Estadísticas de telegram channel - @universeinthepocket

🚀 Ну шо вам сказати за 9-й тестовий політ Starship Super Heavy цієї ночі. В принципі, як завжди, щось вдалося, а щось - ні.Ось коротенький хронологічний огляд:✅ Успішний запуск (перше відео), що відбувся фактично за графіком - о 23:36:29 UTC;✅ Повторне використання прискорювача - вперше для Super Heavy;✅ Гаряче розділення ступенів (друге відео) та хитрий маневр, що допоміг Super Heavy швидко вийти на розрахункову траєкторію;❌ Кілька двигунів Super Heavy повторно запалилися, але буквально на секунду, після чого зв'язок із прискорювачом було втрачено і він вибухнув до приводнення;✅ Starship досяг суборбітальної траєкторії із висотою ~190 км;❌ Дверцята відсіку корисного навантаження не відпрацювали, тож макети Starlink так і залишилися у кораблі;❌ Starship втратив орієнтацію і неконтрольовано обертався;❌ Ймовірно, це пов'язано із витоком палива;❌ Під час зниження, на висоті ~60 км, сигнал від корабля обірвався, а сам Starship вибухнув зазнав швидкої незапланованої розбірки.А на фото від авторів YouTube-каналу AstroLife можна побачити як з Африки виглядав вхід Starship в атмосферу.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

⭐️ Вперше виявлено пульсар, який нещодавно обертався всередині розрідженої оболонки його зорі-компаньйонки.Вважається, що в нашій Галактиці більшість зір входять до складу систем із двох чи більше компонентів. У подвійній системі зорі обертаються навколо спільного центру мас, а якщо вони розташовані близько, то обмінюються речовиною. Теорія передбачає, що деякі подвійні зорі на шляху сумісної еволюції проходять етап спільної оболонки, коли одна із зір обертається всередині масштабних зовнішніх шарів іншої. У новому дослідженні група науковців за допомогою китайського радіотелескопа FAST вивчила дуже швидкий пульсар PSR J1928+1815 - нейтронну зорю, яка робить повний оберт за 10,55 мс. У неї є "напарник" - гелієва зоря, що фактично являє собою оголене ядро. Разом вони обертаються одна навколо одної за 3,6 годин - надзвичайно тісна система.Моделювання показує, що нестабільний процес переносу речовини від зорі-компаньйона до нейтронної зорі призвів до формування спільної розрідженої оболонки, яка невдовзі була скинута. Подібні системи мають бути надзвичайно рідкісними, але науковці оцінюють що у Чумацькому Шляху їх має бути десь від 16 до 84.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🤯 🔥 Друзі, неймовірна новина! Кіп Торн вперше приїжджає з лекцією в Україну!!!Нобелівський лауреат Кіп Стівен Торн - всесвітньо відомий фізик і астроном, один з найкращих у світі спеціалістів з теорії відносності, чорних дір та гравітаційних хвиль.🏛 31 травня Кіп Торн прочитає лекцію у Львові: "Наука "Інтерстеллар": реальність, що лежить в основі фантастики".Лекція відбудеться в рамках фестивалю OL Science & Tech Fest, в актовій залі Львівського національного університету ім. Івана Франка. Мова - англійська.🌌 Будучи одним із засновників міжнародного проекту LIGO, Кіп Торн у 2017 р. отримав Нобелівську Премію за експериментальну реєстрацію гравітаційних хвиль. Він також відомий як науковий консультант і співпродюсер фільмів «Контакт», «Інтерстеллар», «Оппенгеймер» та «Тенет».✨ І ще з приємного: серед запрошених на фестиваль спікерів є Олена Компанієць - астрофізикиня, співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України.🤖 Крім того, просто неба розміститься виставка наукових розробок та інновацій, а також відбудуться інженерні змагання.Участь у фестивалі безкоштовна, але необхідно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ!Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

❤️‍🔥 Почніть день з неперевершених знімків від переможців конкурсу "Фотограф Чумацького Шляху 2025 року"! 🤩Щорічний конкурс проводиться спільнотою Capture the Atlas вже 8-й раз, і цього року поступило близько 6000 заявок 🤯Кожне з 25 найкращих фото по-своєму передає магію космосу. Але "родзинкою" цього року став (вперше!) знімок астронавта Дона Петтіта, зроблений з орбіти.1️⃣ “One in a Billion” (ISS)📷 Don Pettit2️⃣ “Tololo Lunar Eclipse Sky” (Cerro Tololo Observatory, Chile)📷 Petr Horálek3️⃣ “Bottle Tree Paradise” (Socotra, Yemen)📷 Benjamin Barakat4️⃣ “Valle de los Cactus” (San Pedro de Atacama, Chile)📷 Pablo Ruiz5️⃣ “Cosmic Fire” (Volcán Acatenango, Guatemala)📷 Sergio Montúfar6️⃣ “Fortress of Light” (Jujuy, Argentina)📷 Mauricio Salazar7️⃣ “Glimpse of colors” (South Crete, Greece)📷 Tomas Slovinsky8️⃣ “A Stellar View From The Cave” (Saint Raphael, France)📷 Anthony Lopez9️⃣ “Starlit Ocean: A Comet, the setting Venus, the Milky Way, and McWay Falls” (California, USA)📷 Xingyang CaiПовний перелік чарівних знімків можна подивитися отут.А ось тут ви можете знайти купу корисних порад для отримання найкращих знімків Чумацького Шляху.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

