Раніше ми розповідали про оптимізм данської мови у формуванні числівників:Данці рахують не як ціле+половина, а як пів наступного цілого.2.5 — Halv Tredje, “пів третього”, а не 2+0.550 — Halvtreds, скорочено від Halvtredsindstyve, “наполовину минувши третю двадцятку”, по-нашому 2.5 х 20В українській мові є таке саме явище.Ми всі знаємо слово “півтора”, але є ще “півтретя”, “півчверта”, “півп’ята”, і мова дає простір для подальшого аналогічного творення.Що таке півтора?Це “пів втора”, тобто “пів друга”. Від нього походить “півтораста”, тобто половина від другої сотні, тобто 150. За цим принципом існує “півтретя”, тобто 2.5. Ми звикли так рахувати час, але можна і все інше: "ми маємо або півтретя раза замного дітей таких, що ходять до школи, або для тих дітей півтретя раза замало шкіл" (Іван Франко), "нашильники коштували півтретя лева" (Лесь Мартович),... і “півтретяста”, тобто 250: "москалї півтретяста лїт тому прийшли на Україну" (Степан Рудницький).“Півчверта” або “півчварта” (3.5) також широко вживалося: "Ой виростеш, сину, за півчварта року" (Тарас Шевченко), "Сторгували ми по півчверта крейцара" (Іван Франко), "півчварта года сидів над Псалтирем" (Григорій Квітка-Основ'яненко).Відповідно, існує і “півчвертаста”, 350, і можемо далі розвивати цей словотвір, доки вистачить цифер і фантазії.Втім, лише у “півтора” / “півтори” зафіксована категорія роду, інші слова якось обходяться. Хоча можна і для них придумати, якщо сильно захотіти.Поділіться, чи вживаєте ви ці слова, або чи траплялись вони вам раніше!