#читаю_розповідаю#Етика культурної спадщини.Упорядник - Константін СандісВидавництво #Твоя підпільна гуманітаркаСторінок - 320Жанр #нон-фікшн Оцінка 10/10⭐⭐⭐⭐⭐⭐⭐⭐⭐⭐"Культурна спадщина - це не набір об'єктів. Це поле вибору: що ми зберігаємо, що переосмислюємо, а що свідомо залишаємо поза увагою".
"Спадщина - це те, що можна успадкувати незалежно від цінності". "Спадщина - це прославляння минулого". "Культурна спадщина - це не лише інтерпретація минулого, а й не меншою мірою побудова теперішнього". "Майбутнє культури визначається не кількістю збереженого, а якістю рішень, які ми ухвалюємо щодо цього майбутнього".
"Культурна спадщина, втілена в місцях чи історіях, є мінливою, багатогранною річчю, чиї контури можуть оскаржувати навіть ті, хто її створює". ✨ Уявіть собі 13 різних людей, які дивляться на один і той самий предмет, але бачать абсолютно різне. Саме так побудована збірка «Етика культурної спадщини» — це 13 глибоких статей та 13 поглядів на те, як ми маємо берегти, захищати та розуміти своє минуле.✨ Книга охоплює все: від археологічних розкопок до юридичних тонкощів міжнародного законодавства, від історичних уроків до туристичного потенціалу, який приносить реальну економічну вигоду.Окремий плюс за оформлення: у виданні є зручний список ілюстрацій із прив'язкою до пам'яток, біографії авторів та посилання на ключові міжнародні хартії і конвенції. А структуровані підсумки наприкінці кожної статті — це окрема любов, яка допомагає «розкласти по поличках» усе прочитане.⚡ Для мене, як для історика, книга стала справжнім задоволенням. Але найцікавішим відкриттям виявилася так звана «макова політика» — історія та традиції носіння маку як символу пам'яті. Надзвичайно захопливо було дізнатися, коли саме виникла ця традиція та як її сенси трансформувалися з часом.⚡ Попри серйозну тематику, книга написана цілком доступною мовою та ілюстрована. Впевнена, вона буде корисною не лише фахівцям, а й усім, хто цікавиться культурою та культурною спадщиною.💋☕📕#рекомендую#нон-фікшнТвоя підпільна гуманітарка
Штучні мови в попкультурі. Частина 2. Клінґонська мова – це мова раси клінґонів зі світу “Star trek”. Її розробник Марк Окранд виходив з принципу “головне – не як в англійській”. Надихався він мовами корінних народів Північної Америки. Це мова аглютинативна. Суфікси дієслів виражають вид, впевненість, схильність та волю до дії, динаміку, причиновість, настрій, заперечення та шанобливість. Цікаво, що типовий порядок слів у речення – це “додаток-присудок-підмет”. Під час створення мови на’ві для фільмів “Аватар” Пол Фроммер надихався полінезійськими мовами. На’ві має кілька дуже рідкісних рис. Окрім двоїни, на’ві має форми троїни. Граматичні категорії дієслова, такі як час, вид, ставлення до сказаного, впевненість/невпевненість виражаються через інтерфікси. З особливостей – граматичне розрізнення підмета при перехідному дієслові, підмета при неперехідному дієслові і прямого додатка. Джордж Мартін, автор серії “Пісня льоду й полум’я”, не був зацікавлений в розробці мов для свого всесвіту, тож ця задача лягла на плечі Девіда Петерсона, якого щоночі відвідував привид Джона Толкіна. Спираючись на арабську та іспанську, він спершу розробив дотракійську мову. Оскільки це мова кочових племен, то писемності вона не має. Іменники змінюються в п’яти відмінках однини і множини. Дієслова до трьох часів мають ще два наказових способи. Перед розробкою валірійської мови Петерсон уже мав дві фрази валірійською: “valar morghulis” та “valar dohaeris”. Із цього виросла ціла граматика для ще однієї вигаданої мови. Валірійська має чотири числа, вісім відмінків, чотири граматичні роди, дієслова відмінюються у семи часах. Валірійська у світі “Пісні льоду і полум’я” займає ту ж культурну нішу, що і середньовічна латина в нашому, має кілька діалектів.Кожна з цих мов детально описана, а навчальні матеріали є у вільному доступі. Яку з цих мов ви б хотіли вивчити?
Штучні мови в попкультурі. Частина 1. Для нас здається дуже логічним і очевидним, що, коли мова йде про вигадані світи, то потрібна мова, яка буде функціонувати у цьому світі. Це очікування почали формувати ще Томас Мор та Джонатан Свіфт. На сьогоднішній день маємо штучних мов до кольору, до вибору. Беззаперечено, сучасна культура конланґів (від англ. constructed language) стоїть на плечах Джона Толкіна. Здебільшого мови конструюються під твір, але у випадку Толкіна світ Середзем’я був вигаданий, щоб у ньому могли функціонувати його мови. Історія цих мов (Толкін розробив навіть історичну граматику для них) – це також історія Середзем’я. Квенья, мова високих ельфів. Золотий стандарт. База. Кращої не існує. Найдеталізованіша штучна мова. Мова-референс – фінська. Її можна почути на коронації Араґорна. Мова має 10 відмінків, чотири числа, використовується як десяткова, так і дванадцяткова система числення. Щоб створити відчуття архаїчності, Толкін додав двоїну. Отже, технічно, мовою високих ельфів можна сказати “дві гімні”. Живіть тепер із цим.Ельфійська мова, яку ми найчастіше чуємо у фільмах, це синдарин. Мова сірих ельфів, синдар, до яких, до прикладу, належить Трандуїл. Мова-референс – валлійська. У ній відсутній граматичний рід (як і в квенья), має 4 відмінки, займенники частіше використовуються як енклітики. Синдарин не походить від квенья, але вони мають спільну прамову.Для запису ельфійських мов використовується тенґвар. Кожен символ відображає місце та спосіб творення приголосного, а голосні передаються через діакритичні знаки. Тенґвар використовується не тільки для ельфійських мов. До прикладу, напис на персні – це мова Мордору. І так, тенґвар можна адаптувати для української мови.
27-28 червня у Львові в Музеї народної архітектури та побуту (тому, що Шевченківський Гай) буде ярмарок на Івана. З'їдуться майстрині і майстри з цілої України з усяким крамом, ремісники будуть навчати своїх таємниць на майстер-класах, люди слова і науки на лекторії розповідатимуть різні цікаві речі про українські традиції, співаки співатимуть, а музики гратимуть до танцю.Ми теж будемо на цьому щорічному дійстві. У неділю з 14 до 15 години шукайте в Гаю спеціальну хатинку з казковим вказівником. Там вас чекатиме Остап Українець, йому можна буде сказати добре слово і замовити казку. І він її розкаже персонально вам чи вашій компанії. Казкова пропозиція!А о 15:30 на лекторії Остап і Катерина розкажуть про покутські забобони, вірування і магічні практики, і не лише. Адже Купала – це таки магічний час ☀️Вартість квитків на ярмарок:250 грн – повний150 грн – пільговий (пільгові категорії: діти шкільного віку, студенти, пенсіонери)Безкоштовний вхід для: чинних військовослужбовців, ветеранів, вдів та дітей та загиблих військовослужбовців, людей з інвалідністю І-ІІ групПосилання на квитки: https://skansenlviv.event.net.ua/cart/event?id=11023До зустрічі на Івана в Гаю!
В Україні все далі зростає інтерес до культурної спадщини – і, відповідно, з'являється все більше питань щодо методів і способів роботи з нею. Що зберігати, що продовжувати експлуатувати за первинним призначенням, що і як реставрувати, ревіталізувати, популяризувати?До кожного об'єкта спадщини виникає окреме питання і окремий підхід, проте необхідно напрацьовувати загальну методику. Фахівці її мають і знають, проте це питання давно вийшло за межі фахового середовища, адже майже всі з нас є власниками артефактів культурної спадщини: одягу, побутових предметів, будівель, творів мистецтва, фольклорних творів.Провідні фахівці з різних царин у цій книжці діляться показовими прикладами та підходами до роботи з культурною спадщиною в усьому світі. Від архітектури та скульптури до таких абстрактних речей, як національна пам'ять та відповідальність перед спільнотами.Це чудове джерело натхнення та інформації для всіх нас, яке допоможе оприявнити і контекстуалізувати власні проблеми та виклики в цій сфері.Ми ще будемо розповідати про цю книжку детальніше, та наразі ділимося посиланням на передзамовлення, що триватиме до 22 червня. На сайті можна проглянути зміст, деяку інформацію про авторів та детальніший синопсис.Ми неймовірно вдячні Zagoriy Foundation за фінансову та інформаційну підтримку цього видання.Віримо, що воно стане помічним у наших спільних пошуках відповідей на безліч питань, що стосуються культурної спадщини!https://humanitarka.com/product/etyka-kulturnoyi-spadshchyny/
Книжковий Арсенал: як це було. Топи наших продажів — це "Культурна експансія", "Мова-меч. Як говорила радянська імперія" , "Чорний, білий, рожевий, хакі" , "Покуття" 1 том, "Українські митці про красне письменство". Одну збірку "Чорний, білий, рожевий, хакі" вкрали. Пишаємось! Розпродали останні примірники збірки Надії Глушкової "Всі ми були живими".Зрозуміли, що на Арсенал ходять люди, які вміють читати й особливо цінують поезію, тому наступного разу візьмемо більше збірок Павла Шикіна 😁 У неділю провели подію "Забуті скарби української етнографії" з Остапом Українцем, Богданом Стрільчиком і Катериною Дудкою. Говорили про етичні та практичні особливості роботи з культурною спадщиною, джерела для пошуку натхнення і зразків, а також основні джерела інформації про українську етнографію і культурну антропологію. Дякуємо всім, хто прийшов, було приємно бачити стільки людей. Розмову в текстовому вигляді можна буде почитати на медіа post impreza у викладі Софії Сіренко.Зрозуміли, що наші читачі і читачки просто найкращі, стільки підтримки і добрих слів. Дякуємо!
Нам часто хочеться сказати “дайте більшу половину”, але потім або хтось, або ми самі себе виправляємо на “більшу частину”, адже половини — це ж нібито дві однакові частини одного цілого. Або ж сказати “розріж на три половини” — і тоді так само дістаємо за невігластво, бо ж можна ділити лише на три (або більше) частини.Проте прагматика мови і математична логіка — це дуже різні речі, і в побутовому спілкуванні нас цікавить перша, а не друга. Якщо ми скажемо “я беру більшу половину” — у цьому реченні буде імпліковано, що річ була розділена надвоє. З “більшою частиною” не очевидно, чи це більша частина з трьох, шести, десяти чи сорока.Якщо ж нам хочеться сказати, що щось ділиться на більше, ніж дві половини, то ми матимемо на увазі, що ці частини будуть рівні. Пиріг можна поділити на 6 половин, а можна на 6 частин. Тільки з “половинами” буде точно зрозуміло, що вони між собою однакові, частини ж можуть бути довільного розміру і пропорцій.Саме це люди, вочевидь, мають на увазі, коли кажуть “більша і менша половини” або “поділи на три половини”. І немає сенсу це виправляти, адже такий вжиток насправді спрощує комунікацію.А ви належите до тих, хто так говорить, чи до тих, хто це виправляє?
Раніше ми розповідали про оптимізм данської мови у формуванні числівників:Данці рахують не як ціле+половина, а як пів наступного цілого.2.5 — Halv Tredje, “пів третього”, а не 2+0.550 — Halvtreds, скорочено від Halvtredsindstyve, “наполовину минувши третю двадцятку”, по-нашому 2.5 х 20В українській мові є таке саме явище.Ми всі знаємо слово “півтора”, але є ще “півтретя”, “півчверта”, “півп’ята”, і мова дає простір для подальшого аналогічного творення.Що таке півтора?Це “пів втора”, тобто “пів друга”. Від нього походить “півтораста”, тобто половина від другої сотні, тобто 150. За цим принципом існує “півтретя”, тобто 2.5. Ми звикли так рахувати час, але можна і все інше: "ми маємо або півтретя раза замного дітей таких, що ходять до школи, або для тих дітей півтретя раза замало шкіл" (Іван Франко), "нашильники коштували півтретя лева" (Лесь Мартович),... і “півтретяста”, тобто 250: "москалї півтретяста лїт тому прийшли на Україну" (Степан Рудницький).“Півчверта” або “півчварта” (3.5) також широко вживалося: "Ой виростеш, сину, за півчварта року" (Тарас Шевченко), "Сторгували ми по півчверта крейцара" (Іван Франко), "півчварта года сидів над Псалтирем" (Григорій Квітка-Основ'яненко).Відповідно, існує і “півчвертаста”, 350, і можемо далі розвивати цей словотвір, доки вистачить цифер і фантазії.Втім, лише у “півтора” / “півтори” зафіксована категорія роду, інші слова якось обходяться. Хоча можна і для них придумати, якщо сильно захотіти.Поділіться, чи вживаєте ви ці слова, або чи траплялись вони вам раніше!
Замислювалися, чому іноді муляє "крісло колісне"? Мова сама нам підказує, як працюють її структури, і деколи найлогічніший шлях — найпростіший."Крісло колісне" в українській мові заступило інвалідний візок/інвалідну коляску з очевидних причин, через сильні негативні конотації цих словосполучень. Причина, з якої "крісло колісне" так сильно муляє, в тому що ця фраза досі негативно конотована, хай ми переважно не розуміємо, чому.Українська мова не має прямо суворо фіксованого порядку слів, але і поєднання іменник+прикметник для нас не зовсім звичне. Нейтральним формулюванням буде поставити прикметник перед іменником, а отже треба розібрати, які не нейтральні відтінки значення має така фраза. Де прагматично вживається саме поєднання іменника з прикметником саме в такому порядку?1. Поезія. "Вітер червоний навіває зі сходу...", "Жупан оцей червоний, що у ньому во дні они..." та тисячі інших прикладів. Але оскільки поезія — це поле експериментів із тим, на що мова в принципі здатна, ця категорія нам некорисна. Будь-яке екзотичне мовне явище майже неминуче є в поезії, якщо ви достатньо посидючі.2. Інвентарні списки. Якщо у нас є багато однакових об'єктів із різними ключовими властивостями (ключ гайковий, ключ розвідний), ми будемо записувати ці об'єкти саме так, оскільки це відповідає базовим правилам категоризації. Зручність представлення інформації у списках безмежно цінніша за природність висловлювання, оскільки списки функціонують за цілковито іншими правилами, ніж природна мова. Тому Крісло колісне у вашому інвентарі буде перед Кріслом офісним, але тільки тому що вони обидва — крісла.3. Підкреслення суперлатива. Якщо просто найвищого ступеня порівняння вам недостатньо, в звертанні до людини прикметник може ставати позаду іменника у конструкції формату "Імениннику наш дорогий/найдорожчий". Ця ж конструкція може підкреслювати і фрустрацію, і взагалі що завгодно, на що здатен вищий/найвищий ступінь порівняння4. Образи і пейоративи. Відразу в кількох регістрах. Від субверсивних висловлювань форми "Він хлопець чесний, але бухає як чорт" і до прямих образ "турок небесний", "туман вісімнадцятий". Або "собака сутула", наприклад. Ми, видається, якимось периферійним мовним чуттям помічаємо, що, кажучи про крісло колісне, ані пишемо поезію, ані вносимо його в інвентар, ані порівнюємо з не-колісними кріслами (зауважте: для граматичної модифікації прикметник доводиться ставити в "нейтральну" позицію). Єдине поле, яке залишається — ті самі негативні конотації і образливі нотки в нібито сухій як тараня конструкції.То як тоді казати? Дуже просто: колісне крісло. А ви як кажете?
Казкова пропозиція до Миколая для великих і маленьких!Збірка фольклорних записів Оскара Кольберґа перенесе вас у чарівний світ Покуття 19 століття, де ви зустрінетеся з відьмами, опирами, літавицями, рахманами, вовкулаками, опришками, сумними цісарівнами і кмітливими парубками й дівчатами. Це збірка казок, але вона зовсім не дитяча! Потіште себе дорослих чудернацькими сюжетами, що віками витворювалися в народній уяві.А ось для дітей чудовим подарунком стане книжка Остапа Українця і Катерини Дудки “Діло діточе. Як наші предки були маленькими”. Це багато ілюстрована художня історія, в основу якої лягли численні етнографічні дослідження. Вона розповідає про те, як у п’яти регіонах України підростали і входили у доросле життя п’ятеро дітей, чим і як вони гралися, якою працею займалися, як закохувалися і одружувалися – або не одружувалися. Це прекрасний матеріал для спільного читання й обговорення з вашими дітьми, підходить також для вчителів і роботи з класами. Втім, нею зачитуються і самі дорослі!
TGLIST.COM.UA
