UkrTeenScience🇺🇦

NASA оголосило членів екіпажу місії Artemis IIIНещодавно NASA представило склад екіпажу місії Artemis III і поділилося подробицями про те, що може стати однією з найскладніших місій пілотованої космічної експедиції. Запланована на 2027 рік, місія проведе серію складних випробувань на навколоземній орбіті, які вважаються вирішальними для Artemis IV, першої запланованої пілотованої експедиції до Південного полюса Місяця у 2028 році.Артеміда III буде запущена на борту ракети NASA SLS (Space Launch System) з Космічного центру Кеннеді у Флориді , доставивши астронавтів на космічному кораблі Orion на низьку навколоземну орбіту. Місія включатиме кілька запусків одних із найпотужніших ракет, коли-небудь побудованих, і перевірить, як Orion працює з місячними посадковими модулями. Інженери оцінять програмне забезпечення, зв'язок, системи руху та інше критично важливе обладнання, необхідне для майбутніх місій на Місяць.Екіпаж «Артеміди III» складається з: астронавта NASA Ренді Бреснік, командир; астронавта ЄКА (Європейського космічного агентства) Лука Пармітано, пілот; астронавта NASA Андре Дуглас, спеціаліста місій; астронавта NASA Френк Рубіо, спеціаліст з місій. А астронавта NASA Боба Хайнса було призначено резервним членом екіпажу. Окрім цього, оголошення членів екіпажу для нової експедиції знаменує перший випадок, коли астронавта ЄКА було призначено до місії Artemis.Детальніше

Природа звичокНове дослідження, яке було проведене вченими з Університету Джонса Гопкінса спростовує давню ідею про те, що звички формуються лише шляхом повільного, поступового повторення. Результати дослідження свідчать про те, що мозок іноді може дуже швидко перемикатися від навмисного прийняття рішень до автоматичної поведінки.Звички є важливими для повсякденного життя. Вони дозволяють мозку автоматизувати рутинні дії, зменшуючи розумові зусилля. Протягом понад 100 років теорія формування звичок полягала в поступовому зміцненні та повторенні: ви робите достатню кількість повторень, і з часом мозок починає усвідомлювати, що йому не потрібно про це думати. Тож був розроблений експеримент, призначений для кращого відображення повсякденного прийняття рішень.Дослідження виявило, що миші здатні раптово й без жодних зовнішніх причин змінювати свою поведінкову стратегію: спочатку вони виконували дію (реагували на звук) лише за власним бажанням заради смачної води, але в певний момент миттєво перейшли до автоматичного й безвідмовного виконання цього завдання, навіть коли вже не хотіли пити. Головна цінність відкриття полягає в тому, що такий перехід від усвідомлених дій до автоматичної звички відбувся не поступово, а як швидка й спонтанна поведінкова реорганізація. Записи мозку, зібрані під час експериментів, вказали на можливе джерело цього перемикання — певну ділянку мозку, яка може допомагати контролювати перехід між цілеспрямованою та звичною поведінкою.Детальніше

NASA тестує надзвуковий літак X-59 цього літа Експериментальний реактивний літак NASA X-59 готується до одного з найважливіших етапів своєї програми льотних випробувань. Наступна серія польотів включатиме перший політ літака з виходом за межі швидкості звуку, а також кілька ключових випробувань, необхідних для досягнення майбутніх цілей місії.Після декількох місяців льотних випробувань команда X-59 завершила огляд нещодавнього прогресу і зараз переходить до нового набору випробувань, що передбачають більші швидкості та більші висоти. Ці польоти допоможуть інженерам оцінити, як літак працює в експлуатаційних умовах, необхідних для місії NASA Quesst, метою якої є збір даних про тихий надзвуковий політ. NASA очікує, що X-59 вперше перевищить швидкість звуку під час випробувальних польотів, запланованих на початок червня. Очікується, що літальний апарат летітиме зі швидкістю понад 630 миль/год на висоті близько 43 000 футів, що стане одним з найважливіших досягнень програми. Потім літак спробує виконати політ, досягнувши швидкості 925 миль/год на висоті приблизно 55 000 футів. Ці цілі особливо важливі, оскільки вони відповідають умовам експлуатації, які NASA планує використовувати під час польотів X-59 над населеними пунктами США в майбутніх випробуваннях. Під час цих польотів науковці будуть збирати відгуки громадськості щодо тихішого звукового «глухого удару» літака.Хоча головний сенс реактивного літака X-59 — це безшумний надзвуковий політ, під час наступних тестів демонструвати її не будуть. Літак підніметься в небо разом із традиційним надзвуковим винищувачем. Як наслідок, гучніший звук супровідного борта просто заглушить тихохідний акустичний ефект X-59. Уже цього літа на літак супроводу встановлять спеціалізований зонд. З його допомогою вчені зможуть виміряти параметри ударних хвиль, які генерує X-59.Детальніше

Щоб побачити хромосоми, клітину потрібно зупинити в метафазі мітозу. Саме в цей момент хромосоми максимально конденсовані й формують метафазну пластинку — основу цитогенетичного аналізу. 🔬Що таке метафазна пластинка? Метафазна пластинка —це впорядковане розташування хромосом: в екваторіальній площині клітини з чітко видимими плечима готових до розходження 📌Саме на цьому етапі ми можемо:рахувати хромосоми аналізувати їхню форму виявляти хромосомні перебудови 🎨Чому метафазні пластинки різні за «кольором»?Різниця в забарвленні може бути зумовлена:🔹ступенем конденсації хроматину🔹кількістю ДНК🔹різною щільністю еухроматину та гетерохроматину🔹особливостями методів фарбування (G-, Q-, R-бендинг) 👉Тому навіть у межах однієї пухлини метафазні пластинки можуть виглядатипо-різному. 🧩 Як класифікують метафазні пластинки?📍 За якістю: добре розправлені частково перекритізлиплі або фрагментовані🧬 За хромосомним набором:нормальний каріотипанеуплоїдіяполіплоїдія🔀 За перебудовами: транслокації делеції інверсії ампліфікації��Чому одні хромосоми «читаються» легше, а інші — важче?Легкість аналізу залежить від: розміру хромосоми співвідношення плечей p/qчіткості бендингунаявності перебудов ⚠️ У пухлинних клітинах хромосоми часто: укорочені фрагментовані асиметричні🧬Плечі хромосом і їхнє значенняЗміна довжини плечей може означати: втрату ділянок ДНКпорушення локалізації генівзміну регуляції експресії📌Особливо важливо аналізувати довге плече (q), де часто локалізовані онкогени. 🧩Навіщо ми шукаємо гомологічні хромосоми?Порівняння гомологів дозволяє:побачити асиметрію виявити структурні дефекти відрізнити норму від патології зрозуміти клональність пухлини🧬 Це ключ до розуміння генетичної нестабільності. 🧠Чому це критично важливо в онкології? Бо саме метафазні пластинки: показують реальний стан геному клітини допомагають пояснити агресивність пухлини дозволяють прогнозувати перебіг хвороби впливають на вибір терапії 🧬Кожна метафазна пластинка — це знімок історії пухлини. Потрібно лише вміти його прочитати. Автор @Anastasia_Gold1 (Анастасія Палієнко) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна) для рубрики #онкогенетика

Ферменти, що повністю розкладають пластикДослідження, проведене Американським хімічним товариством, полягає у використанні двох ферментів, що розщеплюють пластик, які можуть працювати разом, щоб повністю знешкодити цей матеріал. Для цього команда вчених використала два штами бактерій, які взаємодіяли, щоб повністю розкласти пластик лише за шість днів без утворення мікропластику.Багато пластикових виробів виготовляються для одноразового використання, але ці матеріали можуть залишатися в навколишньому середовищі роками. Дослідники досліджують інший підхід: живі пластики, матеріали, створені з мікробами, які можна активувати для розщеплення полімеру за потреби. Деякі мікроби виробляють ферменти, які можуть розрізати довгі полімерні ланцюги на менші фрагменти. Оскільки пластмаси є полімерами, дослідники потенційно можуть помістити ці ферменти або мікроби, які їх виробляють, безпосередньо в живі пластикові матеріали.Вчені сконструювали Bacillus subtilis для отримання двох ферментів, що розкладають полімери, які працюють послідовно. Один фермент розрізає довгі полімерні ланцюги на менші шматочки у випадкових точках, а другий розщеплює ці менші шматочки від кінців до їхніх мономерних будівельних блоків. Водночас дослідники поєднали сплячі спори B. subtilis з полімером полікапролактоном, що дозволило мікробам залишатися захищеними до активації. Живий пластик, який отримав результат, мав механічні властивості, близькі до звичайних полікапролактонових плівок. Коли дослідники додали поживний бульйон, нагрітий до 50 градусів Цельсія, спори активувалися й повністю розкладали пластик на його основні будівельні блоки протягом шести днів. Оскільки два ферменти ефективно працювали разом, процес запобігав утворенню мікрочастинок пластику під час розпаду.Детальніше

Ці живі організми не такі беззахисні, як можуть здаватися на перший погляд. Вони отруюють, кличуть підкріплення та іноді… полюють самі. Смакуючи ранковою кавою, мало хто замислюється, що кофеїн — це природний інсектицид. Алкалоїд, який рослина використовує проти комах. Тобто так, кожного ранку ви п’єте дуже легку форму інсектициду🙂 Звучить трохи тривожно, правда? А тепер придивіться до звичних рослин навколо: м’ята виробляє ментол, перець — капсаїцин, часник — аліцин. Тютюн же синтезує настільки токсичні речовини, що їх використовували для боротьби зі шкідниками ще задовго до сучасної агрономії. 🌱 Але є нюанс: це дорого Вироблення токсинів —це серйозні витрати енергії. Особливо в бідних екосистемах, де кожен ресурс навагу життя. Тому рослини діють гнучко: є загроза → підвищують концентрацію токсинів спокій → економлять ресурси. Цікаво, що навіть генетично однакові рослини можуть поводитись по-різному. Наприклад, живці верби в гірших умовах виробляють більше фенолів — адже будь-яке пошкодження там критичніше. І навіть це — лише частина захисту. 🕷 Деякі пішли ще далі Діонея, непентес, росянка (Drosera) — це вже не просто захист. Це активне добування ресурсів. Фактично, вони не уникають загрози — вони і є загроза😬 🐜 Інші обрали союзників Не всі рослини воюють самі, деякі й домовляються. Порожнисті шипи акацій стають домівкою для мурах. У відповідь мурахи захищають рослину від травоїдних. А лимська квасоля при небезпеці виділяє нектар, який приваблює мурах. 🌬 І навіть попереджають одна одну Коли рослину пошкоджують, вона виділяє леткі речовини. Сусідні рослини зчитують цей сигнал і заздалегідь запускають захист. Тобто в певному сенсі — це вже система раннього попередження. 😶‍🌫️ А іноді — просто зменшують видимість Багато садівників знають явище, коли плодові дерева періодично “відпочивають” і майже не плодоносять. Менше плодів → менше шкідників → менший тиск на рослину в наступний сезон. 🌾 І люди це використовують Агрономи давно підглянули ці механізми. Наприклад, вирощують сорти соняшнику з щільною кутикулою, яку складно пошкодити шкідникам. 🔬 Це не просто пасивні організми. Вони постійно балансують між ростом і виживанням. Використовують захист лише тоді, коли це потрібно. Економлять ресурси, реагують на сигнали і навіть взаємодіють між собою. Іноді — захищаються. Іноді — домовляються. А іноді — полюють. ❓ Як думаєте, що ефективніше: повністю контролювати шкідників чи використовувати вже існуючі механізми природи?Автор Олексій Колесник (@kazalker) (@about_plants)Дизайнер Мурга Каріна (@cerulean_sun) Джерела 1, 2

Вживання винограду — природний SPFВчені із Західного університету Нової Англії провели дослідження, яке демонструє, що виноград може мати несподівані переваги для здоров'я шкіри, змінюючи поведінку генів в організмі. Попередні клінічні випробування показали, що вживання винограду може покращити стійкість до ультрафіолетового випромінювання приблизно у 30–50% людей.Дослідники виявили, що на початку дослідження у кожного учасника спостерігався чіткий патерн генної активності в шкірі. Вони змінилися після вживання винограду, а також змінилися після впливу ультрафіолетового випромінювання. Додаткові відмінності виявилися, коли споживання винограду та вплив ультрафіолетового випромінювання поєднувалися. Результати дослідження показують, що виноград може впливати на біологічні процеси, пов'язані із захистом та відновленням шкіри.Вчені проаналізували велику кількість генетичних даних і виявили докази, що вказують на посилену кератинізацію та зроговіння, що допомагають створити зовнішній захисний бар'єр шкіри та можуть покращити захист від стресових факторів навколишнього середовища. Окрім цього, учасники, які споживали виноград, показали нижчі рівні малонового діальдегіду, маркеру, пов'язаного з оксидативним стресом, що свідчить про зниження оксидативного стресу після впливу ультрафіолету.Детальніше

