Українська правда

​​💔 Солдат Владислав Прихідько поліг 25 червня 2023 року поблизу села Званівка Донецької області. Протягом 20 місяців захисника вважали зниклим безвісти. Йому навіки 27 років. Владислав 27 жовтня 1995 року в селі Васюків Чернігівської області. З дитинства допомагав батькам по господарству. Любив футбол і риболовлю. Після 9 класу вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчив Європейський університет у Києві за спеціальністю "Документознавство та інформаційна діяльність". Під час навчання підробляв вантажником. Після строкової служби в Нацгвардії Владислав влаштувався на роботу в компанію "Нова пошта". Там він познайомився з Галиною: молоді люди мріяли про спільне життя, планували весілля та подорож у Буковель. Але почалася повномасштабна війна. Владислав добровільно став до лав ЗСУ. Служив у Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького. Був стрільцем. Пройшов навчання в Україні, Польщі та курси з військової медицини у Великій Британії. З грудня 2022 року служив санітаром. Рятував поранених поблизу Бахмута. "Влад був кмітливим і працьовитим, відкритим і добрим. Він завжди допомагав, ніколи не шкодував сил. Хотів жити, мріяв про родину, квартиру, про спокійне життя. Але понад усе любив Україну", – розповіла мати захисника Олена Іванівна. Владислава Прихідька нагородили нагрудним знаком "Золотий хрест". Поховали воїна у рідному селі. У нього залишилися батьки, молодший брат і кохана дівчина.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових

​​💔 49-річний боєць Руслан Гілля, псевдо Сова, поліг 1 червня 2023 року під час бойового завдання поблизу селища Озарянівка на Донеччині. Він зазнав смертельних поранень внаслідок мінометного обстрілу з боку окупантів.Руслан народився 7 квітня 1974 року в місті Кодима Одеської області. Навчався у місцевій школі №1. Потім опанував фах майстра-будівельника. Працював за спеціальністю. У перші дні повномасштабного російського вторгнення чоловік пішов до військкомату і вже 26 лютого 2022 року став до лав ЗСУ. Служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Обіймав посаду старшого стрільця-оператора."Майже півтора року Руслан служив без жодного дня відпустки, попри стан здоровʼя, та мужньо боронив нашу незалежність. Був і в легендарній Чорнобаївці, і під Бахмутом, і в інших гарячих точках. Відважний, мужній, хоробрий і водночас вкрай добрий і чуйний. Руслан віддав своє життя 1 червня 2023 року, в день захисту дітей, – якраз заради них і пішов на війну. Його слова як зараз чую: "Як не я, то хто?" – розповіла молодша сестра Наталя Шпак. Поховали оборонця у рідному місті. У Руслана залишилися мама і дві сестри.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових

На Закарпатті і Львівщині правоохоронці викрили трьох посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які займалися "паперовою мобілізацією", щоб виконати план. За такою схемою було "мобілізовано" 276 людей.На Закарпатті, у Мукачівському РТЦК, 49-річний полковник, начальник військкомату, лише за січень-березень 2026 року фіктивно мобілізував 162 особи. Його 37-річний заступник у званні майора за той самий період поповнив фейкову статистику ще на 108 людей.Окремий епізод – у Золочівському РТЦК на Львівщині. 41-річний підполковник, тимчасовий очільник відомства, за листопад-грудень 2025 року "призвав" 6 осіб, які насправді вже служили за контрактом у Військовому госпіталі Національної гвардії України та інших військових частинах.Наразі всім трьом оголошено про підозру. Закарпатського полковника та його заступника-майора суд відправив під варту з альтернативою застави у 3,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно. Підполковнику зі Львівщини також обрано запобіжний захід – тримання під вартою або застава в розмірі 121,1 тис. грн📰 підписатися