☄️ 🤩 Мені та-а-ак пощастило цієї ночі!!! Схоже, вперше в житті вдалося побачити яскравий метеор-грейзер!Після опівночі, коли вимкнули вуличне освітлення, небо стало дуже класним. Принаймні як для міста-мільйонника, коли хоч слабко видно Чумацький Шлях, - це вже велика вдача, і точно привід витягнути телескопа. Головним об'єктом, звичайно, була зоря Т Північної Корони (#T_CrB), але за такої гарної погоди я іноді балую себе кількома відомими об'єктами глибокого космосу. І от стою, дивлюся на небо, прикидаю що б іще цікавенького можна було подивитися... Як раптом, о 00:38, прямо на моїх очах, з-за дерев вилітає доволі ЯСКРАВИЙ МЕТЕОР! До повноцінного боліду він явно не дотягує, але летить майже з постійною яскравістю ГЕТЬ ЧЕРЕЗ УСЕ ДОСТУПНЕ НЕБО! Щонайменше градусів 80 - 90! Ані початку треку, ані його кінця побачити не вдалося - вже за кілька секунд метеор сховався за деревами. Жовто-жовтогарячого кольору, він не розсипався, як часто поводиться космічне сміття. І хоча на space-track.org не вдалося знайти жодного підходящого за часом об'єкту, я все ще не виключаю, що то міг бути якийсь уламок.Хотілося б сказати, що у мене є фото чи відео, аби показати вам як круто це виглядало. Але насправді все що ти можеш зробити в такий момент - це очманіло витріщатися на космічне диво, тихо видихаючи "ВААААУУ!!!". Однак, якщо це явище потрапило на камери когось із наших метеорщиків, то обов'язково поділюся! 🫶🏻Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🌌 Чи можливо зазирнути за горизонт подій чорної діри?Перш за все, горизонтом подій називають умовну межу навколо чорної діри, всередині якої гравітаційне тяжіння настільки сильне, що подолати його не в змозі навіть світло. Якщо вважати чорну діру сферично симетричною, то горизонт подій має форму сфери. Її радіус відомий як радіус Шварцшильда (або гравітаційний радіус), і залежить він від маси чорної діри.Оскільки з-за горизонту подій до нас не може потрапити ніяке випромінювання, то наші здогадки про те, що там відбувається, є суто спекулятивними і базуються на математичних моделях. Гіпотетично, якщо у чорну діру спрямувати зонд, то, ймовірно, на підльоті він буде зруйнований припливними силами. Але навіть якщо ні, то при наближенні до горизонту подій, для нас, зовнішніх спостерігачів, через ефект уповільнення часу зонд "зависне" на цій межі і буде поступово тьмяніти. У припущенні що зонд таки потрапив всередину, ми все одно не зможемо отримати від нього дані. Все що відбувається у чорній дірі - залишається у чорній дірі.Отже, єдине що залишається нам - спостереження за акреційними дисками, аналіз гравітаційних хвиль та математичне моделювання.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Надмасивна чорна діра у далекій галактиці виявилася не одна! Схоже, в її серці причаївся іще один монстр. Що видало його? Нестримне бажання перекусити близькою зорею.Нещодавно опубліковане відкриття є справді унікальним: вперше вченим вдалося відкрити у видимому діапазоні епізод розривання зорі надмасивною чорною дірою, розташованою НЕ в центрі галактики. Спалах AT2024tvd, виявлений у минулому році за допомогою оптичного огляду ZTF (Zwicky Transient Facility), відбувся у галактиці, що за 600 мільйонів світлових років від нас. Науковці дослідили його за допомогою "Хаббла", рентгенівського телескопу Chandra та радіотелескопу VLA. Цього вистачило, аби однозначно встановити природу спалаху та роздивитися, що відбувся він НЕ там, де знаходиться центральна надмасивна чорна діра, а на відстані ~2600 світлових років. Дослідники пов'язують подію з руйнуванням зорі іншою чорною дірою, маса якої оцінюється у мільйон сонячних мас, що принаймні у 10 разів менше за центральну чорну діру.Вчені порівняли свою знахідку з двома іншими подібними, відкритими в рентгенівському діапазоні. В усіх трьох випадках галактики надзвичайно масивні. Ймовірно, ця менш масивна чорна діра колись була ядром галактики, що злилася з більш масивною. Вчені також розглядають і іншу можливість: ядро галактики насправді є потрійним, і цю чорну діру викинуло з центру в результаті складної взаємодії системи.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Упіймати маленьку невидимку: як вчені знаходять чорні діри зоряних мас?Найменш масивні чорні діри, в існуванні яких астрономи абсолютно впевнені, це ті, що утворилися в результаті колапсу (невпинного стиснення) достатньо масивних зір. І наразі існує декілька способів їх виявити.⭐️ Мікроквазари та рентгенівські подвійні зорі. Найлегше виявити чорну діру, що перетягує речовину із зорі-супутниці. При цьому навколо чорної діри зазвичай утворюється акреційний диск, що випромінює в рентгенівському діапазоні. Іноді такі системи показують потужні спалахи. Класичні приклади - SS 433 (хоча не виключено що компактним компаньйоном є нейтронна зоря) та V404 Лебедя.⭐️ Чорна діра у широкій системі зі звичайною зорею. У цьому випадку обміну речовиною не відбувається - чорна діра веде себе дуже і дуже тихо. Але надзвичайно точні вимірювання положення видимого компонента можуть показати його крихітні коливання, за якими науковці визначають наявність невидимого супутника.Саме таку систему - Gaia BH1 - виявили у минулому році за допомогою космічного телескопа Gaia. Це найближча до нас відома чорна діра - за 1560 світлових років.⭐️ Злиття чорних дір зоряних мас. Для цього вже знадобиться детектор гравітаційних хвиль. Під час злиття компактних масивних об'єктів - чорних дір або нейтронних зір - виникають гравітаційні хвилі, які фіксують детектори. За отриманими даними науковці можуть відновити початкові маси об'єктів та встановити їх природу. Перша фіксація злиття двох чорних дір була у 2015 р. - подія GW150914. ⭐️ Гравітаційне мікролінзування. Це найскладніший спосіб детекції, він дозволяє "побачити" поодиноку чорну діру, що пройшла між нами та більш далекою зорею. Світло зорі огинає чорну діру та спрямовується на нас, що призводить до тимчасового збільшення яскравості світила. Власне, достатньо надійний приклад відомий поки лише один - OGLE-2011-BLG-0462.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Навіть одна чорна діра - об'єкт дивовижний. А як щодо двох? Візуалізація від NASA показує як виглядала б пара надмасивних чорних дір. Цю комп'ютерну симуляцію розробила команда вчених NASA Goddard Space Flight Center, щоб продемонструвати як викривляється світло від гарячих акреційних дисків навколо чорних дір, подібних до тих, що містяться у центрах галактик. Внутрішні кільця відповідають так званим фотонним сферам - зонам поблизу горизонту подій, звідки навіть світло не може вирватися.Акреційні диски для зручності пофарбовані у різні кольори: червоний - для чорної діри масою у 200 мільйонів мас Сонця, блакитний - для меншої, у 100 млн. Якщо дивитися на чорну діру в напрямку орбітальної площини, то, через викривлення простору-часу, буде видно не тільки ближній, але дальній бік акреційного диску, причому як "знизу", так і "згори". Якщо ж одна чорна діра проходить за іншою, то все виглядає ще більш заплутано. Особливо цікаво, що кожна з двох чорних дір створює додаткове зображення "партнерки": у певний момент можна побачити основне зображення "зверху" та додаткове - з ребра.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

⭐️ Розпочинається тиждень чорних дір! Традиція відзначати тиждень чорних дір була започаткована NASA лише нещодавно - у 2019 році. І це чудовий привід трохи детальніше поговорити про найбільш загадкові обʼєкти Всесвіту. Сьогодні - трошки про те, якими чорні діри взагалі бувають.Вважається що чорні діри являють собою неймовірно щільні та відносно компактні області концентрації матерії. Але насправді ніхто не знає чи є сенс взагалі говорити про звичну нам матерію всередині чорної діри. Тим не менш, у певних випадках вчені можуть виміряти маси чорних дір та відповідно класифікувати їх.1️⃣. Чорні діри зоряних мас: приблизно від 5 до 100 мас Сонця. Такі чорні діри утворюються на останній стадії еволюції масивних зір. Найбільші з них можуть бути результатом злиття нейтронних зір або маломасивних чорних дір.2️⃣. Чорні діри проміжної маси: від 100 до 100 000 мас Сонця. Довгий час їх існування залишалося дискусійним питанням, але в останні роки у великих кулястих зоряних скупченнях почали виявляти кандидатів. 3️⃣. Надмасивні чорні діри: мільйони та навіть мільярди мас Сонця. Вважається, що такі об'єкти містяться у центрі майже кожної масивної галактики, а також у деяких карликових галактиках.Іноді окремо виділяють ще ультра-масивні чорні діри - від 5 мільярдів сонячних мас. Такі зустрічаються у гігантських еліптичних галактиках.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook