періоди обертання 889 астероїдів Головного поясу (один з прикладів кривої зміни блиску наведений вище), а ще 16 виявилися дуже швидкими — з періодами менше ніж 2,2 години.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🪨 Астрономи нарешті визначили орієнтовну форму астероїда, до якого вже прямує космічний апаратМайже рік тому, 28 травня 2025 р., до квазісупутника Землі астероїда Камооалева (469219 Kamoʻoalewa або 2016 HO3) був запущений китайський космічний апарат Tianwen-2. Це перша спроба китайського державного космічного управління доставити на Землю зразки астероїда. Період обертання Камооалева навколо Сонця становить 365.77 діб — майже рівно рік. Завдяки цьому орбітальному резонансу, у земного спостерігача може скластися враження, що астероїд рухається навколо Землі широкою еліптичною орбітою, незважаючи на те, що гравітаційно вони не пов'язані.Астероїд Камооалева дуже маленький — буквально ∼30–100 метрів. До того ж, обертається навколо власної осі він менше ніж за 28 хв (!), тож взяти зразок речовини буде вельми складно. І є ще одна проблема: ніхто точно не знає якої форми цей астероїд.Група вчених проаналізувала зміну блиску астероїду та запропонувала низку моделей, що можуть її пояснити. Деякі з них ви бачите тут 👆🏻 По всьому виходить, що Камооалева, скоріш за все, плаский — як камінчик, який ви (ймовірно) обрали б, щоб запустити в озеро або море, аби він якомога більше разів підстрибнув "млинчиком" на поверхні води.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

✨ На що звернути увагу в травні? 🌕Не те щоб місяць був багатим на астро-події, але вечірнє небо прикрашатимуть дві найяскравіші планети — Венера та Юпітер, до того ж у третій декаді місяця Венера опиниться в найвищій точці на вечірньому небі. А ще в травні цього року буде аж дві повні, що трапляється раз на 2-3 роки. 🌕 1 травня - повня.☄️ 6 травня - перед світанком максимум метеорного потоку Ета-Аквариди, ZHR = 50. Радіант у сузір'ї Водолія, тож сходить приблизно о 3 ранку.🪐 13 травня - сполучення місяця (11%) з Сатурном. Спостерігається перед світанком низько над горизонтом.🌑 16 травня - молодик.🌟 19 травня – сполучення Місяця (12%) з Венерою. Красиво виглядатиме як 18-го, так і 19-го.🪐 20 травня – сполучення Місяця (20%) з Юпітером. Дає можливість знайти Юпітер на денному небі.🌕 31 травня – повня, друга за календарний місяць (можна зустріти назву "блакитна повня"). І саме в цю повню Місяць матиме найменші кутові розміри за весь 2026 рік (іноді називають "мікромісяць"). Підтримати канал (Моно)Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🌌 Загадкові рентгенівські спалахи поблизу чорної діри ставлять вчених у глухий кут.Мова йде, насправді, про нашого "старого знайомого" на прізвисько Ansky (ZTF19acnskyy). Майже рівно рік тому ми розповідали про знайдене науковцями пояснення спалахів із центру цієї галактики, що відбуваються кожні 4,5 дні та тривають по півтора дні. Тоді автори дослідження припускали, що спалахи спричинені зореподібним об'єктом, який проходить крізь акреційний диск навколо чорної діри. Моделі виглядали вельми переконливими, аж допоки... не накопичилися нові дані 🤷🏻 Спостереження в рентгенівському діапазоні, отримані з січня 2025 по січень 2026 р. показали, що проміжок часу між спалахами збільшується, замість того щоб зменшуватися, як очікували вчені 🤔За цей час було зареєстровано 23 спалахи, причому проміжок часу між сусідніми збільшився з 9,9 днів до 13,5! При цьому тривалість сягає вже трьох днів, хоча світимість та повна енергія залишаються майже незмінними. Команда вже розглянула п'ять можливих сценаріїв, от тільки жоден з них не дає вичерпного пояснення сукупності спостережуваних явищ. Так що збір даних продовжено.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Унікальне рентгенівське джерело може бути сполучною ланкою між загадковими "маленькими червоними цяточками" та галактиками з активними ядрами.Під пильним поглядом рентгенівського телескопа Chandra опинився дивакуватий об'єкт 3DHST-AEGIS-12014 за 11,8 млрд світлових років від нас. В оптичному діапазоні він виглядає компактним червоним джерелом, а в рентгенівському виявляється напрочуд яскравим. Невдовзі після початку своєї роботи, космічний телескоп ім. Джеймса Вебба виявив популяцію яскравих та надзвичайно далеких об'єктів, які астрофізики прозвали little red dots (LRD). І з того часу вони залишаються однією з найбільших загадок астрофізики та космології. Інтерпретація LRD як прихованих пилом та газом активних чорних дір в центрах галактик є наразі домінуючою. Але від них досі не фіксувалося інтенсивного рентгенівського випромінювання (хоча його наявність можна очікувати). Однак, 3DHST-AEGIS-12014 все змінює. Автори дослідження припускають, що застали цей об'єкт на перехідному етапі. Газо-пилова оболонка навколо надмасивної чорної діри вже розсіюється, пропускаючи рентгенівське випромінювання.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🌀 Чому в ранньому Всесвіті деякі карликові галактики рясніли зорями, а інші — залишалися темними?Дуже часто астрофізики розглядають карликові галактики як релікти, "фосилії" молодого Всесвіту. Група вчених представила набір симуляцій, що з безпрецедентною роздільною здатністю демонструють розвиток карликових галактик. Розглядалися галактики з масами від сотень до мільйонів мас Сонця. Вони слугують своєрідними "індикаторами" умов раннього Всесвіту, коли йому було не більше 500 млн років (більше 13 млрд років тому). Визначну роль відіграло ультрафіолетове випромінювання певного діапазону (фотони з енергією 11,2 до 13,6 електронвольт) — ним повнився ранній Всесвіт. Воно руйнувало молекули водню H₂, завдяки яким газ охолоджувався. Та лише після охолодження можливе було стискання газу і формування зір. Виявилося, що найменші галактики були дуже чутливими до рівню ультрафіолетового випромінювання. Фактично системи з масою менше 1000 сонячних майже не мали шансу сформувати зорі, або переживали лише один спалах зореутворення. І це дуже цікавий результат з огляду на те, що існуючі моделі передбачають значно більшу кількість супутників у таких великих галактик як, скажімо, Чумацький Шлях.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ Куди подівся іонний хвіст комети? Все залежить від кута зору.Якщо минуле відео складене зі знімків коронографа CCOR-1, то оце ☝️ з кадрів LASCO C3 — інструмента, встановленого на SOHO. У нього дещо більше поле зору, і комету C/2025 R3 (PanSTARRS) на ньому видно трохи довше.Так от: в останній частині відео чітко можна побачити додатковий газовий викид, спрямований вниз. Власне, це і є іонний хвіст. Виглядає так, ніби він робить різкий розворот.Де був хвіст увесь цей час? Впродовж кількох днів комета проходила майже рівно між нами і Сонцем. Іонний хвіст завжди спрямований у протилежному від зорі напрямку. Тобто в даному випадку — приблизно на нас. Частину часу його проекція співпадає із зображенням пилового хвоста, частину — із зображенням голови комети. Тому ми іонний хвіст і не бачимо. 26-го квітня кут зору вже дещо інший, і тому мінливий газовий хвостик стає видимим.P.S.: не звертайте уваги на видиме прискорення комети — воно не справжнє, просто SOHO не дуже рівномірно віддає дані (або робить знімки).P.P.S.: на astro.vanbuitenen.nl можна покрутити модельку Сонячної системи з орбітою комети, подивитися де вона фізично знаходилася у різні дні.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Діва цього разу в нашій традиційній рубриці «Сузір’я місяця». Діва ніколи не піднімається високо в наших широтах, оскільки взагалі-то відноситься до південного неба. Але саме в ці дні приблизно опівночі досягає кульмінації.Діва (лат. Virgo) — друге за розміром сузір'я земного неба, воно поступається лише Гідрі. Діва відноситься до найдревніших, зокрема це сузір'я виділяв ще Птолемей в своєму каталозі "Альмагест" (ІІ ст).На ілюстрованих картах зоряного неба Діва тримає в руці колосся, положення якого співпадає з найяскравішою зорею — Спікою. Це не випадково. За однією з легенд, Діва уособлює Деметру — богиню плодючості та землеробства. ✨ Цікаві зорі Діви.Спіка (α Діви) - "колос" - подвійна зоря, яку ми бачимо єдиним джерелом; більший компонент системи є блакитним пульсуючим гігантом.Порріма (γ Діви) - теж подвійна; компоненти обертаються навколо спільного центру мас з періодом 171 р, тож іноді можливо розрізнити дві зорі окремо.Заніа (η Діви) - потрійна система, причому між двома центральними зорями відстань як від Сонця до Меркурія.109 Діви - біла зоря, що дуже швидко обертається, завдяки чому має сплющену форму. Із блиском +3.7m, колись вона була найяскравішою зорею в нині застарілому сузір'ї Гора Менала (Mons Maenalus). На сучасних картах його нема, але 15 квітня цього року Міжнародний астрономічний союз затвердив власну назву Maenalus — на честь стародавнього сузір'я.🌌 Цікаві об'єкти Діви.3C 273 - найяскравіший квазар, і взагалі перший відкритийДіва відома величезною кількістю галактик. Лише до каталогу Мессьє входить 11 штук. Серед найбільш знаменитих — Сомбреро, низка галактик Ланцюжка Маркаряна🎆 А ще — саме тут знаходиться точка осіннього рівнодення, і саме в цьому сузір'ї Сонце перебуває найдовше — 45 днів на рік (~16 вересня - 30 жовтня)#constellation_of_the_monthВсесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🪐 Унікальний телескоп на південному полюсі фіксує зміни геометрії планетної системи, що відбуваються прямо на очах у астрофізиків.На французько-італійській антарктичній станції "Конкордія" працює декілька астрономічних інструментів. Серед них — ASTEP (Antarctic Search for Transiting ExoPlanets) — пара телескопів діаметром 100 та 400 мм, "заточених" під пошук і дослідження екзопланет.Що ж, тривалі полярні ночі і посушливий клімат антарктичної пустелі однозначно мають свої переваги. І одна з них — можливість безперервних спостережень впродовж кількох місяців полярної ночі.В центрі системи TOI-201 знаходиться зоря, яка лише на 30% масивніша за Сонце, і навколо неї обертаються три вельми різних світи. Один з них — TOI-201 d — суперземля, що рухається надзвичайно близько до зорі, з періодом лише 5,8 доби. Другий — TOI-201 b — так званий "теплий юпітер", що на один оберт витрачає 53 дні. А от третій — TOI-201 c — найвіддаленіший, рік на ньому триває 7,9 наших років. До того ж із масою майже в 16 мас Юпітера це, скоріш за все, коричневий карлик.Завдяки спостереженням ASTEP, поєднаним з даними інших телескопів, групі вчених вдалося підтвердити існування планет d і c, а також уточнити параметри усіх тіл цієї системи. І головне — вони побачили зміну траєкторій внутрішніх планет, збурених зовнішнім коричневим карликом! Якщо в наші дні можна зафіксувати як ці планети проходять на тлі їх зорі, то вже за ~200 років подібні транзити спостерігатися не будуть.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🪐 Curiosity виявив на Марсі органічні молекули віком 3,5 млрд років, які ще ніколи там не зустрічалися.В глинистих піщаниках кратера Гейл, де Curiosity працює вже більше 13 років, увагу вчених привернула область, пізніше названа Mary Anning. Там марсохід взяв для аналізу декілька зразків, та найбільш цікавим виявився Mary Anning 3.Його аналіз показав найширшу колекцію органічних молекул з усіх виявлених на Марсі. Із 21 вуглецевмісної молекули 7 були ідентифіковані вперше! Серед нових знахідок є азотний гетероцикл (кільце атомів вуглецю, що містить азот), який вважається одним із попередників РНК та ДНК. 🧪 В надрах Curiosity розташована ціла міні-лабораторія — Sample Analysis at Mars (SAM). Зібрані зразки марсохід ретельно подрібнює, розігріває у високотемпературній печі та аналізує гази, що при цьому виділяються.🧫 SAM має змогу проводити й більш складний аналіз, поміщаючи зразок у спеціальну чашу з розчинником. Хоча таких чаш на борту декілька, лише дві з них містять найбільш потужний розчинник — гідроксид тетраметиламонію (TMAH). Його берегли для надзвичайно важливого аналізу. І нові знахідки є результатами використання першої чаші для Mary Anning 3. Друга чаша була нещодавно використана для дослідження коробчастих структур (аналіз триває). 👾 Вчені наразі не можуть однозначно визначити, були ці органічні молекули створені біологічними чи геологічними процесами. Але, на їх думку, знахідка підтверджує: мільярди років тому Марс мав хімічний склад та кліматичні умови, необхідні для життя.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)