​​💔 Солдат Олександр Шахман на псевдо Шаман поліг 31 січня 2025 року поблизу села Котлине на Покровському напрямку Донеччини внаслідок мінометного обстрілу. Захисникові було 36 років. Олександр народився 14 вересня 1988 року в місті Кременчук Полтавської області. Закінчив Піщанську гімназію. Жив у селі Щербаки на Полтавщині. Працював зварювальником, ремонтував машини. Разом з дружиною Анною виховував сина Тимура. Під час повномасштабного вторгнення, у листопаді 2024-го, Олександра мобілізували до лав ЗСУ. Після навчального центру сам виявив бажання служити в розвідці. Обіймав посаду розвідника-навідника в 32-й окремій механізованій Сталевій бригаді. У підрозділі швидко здобув повагу побратимів. "Для нього було важливо, щоб діти жили без цієї біди. Він постійно повторював: "Я тут за свою дитину", – сказав заступник командира розвідроти, в якій служив Шаман. За мужність Олександра Шахмана посмертно нагородили медаллю "Комбатантський хрест".Поховали захисника в селі Щербаки Полтавської області. У нього залишилися дружина та син.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових

За даними Агентства військової розвідки США, в результаті українського контрнаступу на початку цього року було відвойовано близько 400 квадратних кілометрів територій після того, як тисячі портативних інтернет-терміналів Starlink стали недоступними для росіян.Російські війська використовували термінали Starlink — створені та підтримувані компанією SpaceX Ілона Маска — "для координації пересувань" та ударів дронів, — зазначило агентство у звіті, який був складений Генеральним інспектором Пентагону.Згідно з даними Розвідувального управління Міністерства оборони США (DIA) та Європейського командування ЗС США, "російський військовий потенціал в Україні зазнав тимчасового, але значного ослаблення після того, як у лютому українські посадовці вжили заходів для виведення з ладу тисяч терміналів Starlink, які російські війська незаконно використовували для координації пересувань та ударів безпілотних літальних апаратів у районах, де зв'язок був ненадійним або легко піддавався перешкодам", — йдеться у висновках звіту 📰 підписатися

Благодійний фонд Caritas Ukraine, Карітас Івано-Франківськ та Карітас Коломия розпочинають благодійний аукціон зустрічей "Прихистки добра", метою якого є збір коштів на підтримку будинків для людей старшого віку на Прикарпатті.Аукціон триватиме три тижні, протягом цього часу організатори хочуть зібрати 2 000 000 грн. Серед лотів будуть не тільки зустрічі, а й професійні консультації та авторські продукти учасників. Однією з учасниць зустрічі — є головна редактjрка УП Sevgil Hayretdın Qızı MusaievaЯкщо ви давно мріяли поринути у світ медіа, обговорити резонансні журналістські матеріали та цікаві випадки з професії — тоді ця зустріч з Севгіль саме для вас!Аукціон триває на сторінках:▪️Фейсбук;▪️Інстаграм.Долучайтесь!💛 Участь у благодійному аукціоні — це доброчинна ставка за цю зустріч і внесок у підтримку людей старшого віку.Ми збираємо 2 000 000 грн на підтримку будинків для людей старшого віку.💰 Початкова ставка: 2000 грн📈 Крок ставки: 200 грнСтавки приймаються до 14:00 8 червня 2026 року.

💬 "Коли вщухнуть усі розмови про судове засідання з обрання запобіжного заходу для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Коли закінчаться всі жарти про Вероніку Феншуй та її вплив на кадрову політику країни під час війни, нам як суспільству потрібно буде серйозно подумати над висновками й уроками.Звісно, українці здатні перетворити на жарт абсолютно все на світі. У цьому є одна з наших найбільших сил. Це і є той самий механізм виживання, вироблений суспільством, яке протягом десятиліть жило в стані постійної турбулентності, небезпеки, історичних травм, проте водночас ніколи не дозволяло собі остаточно впасти у темряву та безнадію.Але за всім цим стоїть іще одна річ, яку нам належить по-справжньому осмислити.Насправді ми є свідками величезної трагедії. Трагедії не лише війни як такої, не лише тисяч смертей і зруйнованих міст. А ще й усвідомлення, що в один із найстрашніших моментів нашої історії країною керували люди, які виявилися катастрофічно некомпетентними, цинічними й абсолютно відірваними від реальності. Коли державні рішення майже завжди ухвалювалися, базуючись не на професійності, стратегічному мисленні та розумінні масштабу викликів, а виходячи з хаосу, примх, образ, страхів, медійної картинки, керуючись его та прагненням жити у власній політичній бульбашці.І це насправді дуже страшне усвідомлення. Тому що не можна ні на хвилину забувати, в яких умовах існувала Україна всі ці роки повномасштабного вторгнення. Кожен день хтось гинув. Кожен. На фронті, у прифронтових і тилових містах, під завалами будинків, у лікарнях, у полоні, у власних квартирах після чергової російської атаки. Хтось втрачав дітей, а хтось назавжди втрачав свій дім і своє життя.Паралельно з цим – і ми тільки зараз почали це усвідомлювати – значна частина системи державного управління в країні не працювала, існуючи лише формально, та була зайнята зовсім не тим, чим мала бути зайнята держава, яка веде війну за власне виживання".Читайте колонку головної редакторки УП Севгіль Мусаєвої 📰 підписатися

До 26-річчя "Української правди" УП разом із художником Нікітою Каданом та дизайнеркою Ксенією Шнайдер випустили лімітовану колекцію футболок та шоперів "ПРАВДА".Ця колекція – про людей, які присвятили своє життя захисту правди у журналістиці, мистецтві та документуванню війни. Одним із облич дропу став режисер Давид Петросян.Працював режисером-постановником Київського академічного драматичного театру на Подолі та головним режисером Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької у Львові. Зараз режисер Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.Його нова постановка – “Троянство” за пʼєсою Максима Курочкіна у театрі Франка. Сюжет будується довкола переосмислення “Енеїди” чи то Вергілія, чи то Котляревського, військовим. Ця вистава про невидиме на шляху додому. Колекція – лімітований дроп: футболки (білі та чорні) та шопери (хакі та темно-сірі) з принтами "PRAVDA" та "ПРАВДА". Одна одиниця колекції – донат від 2500 гривень.Усі кошти від продажу будуть спрямовані на підтримку роботи редакції "Української правди".✅ Щоб отримати мерч, потрібно:▪️Перейти на сторінку оплати.▪️Задонатити від 2500 грн та зберегти квитанцію LiqPay.▪️Заповнити форму та прикріпити квитанцію за посиланням.У разі запитань напишіть листа на електронну адресу [email protected]

Ярослав Грицак – герой нового випуску авторського проєкту Романа Кравця «ДИВИСЬ».Ще 10 хвилин тому він розповідав про арабський світ ХІV століття, як вже пояснює, що режим Путіна закінчиться в межах наступних 10 років.Від більшості публічних інтелектуалів Ярослав Йосипович відрізняється тим, що не боїться піднімати табуйовані теми. Через це частина аудиторії від нього фанатіє, інша дозволяє собі відверто критикувати його оцінки.Здається, що взагалі, не існує тем, які б не міг підтримати Грицак. Він може годинами говорити про “The Beatles”, а потім перейти на обговорення актуальних соціологічних опитувань. У новому інтерв’ю “Українській правді” Ярослав Грицак категорично висловлюється про Дональда Трампа та його погляди на історію. Сигналізує на нагальній потребі створення нового західного політичного й безпеково союзу, який зможе протистояти Китаю й Росії.Пояснює, на які історичні аналогії варто звернути увагу Україні щодо закінчення війни. Зізнається, що не вірить у справедливість, але знаходить пояснення реалістичної перемоги України:👉 https://youtu.be/qp6bceDYQO4?si=d5TZtU9MMCsNCpB0

​​💔 Солдат Руслан Ковалишин на псевдо Мольфар поліг 6 серпня 2025 року. Під час бойового завдання біля села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Він зазнав смертельної вибухової травми. Захисникові було 48 років.Руслан Ковалишин народився 31 жовтня 1976 року у Львові. Навчався у місцевій школі №92. Потім закінчив Львівське вище професійне училище інформаційно-комп'ютерних технологій. Працював зварювальником-різником в Українській гірничо-металургійній компанії. Обожнював футбол. Вболівав за львівський клуб "Карпати". Вільний час проводив із сім'єю. Любив із сином займатися спортом і грати в футбол. У 2014-2015 роках Руслан брав участь в АТО. А з початку повномасштабного вторгнення, 6 березня 2022-го, знову долучився до лав Збройних сил України, щоб боронити Батьківщину. Служив сапером у 3-й окремій штурмовій бригаді. Псевдо Мольфар йому придумав син. Поховали Руслана Ковалишина у Львові на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря. У нього залишилися дружина, син, донька та сестри. Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових