Estadísticas de telegram channel - @ukrainianchildrightsnetwork

Війна за майбутнє триває і на рівні дітей: росія намагається перетворити викрадених українських дітей на інструмент своєї війни – і тому їх потрібно повертати негайно.Про це говорила Оксана Гінчук, радниця з адвокації Українська мережа за права дитини, під час панельної дискусії «Діти як зброя: як викрадення росією українських дітей загрожує європейській безпеці» в межах Мюнхенської конференції з безпеки.Йдеться не лише про гуманітарне питання. Примусова паспортизація, індоктринація та мілітаризація – інструменти, якими росія стирає українську ідентичність і формує лояльність до держави-агресора. Це створює довгострокові ризики для України та Європи.Як приклад Оксана навела історію повернення: фахівці Української мережі за права дитини працювали над поверненням хлопчика 10–11 років. Сестра приїхала забрати його до України, але на кордоні заявили, що він – «громадянин російської федерації»: паспорт оформили без його відома. Перетнути кордон вдалося лише з десятої спроби. Так виглядає примусова паспортизація на практиці: українські документи у дітей вилучаються, навіть у найменших. Натомість нав’язане «громадянство» означає навчання за російськими стандартами, вимогу лояльності та в майбутньому – ризик служби в армії рф.Паралельно росія системно «перепрограмовує» дітей через школу – мілітаризацію й пропаганду. Чим довше дитина в цій системі, тим складнішими стають повернення та реінтеграція. ​​З 2022 року фахівці Української мережі за права дитини разом із партнерами та державними інституціями вже повернули в Україну 337 дітей і молодих людей з окупації та депортації. Але кожне таке повернення – це щоразу складніший маршрут і довша робота з відновлення та реінтеграції.

5 лютого відбулося засідання Правління громадської спілки «Українська мережа за права дитини» (УМПД).Одним із ключових питань стало розширення мережі та долучення нових організацій, які працюють у сфері захисту прав дитини, підтримки дітей і сімей у складних життєвих обставинах.💖Вітаємо в родині УМПД нових членів мережі:Громадська організація «Будинок Мами» ГО "Центр психологічної допомоги "Конфіденс" БО БФ Street Child Ukraine ГО «Мереживо» Жіноче об‘єднання «Мереживо» Благодійний ФОНД Фундація Майбутнього ГО Відчуй БО «Одеський благодійний фонд «Шлях до дому»» Way Home Foundation Odesa 🤝Асоційованими членами мережі стали:ГО Діти - покоління майбутнього Тернопільський обласний Благодійний фонд «Майбутнє сиріт» ГО «Шляхом нових можливостей» ГО «Молодіжна щаслива родина» Кожна з цих організацій має власний досвід і експертизу – від психологічної допомоги та соціального супроводу до підтримки сімей, роботи з молоддю та дітьми, які опинилися у вразливих обставинах. Саме поєднання різних підходів і практик робить мережу сильнішою та дозволяє ефективніше реагувати на потреби дітей по всій країні.Станом на 6 лютого УМПД об’єднує 49 неурядових організацій, які працюють у сфері захисту прав дитини.

🎓«Зимовий вступ» — безпечний перехід до української освіти. Це державна освітня програма «Відкритий шлях до вищої освіти», створена зокрема для молоді, яка після виїзду з тимчасово окупованих територій або зон бойових дій потребує м’якої адаптації та підготовки до вступу в заклади вищої освіти.«Зимовий вступ» — це підготовче відділення (нульовий курс) тривалістю 3–6 місяців, яке допомагає:✅підготуватися до НМТ або вступних випробувань;✅надолужити освітні втрати через війну;✅поступово увійти в навчальний ритм без перевантаження;✅познайомитися з університетським середовищем ще до вступу;✅отримати академічну, психологічну та профорієнтаційну підтримку.📌Учасники отримують офіційне електронне свідоцтво про навчання на підготовчому відділенні з переліком вивчених дисциплін.Випускники підготовчого відділення, які вступають того ж року до університету, де проходили підготовку, на спеціальності з особливою підтримкою, отримують додаткові 15 балів до конкурсного балу.Програма доступна для:◾️молоді, яка виїхала з тимчасово окупованих територій;◾️випускників шкіл та учнів останнього року навчання з ТОТ;і◾️нших вступників, визначених державою, зокрема молоді, звільненої з незаконного утримання, та військовослужбовців після служби.Для молоді з ТОТ передбачена можливість подальшого вступу до ЗВО без НМТ за квотою-2 (на бюджетні або регіональні місця).🔗 Детальніше про програму «Зимового вступу» за посиланням: https://linktr.ee/vstup_tot

🥶Після обстрілів і на тлі морозів у багатьох громадах тривають аварійні відключення. Якщо у вас вдома немає світла/тепла – ось кілька перевірених варіантів допомоги від членів УМПД та партнерів.🚐 Мобільні пункти незламності (Дніпро) – ГО МАРТІН-клубМобільні команди виїжджають прямо до будинків під час блекаутів (у координації з DOTYK Dnipro).Можна підзарядити гаджети, набрати гарячу воду, отримати базову підтримку.Про приїзд повідомляють через будинкові чати та ОСББ (адреса, час, опис авто) – достатньо підійти до точки зупинки біля свого будинку.🏠 Пункт незламності (Ірпінь) – центр Save UkraineПрацює щодня з 9:00 до 18:00: тепло, світло, інтернет, можливість перепочити й зігрітися. Є укриття, працюють психологи та педагоги. 📍 Ірпінь, вул. Василя Стуса, 56 (біля Центрального парку)📞 +380 67 309 32 09🤝 Дружні до дитини простори / центри життєстійкостіУ багатьох громадах працюють простори, де можна отримати психосоціальну підтримку та комплексну допомогу родинам у кризі. 🔋 Пункти незламності у вашій громадіНайближчий пункт можна знайти на офіційному сайті або в застосунку «Дія» → розділ «Незламність». Також запроваджуються опорні пункти, що працюватимуть цілодобово.☎️ Додаткова допомога для постраждалих родин з дітьми– Гаряча лінія Фонд Ріната Ахметова (лікування/реабілітація): 0 800 509 001 (пн–пт, 9:00–18:00)– Допомогу пораненим дітям надають СОС Дитячі Містечка Україна. Для цього потрібно заповнити форму. https://forms.office.com/pages/responsepage.aspx...Довідки за телефоном: +38 (095) 790-14-16. 💙Бережіть себе. Якщо знаєте родини з дітьми, яким зараз складно – перешліть їм цей допис.

Член УМПД – СОС Дитячі Містечка Україна – ініціювала публічне звернення до Уряду та Верховної Ради: система фінансової підтримки дітей у сімейних формах виховання потребує оновлення. Цю позицію підтримують і організації Українська мережа за права дитини.❗️Чому це важливо? Сьогодні держава компенсує лише частину реальних витрат на дитину в сім’ї. Це підтверджує незалежне дослідження агенції Info Sapiens, проведене на замовлення СОС Дитячі Містечка Україна: опитали 400 сімейних форм виховання в різних регіонах. Висновок чіткий – поточний рівень допомоги покриває приблизно половину необхідного, тоді як реальні потреби родин значно вищі за те, що закладено в офіційних розрахунках.Найбільш вразливі в цій системі – сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю. Коли ресурсу не вистачає, першими «з’їдають» бюджет витрати на лікування та реабілітацію, а розвиток, навчання й щоденні потреби часто опиняються на другому плані не з вини батьків, а через нестачу підтримки.У зверненні пропонується практична, оновлена модель, яка має зробити допомогу більш чесною й передбачуваною для родин:◼️справедливий розмір щомісячної допомоги з урахуванням реальних потреб дитини;◼️разову фінансову підтримку при влаштуванні дитини в сім’ю;◼️щорічну допомогу перед початком навчального року.Це не про «додаткові привілеї». Це про те, щоб сімейні форми виховання були підкріплені ресурсом, а кожна дитина мала умови для безпеки, стабільності та розвитку в сім’ї.Повний текст звернення і результати дослідження – за посиланням. https://childrights.org.ua/news/gromadskist-zaklykaye-uryad-i-parlament-pereglyanuty-finansovu-pidtrymku-ditej-u-simejnyh-formah-vyhovannya/

⚡️Сьогодні Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон про наставництво.Для сфери захисту прав дитини це означає важливу зміну: наставництво отримує чітке правове визначення й переходить із формату окремих ініціатив у формат системного інструменту підтримки дітей і молоді.Що дає закон на практиці:✅закріплює наставництво як окремий інститут;✅робить його доступним для ширшого кола дітей та молоді, які потребують підтримки;✅створює підґрунтя для розвитку наставництва в громадах по всій країні.Наставництво – це про стабільний дорослий контакт, який допомагає дитині або молодій людині не залишатися наодинці з викликами дорослішання. Це підтримка, яка додає опори, досвіду взаємодії зі світом, допомагає з навчанням, професійним вибором, побутовими рішеннями та формує відчуття «я не сам/сама».Окрема подяка Тетяні Скрипці, народній депутатці України, голові підкомітету «Сім’я та дитинство», за лідерство і послідовне просування теми наставництва та підтримку ухвалення цього закону.Також дякуємо експертам, громадським організаціям, соціальним службам, міжнародним партнерам і всім колегам, які долучалися до напрацювання рішень. Ухвалення закону – це крок до більш послідовної системи підтримки дітей і молоді в Україні.

Українська мережа за права дитини бере участь у Премії Responsibility Award 2025 Фонду родини Богдана Гаврилишина у номінації “Історія відповідального партнерства: громади”.✨У заявці представляємо проєкт «Мінімальний пакет інтегрованих соціальних послуг для сімей з дітьми» як системне рішення, що допомагає громадам будувати стабільну підтримку для родин з дітьми.📌Загальна мета - забезпечити кожній дитині право зростати у власній родині, у безпеці, турботі та підтримці, а громадам — створити стійку систему базових соціальних послуг, яка допомагає сім’ям долати складні життєві обставини, отримувати своєчасну допомогу та не допускати розлучення дітей із батьками. Проєкт спрямований на розвиток послуг, що запобігають потраплянню дітей до інтернатних закладів, зміцнюють спроможність громад і формують сучасний підхід до кращого догляду для кожної дитини.Зараз це:✅Харківська, Житомирська, Чернігівська, Київська області + м. Київ;✅43 точки реалізації (громади та райони міста Києва); ✅50 000+ дітей та родин отримали доступ до нових або посилених соціальних послуг;✅3 344 фахівців соціальної сфери пройшли навчання та супервізії;✅32 нові соціальні послуги;✅158 посилених соціальних послуг.✅4 Центри підтримки родин;✅1 Центр раннього втручання;✅1 Центр надання соціальних послуг.Усе це — про сталість, взаємодію служб та рівні можливості для дітей отримувати допомогу поруч із домом. Участь у Премії — шанс показати, що відповідальне партнерство працює не на словах, а щодня в громадах. Це можливо, коли всі працюють разом.#ПреміяВідповідальності2025#ResponsibilityAward2025