Експериментальні очні краплі проти сухості очейГрупа дослідників з Медичного коледжу Бейлора та Університету Окаяма в Японії розробили експериментальні очні краплі, які не тільки заспокоюють запалення, але й відновлюють деякі захисні механізми ока, допомагаючи зберегти ніжну поверхню, яка забезпечує чіткий та комфортний зір.Синдром сухого ока — поширений стан, який викликає подразнення, почервоніння та розмитість зору. Він розвивається, коли очі не виробляють достатньо сліз або коли сльози випаровуються занадто швидко, часто через умови навколишнього середовища, такі як сухість або вітер. У більш важких випадках синдром сухого ока може пошкодити поверхню ока, рогівку та вплинути на повсякденну діяльність, таку як читання або керування автомобілем. Стероїдні препарати є одними з сучасних варіантів лікування, оскільки вони можуть пригнічувати імунну активність, яка викликає запалення очей. Однак, їхнє тривале застосування може призвести до глаукоми.Вченими була висунута гіпотеза, що посилення функції захисних макрофагів може зменшити запалення та покращити здоров’я очей. Для тестування були використані сполуки рексиноїди NEt-3IB, які посилюють захисну роль резидентних макрофагів, на мишачій моделі сухого ока людини. Відповідне лікування зменшило кілька основних ознак синдрому сухого ока, включаючи запалення, пошкодження поверхні рогівки та втрату келихоподібних клітин. Також необхідне проведення досліджень на людях для оцінки безпеки та ефективності цього методу лікування.Детальніше

Нобелівський лауреат Свенте Паабо, легендарний нейрохірург Генрі Марш та полярниці з Антарктики — в один день в центрі Львова! 😱🧠Таке комбо буває раз на життя. 30 травня у Львівській політехніці відбудеться OL Science & Tech Fest 2026 — головний фестиваль науки й технологій року.Чому тобі точно треба там бути? 🧬 Свенте Паабо (Нобелівський лауреат!) розкаже, як у кожному з нас досі «живуть» неандертальці. 🧠 Генрі Марш (автор бестселерів «Історія про життя, смерть і хірургію мозку») розбере роботу нашого мозку по поличках. ⚡️ Ніколас Брейтвейт (топ-фізик із Британії) покаже магію плазми в реальному житті. ❄️ Українські дослідниці Антарктики розкриють таємниці полярних експедицій разом із модераторкою Софією Челяк. 🚀 Експо інновацій: покрутиш у руках українські стартапи та технологічні рішення, які вже змінюють світ.Тут про повний інтерактив: майстер-класи, наука на дотик та живе спілкування зі світовими топ-науковцями.📅 Коли: 30 травня 📍 Де: Львів, головний корпус «Львівська політехніка» 🎟 Вхід: БЕЗОПЛАТНИЙ, але кількість місць обмежена! Реєструйся: https://www.tvory.net/ol-fest-2026

Стовбурові клітини повертають рухливість після інсульту Згідно з новим дослідженням, проведеним вченими з Цюрихського університету та Університету Південної Каліфорнії, лікування стовбуровими клітинами допомогло мишам відновитися після інсультів, відновлюючи пошкоджені мозкові зв'язки, кровоносні судини та покращуючи рухливість. Такі результати свідчать, що одного разу майбутні методи лікування зможуть відновити пошкодження, нанесені інсультом, які наразі вважаються постійними.Інсульт залишається однією з провідних причин тривалої інвалідності у світі. Коли кровотік до частини мозку припиняється, клітини, що не отримують кисню, гинуть протягом кількох хвилин. У проведеному дослідженні дослідники використовували нейронні клітини-попередники, клітини на ранніх стадіях, здатні розвиватися в різні типи тканин мозку. Клітини були створені з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин, які є дорослими людськими клітинами, перепрограмованими у стан, подібний до стовбурових клітин.Команда вчених пересадила ці клітини в мозок мишей через тиждень після інсульту. Очікування кількох днів дозволило умовам стабілізуватися достатньо, щоб пересаджені клітини могли прижитися. Протягом п'яти тижнів трансплантовані клітини вижили, поширилися по сусідній тканині мозку та дозріли здебільшого у функціонуючі нейрони. Багато з них стали ГАМКергічними нейронами, спеціалізованими гальмівними клітинами мозку, які допомагають регулювати нейронну активність і сильно виснажуються після інсульту. Ці клітини необхідні для балансування сигналів мозку, запобігання надмірному збудженню та координації рухів. Окрім цього, у цих мишей значно розвинулося більше кровоносних судин поблизу місця інсульту, що покращило кровообіг у пошкоджених тканинах. Лікування також зменшило запальну активність і зміцнило гематоенцефалічний бар'єр.Детальніше