Українські діти й молодь змушені їздити між різними країнами Європи в пошуках безпеки. Але саме під час цих поїздок виникають найбільші ризики: відсутність документів, різні правила перетину кордонів, подвійне навчання, психологічні наслідки війни, вразливість дітей з інвалідністю, підлітків, які подорожують самі.Щоб обговорити ці виклики й знайти спільні рішення, у Брюсселі відбулася зустріч, яку організували Kids in Need of Defense (KIND) та Missing Children Europe. У ній взяли участь представники європейських мереж і організацій – а також представники Українська мережа за права дитини. Ми поділилися досвідом роботи з транскордонними кейсами, поверненням дітей та їхньою реінтеграцією після повернення в Україну.Учасники розглянули реальні транскордонні ситуації:🔘діти, які залишаються без супроводу після прибуття до іншої країни;🔘підлітки, які самостійно намагаються повертатися або переїжджати далі;🔘групи дітей із неформальними супроводжувачами;🔘діти без документів або з народженням за кордоном.Окремо говорили про те, що відбувається після повернення дитини в Україну. Потрібна неперервна підтримка: освіта, психосоціальні послуги, допомога з документами, адаптація в громаді. Механізмів моніторингу й супроводу поки недостатньо, а ситуації, коли позиція дитини й опікуна не збігається, потребують чітких і делікатних рішень.Захист українських дітей у транскордонних ситуаціях потребує спільних міждержавних механізмів, доступної інформації українською мовою, ранньої оцінки ризиків та тісної взаємодії між соціальними службами, школами, прикордонниками, юстицією та НУО. Підтримка батьків і опікунів також є критично важливою, адже їхня поінформованість напряму впливає на безпеку дітей.🤝Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за постійну підтримку, готовність об’єднувати зусилля та спільний пошук рішень, які допомагають українським дітям отримувати захист і підтримку незалежно від країни, у якій вони зараз перебувають.

СОС Дитячі Містечка Україна — члени УМПД — разом із Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей презентували результати масштабного дослідження про реальні витрати на дитину у прийомних сім’ях, ДБСТ та під опікою.Щоб зрозуміти, із чим насправді стикаються родини, які виховують дітей без батьківської опіки, команда опитала понад 400 сімей у різних регіонах України.Результати — промовисті.Що показало дослідження?🔹Для дітей 0–6 років держава покриває лише 51% витрат.🔹Для дітей 6–18 років — 63%.Тобто значна частина базових потреб залишається на відповідальності родини.Під час презентації експертки та представники державних органів говорили про те, як така ситуація впливає на сім’ї.Дар'я Касьянова, директорка з розвитку програм СОС Дитячі Містечка Україна та голова правління Української мережі за права дитини, підкреслила: «Прийомні батьки — це “професійні сім’ї”. Вони виховують дітей, які втратили рідних або мають інвалідність. Але затримки виплат (у середньому три місяці) ставлять родини у критичне становище». Представники держави підтвердили: з 1 січня 2026 року планують підвищити виплати для прийомних батьків і батьків-вихователів, а також оновити підходи до відпочинку та оздоровлення дітей.Дані дослідження стануть аргументом для збільшення й інших видів підтримки.

🔥В Україні запрацював Gen.Hope — центр, який досліджує й відновлює дитинство, поранене війною. Ініціативу створила команда Gen.Ukrainian, член Української мережі за права дитини, за інституційної підтримки Kyiv School of Economics Це простір, де поєднуються наука, доказові практики та реальний досвід роботи з дітьми, які пережили війну.Засновниця Gen.Ukrainian Оксана Лебедєва наголошує, що підтримка неможлива без уваги до всього середовища, у якому живе дитина:«Дитина не існує у вакуумі — вона взаємодіє зі школою, лікарем і громадою. Але коли ці системи не бачать одна одну, постраждала дитина потрапляє не в маршрут допомоги, а в маршрут виснаження».Саме тому Gen.Hope працює над тим, щоб допомога не складалася з окремих несинхронних дій, а ставала цілісною системою, яка враховує все, що впливає на життя дитини. 🔵Одним із ключових результатів роботи став вихід Білої книги — дослідження психоемоційного стану дітей, які пережили окупацію, депортацію чи втрату дому. Воно охопило учасників програми Gen.Camp, побудованої на доказових травмофокусованих підходах. У матеріалах зібрані практичні рекомендації для педагогів і фахівців: як створювати безпечне середовище, уникати повторної травматизації та допомагати дітям відновлювати саморегуляцію й відчуття контролю.